С новой моделью ПСО рынок электроэнергии должен прекратить генерировать долги – министр энергетики Галущенко
Первая часть эксклюзивного интервью министра энергетики Украины Германа Галущенко агентству "Интерфакс-Украина"
(подается на украинском языке)
Текст: Дмитрий Кошевой, Нина Яворская
- Почнемо з гучного рішення – зниження тарифу для населення на електроенергію до 1,44 грн/кВт-г за обсягів споживання 250 кВт-год на місяць. Як за такого рішення забезпечити баланс на ринку, збільшити гроші для генерації, для НЕК "Укренерго"? Воно справді здається популістським.
- Цією новою моделлю ПСО ми переслідували кілька цілей відповідно до завдань, які ставив президент. Насамперед потрібно було оцінити тариф з точки зору справедливості, проаналізувати його структуру. З чого ми виходили? Якщо подивимося на складові тарифу в 1,68 грн/кВт⋅год – вартість виробництва, передачі, розподілу, послуг постачальників універсальних послуг (ПУП), то побачимо, що вартість виробництва складає щонайбільше 5%. За старої моделі ПСО на атомну генерацію відводили 15коп./кВт⋅год, але проблема в тому, що вона отримувала лише 6-7 копійок. Можна написати в документах хоч 1,5 грн/кВт⋅год, але якщо отримуєш своїх 6-7 коп/кВт⋅год, то від цього нічого не змінюється. Я ще в "Енергоатомі" казав, що це історія, яка не працює.
Натомість усі говорили про фінансове ПСО, і всі наші партнери на ньому наголошували - і Еnergycommunity, і USAID, і МВФ. Але воно не просувалося. І наша ідея полягала саме в тому, щоб нарешті його впровадити. Воно працюватиме вперше і, безумовно, допрацьовуватиметься. Але ключове зроблено – змінено підхід, державні компанії повноцінно виходять на ринок і реалізують електроенергію, і вже за рахунок зароблених коштів компенсують різницю в тарифах для населення і ринкової ціни електроенергії. Вони припиняють отримувати копійки за залишковим принципом, і це ключ до стабілізації їхнього фінансового стану. Тобто ключове досягнення в тому, що ми змінили вагу і роль на ринку державної генерації, яка виробляє більшу частину електроенергії. І це не лише питання комерції. Це питання енергетичної безпеки. І ми це також розуміємо. Ясно, що є певні перестороги. Наприклад, тих же операторів систем розподілу (ОСР) чи ПУП – а чи вистачить грошей "Енергоатома" і "Укргідроенерго", а якщо вони не заплатять... Гадаю, ми все владнаємо. Є, щоправда, риторичне запитання – чому над цим не застановлялися раніше, коли в аналогічній ситуації опинялися державні компанії?
Ще по тарифу. Ми брали реальні розрахунки і побачили можливість знизити його на сьогодні для певної категорії населення, для тих, кому важлива підтримка держави. Я – за ринкові відносини, я точно не комуніст, але має бути справедливість. Якщо люди можуть платити більше, то це одна історія, і ми над цим працюватимемо, щоб надалі визначити такі категорії споживачів. Наразі не готовий назвати критерії щодо їх визначення. Можливо, братиметься до уваги обсяг споживання, можливо, дохід. Але якщо зараз є можливість знизити тариф, і при цьому ми бачимо, що економіка "Енергоатома" та "Укргідроенерго" буде збалансована, то ми це зробили. І ухвалили рішення завчасно. Просто впродовж останніх місяців навколо цього питання точилися спекуляції: мовляв, тариф підніметься уп’ятеро чи вдесятеро. На цьому спекуляції закінчилися.
Важливість прийнятого рішення в тому, що зміна моделі ПСО на фінансову дає можливість балансувати держкомпанії.
- Тобто це такий собі перехідний етап?
- Так. Це певний етап. Зараз нова модель має запрацювати. Ми хотіли це зробити з 1 вересня, але це ж суттєва зміна, до якої всі без винятку мають підготуватися – і генерація, і ОСР, і ПУП. Це набір дій, які треба реалізувати, зокрема трейдерам, підрозділам. Одна справа, коли ти віддаєш товар і далі тебе не хвилює, що відбувається. Зовсім інша – забезпечити продаж усього обсягу. Це дуже важливо з точки зору відповідальності, професійності. Знову-таки, може виникати питання можливих касових розривів, інші технічні нюанси. Але скажу відверто: я впевнений у правильності цього рішення. І добре, що ми знайшли підтримку в президента. Підозрюю, що не всім воно подобається, але це теж елемент справедливості.
- Отже, перший етап – перехід на фінансове ПСО. І це головне завдання. А коли промислові споживачі можуть розраховувати, що дійде черга до скасування перехресного субсидіювання в галузі? Коли цей етап може розпочатися?
- Це, до речі, також питання, як правильно визначити ту категорію непобутових споживачів, яка, ні для кого не секрет, дуже зловживає. Ми зараз чекаємо на остаточні цифри, але я думаю, що ми будемо трохи шоковані кількістю споживачів, які платять за електроенергію за тарифом для населення, а насправді тримають бізнес. Безумовно, це неправильно, але в нас, на жаль, таких випадків багато. Пригадую останній кейс НКРЕКП, коли вона перевірила харківських ОСР і ПУП. Тільки за жовтень було завищено обсяг споживання населенням більш ніж на 11 млн/кВт-г. Це приблизно 20 млн грн. Це лише один місяць і одне обленерго. Зрозуміло, що оштрафували, але ж це показово. Напевно, класний бізнес – брати по копійці, а продавати за комерційною ціною. Така рентабельність є ще, можливо, хіба в торгівлі зброєю. Не кажу вже про те, що вони нечесно заробляють великі гроші. Я просто говорю, що вони обкрадають населення і державну генерацію.
- І все-таки про можливість скасування перехресного субсидіювання…
- Ми розуміємо, що це проблема. Думаю, до кінця року вже матимемо конкретику щодо того, як це змінити. Ми постійно розмовляємо з МВФ, вибудовуючи реальні плани й конкретні терміни. Але це комплексне питання. Щоб переходити до реальних ринкових цін, про які так багато говорять, має бути система верифікації, скільки споживачів реально спожило ресурс. Інакше завжди будуть зловживання обсягами. Ми зараз працюємо над цим. Я думаю, що перевірка регулятора виявила лише 5% з того, що є насправді. Вихід потрібно шукати.
- Борги на ринку електроенергії, як показує досвід, рано чи пізно обертаються проблеми для бюджету. Коли можна буде підвести риску після затвердження нової моделі ПСО, що накопичення боргів припинилося?
- Я орієнтуюся на кінець року. В жовтні-грудні працюватиме новий механізм, ми побачимо позитивний ефект з точки зору кешфлоу, яке йтиме в ринок, систему. В ідеалі ця модель не повинна генерувати боргів. Насправді, я б хотів, щоб компанії почали продаватися в "довгу". Це зараз також питання, адже вони діють в рамках свого фінплану, а фінплан затверджено на рік. "Укргідроенерго" чи "Енергоатом" могли б продати обсяги продукції, наприклад, на період до квітня. Ми б тоді сформували нові індикативи, і було б зрозуміло, як працює система.
Безумовно, буде питання старих боргів. І в нас є бачення, що робити за конкретними напрямками. Хотілося, щоб в ідеалі після закінчення опалювального сезону все стабільно функціонувало і борги не генерувалися. За існуючої в нас моделі ринку треба приймати дійсно швидкі й результативні рішення. Тому що ми не можемо з таким ринком зайти в європейську систему.
- У нас дуже волатильний ринок. Ми мали ціну 1-1,5 грн/кВт⋅год, тепер вище двох. Я розумію, що на ринку важко прогнозувати ціни. Та все ж, на вашу думку, якими вони будуть найближчим часом? Приблизно всередині цього діапазону? Бізнес-спільнота скаржиться, що в таких умовах неможливо орієнтуватися.
- Я б справді оцінював вартість всередині цього діапазону. Але знов-таки повернуся до питання довгих двосторонніх контрактів. Вони б і стали тим "бенчмарком" ціни,наяку бізнес зможе орієнтуватися. Умовно, "Енергоатом" укладає контракт на півроку за ціною 1 600 - 1 800 грн/МВт⋅год. Викривлення ситуації на ринку в тому, що орієнтир – ринок "на добу наперед" (РДН), який шалено волатильний та ще й за умов нашого регулювання. Тому ідея полягає саме в тому, щоб зараз не лише "Енергоатом", а й "Центренерго" та інші компанії виходили на біржу й укладали двосторонні договори. У цьому є великий плюс. Ми побачимо індикатив ціни, навколо якого буде весь рух. І РДН врешті орієнтуватиметься на цю ціну. Якщо навіть будуть стрибки у пікові години, ціна все одно плаватиме навколо цих індикативів. Змінити сегмент ринку, який визначатиме ціну – ось це правильно, це і є стабільність.
- Але компанії мають продаватися невеликими лотами? "Енергоатом", наприклад, уже має історію з минулорічним грудневим аукціоном, де продалися значні обсяги е/е, але доступ до неї отримала незначна кількість компаній.
- Гадаю, можна продавати великі обсяги малими лотами. Хай купує, хто хоче. Врешті, немає проблеми проводити аукціони щодня. Наприклад, зробити револьверний аукціон: продали, продали, продали.
Була дискусія стосовно того, великими чи малими лотами продавати. Але уявіть, що зараз "Енергоатом" виходитиме на ринок з усім обсягом і розпродуватиме, умовно, по 5 чи по 10 тис/кВт⋅год. Та вони схибнуться. Це теж треба враховувати.
Безумовно, потрібна конкуренція. Але щоб трейдери, які не мають кінцевого споживача, не гралися на цьому. Втім, я вважаю, що зараз такого не буде. Президент вже підписав закон, який забороняє продавати більше 10% придбаного у виробника ресурсу на РДН (закон 1639-IX від 14 липня 2021р. – ІФ).
- Є закон, але ж є регулятор.
- Мене неодноразово звинувачували в тому, що я тисну на регулятора. Насправді, я ні на кого не тисну, я їх дуже коректно прошу розглянути можливості врегулювання питань. Дійсно, в нас є дискусія. Але коли ми бачимо якісь очевидні речі, то ми маємо на це звертати увагу НКРЕКП.
- Як взагалі вирішуватимете проблему боргів на ринку? Найголосніше їх погашення вимагають "зелені" виробники, але державні компанії також не мовчать. Коли буде випуск зелених облігацій, які інші заходи?
- Нічого іншого по "зелених", аніж випуск облігацій, немає. Старий борг становить орієнтовно 16 млрд. "Укренерго" цим займається, і ми плануємо в жовтні-листопаді питання закрити. Це дозволяє чинний закон про державний бюджет.
Далі. Є закон про погашення боргів, який зупинено на цей рік (закон №719-ІХ від 17 червня 2020 року про докапіталізацію НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго" шляхом випуску ОВДП – ІФ). Але він запрацює з наступного року. Я думаю, що ми вже реалізуємо ті дії, яких він вимагає. Ще потрібно прийняти чимало підзаконних актів, але все одно – це механізм. А головне – не утворювати нові борги. Бо немає сенсу в погашенні старих, якщо утворюєш нові.
- Як щодо МВФ? Як ідуть перемовини з фондом, як переконати його, що не буде нових боргів?
- Ми тісно спілкуємося з фондом – міністерство та "Укренерго", – і НЕК менеджерує тему "зеленої" енергетики, яка теж у фокусі його уваги.
- Ще до місії буде додатковий раунд переговорів?
- Переговори постійно тривають. Безперервно. Ми в постійному контакті. І вважаємо, що найкраща тактика з нашого боку – пояснювати логіку кожного кроку. Тоді набагато легше врегульовувати будь-які ситуації. І це зустрічає розуміння. Але найкраще буде, коли ми покажемо прогрес в стабілізації ринку з точки зору боргів. Тут ви маєте цілковиту рацію. Це те, що їх хвилює, бо ці мільярди врешті дійдуть до критичної межі, коли вже стануть проблемою на макрофінансовому рівні.
- Прийняття в минулому році закону щодо випуску ОВДП для "зелених" стало проблемою в переговорах з МВФ.
- Я розумію їх у цьому плані. Має бути злагоджена робота всіх – насамперед НКРЕКП, міністерства й учасників ринку, аби стабілізувати ситуацію. По "зелених" цього року доволі непогано платять. В першому кварталі вони отримували 93% платежів, зараз вже менше. Але знову-таки, якби це була єдина проблема ринку, то ми б її вирішили і не накопичували нових боргів. Та далі йде цілий букет, "Укренерго"з балансуючим ринком, і все це тягне одне за іншим. Бо дисбаланс на ринку.
Я розумію, що закон про ринок електроенергії важко приймався. І є різні думки, наскільки правильно він був запроваджений. Чи варто було вводити одразу всі сегменти ринку? Та вже маємо те, що маємо. Тепер потрібно, щоб він коректно працював. Очевидно, ненормально, коли є трейдери, в яких оборот в місяць більший, ніж в державної генерації. Це абсурд. Це нездорова ситуація. Я дуже сподіваюся, що регулятор уважно слідкуватиме за цим і коригуватиме за потреби. Хоч в ідеалі має коригувати сам ринок.
- Коли "Оператор ринку" зможе вийти на ринок двосторонніх договорів і наскільки вірогідно, що державна генерація зможе вийти на цей майданчик, адже зараз за нормативкою вона має торгуватися на Українській енергетичній біржі?
- Наразі "Оператор ринку" в процесі передачі до міністерства. Ми плануємо його вихід на ринок двосторонніх договорів, рухатимемося у цьому напрямку, і у нас є низка напрацювань для запровадження конкретних кроків.
Нещодавно закон, який дає змогу "Оператору ринку" виходити на ринок ДД, підписано (закон 1639-IX від 14 липня 2021 року – ІФ). Я за те, щоб майданчиків було більше, скільки завгодно, але щоб були єдині правила і єдина звітність.
У нас на сьогодні лише одна ліцензована біржа, і я не можу сказати, що вона працює неефективно. Це дійсно дуже непоганий механізм. Але в будь-якому разі конкуренція – це завжди краще.
- Питання готовності України до зими. Які найголовніші ризики і як ви збираєтеся їх мінімізувати?
- Атомна генерація у нас готова. Цього року ми розраховуємо на певні досягнення - що атомна генерація працюватиме щонайменше 14-ма блоками, а може, навіть 15-й запустимо, якщо це буде потрібно. Йдеться про два місяці: грудень-січень. Ми дуже розраховуємо на атом. Ви знаєте історію цієї зими. Я пам’ятаю, як ми ХАЕС-1 запускали на місяць раніше, щоб підтримати систему в лютому, коли вдарили морози.
Стосовно теплової генерації є два питання. Перше – технічний стан, тобто аварійність. Навіть зараз вона дуже висока. А друге – запаси вугілля. Питання, чому вони не купували вугілля? А тому, що їм не було сенсу працювати. "Донбасенерго" був у дефолті. Той же ДТЕК має власний видобуток, і досить великий. Та коли собівартість виробництва електричної енергії тепловими електростанціями, які працюють на вугіллі, складає близько 1 600 грн/ МВт-год, а ціна електроенергії на ринку 600 грн чи навіть 400 грн, то навіщо ж працювати собі у збиток? З точки зору бізнесу я це прекрасно розумію. Потім почалися аварійні відключення. Влітку у нас була шалена спека. Були дні, коли споживання дорівнювало обсягам при мінус 20 градусах узимку. Що робити? Навантажили "Центренерго" - воно ж у нас єдиний порятунок. Відповідно, "Центренерго", яке мало накопичити вугілля і нормально з цим справлялося, почало його понаднормово спалювати, бо їм дали навантаження 150-200% у певні дні.
Тому тема вугілля і виникла зараз. Це наслідки ситуації на ринку. І потім кажуть, що погане міністерство тисне на регулятора. Наразі ціна вже дозволяє спокійно купувати вугілля, виробляти, продавати та заробляти. І ми бачимо, що вже почали укладати контракти на імпорт вугілля. ДТЕК уже про це заявив, і "Центренерго" працює над тим, щоб теж додатково законтрактуватися по імпорту. Ми розраховуємо, що стабілізуємо ситуацію з вугіллям і спокійно проходитимемо ОЗП.
- Тобто накопичити вдасться?
- Подивіться на графік накопичення. Знизили споживання ТЕСками – і він пішов вгору. Ми вже бачимо контракти - вугілля у світі на ринку є, це не те, коли неможливо купити. Основне питання в грошах. І проблема для того ж "Центренерго", бо компанія у боргах.
- Мабуть, за нинішньої ціни на газі не дуже попрацюєш.
- А ви уявляєте, якби вони попрацювали на газі по 18-20 тис. грн/тис куб. м? І немає жодних передумов, що ціна зменшиться, що ще якийсь пік – і піде на зниження.
- В Європі вже ціна $585/тис. куб. м…
- Там справді напівпусті сховища, і це буде певний виклик.
- А у нас як зі сховищами? Яких обсягів закачки вдасться досягти?
- У нас же мінімум 17 млрд куб. м має бути. Втім ми плануємо вийти десь на 19,5 млрд куб. м на початок ОЗП. Зараз приблизно 17,7 млрд куб. м. (на 28 серпня – 18,022 млрд куб. м – ІФ). Із газом все має бути нормально.
- Та якщо "все піде не так", яка ймовірність імпорту російської та білоруської е/е?
- Навіть говорити не хочу про те, щоб припустити таку ймовірність у якомусь крайньому випадку. Я робитиму все, щоб цього не відбулося. Хоч і різні варіанти намагаються просувати, однак вважаю, що нам треба мобілізуватися, аби не допустити повернення імпорту з Росії та Білорусі.
- Який обсяг імпорту енергетичного вугілля прогнозується?
- Додатково потрібно імпортувати близько 3,5 млн тонн протягом опалювального сезону згідно з новим затвердженим графіком накопичення вугілля.
- Яка ймовірність того, що можуть відкласти роботу енергосистеми в ізольованому режимі в рамках майбутньої інтеграції з ENTSO-E?
- Не бачу причин, чому ми маємо відкладати. Зараз немає прив’язки до дат, і ми можемо сказати, коли хочемо попрацювати. Я думаю, ENTSO-E спокійно це сприйме. Так що наразі не плануємо відкладати. Синхронізація – дуже важливе завдання для нас. Тому, безумовно, максимально мобілізуватимемо зусилля, щоб все пройшло за планом.
Утім, додам, що наша синхронізація з європейськими ринками – це обопільний інтерес. Мені не подобаються різного роду коментарі, коли кажуть, що Україна стукає у зачинені двері. Україна потрібна європейській енергосистемі так, як і Європа потрібна нам. Ми не стоїмо голі й босі з протягнутою рукою. По-перше, наша енергосистема технічно надасть можливість краще балансувати європейську, а по-друге, як мінімум, у нас є "зелена" генерація, атомна. І подивіться на ціни на електроенергію в Європі. Я розумію, що, можливо, такого конкурента не всі хочуть бачити, та з іншого боку, це ж не означає, що ми гратимемо не за європейськими правилами. Ми дуже хороші технічно, ми з самого початку були експортно-орієнтованою країною, а наша система будувалася для підтримки СЕВ (Союз економічної взаємодопомоги з 1949-го по 1991 рік).
Приєднання української енергосистеми до європейської – це дуже важливо, навіть більше, ніж безвіз. В офіційних документах РФ, в указах їхнього президента йдеться, що це пряма загроза енергобезпеці Росії.
Звісно, цим питанням треба займатися на найвищому політичному рівні, бо рішення про нашу синхронізацію прийматиметься системними операторами, але не без урахування думки урядів. Тому ми створили окрему робочу групу з інтеграції в ENTSO-E, аналізуємо, що, як і на якому рівні треба робити, і робимо.
- А коли очікуєте сертифікацію "Укренерго"? Глава секретаріату Європейського енергоспівтовариства Янез Копач нещодавно сказав, що передача від Мінфіну до Міненерго створює ризики сертифікації.
- Розумію пана Копача - у нього є багато негативного досвіду з Міненерго у різні часи. Проте коли ми спеціально для підтримки процесу сертифікації і синхронізації створили робочу групу в міністерстві, почали налагоджувати комунікації, ставлення змінилося.
- Тобто можна сказати, що ці побоювання вже неактуальні? Просто це так прозвучало – не те щоб загрозливо, але досить різко і неочікувано.
- На цю тему дуже багато спекулювали. І я також знаю, хто і чому. Втім, я впевнений, що процес сертифікації пройде спокійно. Ми в постійному діалозі, всі документи погоджуються. З моменту ухвалення рішення урядом про передачу ми вже дуже багато зробили за "дорожньою картою".
- Коли саме очікується передача?
- Щойно закінчимо виконання цієї карти. Ми спрямували до Секретаріату повний набір пропозицій і документів, які вважаємо необхідними, та чекаємо на відповідь.
- Коли в "Укренерго" може відбутися конкурс на членів наглядової ради? Наскільки я знаю, терміни вже збігли.
- Так, там буде конкурс у жовтні чи в листопаді.
- А у випадку із "Центренерго", якому вже обрано кандидатів у члени наглядової ради і тепер їх мають затвердити збори акціонерів - наскільки ви задоволені результатом?
- Погодьтеся, це абсурд, коли "Центренерго" не може приймати рішення через відсутність наглядової ради. Але ми не брали участі у процесі її відбору. Це ФДМУ, Мінекономіки. Я не знаю, кого вони запропонували. Я за нормальні корпоративні структури. Адже наглядові ради – класний інструмент з точки зору прозорості прийняття рішення.
- Про кандидатів ви дізнаєтеся вже на Кабміні?
- Так, мабуть. На Кабмін же мають винести.
- А чому затримується процес об’єднання "Центренерго" із шахтами? Фонд держмайна каже, що вже більш-менш визначились із шахтами, але останнє слово має бути за Міненерго.
- Остаточного рішення про це об’єднання ще немає, тож поки не готовий про це говорити. Сказати, що ми вже визначилися, що ось ці чи інші шахти об’єднуються, не можу.
- Досі немає рішення? Ще навесні і Фонд, і ви, здається, говорили, що всі документи готові.
- Так, документи були готові. Усі говорили, що це прийняте рішення. У мене питання в іншому: що ми робимо із "Центренерго" глобально? Ми його продаємо чи ні?
Наче у тренді приватизація.
- Коли?
- Востаннє планували на другий квартал наступного року.
- Тоді у мене виникає наступне питання. Не проблема – об’єднати. Але чи потрібні ці шахти потенційному інвестору, який прийде купувати "Центренерго"? Раптом він скаже, що йому шахти не потрібні.
- Багато хто так і вважає, що не слід об'єднувати. Бо це у перспективі просто майданчик, який краще використати для якоїсь іншої генерації.
Знаєте, я чомусь завжди був впевнений, що основне завдання ФДМ – продавати, а не керувати. І коли у нас вже кільканадцять років ФДМ керує підприємствами від "Турбоатома" до коконосушарок, то знову постає питання: ми продаємо чи далі формуємо наглядові ради і керуємо? Я не проти, але тоді потрібно визначитися.
- Щоб нести якусь відповідальність за результати?
- Так.
- То все ж таки коли можуть прийняти рішення про об’єднання шахт із "Центренерго"?
- А давайте взагалі подивимося, чи потрапить "Центренерго" на приватизацію наступного року. Пам’ятаєте, 2015 року з’явилися французькі інвестори, які хотіли купити. Чим це закінчилось? Не будемо називати імена та прізвища, але нічим. Також потрібно відверто говорити, що необхідно модернізувати блоки. Ми нікуди від цього не подінемося, а це величезні кошти. І якщо є інвестор, який готовий прийти під такі умови…
- То, може, є якийсь сенс, щоб радник сказав, як вигідніше продавати?
- Питання в іншому. Якщо у нас є мета продати, тоді потрібно підлаштовуватися під покупців, які хочуть купити.
- А ви були б готові забрати "Центренерго" знову в управління?
- Ми готові, але тепер не можемо, бо забираємо системного оператора "Укренерго".