10:30 06.07.2021

Ответственное отношение к потребителям – инвестировать больше средств в редизайн системы для снижения стоимости ее содержания – глава Ассоциации газового рынка

17 мин читать
Ответственное отношение к потребителям – инвестировать больше средств в редизайн системы для снижения стоимости ее содержания – глава Ассоциации газового рынка

Эксклюзивное интервью главы Ассоциации газового рынка Дениса Сенектутова агентству "Интерфакс-Украина"

(подается на украинском языке)

Автор: Нина Яворская

- Нещодавно ДБР заявило про розкриття схеми зловживань при експлуатації державної частини газових мереж газорозподільними компаніями, що начебто нанесло збитки державі в 1,5 млрд грн, як наслідок – відбулися обшуки в цих компаніях, а також в Міненерго та НКРЕКП. Як ви поясните ці борги?

- Для того, щоб розібратися з цим питанням, необхідно повернутися у 2015 рік, коли приймався закон "Про ринок природного газу". Між першим і другим читанням до цього законопроекту була прийнята поправка, яка заборонила суб’єктам недержавного сектору економіки використовувати газорозподільні системи на праві господарського відання. Вона і стала причиною цього конфлікту.

Ще в 2015 році ми звертались до директора Секретаріату Енергоспівтовариства з цього приводу, і на думку його фахівців розпорядження державним майном не належить до сфери регулювання закону "Про ринок природного газу". Тобто цій нормі не місце в цьому законі, адже його приймали для імплементації третього енергопакету.

Слід зауважити, що газорозподільні системи дуже неоднорідні з точки зору прав власності. Не слід забувати про муніципальну власність, майно операторів газорозподільних систем і приватних осіб. Їх практично неможливо розмежувати. За останніми даними, 65% мереж державні, 9% – операторів ГРМ, 18% – комунальна власність і ще 8% належать іншим власникам.

Оператор ГРМ, збираючи це все в єдину систему, забезпечує розподіл газу від газорозподільних станцій до споживача. Відповідно, державна частина майна сама по собі не може функціонувати як цілісний технологічний комплекс.

Я б хотів нагадати, що на виконання норми закону про заборону суб’єктам недержавного сектору економіки використовувати безоплатно державне майно, була прийнята постанова Кабміну №95 від 21 лютого 2017 року "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових".

Тоді було прийнято рішення, що тимчасово оператори ГРМ будуть використовувати державну частину майна на підставі договорів експлуатації, і постанова передбачала оплатність цих договорів у вигляді 10% від залишкової вартості майна, що обліковується на балансі. А після того, як законом буде дозволена оренда розподільних мереж, то відповідно, мали бути укладені договори оренди.

Для того, щоб виконати умови договорів експлуатації, було передбачено три важливі речі: проведення Міненерго інвентаризації станом на кінець 2018 року, паспортизації мереж та їх оцінки. Треба було встановити наявність або відсутність правовстановлюючих документів на це державне майно, і ,у випадку необхідності, їх відновити.

- Це було здійснено?

- Ні, цього здійснено не було. Оскільки така інвентаризація не була проведена, то оператори ГРМ запропонували внести зміни до переліку майна уже за її результатами, тобто вони фактично спонукали міністерство на виконання постанови по інвентаризації.

Операторів ГРМ звинувачують у невиконанні договорів, але ж у частині підстав для їх виконання нічого не зроблено. Подібні справи за позовом Генеральної прокуратури уже розглядалися в судах. За їхніми висновками, право власності має оцінюватися з точки зору фінансування. І поки ця робота з підтвердження держвласності на мережі не буде проведена міністерством, ставити питання про оплатність може бути передчасним.

Оцінка вартості мереж також не була проведена Фондом держмайна і Міненерго. Цифри залишкової балансової вартості, які зараз гуляють на ринку, носять оціночний характер і перебувають в діапазоні 4-4,7 млрд грн.

- Але в своїх повідомленнях ДБР також акцентувало увагу на порушеннях при укладенні договорів експлуатації.

- Що закидають операторам ГРМ та Міненерго зараз? Відступ від положень форми зразку договору експлуатації, затвердженої Кабміном. Але додаткова угода повністю відповідає примірній формі. До угод про експлуатацію були підписані протоколи розбіжностей.

Чому і в них виникла потреба? Поясню. Для Операторів ГРМ єдиним джерелом коштів є тариф, встановлений регулятором. Донині в ньому не передбачено коштів на плату за державні мережі. Тому будь-який голова правління чи інша уповноважена особа, не маючи цих коштів, не підпише господарський договір і не візьме на себе зобов’язання, які створюють прямі збитки для підприємства.

А йти на додаткові збитки – це злочин для керівника підприємства з точки зору його акціонерів. На момент підписання договорів в 2017 році тариф уже не переглядався рік, а діяльність операторів ГРМ вже була збитковою!

Тому Міненерго було запропоновано використати в договорах відкладальну умову, що оператори ГРМ тоді почнуть сплачувати кошти, коли у них буде джерело в тарифі. В Кабміні були з цього приводу наради.

Додам, що є кілька рішень Верховного Суду за позовами Генеральної прокуратури щодо окремих операторів газорозподільних мереж. В їх тексті судді надали оцінку договорам господарського відання і експлуатації. Верховний Суд констатував, що жодних порушень закону, своїх обов’язків, та порядку укладання додаткових угод до договорів згідно з протоколом розбіжностей з боку операторів ГРМ немає.

На думку суддів, ці договори укладено у відповідності до законодавства та чинних постанов Кабміну. Тому Генеральній прокуратурі, яка в особі ФДМУ намагалася стягнути ці кошти і розірвати ці договори, було повністю відмовлено.

Зараз історія розкручується з іншого боку: якщо Генпрокуратура разом з ФДМУ подавали в суд на кількох операторів ГРМ і намагалися стягнути кошти з них, то ДБР вирішило діяти через міністерство, з іншої договірної сторони. Але це та ж сама історія.

- Компанії зверталися до НКРЕКП за переглядом тарифу?

- Оператори ГРМ мали обов’язок протягом 30 днів з моменту укладання договору за протоколом розбіжностей звернутися до регулятора і направити пакет документів для перегляду тарифу. НКРЕКП мала розглянути їх і включити плату в тариф на розподіл газу. Всі оператори ГРМ звернулися до регулятора. Але й зараз цих коштів немає в тарифі.

Ми розуміємо, що з одного боку власник - держава - вирішує питання про оплатність користування для отримання додаткових коштів, а з іншого – рівно на розмір цих коштів має бути підвищений тариф. А ми вже знаємо, що відбувається, коли підвищують тарифи: протести, перекриття доріг. Це питання політично чутливе. Не думаю, що тариф операторам ГРМ хтось буде збільшувати найближчим часом, враховуючи ціну на газ.

І якщо ми ставимо питання про оплату за користування державним майном, то, напевне було б справедливо, щоб кожен власник отримував кошти за своє майно. Але чи має сенс спочатку всю цю додаткову плату акумулювати на рахунку оператора ГРМ, щоб той тоді всім перераховував ці кошти?

Взагалі, зараз питання тарифів постає ще більш критично в розрізі запуску Росією "Північного потоку-2", а в подальшому закінчення договору на транзит газу магістральним трубопроводом. При сценарії нульового транзиту тариф для внутрішнього споживача прогнозовано зросте. І зараз ОГТСУ порушує питання, що систему необхідно оптимізувати, оскільки вона не може функціонувати в умовах надлишкових потужностей. Аналогічною є ситуація і з газорозподільними мережами. Їхня потужність є надлишковою і не затребувана клієнтами. Тому доцільним є оптимізація мереж. Щоб споживачі не утримували обладнання та мережі, які їм не потрібні.

Зараз оператори ГРМ зобов’язані відновлювати державну частину майна за рахунок амортизаційних відрахувань. Їхня сума для всіх операторів ГРМ у цьому році складає 658 млн грн. Цих коштів вистачає тільки на ті ділянки, де питання інвестицій – критичне.

Але питання полягає якраз у тому, щоб тариф для споживачів у майбутньому знижувався, а не зростав. Щоб споживачі не утримували цю надлишкову потужність. Тому, як на мене, відповідально, з точки зору відношення до побутових споживачів, – інвестувати більше коштів в редизайн системи. Ми маємо виходити з того, що споживання газу буде знижуватись. Тому інвестиції в газорозподільні системи необхідні для того, щоб вартість її утримання зменшувалася, а не створювала додаткові оплати.

- Як надалі можуть розвиватися події і що нового відбулося в цій справі від початку обшуків?

- Сказати важко, як можуть розгортатися події. Поки що у операторів ГРМ вилучили всі документи, хоча, як на мене, необхідності у цьому не було жодної, як і проводити синхронні обшуки. Їх проводять, коли існує загроза знищення документів. Цьому передував запит від ДБР на всі підприємства. Наскільки мені відомо, всі з них давали відповіді на запит, копії документів та конструктивно співпрацювали із правоохоронними органами.

- Наскільки я розумію, виникли затримки і зі створенням державної компанії, яка мала б управляти державними трубами? Це якось вплинуло на врегулювання питання експлуатації державних труб?

- Під цю правку до закону було створено державну компанію в Міненерго. Також в структурі "Нафтогазу України" є відповідна філія, яка мала намір отримувати кошти від оренди державного майна. Донині вони не виконують таких функцій. Але не думаю, що це якось вплинуло на процес.

З початку ця державна компанія розглядалася не як компанія, яка здійснює безпосередньо управління майном, а як компанія, яка буде збирати кошти за оренду чи експлуатацію, акумулюватиме їх, а потім розподілятиме. Були різні варіанти розподілу, один з них – 30% компанії, 70% – до держбюджету.

Я не бачу складності для профільного міністерства у здійсненні контролю за виконанням договорів. Треба просто виконати зобов’язання по постанові Кабміна №95: провести інвентаризацію і так далі.

А якщо навіть передбачалося створення таких компаній для забезпечення ефективного управління газорозподільними мережами, то далеко не факт, що так би воно й було. Наприклад, в 2017 році було встановлено операційний контроль НАК "Нафтогаз України" над ПАТ "Кіровоградгаз".

Пройшли роки, всі оператори ГРМ існували в однакових умовах, і АТ "Кіровоградгаз" має такі самі проблеми, як і решта інших операторів.

Ніякого дива не сталося від управління держкомпанією, і суттєвої модернізації цього підприємства ми не побачили. Минулого року вона була у трійці боржників перед ОГТСУ за врегулювання небалансів. Єдине, що їм допомогло – материнська структура продала газ дешевше і з відстрочкою платежів на 365 днів. Фактично розпорядившись газом "Укргазвидобування", на який материнська компанія має монопольний ресурс.

Здається, у жовтні 2020 року НАК викупив їх борг перед ОГТСУ. Оператори ГРМ перебувають в однакових умовах регулювання і якщо їх замовчувати, то ніяких змін не буде. Їх треба системно вирішувати на державному рівні, а не крос-субсидувати за рахунок іншої державної компанії, тобто, фактично за рахунок коштів платників податків.

- Як на Вашу думку, чи можна вважати справжньою причиною обшуків "наїзд" на Фірташа та бажання захопити його активи?

- Діяльність із розподілу природного газу це щось на кшталт державно-приватного партнерства. Приватний партнер у цьому випадку отримує плату за готовність соціально-значущого об’єкта критичної інфраструктури до експлуатації 24/7. При цьому в основному оператор ГРМ несе тягар утримання майна за власника, будучи повністю відповідальним за стале та безаварійне газопостачання. Оператори не отримують дохідність за сам актив, вони надають послугу на кшталт управляючої компанії у вашому багатоквартирному будинку.

Я веду до того, що незалежно від прізвища кінцевого бенефіціара, споживач нестиме витрати за утримання складної у юридичному і особливо технічному сенсі речі. Ефективність цього завжди буде контролюватися НКРЕКП, як це робиться в інших країнах. Тому активи облгазів зараз – це радше все, що створено ними за рахунок власних коштів, найцінніше, звичайно, це кваліфікованій персонал, багаторічна експертиза у технологічних процесах і майно операторів, за рахунок якого забезпечується обслуговування системи, складові якої належать її співвласникам, в тому числі, державі.

Вилучення документів пройшло на всіх підприємствах газорозподільного сектору, і мені не хочеться вірити в те, що зараз почнеться експропріація приватної власності під прикриттям справи щодо начебто не отриманого державою доходу, під який тією ж державою не були забезпечені джерела для покриття. Договори ж є в публічному доступі і те ж, фактично державне, АТ "Кіровоградгаз" підписало протокол розбіжностей із вже згадуваною нами відкладальною умовою по оплаті за державну частку майна. Маю надію, що в цьому питанні в процесі неупередженого дослідження матеріалів справ буде поставлено крапку. Адже, якщо ми дивимося у майбутнє, з точки зору інвестицій в мережі такі справи точно не сприяють покращенню інвестиційного клімату.

- Тепер до інших боргів. ОГТСУ зауважує, що облгази винні йому 10 млрд грн. Звідки ці борги і чому облгази їх не платять?

- Не все так, як подається ОГТСУ. Ось останнє їхнє твердження – населення платить 100% операторам ГРМ, це щомісячно 2 млрд грн, а вони з нами не розраховуються.

Загальна річна тарифна виручка всіх операторів ГРМ – 24,5 млрд грн. Але на побутових споживачів в структурі кінцевого споживання, припадає 30%. Плюс виробники тепла для населення винні 1,5 млрд грн операторам ГРМ.

І точно є велике питання щодо тих цін, які застосовуються на послуги врегулювання щодобових небалансів. У операторів ГРМ у тарифі закладено 5,85 грн/куб м (без ПДВ), на сайті ОГТСУ ціна врегулювання цілодобових небалансів буває, наприклад, і 16 грн/куб м. А це – втричі більше!

І у нас різні підходи, щонайменше, до того, як нам сплачують за наші послуги. Модель ОГТСУ полягає в наступному – всі кошти від постачальників і трейдерів по тарифу за замовлену потужність надходять до нього по передоплаті. У операторів ГРМ кошти по передоплаті надходять лише від промислових споживачів, населення платить через 20 днів, а ще є сезонні споживачі. Наприклад, цукрові заводи. Вони зараз замовляють нульову потужність, а почнуть споживати тільки з осені. ТКЕ теж розуміємо – вони залежать від кінцевого споживача і перераховують кошти, коли той розраховується.

- Введення спецрахунків може вирішити питання боргів?

- Ця ідея – точно неправильна. У пояснювальній записці до постанови КМУ про скасування спецрахунків для тепловиків у зв’язку з закінченням ПСО, наприклад, зазначалося, що їх введення не тільки не припинило ситуацію з боргами, а ще й погіршило. В результаті, борги ТКЕ перед НАК "Нафтогаз України" оцінюються в 55 млрд грн. Тому вирішувати питання боргів через рахунки із спеціальним режимом використання – це не конструктивно.

Насамперед, через проблему старих боргів, які виникли у тому числі через несвоєчасний перегляд тарифів до обґрунтованого рівня. Найбільші борги – за балансування попередніх періодів, бо тарифи не відповідали ціні. Якщо будуть рахунки зі спеціальним режимом використання, то будуть проблеми такі, як, наприклад, у "Тернопільміськгазі" за збільшення обсягів небалансів, за наростаючу заборгованість. Якби була врегульована проблема попередніх періодів, трохи краща була б ситуація по цьому підприємству.

За старі борги у нього були арештовані рахунки, кошти списуються в примусовому порядку. Залишають – тільки на зарплату. Якщо оператор не зміг закупити газ на виробничо-технологічні витрати (ВТВ), то все – він назавжди клієнт ОГТСУ, тільки по цінам, набагато вищим ніж 5,85 грн/куб. м, закладених у тарифі на ВТВ. А чи обґрунтована чимось ця ціна? Це основне питання.

17 лютого цього року НКРЕКП прийняла постанову №235, згідно з якою оператор має формувати ціни не "зі стелі", вони мають відображати витрати на балансування великої системи. Якщо в добі оператор не ніс витрат, він не може просто взяти формулу з контракту з НАК "Нафтогаз України", який забезпечує йому послугу балансування, і на замовників повісити 16 тис. грн/тис куб. м. Так ось, ОГТСУ далеко не завжди дійсно балансує систему, а рахунки виставляє справно.

Є оператори, у яких наразі немає боргів перед ОГТСУ. Але з поточними цінами на газ, є ризики у великій різниці між 5,85 грн/куб м (без ПДВ) в тарифі та 15 грн/куб м ринкової ціни.

У кожного оператора у структурі тарифу різне співвідношення витрат на ВТВ до тарифної виручки, тобто у когось з операторів це може бути 13%, у когось 40%. В ідеальних умовах він отримує ці кошти, але на практиці цей поріг менший, 100% зборів ні в кого немає. Це диво, коли оператор збере 40% коштів у місяць. І якщо припустити, що всі споживачі платять 20 числа, то все одно – як покрити цей касовий розрив з 1 по 25 число?

Дивно чути, що спецрахунки треба ввести, щоб гроші від населення йшли за цільовим використанням. Цільове використання – це закупівля газу на ВТВ. Якщо підприємство через касові розриви чи якісь інші проблеми позбавлене цієї можливості, воно може скористатися послугою балансування в окремі дні місяця. Але в названі 10 млрд ці суми потрапляють.

Спецрахунки так чи інакше будуть введені. Якщо в середньому третина з тарифу це витрати на ВТВ, то ці 600 млн грн – це кошти, які мають бути витрачені на закупівлю технологічного газу.

Алгоритм встановлюється на щоденне списання коштів, передбачене Регулятором. Якщо у оператора ГРМ в тарифі 13% витрат на ВТВ, тоді тільки 13% необхідно і списувати. І так далі. І тоді це має зняти питання, чи нам населення справно платить, а оператори ГРМ не перераховують, чи є інші проблеми. Цей алгоритм покаже.

- Ви підтримуєте законопроект про реструктуризацію боргів ТКЕ №3508-д, нещодавно прийнятий у першому читанні? Він же стосується і операторів ГРМ? Що він допоможе вирішити?

- Якщо ми хочемо розв’язати проблему боргів, потрібно прийняти законопроект №3800-1, врегулювати старі борги, які виникли через тривалий неперегляд тарифу. Уже є кілька рішень судів з цього приводу.

Ми також дуже розраховуємо, щоб був остаточно прийнятий законопроект №2553 про перехід на енергетичні одиниці, який ще рік тому пройшов перше читання. І тут дуже важливо синхронізувати перехід на енергетичні одиниці зі зміною стандартів до 0 градусів. Його повністю підтримує і Секретаріат Енергоспівтовариства. Це європейська практика.

Перенесення стандартних умов з 20 градусів Цельсію на 0 градусів Цельсію зменшить обсяг газу, необхідний для приведення газу для побутових споживачів до стандартних умов. Зараз цей обсяг закладений в тариф на розподіл газу. Відповідно, при зменшенні обсягу газу можна переглянути тариф в бік зниження.

- Зараз розглядається ініціатива про створення оператора ринку газу. Як ви до цього ставитеся? Що це дасть ринку?

- Ідея створення оператора ринку полягає в тому, щоб прибрати невластиву ОГТСУ функцію щодо балансування, бо його основна функція – це транспортування. А коли у нього дохід від послуг балансування вищий, ніж від основного виду діяльності, це дуже дивно.

Але, повторюю, потрібна прозорість формування ціни балансування, інформації Оператора ГТС, які дійсно балансуючі дії він вчиняє в добі, і відповідно, чи була необхідність балансування системи в цій добі. Чому це важливо? Якщо навіть буде створено оператора ринку, а в цій частині будуть діючі положення кодексу, то оператор ринку, мені здається, навряд чи допоможе це питання вирішити.

- Транспортування сумішей природного газу з воднем уже випробовується. За оцінками РГК, їх використання може розпочатися вже після 2025 року. Також зараз активно говорять про необхідність запуску ринку біометану. Оператори ГРМ бачать для себе перспективи у цьому?

- Біометан – по суті такий самий природний газ. У цьому випадку більше йдеться про зміну державних стандартів, щоб його прийняття в мережі було формалізоване. Адже за діючим стандартом природний газ це не менше 94% метану, в той час як біогаз – від 50 до 75% метану.

Зовсім інша справа – встановлення обладнання для того, щоб здійснювати моніторинг складу біометану в режимі реального часу і мати можливість обмежувати доступ до мережі у разі необхідності. Тому що біометан має різне походження, різну якість і можуть бути запитання, чи можна давати його в мережу.

Але раніше чи пізніше в розподільну мережу будуть прийматися всі синтетичні гази. І зараз, коли ми говоримо про редизайн системи, здатної транспортувати 120 млрд куб. м газу при рівні споживання 30 млрд, то він має враховувати можливість того, що по трубах буде йти не тільки водень, а й біометан, а може ще щось інше. Щоб наявні зараз мережі, які будувалися у 50-60 роки минулого століття, могли безпечно ці суміші транспортувати.

Але на мій погляд, важливішим є питання, чи буде достатнім тиск у мережах за умов мінімізації або відсутності транзитного потоку газу. Яким він буде при транспортуванні 15 або 25 млрд куб. м на рік? Якщо біометан буде переживати активну фазу розвитку, то чому б ні. Чим більше іде по трубі, тим краще.

- Часто вам доводиться реагувати на обвинувачення облгазів у монополізмі та недопуску до мереж нових постачальників? Наскільки вони справедливі? Як з цим бореться або не бореться асоціація?

- Для реагування на скарги у нас є регулятор. Мені як голові асоціації не доводиться такими справами займатися, бо ми не можемо не допускати постачальників на ринок, оскільки усунуті від процесу зміни постачальника. Сам процес відбувається на платформі ОГТСУ. Ми не бачимо реєстр споживачів. Борги операторам ГРМ – це вже інше питання, і як би споживачі не змінювали постачальника, вони все одно залишаються із розподільчими компаніями.

Зауважу інше – коли відмінили ПСО для населення, оператори ГРМ виходили на звірку показань лічильників. Бо влітку різко зростало споживання, коли ціна буда 2,94 грн/куб. м. Влітку 2 тисячі кубів, а взимку всього 30 кубів. Або квартира з плитою і колонкою в серпні спожила 500 кубів! Та якби там навіть 10 осіб проживало, це нереально. Коли є такі аномалії, оператори ГРМ мають їх враховувати, бо знову ж таки впливає на розмір ВТВ.

- Як боротися з такими аномаліями?

- Щодо достовірності переданих показань, то зараз цю проблему виправити неможливо. Тому що споживач не несе жодної відповідальності за їхню достовірність. І навіть якщо вас викрили на заниженні показників, до вас неможна застосувати жодних санкцій.

Бажання клієнтів занизити чи завищити показання лічильників з’являється через коливання ціни газу. Цього року, вочевидь, влітку такого зниження не буде, тому зимові хитрощі не мають сенсу.

Комплексним рішенням може стати поступове встановлення лічильників з дистанційною передачею даних. Проте встановлення модемів на лічильники або лічильники з модемами є досить дорогим задоволенням і переобладнання 12 млн домогосподарств ними – це дуже віддалена перспектива.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Президент ЧБТР Дмитрий Панкин: Банк планирует создать больше новых проектов с последующим привлечением внешних сторон для участия в финансировании

Рекомендую украинцам посетить Эль-Аламейн - министр туризма и древностей Египта Халед аль-Анани

Введение МНО и снижение НДС на с/х продукцию до 14% уменьшит оборот теневого зерна, сократит "скрутки" и объемы возмещения НДС - министр агрополитики

Ситуация с судами по искам ВИЭ-генерации может стать критической для нас и для энергосистемы - глава "ГарПока" Петриковец

В Украине слишком мало людей занимается экологией и климатом на государственном уровне - Рябчин

С выпуском еврооблигаций определимся осенью – глава правления "Нафтогаза"

"Северный поток-2" необходимо остановить, а разговоры о компенсации являются манипуляцией - CEO "Нафтогаза" Витренко

Мы ставим целью открыть Respublika Park перед "черной пятницей" – CEO ТРЦ Юлия Счастливая

Опыт международного мультиоператора недвижимости Nhood может стать полезным в трансформации украинских вокзалов – эксперт

Глава ФГИ: Аукцион по продаже ОГХК пройдет 31 августа в прямой трансляции с шагом 50 млн грн

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА