16:00 25.08.2021

Глава Минфина Сергей Марченко: “Доходы украинцев в основном незначительные, так что нет необходимости в общем декларировании”

27 мин читать
Глава Минфина Сергей Марченко: “Доходы украинцев в основном незначительные, так что нет необходимости в общем декларировании”

Эксклюзивное интервью министра финансов Украины Сергея Марченко агентству “Интерфакс-Украина” (приводится на украинском языке)

Текст: Дмитрий Кошевой, Анна Родичкина

- Наскільки простим з точки зору бюрократичних процедур буде добровільне декларування?

- Коли президент поставив завдання розробити цей законопроект, ключовим було мотивувати людей декларувати свої активи. Мотивація спочатку повинна мати позитивний контекст: ти декларуєш і вільно можеш розпоряджатися своїми статками. А далі - непрямі методи, і це міститься в перехідних положеннях закону. Якщо не задекларував, далі можуть бути запитання: де саме ти набув ті чи інші статки. Тож це не "або-або". Спершу мотивація декларувати, а далі, якщо ти не можеш пояснити походження свого майна, це вже інша історія про інші способи оподаткування.

- У вас є якісь прогнози фіскального ефекту?

- Я зараз не хочу про це навіть розмірковувати. Важко оцінити. Тут радше психологічна історія, ніж фінансова. Яка кількість людей погодиться декларувати? Як суспільство це сприйме? Важливо провести масову кампанію, пояснити важливість цього кроку. Пояснити, що, задекларувавши статки, люди в майбутньому зможуть безболісно ними розпоряджатися. Це буде для них уже чиста історія. Якщо задекларують, потім не доведеться пояснювати походження цих коштів. Ніхто не спитає, чи сплачені були податки з цих коштів. Тож якщо в когось є значні кошти для декларування, це дозволить потім купувати майно без пояснення походження коштів.

- Але які це можуть бути суми - мільйони, мільярди, десятки мільярдів?

- Ми б хотіли, щоб це були мільярди. У нас завжди йдеться про мільярди. Мільйони - це для нас нецікаво. Але це не фіскальна історія - 2,5% для облігацій, 5% - якщо це депозит, якщо на закордонних рахунках, то 9%. Це вікно можливостей, щоб задекларувати кошти. Тож якщо хтось сумнівається, раджу задекларувати. В майбутньому ці кошти будуть чисті, прозорі, ніхто не спитає про їх походження.

- Але який приблизний обсяг того, що орієнтовно потребує декларування? Проводилися такі розрахунки?

- Як міністр фінансів я не буду створювати певні очікування, які потім можуть не справдитися. Жодної цифри не скажу. Немає поки що достатньо підстав прорахувати. Різні експерти дають різні оцінки. Я не хочу виступати просто експертом.

- А скільки держслужбовців подає зараз декларації?

- Близько 300 тис.

- Чи є у вас прогнози, якими каналами найбільше скористаються декларанти? ОВДП завдяки зниженій ставці? Можливо, Мінфін проводив розрахунки, скільки можна "охопити" через непрямі методи?

- Про непрямі методи ми наразі не говоримо, адже щойно розпочали розробляти законопроект. Психологічно механізм вкладення в ОВДП є найбільш прийнятним. Таким є й депозитний, банківський механізм. Побачимо, який з них оберуть громадяни.

- А цей законопроект з непрямими методами визначення доходів може з’явитися вже цього року?

- Так. Ми прихильники саме цієї моделі. Це питання дискусійне. Багато хто непрямі методи визначення доходів не підтримує, побоюється фіскального тиску, чогось іншого. Для мене це нормальна історія, коли податкова може оцінити після декларування приріст статків у будь-кого. Умовно: ви задекларували кошти, а потім у вас з’являється маєток, вартість якого перевищує задекларовані активи. Тоді податкова має запитати: де ти взяв ці кошти? Зараз так не відбувається. З іншого боку, зараз складніше довести, що ти реально набув наявні кошти. Існує чимало схем легалізації. А от вже після добровільного декларування кошти можна буде вільно використовувати для придбання майна, автомобілів, предметів розкоші.

- Технічно все для цього готове? Адже банки побоюються брати на себе відповідальність, мовляв, раптом виявиться, що ці кошти набуто злочинним шляхом.

- Це ж не знімає перевірку на предмет відмивання коштів? Якщо гроші отримані злочинним шляхом - через продаж наркотиків, зброї - їх не можна буде легалізувати через добровільне декларування.

- Але хто за цю перевірку відповідатиме? Банк?

- Банк здійснює перевірку відповідно до законодавства про фінмоніторинг.

- Ви б рекомендували, в якому банку це робити - державному, банку з іноземним капіталом?

- Наша банківська система стабільна. І державні банки, яких зараз більшість, доволі стабільні, тут без ризиків. Тож тут питання смаку, кому який подобається.

- Чи може виникнути між банками конкуренція за клієнтів за механізмом добровільного декларування?

- А яким чином? Хіба якщо банки запропонують кращі умови, клієнтські пакети. Це вже банки мають визначати. Зараз податкова й Мінфін відпрацьовують відповідні зміни до програмного забезпечення для добровільного декларування в електронному вигляді з 1 вересня. Інші зміни до нормативно-правових актів відпрацьовуємо. Гадаю, з 1 вересня в нас з технічного боку будуть всі можливості, в тім числі подати декларацію електронним способом.

- Багатьох хвилюють гарантії, що декларантів не переслідуватимуть за несплачені податки. А по-друге, юристи кажуть, що конструкція закону фактично виключає презумпцію невинуватості для тих, хто не подав декларацію. Тобто їм тепер доведеться доводити, що вони чесно заробили ці гроші, а не податковій чи іншим фіскальним органам - протилежне.

- Такої конструкції точно немає. А щодо гарантій, під час обговорення законопроекту пропонувалися різні конструкції, в тому числі "сліпі" декларації. На жаль, парламент це не підтримав. Гарантії забезпечені законом. Держава гарантує звільнення тих, хто декларує, від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства. І тільки це.

- Які зауваження були в МВФ до цього закону?

- Так, у МВФ були зауваження, зокрема щодо порядку застосування. Основна умова МВФ - застосування непрямих методів контролю. Це ключова умова: хочете, щоб це працювало, будь ласка, зробіть усе можливе, щоб непрямі методи контролю уже були в проекті закону. У нас є можливість їх застосовувати після добровільного декларування.

- Про загальне декларування - коли воно може бути введене?

- Я не вважаю, що в нас колись буде введене загальне декларування чи щось інше. Статки українців переважно незначні, тож немає потреби в загальному декларуванні. Тим більше, закон про добровільне декларування визначає ліміти коштів і майна, які не потрібно декларувати. Взагалі не йдеться про загальне декларування. Добровільне декларування - це можливість. Як нею скористаються - ось від чого все залежить.

- Чи не стане рішення уряду знизити тарифи на електроенергію для населення перешкодою в перемовинах з МВФ, чи не заблокує в черговий раз транш?

- Я не бачу підстав, чому це рішення має вплинути на переговори. За великим рахунком наша програма не фокусується на підвищенні або зниженні тарифів. Ці тарифні історії цікаві з точки зору фіскальних ризиків. І МВФ це цікавить під таким кутом зору. Наразі негативної комунікації щодо цього в нас не було, і я її не очікую. Це справа Міненерго, вони теж комунікують з Фондом. Гадаю, вони з ним це рішення проговорювали. Але не маю сумнівів у тому, що це рішення має бути фіскально збалансованим. З бюджету ми покривати якісь тарифні потреби не будемо.

- Тобто всі ідеї щодо випуску ОВДП для "зелених" не мають підґрунтя?

- Це вже інша історія. Це ж покриття боргів попередніх періодів.

- Але ж вони не хочуть лише попередніх, вони прагнуть і поточні борги покрити?

- Якщо ринок незбалансований, основне завдання - збалансувати його. Я не очікую тут спірних питань. Єдине, що може виникати - збитковість державних енергогенеруючих компаній. З нинішніх фінансових планів це неочевидно. Якщо "Енергоатом", "Укргідроенерго" пішли на це зниження, значить, вони прорахували ці ризики. Таким чином, Міненерго несе всі ризики й відповідальність. Бюджет України жодним чином не дотуватиме ці компанії. Про це навіть не йдеться, такі рішення не передбачаються.

Допомога може бути тільки щодо погашення боргів компаній "зеленої" енергетики, накопичених в попередні періоди.

- Через "зелені" облігації, які може випустити "Укренерго"?

- Так, це планується. Але зараз "Укренерго" - у сфері відання Міністерства енергетики, тому, як то кажуть, щасливої дороги. Уряд прийняв це рішення, ми від нього утрималися. Але воно прийняте, немає сенсу дискутувати. Можливо, це й на краще. Зрештою, "Укренерго" віддавали під відомство Мінфіну тимчасово, через необхідність процедури розділення операторів транзиту, генерації. Тож для нас це не принципово, це не зовсім профільний вид діяльності Мінфіну. Хоча застереження ми висловлювали.

- Тобто, що стосується гарантій, то їх обсяг - це тільки обсяг боргів за минулий рік за "зеленими" облігаціями?

- Так, не більше. В нас бюджет регламентує, на що саме передбачається випуск облігацій і що саме гарантуватиме держава.

- Коли ви очікуєте місію МВФ?

- Відбулася телефонна розмова президента України з головою Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою. Це була ініціатива виконавчого директора щодо приїзду місії. Очікуємо місію у вересні, як і було сказано.

- Місія потрібна для чергового перегляду і траншу? Бо на ринку вже багато розмов про продовження нинішньої 18-місячної програми stand-by ще на півроку.

- Це обговорюється, але остаточного рішення немає. Тобто продовження програми на півроку можливе. Проте говорити про таке продовження поки зарано. Слід узгодити це з партнерами. А наразі маємо виконувати зобов’язання, які ми брали в межах нинішньої програми.

- І є побоювання інвесторів, що МВФ чекатиме на прийняття держбюджету-2022 в другому читанні. Чи, на ваш погляд, рівень досягнутих домовленостей такий, що закону про бюджет у першому читанні буде достатньо?

- Бюджет на 2021 рік ми погоджували з МВФ після розгляду його в першому читанні, коли він допрацьовувався в уряді. Чітко проговорили з Фондом основні цифри. Після цього остаточну редакцію проголосували в другому читанні та погодили з МВФ. Цього року надаватимемо Фонду цифри державного бюджету на 2022 рік до першого читання, вже найближчим часом. Зараз проводимо зустрічі з головними розпорядниками. Бюджетна декларація на три роки спрощує нам роботу. Усі додаткові побажання тільки в межах можливостей. Умовно кажучи: проголосують законопроект 5600 - буде додатковий ресурс у бюджеті, ні - то вибачте, буде трохи менше грошей.

Тож попередні цифри ми проговорили з МВФ, зараз на технічному рівні продовжимо роботу.

- Вже прийняте рішення щодо розподілу $2,7 млрд, які Україна отримає від МВФ в рамках загального розподілу SDR?

- Рішення ще не прийняте, його приймемо після отримання цих коштів. Юридично вони є джерелом фінансування бюджету. В які бюджетні періоди можна буде використовувати ці кошти? Я спокійно ставлюся до переможних реляцій. Так, Мінфіну стане трошки легше дихати, але й без них ми могли спокійно виконувати свою функцію.

- Але пікові виплати за держборгом, що припадають на вересень, тепер вже точно не будуть проблемою?

- Вони не були проблемою. Після розміщення євробондів проблема вересневих виплат технічно була знята.

- Чи піднімалося під час вашого візиту до Вашингтону питання пролонгації облігацій на $1 млрд, випущених під гарантії США, які мають бути погашені у вересні цього року?

- Проговорювалося. Була зустріч в казначействі США. Ми обговорювали питання отримання нової гарантії, пролонгації старої, інших варіантів можливої допомоги Україні з боку уряду США. Уряд США розглядає можливості надання гарантії Україні в такому форматі. Україна є пріоритетом, якщо таке рішення приймуть. Попередня адміністрація Трампа таку практику не застосовувала, нинішня - ще формує позицію. Але є ключова умова - співробітництво з МВФ.

- Які параметри дефіциту Мінфін пропонує закласти в державний бюджет на 2022 рік - 3,5% ВВП, як в Бюджетній декларації? До якого рівня може бути збільшено показник дефіциту, якщо в цьому виникне потреба?

- 3,5% дефіциту - це чітка позиція, зафіксована в програмі, середньостроковій декларації. І ми не бачимо можливості її переглядати. Попереднього року ми довго й складно вели перемовини з МВФ щодо дефіциту. Врешті вимушені були прийняти позицію МВФ і скоротили дефіцит до 5,5% ВВП. Зараз йдеться про 3,5%, дискусії про підвищення немає. Ми робитимемо все можливе.

Зараз у нас перевиконання по доходах. А ви згадайте коментарі у жовтні-січні, мовляв, "надутий бюджет", "усе фейк". У нас були всі підстави очікувати виконання. Але так сталося, що в нас зараз доволі суттєве перевиконання за вісім місяців. Декларування підприємствами прибутків також налаштовує нас на оптимістичний лад.

- То ви очікуєте перевиконання бюджету по доходах і за підсумками року?

- Воно точно буде. Питання в тому, що парламент вже декілька разів вносив зміни до бюджету на 2021 рік на 13 млрд грн і майже на 9 млрд грн. З нами вони погоджені.

- А наступні зміни до бюджету, мабуть, будуть на субсидії?

- Так, фінансування субсидій - один з показників, які вимагають корекції в бюджеті на цей рік.

- За вашими словами, закладеного в бюджеті фінансування вистачить до опалювального сезону. Тож на три місяці - з жовтня по грудень - грошей на субсидії немає?

- Традиційно субсидії оплачуються на початку наступного за звітним місяця. Тобто грудневі нарахування будуть оплачені в січні. Виходить, тільки жовтень-листопад. Фінансування субсидій на цей період найбільш критичне, і ми зараз думаємо, як це питання зняти. Але часу достатньо, не те щоб це було неочікуваним. Ми говорили: після опалювального сезону проаналізуємо і зробимо висновки. Але уряд готовий виділити гроші, це не є проблемою. Враховуючи перевиконання бюджету, я не вважаю це проблемою. Коштів на субсидії вистачить усім, хто має на це право.

- Кабмін погодився з пропозицією Мінфіну знизити план запозичень завдяки перевиконанню дохідної частини бюджету в 2021 році. До якого обсягу буде зменшено план? Яких ринків це стосується? Як це може позначитися на ставках та термінах розміщення?

- Це технічне рішення. Є помісячний розпис бюджету, який балансує видатки, доходи й запозичення. Через те, що в нас технічно виникло перевиконання доходів і недовиконання запозичень, було кілька протокольних рішень уряду щодо переформатування розпису, аби за рахунок доходів профінансувати видатки, фінансування яких прогнозувалося за рахунок запозичень. У нас збільшувався розпис на ці періоди по доходах.

- Тобто це не річний розпис змінюється?

- Ні, не річний. Щомісячно технічно коригуємо, щоб збалансувати виконання бюджету.

- Але враховуючи перевиконання по доходах, де уряд менше запозичуватиме - на внутрішньому чи на зовнішньому ринку? Яких паперів на ринку може бути менше?

- Подивимося, як буде по осені. Мені зараз прогнозувати важко. Ми намагаємося бути максимально ефективними, без різких рухів і на зовнішньому, і на внутрішньому ринках. Стабільно проводимо аукціони на внутрішньому ринку. Постійно хочемо створювати "довгі" інструменти - в нас з’явився постійний попит на двох- і трьохрічні облігації, водночас пропонуємо п’яти- і шестирічні ОВДП. Ми мінімізували запозичення за "короткими" інструментами. Трьохмісячних і шестимісячних облігацій практично немає. Це основна мета - перейти на "довгі" інструменти і щоб умови ринку диктувало Міністерство фінансів. Щоб не було ситуацій, як це іноді буває, коли деякі учасники ринку маніпулюють ситуацією, намагаючись штучно створити собі кращі умови. Зараз у нас партнерські відносини - ми запозичуємо на тих умовах, які прийнятні для Мінфіну, але водночас відповідають поточним макроекономічним та ринкових умовам.

- Дискусія з Нацбанком щодо ролловеру з валютних паперів. У центробанку кажуть, що вони вже востаннє відстрочили підвищення рівня ризику до валютних паперів держави, й більше відстрочки не буде.

- Дивна позиція. Навіть валютні папери - це папери, емітовані урядом і гарантовані державою. Ми дискутуватимемо з Нацбанком щодо адекватної оцінки цих цінних паперів. Ми цю дискусію ведемо, готові до неї. Пріоритет для нас – внутрішні запозичення в гривні, але якщо виникає необхідність запозичувати на внутрішньому ринку у валюті, вони мають оцінюватися на такому ж рівні, як і в гривні.

- Ви берете участь у робочій групі стосовно законопроекту 5600? Щодо яких депутатських пропозицій зараз точаться найбільші дискусії, на які компроміси готовий йти Мінфін?

- Вимальовується нормальний для нас законопроект. Він був якісно підготовлений. Можливі технічні зміни деяких позицій. Наприклад, в питаннях адміністрування податків. Точкові зміни будуть, але ми не відмовляємося від жодної з тих позицій, які запропонували на початку. Але корекцію готові робити.

- До запропонованих законопроектом змін щодо адміністрування податків, посилення повноважень податкової в бізнесу найбільше зауважень.

- Ми не знімаємо цих позицій. Але готові дискутувати по суті запропонованих норм. Вони можуть бути переформульовані чіткіше й зрозуміліше для бізнесу й держави - до цього ми, можливо, готові. Тобто норми залишаться, йдеться про деякі уточнення.

- Чи готуються інші "ресурсні" законопроекти до бюджету-2022? Щодо аграріїв уже є такий, наприклад.

- Щодо аграріїв зареєстрований законопроект 5636. Гадаю, парламент теж його розгляне. Зараз основна увага – законопроект 5600. Давно вже уряд і влада загалом не готували законопроектів, які б ліквідовували прогалини в податковому законодавстві. Я не кажу про посилення фіскального тиску - мова в ньому не про це. Деякі види бізнесу мають надзвичайно сприятливі умови порівняно з іншими, ми вважаємо це несправедливим. Тому пропонуємо відкоригувати. Нас не цікавить конкретний вид бізнесу, в нашому фокусі платники податків всієї країни і загалом громадяни України, котрі як сплачують податки, так і користуються державними послугами - освітою, медициною тощо. Тому для нас принципово довести до логічного завершення законопроект 5600 і отримати необхідну кількість голосів.

- Чи маєте намір встановити автоматичну індексацію податкових ставок у майбутньому?

- Теоретично так, але автоматична індексація несе певні ризики. Потенційно це виглядає цікаво, скажімо, можна прив’язати до одного показника. Багато дискусій, чому використовується саме індекс споживчих цін або промислової продукції. Про це можна говорити, але на даному етапі ми зосередили зусилля саме на цьому законопроекті.

- Уряд, як і раніше, очікує від запровадження цього законопроекту додаткові 50-60 млрд грн в бюджет чи очікування змінилися?

- Оцінка не змінилася: загалом 50-60 млрд грн у зведений бюджет.

- Навіть попри те, що ціни на руду знизилися?

- Це міфічна історія, що цей законопроект лише про руду.

- Чи не краще б було зробити взагалі окремі законопроекти, в тому числі окремий про руду, аніж один комплексний?

- Не пройшов би він у парламенті, бо була б конкретна спрямованість. Перед нами стояло інше завдання - закрити всі прогалини, де є несправедливість щодо умов провадження бізнесу. Тож завдання підвищити ставки конкретно на руду назагал не ставилося. Але оскільки уряд вважає, що система оподаткування надр несправедлива, таке рішення було прийняте. За нашими оцінками, для бюджету ціна питання підвищення ренти згідно з пропозиціями законопроекту 5600 - до 4 млрд грн на рік. Це незначна сума порівняно з очікуваннями 50-60 млрд грн додаткових надходжень до бюджету. Тож це перебільшення - вважати, що законопроект тільки про підвищення ренти.

- Ідея податку на виведений капітал ще актуальна? Зараз ось запрацюють "інвестиційні няні", далі обіцяють прийняти законопроекти з особливими умовами для індустріальних парків…

- Я спокійно ставлюся до майбутніх можливих пільг, якщо вони не стосуються нинішнього бізнесу, а передбачені для потенційних, можливих інвестицій. Але спочатку інвестиції, а потім - пільги.

- Але в Україні був досвід створення спеціальних економічних зон…

- Зараз таких ризиків ми не бачимо. Йдеться про новий бізнес, нові інвестиції. Так, якась частина в такий спосіб легалізовуватиме кошти, які надійдуть з-за кордону. Але це теж не проблема, якщо ці кошти зайдуть в Україну і створять робочі місця. Це може бути предметом більш лояльного оподаткування. Я не кажу – звільнення від податків, а лояльного оподаткування. Ось, наприклад, "Дія.Сіті": так, було чимало застережень, в тім числі від МВФ. Але це історія про можливості. Це не стосується нинішнього бізнесу. Потенційно років через п’ять можна буде оцінити, як це спрацювало. Але уряд має вже зараз шукати різні моделі залучення інвестицій, пожвавлення економічної активності. Це елементи стимулів, майданчиків, які потенційно можуть дати ефект. Це так само, як з СПЗ або бюджетом. Надійдуть $2,7 млрд на рахунки - прийматимемо рішення, куди їх спрямувати. Є перевиконання бюджету - можемо його використовувати. Будуть інвестори - можна буде говорити, яким чином які галузі стимулювати.

Я скептично ставлюся до ПнВК. Подивимося, як спрацює "Дія.Сіті". Але ми готові дослухатися до різних моделей. Водночас мій досвід показує, що краще робити незначні адміністративні зміни законодавства, ніж глобально все враз змінювати. Є група експертів, які виступають якраз за глобальні зміни "під нуль". І далі ніби все має бути по-іншому. Я притримуюсь іншої думки.

Загалом же погано ставлюся до зниження податків удвічі. Зниження ЄСВ удвічі призвело до того, що дефіцит Пенсійного фонду виріс удвічі. Ніякої детінізації не відбулося.

- Схоже відбувається в електроенергетиці.

- В електроенергетиці ми кажемо: є компанії, є багато учасників ринку, є регулятори - домовляйтеся, шукайте варіанти. Без залучення бюджету, без фіскальних ризиків.

- Конкурс на директора Бюро економічної безпеки. Як вам трійка (після розмови стало відомо, що уряд прийняв рішення на користь нинішнього очільника ДФС Вадима Мельника - ІФ)?

- Рішення прийняли, обрали серед тих, хто був. На жаль, суспільство поставилося до конкурсу БЕБ досить неактивно. Було б краще, якби було більше достойних кандидатів, які б потрапили у проміжний список. Співбесіди показали, що треба краще готуватися перед тим, як претендувати на таку посаду. Рішення комісії немає сенсу навіть обговорювати, бо це ніби вибирати з того, переобирати керівника чи запускати БЕБ. А щодо останнього в нас немає іншого шляху - з 26 вересня Бюро має запрацювати і має бути керівник, який цей процес запустить. Уряд прийме рішення, побачимо, кого обере.

Мінфін від самого початку ініціював, щоб Бюро було під міністерством. Я не відмовляюся від свого слова. Я скептично ставився до нинішнього формату створення нового органу. Існує мільйон ризиків щодо старту БЕБ, в питанні ліквідації ДФС. До речі, це дуже непросте питання - вивільняється величезна кількість людей, матеріально-технічних засобів. Це потужна структура, яка ліквідовується вперше в історії Україні "під нуль", без передання функцій. Такого раніше не було, це новий і доволі непростий кейс. ДФС ліквідовує Мінфін, а БЕБ створює уряд. Тому наше побажання - щоб Бюро запрацювало щонайшвидше.

- А уряд теоретично може завернути всіх кандидатів і знову розпочати конкурс?

- Уряд може прийняти будь-яке рішення. Це питання відповідальності. Незапуск органу всі ризики перекладає на плечі тих, хто цим питанням займався. А Бюро й без того довго запускатиметься - набір нових людей, конкурси. Згадайте запуск ДБР і НАБУ… Простіше не буде. Крім того, частина бізнесу зацікавлена в правоохоронній функції. Умовно кажучи, виробники тютюну. Вони зацікавлені в органі, який буде займатися боротьбою зі злочинами в сфері оподаткування - і контрабандою, і контрафактом. Їх непокоїть питання, коли запрацює Бюро. Тому за всієї нелюбові до податкової міліції, ДФС цю функцію держава має виконувати ефективно. БЕБ має запрацювати.

- А ви за кого будете на уряді голосувати?

- Три кандидати зараз визначені, ближче до голосування я вже визначусь, за кого конкретно віддати свій голос. Я зараз працюю з Мельником, моїм радником є Горбаль. Я не знаю Ковчі, хоч у нього професійний досвід. Ближче визначусь до голосування. Не шукайте несподіванок.

- До речі, ви задоволені керівництвом податкової та митної служб?

- Обов’язки голови податкової зараз виконує Євген Олейніков, я ним задоволений. Оголошений конкурс. Я загалом командою ДПС задоволений, це одна з найбільш професійних команд у всій країні. З митницею складніше, але Павла Рябікіна, голову Держмитниці, я готовий підтримати - вже навіть те, що він взявся за таку складну сферу, заслуговує на повагу. Хоч у нас є питання щодо результатів роботи митниці і до її реформування, але було складно знайти людину не з системи, яка готова була взяти на себе відповідальність за роботу цього відомства.

- А він реально керує митницею? Бо на ринку подейкують, що він зобов’язання взяв, але небагато вирішує.

- Це вже питання ієрархії. Я відповідаю за Рябікіна, він - за своїх заступників, ті - за напрямки. Є регіональні підрозділи, і це теж відповідальність Рябікіна, до речі. А загалом є урядова відповідальність, а ще вище - це відповідальність Верховної Ради, президента. Тобто в кожного своя сфера відповідальності. Я на особистому досвіді переконався, що митницю реформувати надзвичайно складно.

- Який формат реформи пенсійної системи зараз обговорюється?

- Має бути етапність, ми не можемо відразу піти й роздати кошти недержавним пенсійним фондам, це неприйнятно. Тож на початку залучатимемо державну накопичувальну інституцію: державний пенсійний фонд чи державну керуючу компанію. До того ж на початковому етапі в нас небагато інструментів для вкладень - це можуть бути ОВДП. Багато скепсису, що, мовляв, ми йдемо проти течії, що накопичувальна система показала свою неефективність. Це не так. Солідарна пенсія має бути разом з накопичувальною. Якщо у вас немає накопичень в НПФ, розраховувати на пенсію взагалі не варто. Темпи старіння населення такі, що кількість працюючих постійно скорочуватиметься, а кількість пенсіонерів - зростатиме. Мені сорокалітньому на пенсію за нинішніх умов розраховувати не варто. Тоді два варіанти - або я сам шукаю можливості й відкладаю через НПФ, або створюються умови таких накопичень для всіх громадян. Це потягне фіскальні втрати бюджету, і це всі мають розуміти.

- А є якийсь консенсус? На зустрічі в уряді НКЦПФР представила презентацію моделі запуску накопичувального рівня, де на перший рік відкладається по 1% від співробітника й роботодавця, на другий рік - по 2%…

- Перекладаю: 1+1% з бюджету.

- За рахунок ЄСВ?

- Ні, 1% з ЄСВ, 1% - за рахунок іншого джерела. Це може бути ПДФО (це дискутується) або пряма бюджетна програма, до чого ми більш схильні. Мінфін пропонує: давайте створимо окрему пряму бюджетну програму, скажімо, "Внесок держави в накопичувальну пенсійну систему". Умовно, якщо ти дав 1% або 1,5%, держава дає стільки ж. Для молоді зробити з коефіцієнтом, заохотити - якщо ти додатково вклав кошти в накопичувальний пенсійний фонд, держава додасть. Це має бути система, яка створить умови для того, аби громадяни зацікавилися своїм пенсійним майбутнім. Це не стосується тих, хто стане пенсіонером через п’ять років. Інших варіантів забезпечити нинішньому активному населенню пенсію немає. Тим більше в нинішніх умовах - в умовах дефіциту Пенсійного фонду, існування професійних пенсій, які є несправедливими, але таке рішення було прийняте державою. Я маю на увазі пенсії спеціальних категорій громадян. Щоб це перевернути, потрібен поштовх.

Так, є багато скепсису, в тому числі щодо ризиків планування в горизонті 10-15 років. Ну тоді можна нічого не робити - тримати кошти на депозитах, де вони будуть знецінені, або під матрацом, де вони ще швидше знеціняться. Можна вкладати в нерухомість, але теж може бути падіння ринку нерухомості. Варіанти "давайте не будемо нічого робити" не працюють. Мінфін готовий знайти кошти, щоб компенсувати запуск накопичувального рівня пенсійної системи. Ми розуміємо, що це в будь-яких варіантах потребуватиме фіскального навантаження на бюджет.

- І окремо - це професійне страхування для тих професій, де окрема ставка ЄСВ?

- З окремих професій треба створювати окремі механізми, щоб вони були поза межами нинішньої пенсійної системи. Професійні пенсії повинні мати специфічні моделі.

- У стратегії розвитку ПриватБанку йдеться про ідею приватизації "хорошого" банку. Розкажіть про "поганий" банк.

- Для держави як акціонера ПриватБанку основне - це конкурентоспроможний банк, здатний забезпечувати фінансову стабільність, сплачувати дивіденди. Також важливе створення привабливості банку для потенційного інвестування. Зараз про приватизацію не йдеться, але потенційно ми маємо бути до цього готовими і в майбутньому створювати умови для приватизації. Враховуючи судові позови попередніх власників, в нинішніх умовах зробити це максимально складно. Тому йшлося про те, що може бути розділення на "хороший" і "поганий" банк для зміцнення потенціалу приватизації, розкриття додаткового потенціалу збільшення акціонерної вартості й обмеження впливу успадкованих з минулого проблем. Зараз ведуться дискусії, але ми мали зафіксувати ці позиції в стратегії. Варіантів є декілька. Це або продаж всього банку, або "хорошого", або розміщення акцій на одній з бірж. Рішення – за акціонером.

- Але "поганий банк" - тільки для ПриватБанку чи решти держбанків також? Які перспективи приватизації інших банків? Наприклад, у Ощадбанку йдуть перемовини з ЄБРР…

- Так, перемовини тривають. Але гадаю, на даному етапі треба розділяти історію Ощадбанку і ПриватБанку. Ощадбанк, окрім того, що це комерційний банк, має також соціальне навантаження з точки зору пенсійної системи, соціальних виплат. Тому до інвестицій і приватизації Ощадбанку слід підходити обережно. Але якщо пропозиція буде привабливою для держави, ми готові її розглянути.

- Якими є результати перемовин щодо реструктуризації заборгованості ФГВФО та як вирішуватиметься проблема прогнозованого зниження відрахувань від НБУ?

- Ми вже прийняли закон у першому читанні. Модель, яка там є, погоджена з Міністерством фінансів, ми на неї в принципі готові. У нас немає зараз дискусії з Фондом гарантування.

- Уряд затвердив умови забезпечення громадян житлом з боку "Укрфінжитла". На які обсяги планується вийти до кінця цього року і в наступному році? Які обсяги під це закладатимуться в держбюджеті-2022?

- Ми пішли доволі складним шляхом, враховуючи, що зобов’язання ДІУ вельми значні - понад 7 млрд грн і воно фактично якийсь час перебувало в стані банкрутства. Ми пішли шляхом, коли ми не створюємо одну "чисту" компанію, а ДІУ залишаємо з квартирами поліцейських та іншими проблемами. Ми намагаємося натомість зробити об’єднання, докапіталізувати "Укрфінжитло" і надалі злити його з ДІУ з подальшою виплатою боргів. Якщо це не робить "Укрфінжитло", це зробить Міністерство фінансів. В нас тут прагматичний підхід. Ну, а далі це потенційна можливість для близько 10 тис. сімей отримати житло або у фінансовий лізинг, або в кредит. Президент поставив завдання реалізувати програми, які роблять житло доступним для людей. Перші кредити ми видаватимемо вже цього року. Умови уряд чітко визначив - це й строк до 20 років, і 20% першого внеску (для лізингу). Зараз ми очікуємо на прийняття постанови про докапіталізацію. Виявилося, що тільки Мінфін може надати імпульс для іпотечного ринку. Ми дали старт іпотеці, бо її раніше надавали один чи два банки на дивних умовах. А загалом іпотечні кредити були комерційним банкам нецікаві. Зараз іпотечне кредитування повертається завдяки імпульсу Мінфіну - як через програму зниження ставок, так і через "Укрфінжитло".

Ми б хотіли, щоб на ринку іпотеки в майбутньому роль держави була незначною. Ми даємо імпульс, але в перспективі 5-10 років очікуємо, що ринок працюватиме без залучення держави й державних інструментів.

- А "Укрмолодьжитло" до "Укрфінжитла" не плануєте додати, щоб усе було в одному місці?

- Ми не претендуємо на чужі компанії, нам би зі своїми розібратися.

- Коли очікувати запуску маркет-мейкерів на ринку ОВДП, щоб у первинних дилерів були ще зобов'язання на вторинному ринку? І що робить Мінфін для залучення населення в цей ринок, частка якого може зрости за результатами добровільного декларування?

- Питання в тому, чи існує вторинний ринок взагалі. В цивілізованому вигляді його, на жаль, немає. Але Мінфін зацікавлений у появі ліквідного вторинного ринку державних цінних паперів. Ми могли б бути учасником, але питання в тому, де й хто це має створити. Коли я тільки прийшов у Мінфін, це питання дуже часто лунало. Досі відповіді неочевидні, бачу тільки перекидання відповідальності. То, напевно, це все ж наша зона відповідальності. Ми максимально зацікавлені в цьому. Наступного разу дам вам більш розлогу відповідь, як ми це збираємося робити.

- Вже є розуміння, як буде переформовуватися програма "Доступні кредити 5-7-9%"?

- Історія була така. У нас була мали зустріч з комерційними банками з іноземним капіталом, на якій ті заявили, що мають пропозиції щодо модернізації програми "Доступні кредити". Ми попросили надіслати пропозиції в письмовому вигляді. Але в письмовому вигляді - це ж не значить, що треба збурити ринок, мовляв, все пропало і програма не працює. Це одна з найбільш ефективних програм. Для нас бажано переформатувати цю програму так, щоб більшість кредитів ішли на інвестиції в основний капітал. Так, в період кризи програма підтримала бізнес, допомогла отримати оборотні кошти й рефінансувати існуючі кредити. В цьому вона виконала свою функцію. Але в майбутньому важливо встановити фокус на інвестиційні цілі.

- То це буде рішення уряду?

- Це ще питання дискусій. Є учасники фінансового лізингу, які б теж хотіли брати участь у цій програмі. Обговорюється змога взагалі цю програму "витягувати" - вона дорога для бюджету.

- Але гроші на неї є? В бюджет на наступний рік її закладаєте?

- І на цей рік є, і на наступний рік в бюджет закладається ця програма. Але для того, щоб ця програма була не просто операційною, а розвивала інвестиційні можливості, ми в майбутньому розглядаємо можливість її переформатувати.

- Ми за всю розмову жодного разу не згадали ні про пандемію, ні про карантин. Тобто цей ризик уже знімається для Мінфіну?

- Ризики залишаються. Це низькі темпи вакцинації. Зараз вони досить серйозні, але в суспільстві має бути розуміння, що локдауни залежать від свідомості суспільства в питаннях вакцинації. Я агітую вакцинуватися, де тільки можу. В цивілізованому світі це вже обов’язковий захід. Зараз уряд США, вакцинувавши всіх бажаючих, шукає можливості, м’яко кажучи, примусово заохотити тих, хто не хотів щепитися. Вимагають ПЛР-тест на кожному кроці, навіть для елементарного походу в магазин. Є й інші стимуляції.

- У Дніпрі, наприклад, для вакцинованих безкоштовний проїзд у громадському транспорті…

- Якщо можуть собі дозволити, то чому б ні? Дуже часто громадяни не розуміють, що це смертельно небезпечно і стосується кожного, буде досить болісно. Це питання безпеки країни - чим більше щеплених, тим швидше ми виробимо колективний імунітет, буде менше різних штамів у всьому світі. Це банальний спосіб виживання.

- Але катастрофічних наслідків від "дельти" чи "йотти" ви не прогнозуєте восени? Чогось, що зіпсує нашу позитивну картинку.

- Наразі підстав для цього немає. Гадаю, медична система готова до шоків і сплесків. Але ключове - це вакцинація. Я особисто вакцинувався, вакцинував свою родину і батьків.

- На наступний рік закладаються гроші на вакцинацію?

- Ми вже закупили стільки вакцин - аби їх використати. Близько 40 млн доз. Здається, найбільше Pfizer.

- На осінь прогнозують переформатування уряду. Вас у цих списках немає. Ви працюєте спокійно?

- Якщо про це думати, не лишиться часу на реальну роботу. Якщо я влаштовую на посаді голови Мінфіну голову уряду, парламент і президента - я працюю. Якщо ні, немає сенсу взагалі навіть говорити. Моє завдання - ефективно працювати.

 

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Нужно видеть в Green Deal возможности, а ЕС всегда готов поддерживать Украину - еврокомиссар Синкявичюс

В Украине реально можно провакцинировать более 70% населения - глава Бюро ВОЗ в Украине

Рада может принять закон о полномочиях НКЦБФР на этой сессии - председатель профильного подкомитета Рады Николаенко

Уже в 2050-х годах Украине понадобится 15 новых атомных энергоблоков – глава "Энергоатома" о меморандуме с Westinghouse

Замглавы ОП Свириденко: В этом году мы прогнозируем рост ВВП на уровне 3,8%

И.о. директора ГБР Алексей Сухачев: президент ни разу мне не звонил

Разумков: Венецианская комиссия - абсолютно независима, она - над процессом, ее точно нельзя обвинить в подыгрывании политическим силам, бизнесменам или власти

Глава Гослесагентства: Реализация программы "Зеленая страна" уже началась

Уже в следующем году мы увидим заведения McDonald’s на трассах – директор по развитию

Дорожная отрасль очень окрепла за последние два года, нам стало сложнее конкурировать – глава компании "Автомагистраль-Юг"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА