15:00 06.08.2021

Директор группы ICU Григорий Овчаренко: “Рынок негосударственных пенсионных фондов имеет потенциал развития в регионах”

7 мин читать
Директор группы ICU Григорий Овчаренко: “Рынок негосударственных пенсионных фондов имеет потенциал развития в регионах”

Интервью директора, главы подразделения по управлению локальными активами группы ICU Григория Овчаренко агентству “Интерфакс-Украина” (подается на языке оригинала)

Автор: Анна Родичкина

— Обговорюється модель реформи, при якій буде створено державний накопичувальний фонд. Наскільки дієздатною, на вашу думку, є така ідея?

— Ще 5-7 років тому можна було відтермінувати новий етап цієї реформи, тому що підвищення пенсійного віку, збільшення стажу роботи та скасування низки пільг покращило стан і баланс солідарної системи на деякий час. У більшості країн, до речі, ця система дотується з боку держави, це не тільки українська проблема. Але враховуючи нинішній демографічний стан, далі відтягувати уже нікуди.

На парламентських комітетах під час обговорення кивають у бік добровільної системи, мовляв є добровільна, нехай відкладають. Та це робить тільки кожен десятий. Для дев’яти потрібно створити іншу систему або автоматичного зарахування, або обов’язкового відрахування.

Тепер дискурс відбувається більше навколо того, скільки відраховувати, які джерела і яка інфраструктура. І тут ніколи не буде порозуміння. 

Щодо першого – обов’язковості: тут немає іншого вирішення, ніж відкладати. Тепер питання – скільки: 1,2 чи 5%? НКЦПФР надала підрахунок, що для більш-менш нормального заміщення потрібно відраховувати,щонайменше, 7%, але можна робити це поступово. Яку реакцію ми побачили? "Сім відсотків від нашого доходу? Ні, це неможливо", – каже бізнес. "Чотири відсотки за рахунок існуючих податків? Ніколи", – каже Мінфін. Зрозуміло, при ставці 7%, 8% і 10%  реформи ніколи не буде.

Інші країни, розуміючи, що різні сторони будуть блокувати будь-які ініціативи вище 2%, йде на ці 2% на першому етапі. Таким шляхом пішла Великобританія, попрацювала так 3-4 роки і почала поступово збільшувати розмір ставки за рахунок додаткових внесків.

По-друге, жваві дискусії точаться навколо того, яка система потрібна – чи потрібен, наприклад, той централізований державний фонд чи ні. У деяких пострадянських країнах, як-от Казахстан, це призвело лише до корупції та неефективного інвестування коштів. З іншого боку, у нас високий рівень недовіри до приватних інституцій. Але менше - до державних. Тож варто зробити якийсь симбіоз із державних і приватних структур. 

Поки що по цьому питанню консенсусу немає: на минулому засіданні одні виступали за створення тільки державної інституції, інші - тільки за приватні. Якщо питання ставити тільки так, ніякого порозуміння не буде. Потрібно надати можливість працювати і державним інституціям у будь-якому вигляді, і приватним теж.

— Як оцінюєте шанси запуску обов'язкового рівня накопичувальної системи з 2023 року?

— Здається, вже є якийсь баланс інтересів. Попередній законопроект відхилили, бо в учасників комітету не було розуміння, як система працює. Були радикальні настрої – хтось тільки за державні фонди, хтось тільки за приватні. Але поступово створюється якийсь консенсус, завдяки якому вдасться доопрацювати законопроект. Цього року за нього можуть проголосувати в першому читанні, наступного, якщо він пройде і друге читання, можна створити інфраструктуру, доопрацювати законодавство щодо захисту пенсійних заощаджень. Бо ж це ще один окремий елемент – хто буде надавати захист і в якому вигляді – це гарантії держави, прямі чи непрямі… У системі, щоправда, вже закладені певні гарантії – це диверсифікація та нагляд. Проте учасники комітету часто навіть не розуміли, які ж це гарантії: "Хто буде платити, якщо щось відбудеться?".

Якщо ж буде досягнутий консенсус, то система може запрацювати і з 2023 року або навіть раніше.

— Скільки фондів можуть покинути ринок, якщо законопроект про накопичувальний рівень пенсійної системи не проголосують цього року? Чи є у ваших планах приєднання нового фонду тих п’яти, що маєте під управлінням?

— Деякі НПФ створювалися для обслуговування конкретних підприємств. А ті згодом відмовилися від них. Наприклад, існував відомий КНПФ "Поштовик" для працівників "Укрпошти", але нове керівництво вирішило відмовитися від залучення співробітників до недержавного пенсійного забезпечення і закрили фонд. Фонди створювалися не тільки для деяких компаній, але і для окремих секторів. Ці компанії можуть повернутися до відрахувань за умови старту реформи. Кількість НПФ зменшується, і це природно. Паралельно відбувається і реєстрація нових фондів. Підприємства, зокрема й іноземні, цікавляться такими програмами та створюють такі мотиваційні елементи для своїх співробітників. 

На мій погляд, нинішня кількість НПФ як для поточної ситуації завелика. Однак ринок має потенціал розвитку в регіонах, там підприємства цікавляться цим інструментом. Ми наступного місяця будемо створювати окремий фонд для одного з великих українських підприємств. Тож з одного боку, кількість раніше створених фондів зменшується, але є і зворотня тенденція – деякі підприємства навпаки розглядають ці програми для додаткового пенсійного забезпечення.

— Але про консолідацію з іншими фондами поки що мова вже не йде?

— Ми розглядаємо таку можливість наразі, ведемо перемовини з деякими фондами про можливість об’єднання. Це надасть можливість зменшення витрат і збільшення дохідності. Але невдовзі конкретних об’єднань не планується.

— Ви відчули збільшення інтересу до уже існуючих НПФ з боку юридичних осіб? Наприклад, по "Династії"?

— У нас більше 50 підприємств є вкладниками "Династії". У період кризи компанії намагаються скоротити витрати, а внески в НПФ – це додаткові витрати. Обсяг внесків протягом 2015-2017 років зменшився. Наразі інтерес зростає, але він не конвертується в збільшення внесків. Проте, це питання часу.

— Минулого року загальна дохідність НПФ значно перевищувала інфляцію: 11% при інфляції в 5%. Які тенденції зараз і які прогнози на 2021 рік?

— Портфель НПФ складається із депозитів, державних облігацій, корпоративних і муніципальних облігацій. Зараз середня ставка за депозитами - 8%, за держоблігаціями - 11-12%, за корпоративними - 13%, муніципальними - 12%, за банківськими облігаціями - 11%. Тож середньозважена дохідність буде складати 10-11%. Відрахуємо від цього витрати, які в середньому складають 3% (що нижче за рівень попередніх років у 4%), то це буде надавати середню дохідність по індустрії близько 8%. Тобто близьку за середню ставку за депозитами. Для консервативної стратегії це дуже добре. Але якщо зважити на інфляцію, то ставка дохідності може бути нульовою або близькою до нуля.

Проте не всі НПФ мають пасивні стратегії, є більш активні, які надають можливість інвестувати у валюту або активні операції з купівлі-продажу. Такі можуть згенерувати дохідність більше 10%.

— Тобто на межі інфляції?

— На мій погляд, якщо інфляція на кінець року буде складати 10%, дохідність буде на межі інфляції. За останній місяць ми отримали багато звернень: "От ми побачили інфляцію на рівні 9,5%, а у вас тут дохідність 8%, це ж менше за інфляцію, то я витрачаю свої кошти?". НПФ – це довгострокове інвестування, тож слід відстежувати динаміку щонайменше за підсумками року.

—Які плани у ICU на цей рік? Чи є плани інвестувати в міжнародні активи?

—В ICU є кілька напрямків інвестування, є й більш географічно диверсифіковані інвестиції. Вже цього року ми відпрацювали модель інвестицій за межі України, і вона досить непроста. Враховуючи валютні обмеження, обмеження законодавства, питання купівлі-продажу – відпрацювання такої моделі зайняло майже рік. Ми вже інвестуємо в іноземні цінні папери. Це теж стосується НПФ. Цього року ми створили і нові інструменти, серед яких, наприклад, Global Equity Index. Є попит на іноземні цінні папери, на ETF, з боку приватних осіб, які не можуть самостійно інвестувати в ці інструменти щомісячно по $100-300 через надто високі адміністративні видатки. Ми створили локальний фонд, де будь-яка особа може купувати цінні папери. Та інвестуємо самостійно за кордон. Є плани створити ще деякі локальні інструменти, бо попит такий зростає. Є бачення розвитку географічної присутності за рахунок нових інструментів. Бо раніше клієнти могли фізично обслуговуватися лише в офісах. Це зменшувало можливість в Україні працювати з такими інструментами - тільки п’ять, сім великих міст. А за рахунок додатків можна працювати в будь-якому населеному пункті.

— Але для підписання договору все-таки треба приїхати в офіс?

— Ні, зараз законодавство дозволяє використовувати додаток "Дія" або цифровий підпис. Для ідентифікації, верифікації та підписання документів уже зараз існує можливість віддаленого доступу. Плануємо запустити цю послугу найближчим часом.

 

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Введение европейской системы нормирования и техрегламента на порядок повысит качество и возможности экспорта металлопродукции - исполнительный директор УЦСС

ВИЧ-инфекция передается в основном половым путем, инъекционные наркотики - это история из 90-х - глава представительства AHF Ukraine

Идея водородопровода в целом интересная, но неопределенности гораздо больше, чем достоверных данных – Униговский

Директор БЭБ Вадим Мельник: с конца февраля-начала марта орган заработает полноценно

Германия стоит бок о бок с Украиной, и всегда будет поддерживать Украину в переговорах с РФ – посол Германии

Сейчас основной риск попадания COVID-19 и штамма "Дельта" идет с территории РФ - главсанврач

Рассматриваем возможность введения спецобязательств для авиакомпаний с целью стимулировать внутренний рынок – министр инфраструктуры

Украина и ЕС должны либерализировать транзитные грузоперевозки, поскольку логика выдачи авторазрешений устарела – министр инфраструктуры

Мы хотим использовать технологию блокчейн для регистрации наших пользователей - СЕО lifecell

В ЕС надеются мобилизовать для Украины до 7 млрд евро инвестиций на 7 лет – Матернова

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА