14:30 05.10.2023

Наш пріоритет зараз – відкриття нової фабрики – гендиректор "Філіп Морріс Україна"

12 хв читати
Наш пріоритет зараз – відкриття нової фабрики – гендиректор "Філіп Морріс Україна"

Ексклюзивне інтерв'ю генерального директора "Філіп Морріс Україна" Максима Барабаша агентству "Інтерфакс-Україна"

Текст: Дмитро Кошовий

 

– У середині червня компанія Philip Morris International (PMI) оголосила, що інвестує понад $30 млн у нове виробництво у Львівській області, маючи намір запустити його в першому кварталі 2024 року. Як наразі просувається цей проєкт?

– Перешкод немає, все відбувається за планом. Одне із важливих завдань – максимально залучити до роботи на цьому виробництві наших співробітників, які працювали на фабриці в Харкові. Ми отримали згоду від 250 осіб. Перша група переїде вже у жовтні. Її залучать до встановлення обладнання. Згодом, планомірно розширюючи виробничі потужності, перевеземо решту працівників.

Друге завдання – реконструкція будівлі, оскільки вона має відповідати технічним вимогам щодо виробництва. Наразі створюємо генплан і хочемо всі роботи завершити приблизно на початку лютого. До цього часу вже будуть встановлені перші лінії, постачання яких ми очікуємо у вересні-жовтні 2023 року.

Очікуємо, що в кінці березня – на початку квітня ми маємо запустити перше комерційне виробництво. Будемо його поступово нарощувати, аби протягом року вийти на максимальну потужність. Наша мета – покрити практично всю потребу компанії на внутрішньому ринку в сигаретах.

– Це стосується і обсягів, і продуктового ряду?

– Так. Можливо, будуть якісь специфічні формати, котрі не доцільно виробляти в Україні, а краще імпортувати. Але ми б хотіли, аби 80-90% продукції (це стосується формату, асортименту й обсягу) вироблялась на новій фабриці у Львові.

– Останнім часом все частіше можна почути таку думку: варто бути готовими до того, що повномасштабна війна триватиме достатньо довго. Чи є у вас певні плани щодо того, як реагувати на подібний розвиток подій? Можливо, ви розширюватимете нове виробництво у Львові, аби мати потужності для експорту продукції? Мабуть, нині неможливо прогнозувати, коли буде змога відновити виробництво під Харковом.

– Через складну ситуацію в регіоні зараз неможливо робити якісь плани щодо відновлення виробництва під Харковом, тому наш пріоритет зараз – відкриття нової фабрики. Разом з тим, ми керуємось довгостроковою стратегією РМІ – це розвиток категорії новітніх тютюнових виробів та, відповідно, їх виробництво. І це якраз може відкрити нові можливості для залучення великих інвестицій та переобладнання нашого харківського виробництва. Але для цього мають бути сприятливі умови – фіскальна та регуляторна політика, підтримка інновацій з боку держави. На сьогодні ці умови набагато гірші, ніж у сусідніх країнах ЄС, проте ми сподіваємось, що ситуація буде змінюватись.

– Чи є у вас план Б, оскільки ситуація вельми складна?

– Звісно, ми маємо резервний план на будь-який випадок. Враховуючи усі ризики, ми будуємо бізнес-процеси безперервними та захищеними від непередбачуваних обставин. Наприклад, у випадку перебоїв з постачанням електроенергії або інших проблем, які не дозволять виробляти заплановану кількість продукції на Львівщині (а це 90%), ми зможемо збалансувати цю нестачу імпортом. Декілька фабрик PMI в Європі вже підтвердили готовність постачати нам товар протягом місяця після нашого звернення. Також ми максимально диверсифікуємо склади, оскільки раніше більшість нашої продукції зберігали на складі поблизу Борисполя, тож на початку війни це стало величезною проблемою.

– Зараз, на жаль, небагато нових виробництв запускають. Із завезенням обладнання, валютними розрахунками проблем не виникає? Якщо винести за дужки ризики, пов’язані з безпекою, інвестиційні проєкти в Україні можна нині реалізовувати?

– Так, ми своїм прикладом якраз хочемо показати, що інвестувати в Україну – це цілком реально. Наш бізнес-кейс економічно обґрунтований: ми це робимо, бо економічно це має сенс.

По-перше, ми пропонуємо роботу людям з харківської фабрики: не звільняємо їх, а даємо можливість працювати, заробляти та годувати свої сім'ї. За нашими розрахунками, одне робоче місце на фабриці – це до 10 робочих місць у суміжних галузях: торгівля, логістика, охорона та ін.

По-друге, в нашій індустрії дуже важливо мати контроль над продуктом, його якістю, швидкістю виробництва, логістичними ланцюгами. Тому локальне виробництво має певні переваги над імпортом, зокрема й фінансові. Потрібно враховувати, що у разі імпорту ланцюг довший, ніж локальний, приблизно на місяць. А це означає додатковий місяць заморожених коштів в акцизних марках, які нам треба закупити наперед і відправити за кордон, а тоді виробити продукт і лише після цього його привезти в Україну.

Тож ми виконали всі регуляторні вимоги, які висуваються до таких інвестиційних проєктів, і бачимо максимальне сприяння з боку влади. Думаю, що і країна, і регіон зацікавлені в тому, аби ця інвестиція була вдалою.

– До речі, якщо ми говоримо про нове виробництво, чи є люди, що мають бути задіяні у суміжних галузях? Бо до війни на заході країни відчувався брак кадрів, та й платити треба було більше, тож інвестори йшли далі на схід, наприклад, у Вінницьку та Житомирську області.

– Як я вже сказав, 250 працівників із Харківської області погодилися переїхати. Щоб зробити процес релокації максимально комфортним, ми забезпечуємо всіх співробітників та їхні сім’ї житлом. При цьому і місцеві мешканці будуть задіяні у супутніх сферах: ми залучаємо місцеві компанії і до встановлення обладнання, і для робіт з реконструкції. Ймовірно, частина робітників є внутрішньо переміщеними особами.

– Варто уточнити стосовно страхування. Перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко нещодавно анонсувала, що приблизно в листопаді уряд за допомогою ЄБРР запустить як робочий інструмент воєнне страхування для нових інвестиційних проєктів. Ви намагалися застрахувати воєнний ризик у цьому проєкті?

– На жаль, такий механізм не буде дієвим для нашої індустрії, адже необхідна сума страхового покриття лише готової продукції, де великою частиною є податки, вимірюється мільярдами гривень. Наразі ж публічно йде мова про можливості держави на порядок нижчі, що для таких компаній, як Філіп Морріс, вистачить лише, щоб забезпечити покриття ризиків знищення внаслідок бойових дій якогось одного невеличкого регіонального складу.

– Поговоримо про бюджетний процес. В урядовому проєкті держбюджету-2024 заявлено, що індексація цін не передбачається, а тільки 20% підняття специфічної ставки та мінімального податкового зобов’язання, як це було узгоджено акцизним планом ще кілька років тому. Ви задоволені?

– Акцизний план, який діє зараз, ухвалили у 2017 році. Двадцятивідсоткове зростання – це й так не мало: сигарети, які зараз коштують 70 гривень, за рік коштуватимуть 85 грн. Це підвищення більше, ніж прогнозована інфляція. Однак ми вважаємо, що дотримуватись плану – це правильна річ.

Наразі ми більше орієнтуємося на середньострокову перспективу, оскільки цей акцизний план ухвалили на вісім років. Для індустрії тоді це було добре, але ж цей період незабаром збігає: податковий план діятиме ще два роки, тож ми розуміємо, що вже наступного року почнуться дискусії про довгостроковий акцизний план на 2026–2030 роки. Нам важливо, щоб під час обговорення цього проекту не було повторення попередньої помилки щодо однакового оподаткування сигарет та інших тютюнових виробів. Потрібно врахувати європейський досвід, де сигарети оподатковують за мінімальною акцизною ставкою в 90 євро (або за мінімумом, який встановить Євросоюз на той час), а інші тютюнові вироби мають диференційоване оподаткування.

– Верховна Рада цьогоріч законом повернула трирічне середньострокове планування. Отже, це питання має бути якось вирішене наступного року?

– У таких великих компаніях, як "Філіп Морріс", планування йде на три роки. Ми маємо розуміти, що відбуватиметься, особливо в такій важливій сфері, як оподаткування. На сьогодні більш ніж дві третини вартості пачки – це акциз, тому податкова політика є настільки важливою для нас. І звичайно ми сподіваємося на гармонізацію з європейським підходом.

Війна додає непрогнозованості, тому важлива передбачуваність з боку держави, розуміння необхідності застосування перехідних періодів для запровадження нових обмежень. Цього року мали декілька випадків, коли про нові обмеження дізнавалися з газети "Голос України": тобто вони впливали на нашу діяльність вже наступного дня після публікації, тоді як на перелаштування процесів потрібні місяці.

З позитивного скажу, що нас почули у питанні запровадження електронних акцизних марок з 2026 року. Але дуже важливо щоб до розробки програмного забезпечення та контролю за обсягом підакцизних товарів застосовувався європейський підхід.

– Із ідеєю впровадження голограмам на акцизних марках з 1 вересня цього року до вас, схоже, не дослухались?

– Ми завжди виступали за те, щоб держава не витрачала кошти на неефективні заходи. Це рішення вважаємо абсолютно неефективним, проте уряд його ухвалив, тож ми його виконуємо: вже отримали марки акцизного податку нового зразка, вони використовуються у виробництві.

Наш досвід свідчить, що ця голограма не додає особливого захисту від підробок, бо переважна частина сигарет, які є на нелегальному ринку, продається взагалі без акцизних марок. Отже, якщо ця голограма і знизить нелегальну торгівлю, то дуже несуттєво.

– Ви згадали, що вартість пачки сигарет нині 70 грн, але нещодавно я бачив у соцмережах фото вітрини кіоску десь в Одеській області, то ціна була 47 грн. Чергове дослідження Kantar свідчить, що з початку року і до червня включно частка нелегальної продукції знизилася з 20,2% до 19,5%. Як ви зараз оцінюєте динаміку боротьби з нелегальним ринком?

– Ми би хотіли бачити більш оптимістичний результат, бо 20,2% і 19,5% – це цифри одного порядку. Це 6 млрд нелегальних сигарет та понад 20 млрд грн недоотриманих державою сум акцизного й інших податків. Іноді ця боротьба нагадує такий собі танець – крок вперед і два назад: можуть закрити якесь велике виробництво – і ми бачимо зниження частки, але інші нелегальні виробники швидко заповнюють цей простір, тож частка знову зростає.

Для нас це важливо, бо ми будуємо нову фабрику, а ринок фактично рік за роком переходить у тінь, і ми з цим сегментом не можемо конкурувати. Ви згадали сигарети по 47 грн, хоча сьогодні у вартості пачки лише податки становлять 59 грн.

Нас дуже непокоїть, що раніше нелегальний продукт тихенько продавали з-під прилавка, а зараз нелегальні сигарети за 47 грн відкрито пропонують у кіосках поряд з легальними за 70, 75, 80 грн.

На жаль, ми не відчуваємо достатньої налаштованості держави на протидію розповсюдженню нелегальної продукції. Тому ми самостійно фокусуємося на захисті власних торгових марок. Тобто наша мета зробити так, щоб на ринку не виробляли та не продавали підробки продукції наших торгових марок. Наприклад, нещодавно ми виграли перший судовий кейс. Суд зобов’язав нелегальних виробників знищити все обладнання та компенсувати нам 1,4 млн грн. І зараз таких справ у роботі ще п’ять. При цьому 1,4 млн грн, котрі ми отримаємо як компенсацію, хочемо спрямувати на благодійність – для потреб Львівської області.

– До речі, я читав судову справу і був здивований, як легко в Україні знайти обладнання для виробництва сигарет, а також сировину для цього. Вважав, що цей ринок доволі обмежений.

– Є випадки, коли дуже складно домогтися знищення обладнання, яке знайшли під час рейдів. Буває, що його конфіскували, але минув якийсь час – і вже немає інформації про те, де це обладнання поділося. Його передають на відповідальне зберігання, але потім з цим "відповідальним зберіганням" щось трапляється.

Тому індустрія через асоціацію "Укртютюн", до якої входить і "Філіп Морріс Україна", пропонує всім правоохоронним органам: у випадку конфіскації обладнання, контрафактних сигарет асоціація може надати можливість його безоплатного зберігання на певний період часу. Але тут виникає нова проблема: винесення вироку судами – доволі тривалий процес, тоді як ті склади, які асоціація орендувала для цих потреб, уже переповнені.

Тож маємо тепер інший запит до правоохоронних органів, щоб вони швидше надавали всі докази в судах, аби прискорити розгляд справ. Щоб не було такого, що це обладнання та нелегальні сигарети роками зберігались на складах. Ми платимо за це зберігання, а от справи не рухаються і рішень немає.

– Маю кілька запитань щодо бізнесу. Після 26,7% падіння у першому кварталі цього року, якщо порівнювати з аналогічним кварталом минулого року, в другому кварталі було зафіксоване зростання відразу на 53%. А от зростання ринку загалом – 13,4%, тобто ви повертаєте свою частку ринку?

– За нашими даними, в сегменті сигарет до війни наша частка на українському ринку була приблизно 28,5%. Після початку війни ми розпродали залишки і більше не могли виробляти продукцію в Харкові. Десь протягом двох місяців ми майже не були присутні на ринку, поки налаштовували імпорт. У той період, за нашими підрахунками, наша частка знизилася майже до 14%.

Спочатку ми налаштували імпорт з наших фабрик з-за кордону, потім розпочали співпрацю з міжнародною компанією в Києві, яка виробляє продукцію під нашими брендами. Це дозволило до кінця року повернути найважливіші позиції в портфелі – тож наша частка ринку почала зростати. Проте це все ж набагато менше, ніж було до війни.

Зараз ми намагаємося повернути те, що мали до війни. Останні два місяці, за нашими підрахунками, продемонстрували зростання приблизно до 24%. Нам ще є над чим працювати, але динаміка позитивна – і це найважливіше.

Якщо говорити про категорію тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕНи), то цей продукт завжди імпортувався. І коли почалося повномасштабне вторгнення, ми нічого не втратили, перемістивши наявну продукцію подалі від зон активних бойових дій.

В умовах війни критично важливо втримати споживача: якщо є споживач, який залишився з брендом, то забезпечуючи його потреби, можна заробляти та говорити про рентабельність і прибутки. Але якщо втратити споживача, то повернути його через декілька років буде набагато складніше.

– Ринок потроху зростає?

– Якщо взяти легальний ринок до війни, то, за нашими даними, кожного року він падав на 10–12%: через зростання нелегальної продукції, швидке підвищення акцизних ставок, суттєво більше за рівень інфляції. У 2023 році легальний ринок продовжує скорочуватись, але суттєво меншими темпами, ніж торік, через часткове повернення мігрантів з-за кордону; плюс невеликий позитивний ефект має боротьба з нелегальною торгівлею – як мінімум обсяг нелегальної продукції перестав зростати.

– На жаль, у ваших квартальних звітах немає розподілу по видах продукції. Якісь зміни відчуваєте на ринку? Зазвичай, коли доходи населення падають, зростає частка дешевшої продукції.

– Якщо аналізувати цінові сегменти, то динаміка стабільна. Ми також очікували, що може бути збільшення дешевших сегментів через те, що економічна ситуація складна, проте цього не сталося.

Суттєві зміни можуть відбутися з липня наступного року, коли не можна буде більше продавати сигарети із капсулами зі смаками. Ми оцінили, що частка цих продуктів становить 10–15%, тобто після припинення продажу таких сигарет споживач почне шукати альтернативні продукти. Також ця заборона може збільшити частку нелегального ринку, який приваблюватиме людей не тільки низькою ціною, але й забороненими у легальних продуктах смаками.

– Щодо включення Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) вашої материнської компанії та Japan Tobacco International до переліку міжнародних спонсорів війни через продовження діяльності на території РФ – як це позначилося на вашому бізнесі?

– Безумовно, ми були засмучені, коли нашу материнську компанію додали до цього списку. Питання виходу з російського ринку – це не про бажання компанії, а більше про можливість: на сьогодні регуляторні обмеження, які ухвалила Російська Федерація, фактично унеможливили вихід таких компаній, як Philip Morris International.

Ми отримали кілька листів як від профспілки компанії, так і від деяких партнерів щодо нашої подальшої роботи в Україні, а також інвестицій в нову фабрику. Компанія продовжує працювати у звичайному режимі, ми будуємо нову фабрику та виконуємо всі свої зобов'язання перед співробітниками, споживачами та контрагентами.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

Михайло Бакуненко: Заборона експорту газу, ігнорування законодавства та відчуження бізнесу – сьогодення галузі в Україні

Нам завжди не вистачає коштів, бо ми постійно розвиваємося – керуючий партнер "ТК-Домашній текстиль"

Ми можемо вдосконалювати діагностику за допомогою ШІ –  завідувач відділу Інституту ім. Філатова

Посол Італії: для Путіна України не існує, він категорично заперечує національну ідентичність українців

Підтримка України на шляху до справедливості має бути постійною, бо це робота на роки і десятиріччя – генпрокурор

Глава "Центренерго" Андрій Чуркін: Нам вдалося повернути і постачальників вугілля, і покупців електроенергії, тому ОЗП пройдено успішно

"Укртелеком" збільшить обсяг інвестицій щонайменше на 70% у 2024 р. - гендиректор

Ухвалення нового закону про ОСЦПВ дасть українському ринку можливість відповідати європейським стандартам - гендиректор МТСБУ

Ми реально боремося за те, щоб біржовий ринок агро існував - член НКЦПФР Ільін

Ситуація із захмарними цінами на картоплю у 2024-2025 МР не вирівняється - віце-президент УАВК

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА