Глава Национальной службы здоровья Украины Наталья Гусак в интервью агентству "Интерфакс-Украина" рассказала об основных итогах работы службы в 2022 году, особенностях контрактования медицинских учреждений во время войны и сотрудничестве с военно-врачебными комиссиями (ВВК)

(подается на языке оригинала)

Автор: Анна Левченко

- У чому полягають ключові зміни в роботі НСЗУ під час війни? Як змінилися завдання та інструменти роботи НСЗУ?

- Програма медичних гарантій (ПМГ), яка є нашим інструментом універсального медичного охоплення, з початку впровадження показує свою стійкість та гнучкість. З введенням воєнного стану ми не тільки не зупинили її дію, а й розширили та доповнили новими важливими напрямами, такими як реабілітація та психологічна допомога у сімейного лікаря. Це  наша відповідь на виклики війни. Ми маємо можливість оперативно спрямовувати кошти туди, де вони потрібні, й через фінансові стимули формувати мережу медзакладів, які надають якісні та затребувані серед українців медичні послуги.

Разом з тим війна, звісно, внесла корективи. Від початку повномасштабного наступу фахівці НСЗУ оперативно впровадили новий механізм фінансування медзакладів, аби лікарі отримували заробітні плати, а пацієнти - медичні послуги. Лікарні отримували фіксовану оплату розміром 1/12 суми договору. Це дало медичній системі змогу безперебійно виконувати свою роботу у перші місяці війни, які були дуже стресові. А згодом - забезпечити стабільну роботу галузі.

В середині 2022 року ми побачили, що на більшості території України лікарі й надалі працюють з електронною системою  охорони здоров’я. Медичні працівники й надалі мають доступ до ведення електронних медичних записів, мають можливість відображати ці записи в актуальному стані. Тому ми повернули оплату за медичними записами, тобто за фактично наданими послугами.

Натомість оплати надавачам, які перебувають на окупованих територіях і на територіях, де ведуться активні бойові дій, залишилися на рівні 1/12.  Такий підхід дав можливість для більшості медичних закладів отримати належне фінансування за фактично надані послуги.

Так вирішилося питання і з оплатою медичних послуг внутрішньо переміщеним людям. Окрім того, стало можливим враховувати складність пролікованих випадків, наприклад хірургічне втручання чи перебування на лікуванні у стаціонарі.

- А як стосовно закладів, що знаходяться на тимчасово окупованих чи прифронтових територіях? Чи звітують вони перед НСЗУ?

- Безумовно, звітують. І звітують вони в межах чинного договору. В 2023 році ми укладали договори з медичними закладами, що функціонують в районах активних бойових дій і на тимчасово окупованих територіях за окремими пакетами. І якщо в 2022 року між НСЗУ і такими надавачами у договорах фіксувалося поняття "форс мажор»" яке давало  можливість медичним закладам не надавати ту чи іншу звітність, то в 2023-му договори вже було укладено без застосування такого пункту, оскільки на момент його укладання для нас вже було важливо вчасно отримувати звіти. За звітами ми можемо вчасно та повною мірою здійснювати оплату за вже надані послуги. Або, якщо ми говоримо про активні бойові дії, - отримувати оплату за фондом оплати праці, в який закладено механізм дії для окупованих територій в цьому році.

- На вашу думку, наскільки об’єктивною є інформація, котру надають медзаклади з тимчасово окупованих територій? Чи немає ризику втручання у процес тиску агресора?

- Минулого року НСЗУ разом з військовими адміністраціями і  різними правоохоронними органами провели роботу стосовно зміни керівництва закладів та його місцезнаходження, аби мати можливість контролювати ситуацію. 

Механізм оплати відбувається таким чином: ми перевіряємо інформацію про кількість працівників у медзакладі, в якому ми оплачуємо фонд оплати праці як мінімум з трьох джерел. Ця інформація верифікується, порівнюється з даними в електронній системі охорони здоров’я і таким чином ми здійснюємо оплату.

- Чи відмовляєте ви в оплаті закладам, які можуть лікувати загарбників?

- На медичних працівників поширюється дія міжнародних конвенцій, тож, згідно з міжнародним правом, є випадки, коли лікарні не можуть відмовити у наданні медичної допомоги. Але найголовніше, що потрібно пам’ятати: на тимчасово окупованих територіях є українці, які потребують медичної допомоги. Люди, які залишилися на тій території, повинні мати доступ до медпослуг, а відповідні медичні заклади повинні мати можливість її надати. Ми не маємо права забувати про це.

Якщо є інформація, котру підтверджують СБУ, Рада нацбезпеки та оборони чи інші уповноважені органи, що лікарі не мають доступу до цих коштів, медзаклад відключають від ЕСОЗ і зупиняють оплати, щоб перераховані НСЗУ кошти не використовувалися не на користь українців.

Рішення про призупинення оплат НСЗУ не ухвалює одноосібно. Тут беруть участь відповідні інстанції, що володіють інформацією про цю лікарню. 

Нам важливо, щоб лікарні отримували кошти, медики - зарплату, а пацієнти мали доступ до медичної допомоги. З іншого боку, якщо лікарня захоплена окупантами і наші лікарі не мають доступу до грошей, а українці - не можуть лікуватися, НСЗУ не може виплачувати кошти такому медзакладу. Зв’язок з лікарями підтримують директори Міжрегіональних департаментів НСЗУ. 

- Наприкінці минулого року говорили про те, що НСЗУ планує розробити та запровадити спеціальні пакети для контрактування установ, що залишилися  на окупованих територіях. Чи було такі пакети впроваджено і як вони себе виправдовують?

- Так, у нас є два спеціальні пакети: "Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території" та "Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на території, де ведуться бойові дії".

Перший пакет забезпечує збереження кадрового потенціалу надавачів медичних послуг на тимчасово окупованих територіях. Згідно з ним, ми оплачуємо виключно фонд оплати праці для фахівців, які фактично працюють у цих закладах, і верифікуємо цю інформацію з трьох джерел. Від початку року за цим напрямом НСЗУ виплатила понад 313 млн грн.

Стосовно медзакладів у зоні активних бойових дій. Якби ми формували їх глобальні бюджети за статистикою, за введеними медичними записами за 2022 рік, то вони просто не змогли б існувати, оскільки велика кількість населення виїхала з цих територій. Однак ці  заклади охорони здоров’я продовжують надавати медичну допомогу, в тому числі ургентну, і цивільним, і військовим, котрі зазнають травм внаслідок війни. Тому ми сформували їм глобальний бюджет за окремим пакетоам, наприклад, амбулаторний, стаціонарна хірургія, лікування туберкульозу, психіатрична допомога, відштовхуючись від даних  минулого року. У такому разі вони продовжать надавати медичну допомогу й отримуватимуть стабільне фінансування. Від початку року за цим пакетом для закладів на окупованих територіях НСЗУ  виплатила майже 649 млн грн.

Як бачите, на територіях, де ведуться активні бойові дії, надавачі медичних послуг мають можливість отримувати достатньо фінансового ресурсу, щоб надавати допомогу населенню, яке залишилися. Допомога надається також і військовим. На деокупованих територіях надавачі також мають змогу зберігати кадровий потенціал.

- Скільки договорів було укладено за цими пакетами на окупованих та прифронтових територіях у 2023 році?

- У 2023 році за пакетом "Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на тимчасово окупованій території" укладено 65 договорів з 65 надавачами загальною сумою 2,1  млрд грн. За пакетом "Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на території, де ведуться бойові дії" - 62 договори,  це 62 медзаклади. Загальна сума договорів – 2,6 млрд грн.

- Поговоримо про те, як працює НСЗУ зараз. Які зміни в обсязі надання медичних послуг і в їх переліку відбулися за 2022-2023 рр.?

- У нас відбулися певні зміни в медичних послугах, актуальність яких визначила війна. Зріс попит на окремі медичні послуги, і у відповідь на ці виклики з’явилися нові пакети. 

У 2023 році НСЗУ змінила підходи до послуг з реабілітації. Ми розділили реабілітацію на стаціонарну та амбулаторну, дещо підняли тарифи, формуємо бачення, що реабілітація може бути комплексною.

Завдяки фінансовим стимулам, які ми маємо у своєму арсеналі, в Україні почала формуватися мережа медзакладів, що надають послуги високоякісної реабілітації. Так, на кінець 2022 року 38 медзакладів уклали договір за новим пакетом комплексної реабілітації. Вже цього року високоякісну реабілітацію у стаціонарі тривалістю не менш як 14 днів із залученням мультидисциплінарної команди фахівців надають за договором з НСЗУ 245 медзакладів по всій країні, з них 16 - це приватні заклади. Від початку року стаціонарну реабілітацію отримали 23,786 тис. пацієнтів. За їх лікування НСЗУ заплатила понад 367 млн грн. 

Послуги амбулаторної реабілітації отримують  37,423 тис. пацієнтів. З них понад 15 тис. вже завершили лікування. За це НСЗУ заплатила медзакладам більш як 96 млн грн з початку року.

Особливу увагу приділено психологічній допомозі. Це ще один фокус у ПМГ у цьому році. Зокрема, діє пакет психологічної підтримки на первинному рівні, впроваджений у 2022 р. Ми бачимо, яка кількість населення потребує такої допомоги і консультацій, і розуміємо: сімейні лікарі мають інституційну спроможність стати основними консультантами для пацієнтів такого типу і надавати первинну допомогу таким хворим. Мережа закладів первинної меддопомоги є широкою і децентралізованою. А для пацієнта лікар, з яким укладено декларацію, є перший фахівець, до якого звертаються по допомогу. Зараз психологічну підтримку українці можуть отримати у 228 закладах первинної допомоги. Прогнозуємо, що ця кількість буде лише зростати. Сімейні лікарі та медсестри зараз активно проходять навчання, зокрема на платформі Академії НСЗУ, щоб якісно надавати таку допомогу. 

Доступність такої допомоги на первинному рівні сприятиме швидшій адаптації ветеранів війни до цивільного життя та виявленню стресового розладу. Це також допоможе українцям піклуватися про своє ментальне здоров’я та протидіяти надважкому психосоціальному стресу, що його принесла війна. 

Якщо говорити про обсяги, то маємо зміни й у хірургічних послугах. Проліковані випадки у зв’язку з війною стають більш складними й комплексними. Як і цивільні, так і військові мають більш складні травми війни, мінно-вибухові травми, і це також фіксується в електронній системі охорони здоров’я. Крім того, змінилася структура стаціонарного лікування, адже кількість пацієнтів, хворих на COVID-19, зменшилася.

- Ви сказали, що хірургічні випадки стали більш складними. Наскільки зросла вартість, якщо взяти за приклад один пролікований випадок?

- Тариф за пролікований випадок на стаціонарні хірургічні послуги у 2023 році підняли на 1500 грн. Також збільшили тариф на стаціонарну реабілітацію: якщо раніше це було 10,800 тис. грн, то зараз - більш як 33 тис. грн.

- Чи входить у реабілітацію протезування?

- НСЗУ не оплачує протезування кінцівок. Ми оплачуємо все, що стосується хірургічного втручання, реабілітації в т. ч. і після ампутацій, однак саме протезування – це інші загальнодержавні програми, які адмініструються Міністерством соціальної політики.

- Я так розумію, що в напрямі військової травми та військової хірургії вам дуже щільно треба співпрацювати з медичними закладами Міноборони. Якщо це так, в чому полягає співпраця?

- Командування медичних сил працюють за своїм бюджетом, своїми стандартами та зі своїми підходами. Здебільшого така співпраця відбувається з МОЗ. 

Наразі ми співпрацюємо з Міноборони в рамках окремих моментів військово-лікарських комісій та міжгалузевої робочої групи. 

Що стосується ПМГ, то НСЗУ не розмежовує статус людини як військового, ветерана чи цивільного. Медична допомога надається будь-якому громадянину України на загальних засадах.

Разом з тим договір з НСЗУ мають 25 комунальних госпіталів ветеранів війни. Ми уклали з ними договори на мільярд гривень. Найбільші суми договорів укладено за пакетами стаціонарної допомоги, реабілітації у стаціонарі, хірургії, амбулаторної допомоги. Динаміка кількості медичних записів пацієнтів свідчить, що  за січень-березень 2023 року госпіталі ветеранів війни взаємодіяли з пацієнтами майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулоріч. Ми розуміємо, з чим це пов’язано, і ми оплатимо всі ці послуги, аби за них не платили пацієнти з власної кишені.

- Як щодо військово-лікарських комісій - відтепер НСЗУ буде оплачувати їхню роботу?

- Війна ставить перед медичною системою дедалі нові виклики. НСЗУ долучається до трансформаційних процесів у військовій медицині.

Щоб посилити спроможність військово-лікарських комісій, у ПМГ з’явився новий пакет, котрий дасть змогу залучити до роботи комісій цивільні медзаклади.

Пакет передбачає проведення медичних оглядів мультидисциплінарними командами лікарів військово-лікарських комісій (ВЛК), що створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Позаштатні ВЛК при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки функціонуватимуть на базі цивільних медзакладів. Їх кількість та перелік  визначатимуть керівники обласних та Київської міської військових адміністрацій.

Національна служба здоров'я України укладатиме договори з цими закладами та забезпечуватиме оплату наданих послуг. Тариф -  883 грн за один комплексний медичний огляд.

Очікуємо, що це дасть можливість підсилити спроможність роботи ВЛК та скоротити кількість черг.

- Якщо відійти від військової тематики, як складається доля програми "Доступні ліки"? Чи змінилися бюджети, потреби, номенклатура за останній рік?

- Програма реімбурсація не лише вистояла, а й показала свою необхідність. Попри важкий економічний стан в країні, програму не було скорочено. За 2022 рік НСЗУ виплатила аптекам понад 2,3 млрд грн, а свої доступні ліки отримали 1,800 млрд українців. 

Більше того, нам вдалося реалізувати заплановане: у 2022 році програма розширилася двома новими напрямами - додалися ліки від хвороби Паркінсона та хронічного обструктивного захворювання легень. 

Програма реімбурсації за час війни стала чимось більшим, ніж програм безкоштовних ліків. За виписуванням рецептів та за їх погашенням ми бачили, як переміщуються українці, де вони шукають безпечні місця. А головне - вони мали можливість погасити рецепт і отримати ліки у будь-якому місці країни, незалежно від місця реєстрації, від того, хто й де виписав рецепт.

У січні 2023-го ми розширили програму на імуносупресивні препарати. Це ліки для людей у посттрансплантаційному періоді. Цього року також очікуємо розширення програми на ще два напрями - знеболювальні препарати і тест-смужки для інсулінозалежних пацієнтів.

Зараз до програми "Доступні ліки" входять 486 лікарських засобів за 10 напрямами. Запланований бюджет у 2023 році на реімбурсацію ліків – 4,700 млрд грн. Ця сума є достатньою, щоб забезпечити українців необхідними медикаментами за програмою реімбурсації.

- Які саме знеболювальні  ви маєте на увазі і в яких випадках вони застосовуються?

- Йдеться про знеболювальні для паліативних пацієнтів. У вересні 2023 року цей напрям увійде до програми і ми зможемо говорити про перелік лікарських засобів та механізм, як їх отримати. Чіткі та зрозумілі правила допоможуть цим пацієнтам чи їхнім опікунам без бар’єрів та складнощів отримувати необхідне знеболювання. Від цього залежить їхня якість життя. Ми очікуємо, що ситуація виправиться, як це сталося з інсуліном після того, як НСЗУ почала адмініструвати відшкодування цього препарату за програмою реімбурсації. 

- Як в рамках цієї програми відбувається співпраця з аптеками, що працюють на тимчасово окупованих чи прифронтових територіях?

- На жаль, на тимчасово окупованих територіях ситуація складна. Наразі поставки нових препаратів неможливі, тож аптеки працювали до тих пір, поки мали залишки певних лікарських засобів, які могли реалізувати.

На прифронтових територіях та там, де ведуться активні бойові дії, аптеки й досі функціонують та відпускають ліки за електронними рецептами. Так, за квітень у Херсонській області погасили 926 рецептів на 190 тис грн. У Запорізькій погашено 7,7 тис. рецептів на суму 2,2 млн грн. У Дніпропетровській області від початку квітня погасили майже 33 тис. рецептів на суму 8,8 млн грн. Програма працює, пацієнти мають можливість отримувати життєво важливі препарати безоплатно або з незначною доплатою. 

- Які плани НСЗУ на 2023 рік?

- Усі наші плани спрямовані на покращення доступності медичних послуг для пацієнта. 

Серед іншого у 2023 році впроваджується нова система моніторингу виконання умов договору медзакладу з НСЗУ. Тобто посилюється контроль за відхиленнями в діяльності закладів від умов договору. В рамках автоматичного та фактичного моніторингу відбувається перевірка інформації та документів стосовно конкретної проблематики, а результати моніторингу впливатимуть на щомісячну оплату лікарні за договором.

Розвиток первинної медичної допомоги, стратегічні закупівлі та середньострокові контракти є пріоритетними напрямами роботи на 2023-2024 рр. Разом з нашими міжнародними партнерами ми працюємо над тим, щоб оцінити потреби українців у сфері охорони здоров’я та формувати ПМГ відповідно до них.

Наша мета є незмінною: ми продовжуємо створювати всі умови для пацієнтів, аби вони мали рівний доступ до своєчасної та безоплатної медичної допомоги.