11:00 06.09.2021

Увольнение Тарана с должности министра обороны должно стать первым кадровым изменением этой осени – нардеп Рудик

17 мин читать
Увольнение Тарана с должности министра обороны должно стать первым кадровым изменением этой осени – нардеп Рудик

Эксклюзивное интервью главы политической партии "Голос", народного депутата Киры Рудик агентству "Интерфакс-Украина" (приводится на украинском языке)

Текст: Александр Трохимчук

 

— Поговорімо про старт нового політичного сезону, і насамперед – про ймовірні кадрові ротації в Кабміні. У фракції "Слуга народу" розраховують на конкретику в цьому питанні до середини вересня. Водночас днями в медіа з'явилась інформація, що у найближчі місяці Верховна Рада може звільнити з посад міністра оборони Андрія Тарана, міністра соціальної політики Марину Лазебну та віце-прем’єр-міністра – міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Олега Уруського. А якою інформацією володієте ви?

— Я би почала з того, чи зміниться щось від заміни цих міністрів? Упевнена, більшість українців не знає цих прізвищ і ніколи про них не дізнається, лише тому що уряд не є суб'єктом: він не ухвалює жодних рішень, а є по суті одним із виконавчих департаментів Офісу президента. Тож яка взагалі різниця, кого замінять у Кабміні, якщо його функція – просто бути виконавцем? Більше того, подеколи члени уряду є дуже неефективними, дуже неграмотними та дуже пасивними виконавцями завдань.

В уряду досі немає чіткого плану дій: куди він веде країну, тому те, хто там буде приходити і йти з роботи, я би назвала питанням передостанньої ваги.

Із іншого боку, є й певні випадки разючої невідповідності обійманим посадам. Партія "Голос" завжди на них вказує. Але між тим, що ми звертаємо увагу на посадовців, які можуть призвести до провалу у певній галузі, і моментом, коли монобільшість і команда президента це визнають, минає зазвичай від півроку до року. Зокрема, ми вказували на обох колишніх міністрів охорони здоров'я – Ємця та Степанова, за звільнення яких ми боролися, тому що вони були злочинно неефективні, на екс-міністра внутрішніх справ Авакова, на колишнього міністра фінансів Уманського, рівень роботи яких був нижчим, аніж менеджер може очікувати від виконавця.

Наразі людиною, яка найгірше працює, з нашої точки зору, є міністр оборони. Якщо його замінять, то це буде правильним рішенням, хоч і дуже запізнілим. Уже почався вересень, а Україна як країна, яка воює, досі не виконує державного оборонного замовлення. І ця проблема – дуже дивна, адже в Україні є гроші, які чомусь не витрачають за призначенням.

У мене є пояснення: тому що всі хочуть мати з цього якийсь зиск, і для того, щоб ці гроші пішли за корупційними схемами, знадобиться трохи часу. Але насправді ж завдання міністра оборони полягає в тому, щоб забезпечити армію. Парламент зробив усе для того, щоб ці кошти були, – і вони виділені. Із січня по квітень вирішувалось, який вигляд матиме державне оборонне замовлення, що, по-перше, дуже довго, а по-друге, – максимально неефективно. І наразі з виділених 22 млрд грн виконаними є один або два контракти. Тобто Міністерство оборони в принципі не цікавить, як забезпечується наша армія і як ми воюємо, бо їм потрібно освоїти ці кошти у ті способи, які вони вважають за потрібне. Це жахливо. І те, що більш ніж півроку це терпить команда президента, є одним зі свідчень того, що вони толерують неефективність, а це неприпустимо.

Чому можуть замінити інших міністрів – це риторичне питання. Варто згадати, що й попередні міністри приходили без плану та йшли без звіту. Хоча я впевнена, що зараз то будуть, скоріше, якісь політичні зміни, але системних поліпшень від цього ми не очікуємо. Питання стосовно міністра оборони – більш принципове, тому що вся його недолугість – на поверхні, а саме він зараз відповідальний за те, що гроші не витрачаються навіть тоді, коли є розуміння, на що їх потрібно спрямувати.

— Тобто держоборонзамовлення буде зірване й цього року?

— За нашими прогнозами, воно буде виконане менш ніж на 10%, що неприпустимо для країни, яка знаходиться у війні. Спілкуючись із нашими міжнародними партнерами у Сполучених Штатах, президент закликає надати Україні військову допомогу, – і нам її надають, але всередині країни ми не можемо зробити свою домашню роботу через те, що в нас усе ще існують корупційні схеми, які призводять до того, що мусимо просити про допомогу, замість того, щоб захищати самим себе, або ж, принаймні, робити якнайбільше для забезпечення армії.

— Чи сформував уже "Голос" свій шорт-ліст найменш ефективних міністрів, і хто входить до нього, крім Тарана?

— Так, до міністра оборони – найбільше запитань, а тому це має бути найперша кадрова зміна. Щодо інших міністрів, то варто питати, для чого їх брали і які завдання ставили перед ними.

Давайте взагалі проаналізуємо роботу нашого уряду за останніх півроку. І я, знову ж, наполягаю на тому, що крім злочинно неефективних і профнепридатних міністрів, цей уряд узагалі є таким, в якого немає мети. Звернімо увагу на запропоновану бюджетну декларацію. Вона має бути про те, як держава житиме наступні три роки, в що ми вкладатимемо кошти, щоб забезпечувати економічне зростання й рухатися вперед. А насправді – вона ні про що: там немає ідеї, бачення того, як країна робитиме прорив. Тому, якщо уряд не здатен створити план, стратегію, то немає жодного сенсу вимагати від нього їх виконання.

— Щоб уже закрити гештальт із прогнозованими звільненням згаданих міністрів, чи маєте претензії до роботи Лазебної та Уруського?

— У мене немає розуміння, який у них був план, а тому я не можу знати, чи вони з ним впоралися: яких цілей мали досягти та до яких результатів повинні були привести країну. Та й про якісь їхні перемоги нам невідомо. Можливо, у влади є кандидати, в яких будуть команда, план і можливості його виконувати, але поки ми про це також не чули. Я б оцінювала їхні результати в рамках результату роботи всього уряду, а він – ніякий.

— Минулої сесії ваші колеги з "Європейської солідарності" вимагали відправити у відставку уряд Шмигаля у повному складі. Чи підтримуєте цю позицію, зважаючи на вашу оцінку діяльності Кабміну?

— Знову ж, питання в тому, якої мети ми хочемо досягти, що має виходити з візії нової країни, яку ми будуємо, і лише зважаючи на це, брати виконавців. Можливо, й у цьому уряді знайдуться ті, хто здатен працювати на це бачення. Наприклад, у мене досі немає претензій до міністра цифрової трансформації Михайла Федорова – я вважаю, він усе робить правильно.

Напередодні візиту президента до західного узбережжя Сполучених Штатів у мене була розмова з колегами з американського Конгресу, і от вони припускали, що він знову говоритиме про те, що Україна будуватиме нову Польщу. Я ж переконана, що ми повинні будувати нову Америку в Україні. Якщо матимемо таке бачення, то зможемо визначити, які галузі треба стимулювати і що при цьому повинен робити уряд. Америка була "збудована" на людях, які мали власну справу, та на інноваціях. І це те, в чому й ми можемо зараз зробити прорив. Але ж такого бачення немає в президента. Принаймні, він про нього нікому не говорить. І тому, я вважаю, що за відсутності чіткого бачення, потрібно починати зі звільнення міністрів, які є разюче неефективними. Зміна ж усього уряду призведе лише до появи нових облич, а не результатів.

Отже, передусім необхідно сформувати бачення розвитку країни, далі розбити його на чіткі завдання у різних галузях, після чого стане зрозумілим, яких людей залучати для якого напрямку. Таким чином працюють інші країни, великі корпорації, і це єдиний правильний шлях задля отримання результату, звіту про який можна вимагати. Наприклад, чому ми бачимо позитивні результати у сфері цифрової трансформації? Тому що там є бачення – Україна в смартфоні, яке супроводжується кроками для його втілення.

— Якщо вже ми обговорюємо діяльність міністрів та їхню ефективність, то "Голос" був доволі оптимістично налаштований до нинішнього очільника Міністерства охорони здоров’я Віктора Ляшка. Принаймні, ви заявляли, що готові надати йому кредит довіри. Водночас під час нашого попереднього інтерв'ю ви наполягали на тому, що протягом літа має бути розроблений чіткий план вакцинації проти коронавірусної хвороби COVID-19. Тож, чи виправдав Ляшко вашу довіру і як оцінюєте темпи вакцинації, з якими Україна може ввійти у третю хвилю пандемії?

— Ситуація з вакцинацією в Україні дійсно поліпшилася. Принаймні зараз у нас є вже достатньо препаратів із вакциною. Питання в іншому: за три місяці було зроблено вкрай мало, тобто майже нічого, щоб популяризувати вакцинацію і щоб зайти в осінь із таким рівнем вакцинації, щоб не запроваджувати локдаун. Але ситуація зараз така, що скоріше за все, на локдаун нам треба буде йти, і про це свідчать дані Морган Стенлі: вони понизили прогноз щодо зростання ВВП в Україні з 4,5% до 3,4% лише через те, що в нас недостатньо вакцинованих людей і, вочевидь, будуть локдауни.

А це значить, що Ляшко провалює своє головне завдання. Що можна було зробити? Влітку, коли всі ходили без масок і кількість захворілих була мінімальною, треба було відкрити максимально можливу кількість центрів вакцинації. Тобто проблема – в організації процесу. Зараз рівень вакцинації в кожному регіоні незадовільний.

Що було зроблено для того, щоб стимулювати людей робити щеплення? Президент і його команда створюють прекрасні медійні проекти, які ми бачили зокрема під час святкування Дня Незалежності. Так а де тоді ролик про те, що потрібно вакцинуватися? Чи акцентував на цьому президент на кожній своїй прес-конференції? Коли востаннє на телеефірах представники влади говорили про це?

— Прем'єр-міністр під час засідання уряду тиждень тому (інтерв'ю з Кірою Рудик відбулося 2 вересня – ІФ) закликав українських педагогів вакцинуватися від COVID-19…

— Я впевнена, що ту трансляцію засідання уряду дивилася просто величезна кількість глядачів, а тому пан прем'єр-міністр може констатувати:  \"Ну, зробив усе можливе зі свого боку!" (усміхається)

Розумію, що ми вже майже забули про те, як це було, коли ситуація в лікарнях була трагічною. Зараз ми стоїмо на порозі схожої ситуації. Сподіваюсь, вона буде набагато кращою за ту, що була навесні та минулого року. Але все одно, можна було зробити значно більше.

Наприкінці минулої сесії Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект про кисневі станції (до речі, його ініціювала моя колега з "Голосу" Інна Совсун). Дуже сподіваюся, що він буде прийнятий у цілому якнайшвидше, щоб уже у вересні гроші на них виділили і їх почали закуповувати.

— Окрім того, ви закликали Ляшка провести аудит МОЗу щодо закупівель і витрачених коштів. Чи провело вже відомство такий аудит?

— Ми давали міністерству декілька місяців, тобто до початку осені, щоб вони самі провели цей аудит, а після цього будемо стимулювати його проведення з боку парламенту. Наразі в мене є інформація від МОЗ, що вони вже щось зробили, і ми чекаємо даних про ці результати. І цього, власне, й стосуватиметься моє перше питання до пана Ляшка, коли він прийде до парламенту звітувати (на годині запитань до уряду – ІФ) про стан справ у Міністерстві охорони здоров'я.

— Отже, зважаючи на сказане вами, чергового локдауну Україні навряд чи вдасться уникнути. Що має зараз зробити влада для того, щоб українці та бізнес зокрема пережили його з мінімальними втратами?

— В ідеалі влада мала би схаменутися вже зараз і ми розпочали б широку інформаційну кампанію за допомогою усіх можливих медіа-ресурсів, щоб кількість вакцинованих збільшилась – і локдауну вдалося уникнути. Але я думаю, що у влади зараз будуть інші пріоритети.

Різниця між минулим локдауном і тим, який можуть запровадити цього разу, – в тому, що зараз у наш вже є прошарок вакцинованих громадян, а також велика кількість підприємств, які реформували свою діяльність таким чином, щоб працювати в умовах карантину. Тобто цей локдаун, якщо він буде, має передбачати, що адаптовані підприємства, працівники яких захищені та не становлять загрози для інших, повинні продовжувати працювати.

Якщо аналізувати ідею попередніх локдаунів, то вони були, скажімо так, абсолютно нелогічними. Наприклад, чомусь великі супермаркети, де збиралися скупчення людей, працювали по суті без обмежень, а ті ж невеличкі крамнички, власники яких могли забезпечити дотримання карантинних норм, мусили зачинятися. Тобто ідея не полягала в тому, що в такий спосіб нам вдасться зменшити кількість захворілих, а скоріше – у створенні правил проти правил за "совковим" принципом.

— Локдаун може розпочатися восени?

— Ми вже зараз бачимо зростання кількості захворілих, особливо – на новий штам. Тому думаю, скоріше за все, це буде кінець осені. Але зважмо й на те, що кожен локдаун – це ще й політичне рішення. Заплановані вибори в трьох областях, а тому я впевнена, що запровадження локдауну залежатиме від політичної доцільності того чи іншого кроку певного кандидата. Тож не виключено, що локдаун може розпочатися й наприкінці жовтня, тобто якраз напередодні виборів.

— Час від часу виникають повідомлення про нібито відставку голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, яку, ймовірно, готують на Банковій. Як думаєте, наскільки ці чутки мають реальне підґрунтя?

— Мені здається, на сьогодні це можливо, але сподіваюсь, що такої зміни не відбудеться. Та й поки голосів не вистачає. Такий висновок можна зробити за інформацією, яку ми чуємо в кулуарах.

Незважаючи на те, що Кабмін максимально підпорядковується Офісу президента, Верховна Рада завдяки її керівнику працює, скажімо, за правилами. Це дуже важливо, що в парламентсько-президентській республіці, в якій є монобільшість, в опозиції зберігаються всі права, а в парламенту як у структури зберігається можливість працювати на виконання завдань, заради яких нас обрали.

— Разумков – ефективний спікер?

— Так.

— Осіння сесія Верховної Ради традиційно є бюджетною. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що уряд вчасно внесе до парламенту проекту держбюджету-2022, тобто до 15 вересня, як це передбачає законодавство. Якими є ваші прогнози щодо збалансованості основного фінансового документу держави?

— Перш за все, думаю, що проект бюджету таки внесуть до 15-го числа, і він буде збалансованим – без сюрпризів і загалом ні про що. Який він матиме вигляд, ми вже знаємо – з бюджетної декларації, про яку я вже згадала раніше. Тобто це бюджет, який не забезпечує прориву зростання. Збалансованого бюджету очікує від нас Міжнародний валютний фонд (МВФ).

Із іншого боку, що ми зробили цього року, щоб збільшити дохідну частину? Перш за все, ми її зараз виконуємо, що дуже добре. Але були ж плани щодо її збільшення. Передусім – через Митницю. Для цього РНБО ввела санкції проти контрабандистів, підкріплені обіцянкою, здається, прем'єра, що додаткові надходження до бюджету становитимуть 300 млн грн. За даними на кінець серпня, перевиконання за місяць на Митниці становить піввідсотка. Тобто 300 млн грн не сталося. І навряд чи станеться в кінці року.

Закінчимо рік ми, скоріше за все, з тим, що деякі програми залишаться недофінансованими мінімум на 40 млрд. Знову ж, це все – результат відсутності плану: коли і видатки, і витрати тонким шаром розмащуються всюди. І завдяки бюджетній декларації стає зрозумілим, що так буде й надалі у бюджеті. Чому це погано? Перш за все, так стається, коли немає мети і точки зростання, і ми не очікуємо на якийсь прорив. По-друге, коли відбувається таке розмащування тонким шаром, то це значить, що можна дуже легко сховати різні витрати, соцекономи, інфраструктурні субвенції, неефективне використання коштів. Та найгірше – ми не плануємо жити краще, а розраховуємо на більш-менш те саме.

Водночас замість того, аби десь "порізати" витрати на такі "священні корови", як Офіс президента або Міністерство внутрішніх справ, у нас щороку зменшується фінансування освіти та медицини.

Взагалі, такими темпами, при зростанні 4-5%, ми ту ж Польщу будемо наздоганяти 50 років. Прекрасна перспектива! (сміється) А Каліфорнію – здається, 100 років. Якщо ж ми прагнемо будувати нову Америку, то треба зовсім інакше структурувати бюджет. Перш за все, необхідно інвестувати в освіту, причому не на 2-3%, а структурно змінити витрати. Тоді можливий стрибок. Треба звернути увагу на інновації. До речі, IT-галузь повільно, але системно вривається в першу експортну, і я сподіваюсь, що за два-три роки вона нею таки стане. Минулого року експорт IT-послуг перевищив 5 млрд дол. США. І це та точка, яка могла би забезпечити стрімке зростання, але ми нічого для цього не бачимо в діях влади.

— Чи встигне Рада ухвалити держбюджет вчасно, тобто до 1 грудня?

— Зважаючи на те, що він – ні про що, і я впевнена, що там значна частина буде закладена на соцеконом, то чому б його і не ухвалити. Якщо не робити певних візійних кроків, коли треба сконцентруватися на декількох напрямках і забрати з менш пріоритетних, то тоді проблем із ухваленням держбюджету, звичайно, немає.

— Голова вашої фракції Ярослав Железняк прогнозує, що на початку цього політсезону Рада значною мірою фокусуватиметься на ухваленні пакету законів щодо закриття зобов'язань України перед МВФ. За його словами, йдеться передусім про друге читання законопроекту щодо НАБУ (№5459-1), а також про чотири технічних законопроектів щодо банківської справи та НБУ. На вашу думку, чи вдасться депутатам знайти консенсус із цих питань і вчасно проголосувати за ці документи?

— Зараз у мене позитивний прогноз щодо цього. Особливо – після підписання меморандуму між президентами США та України, в якому й зазначається в принципі все, що потрібно МВФ. Тому я дивлюсь достатньо оптимістично на те, що це вдасться зробити (ухвалити відповідні законопроекти – ІФ). Можливо, не зовсім вчасно, оскільки невідомо, якою буде ситуація з поправковим спамом і як на нього реагуватиме керівництво парламенту. Але необхідні закони мають усі шанси бути прийнятими.

Однією з головних "битв" стане розгляд "ресурсного" законопроекту №5600. Він насправді жахливий, навіть у доопрацьованому вигляді. Він відкидає Україну як державу, де може розвиватися підприємництво, на декілька кроків назад. "Голос" робитиме все можливе, щоб цей законопроект не був прийнятий узагалі. До речі, поки інші були на канікулах, нам за літо вдалося "вбити" поправками деякі найбільш негативні норми.

— Узагалі, на ухваленні яких законопроектів наполягатиме "Голос" як опозиція упродовж цієї сесії ВР?

— Хочемо завершити рік із ухваленим антиолігархічним пакетом законопроектів "Голосу", який ми внесли на початку літа. Всі вони зараз у процесі ухвалення і справді створені для боротьби з олігархами. Цей пакет складається з чотирьох пунктів. Перший – це прийнята Радою судова реформа, і тепер питання, як вона буде реалізовуватися. Другий – це законопроект про державне корпоративне управління, що є однією з найбільших "дірок" у державному бюджеті і які ми весь час наповнюємо зі своїх податків. Третій – це зміни до антимонопольного законодавства, адже боротьба з олігархами – це насправді робота Антимонопольного комітету. Четвертий – це зміни до податкових законопроектів, які стосуються того, що великі підприємства мають сплачувати більший екологічний податок за забруднення середовища.

Окрім того, ми хочемо повернутися до питання про медичний канабіс. Великою "совковою штангою" парламенту стало те, що цей законопроект не ухвалили. Ми будемо його ще раз вносити і знову вимагати ухвалення.

— Щодо "завислих" питань, які все ж не втрачають актуальності. Україна має завершити реформу децентралізації, ухваливши при цьому відповідні зміни до Конституції. Таку законодавчу ініціативу планував подати президент, але законопроекту в стінах парламенту досі немає. На вашу думку, чи візьметься Рада за нього протягом цієї сесії?

— Цей документ має передбачати, що президент і його вертикаль втрачають можливості виконавчого контролю за регіонами. Тобто маючи повноту влади в структурі президента, він має від неї відмовитися, і передати цю владу місцевим лідерам, із великою кількістю яких у нього зараз напружені стосунки. Яка вірогідність того, що це станеться найближчим часом? Вважаю, що мінімальна. Адже зараз робота президента і його команди спрямована на централізацію влади. Тому, навіть якщо президент внесе цей законопроект, він магічним чином не отримає конституційної більшості голосів.

— А якщо станеться так, що його ініціює не президент, а спікер?

— По-перше, це стане новим етапом загострення їхніх стосунків, а по-друге, все одно вважаю нереалістичною можливість знайти під цей законопроект конституційну більшість голосів. А ще і на внесення треба 150 підписів. Тому очевидно, що це питання ще довго залишатиметься завислим у повітрі.

— Якщо вже ми зачепили тему загострення стосунків, то поцікавлюсь таки, якими вони є зараз всередині вашої фракції? Наскільки голос "Голосу" буде єдиним в новому політичному сезоні?

— Голос "Голосу" не змінюється ціннісно. Ми робимо те, що ми обіцяли, і наразі наша позиція є більш викристалізуваною та чіткою. Ми хочемо перетворити Україну на нову Америку – країну, що спирається на рівні правила і умови для людей, які роблять власну справу, країну, що здатна зробити прорив завдяки інноваціям, яка може використати все найкраще з того, що вже зроблено в світі, та абсолютно точно не повернеться до "совка" у головах. Це те, що об'єднує людей, які залишилися членами партії "Голос". Водночас більшість із тих, хто були ініціаторами внутрішнього конфлікту, покинули партію "Голос". Однак вони продовжують працювати в парламенті.

— Чи не плануєте виключити їх і зі складу фракції також?

— Думаю, щоб виключити когось із фракції, народний депутат має утнути щось разюче й неправильне та підвести виборців. Загалом колеги не відступили від цінностей євроатлантичного спрямування, сподіваюсь, вони не займаються корупцією, а тому залишаються представниками наших виборців.

Із іншого боку, на початку каденції ми всі підписали документ про те, що в разі виходу з партії треба покидати і фракцію. Тож, звичайно, було би чесно їм скласти мандат. Але якщо цього не станеться, ми зробимо все, щоб зробити співпрацю в рамках парламенту конструктивною.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Мы ожидаем подписания договора на поставку локомотивов для "Укрзализныци" в следующем месяце – директор Alstom в Центральной и Восточной Европе

В Украине реально можно провакцинировать более 70% населения - глава Бюро ВОЗ в Украине

Уже в 2050-х годах Украине понадобится 15 новых атомных энергоблоков – глава "Энергоатома" о меморандуме с Westinghouse

Замглавы ОП Свириденко: В этом году мы прогнозируем рост ВВП на уровне 3,8%

Уже в следующем году мы увидим заведения McDonald’s на трассах – директор по развитию

Дорожная отрасль очень окрепла за последние два года, нам стало сложнее конкурировать – глава компании "Автомагистраль-Юг"

Вице-президент Всемирного банка Анна Бьерде: Основным вызовом для Украины остается выход на устойчивый экономический рост

Наша задача до 2023 года замкнуть цифровой периметр и позволить всей Украине получать цифровые услуги – СЕО "Укрпошты"

Мы все делаем, чтобы показать, что по результатам этого года "Нафтогаз" уже не убыточная компания – глава правления НАК

Биометан может появиться в наших сетях уже через два года – РГК

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА