Эксклюзивное интервью о внедрении земельной реформы министра аграрной политики и продовольствия Романа Лещенко агентству "Интерфакс-Украина" (подается на украинском языке)

Текст: Алексей Козаченко

 

- 1 липня відкривається ринок землі. Чи вважаєте достатнім законодавче забезпечення земельної реформи на даний момент? Чи не вплине на нього те, що депутати підуть на канікули і тимчасово не зможуть розглядати зокрема й аграрні законопроекти?

- У нас прийняли закон №2194 про внесення змін до Земельного кодексу та інших законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції в сфері земельних відносин. Це так звана Земельна Конституція, або закон про земельну  децентралізацію. Ще Верховна Рада прийняла і президент підписав закон №2195 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок в державній і комунальній власності і прав на них через електронні  аукціони.

Того року прийняли цілу низку законів: про Національну інфраструктуру просторових даних (НІГД, №2370), про планування використання земель (№711-IX), про внесення змін щодо фінансування державного аграрного реєстру, державної підтримки агровиробників (№ 3295).

Тобто у нас вже є базова законодавча основа, необхідна для запуску ринку земель сільськогосподарського призначення. За такої дорожньої карти не прийняли лише закон про Фонд часткового гарантування кредитів (№3205-2), який потрібен, щоб забезпечити аграріям можливість користуватися доступними кредитами. Він вже підготовлений до другого читання. Його мали розглядати минулого тижня, але через бійку у Верховній Раді та політичні пертурбації його розгляд перенесли на наступний пленарний тиждень.

До того ж 16 червня ми прийняли постанову про затвердження порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, передбаченим ст.130 Земельного кодексу. Тобто це базова деталізована постанова на ринку землі, яка регламентує порядок перевірки нотаріусом не лише документів угоди, а й осіб покупця і продавця.

Ще приймемо кілька підзаконних актів для цього. В штатному режимі запускаємося з 1-го липня, тому для нас в принципі це є визначальним.

 

- Які важливі аграрні законопроекти ще "на часі", які потрібно розглянути в парламенті?

- Про Фонд гарантування кредитів я вже сказав. Питання про внесення змін до законодавчих актів в частині прав працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання частки паю. Це питання приватизації держпідприємств – наразі воно знаходиться на розгляді у Верховній Раді. Законопроект дуже непростий, щодо нього є багато думок. Однак він важливий з точки зору реалізації земельної реформи, оскільки треба дати відповідь на питання, що буде з державними підприємствами.

Тобто є два базових сценарії: або приватизація цих підприємств, або формування земельного банку України, тобто передача відповідних 750 тис. га землі в Земельний банк України з належною подальшою здачею в оренду таких сільськогосподарських активів на прозорих аукціонах згідно із законом про земельні аукціони.

Із критично важливих речей - прийняття закону про агрострахування. Він нам потрібен в рамках земельної реформи для захисту товаровиробників, які працюють на землі в складних погодних умовах, щоб держава виступала гарантом при страхуванні посівів, страхуванні полів від негоди і форс-мажорів.

 

- Щодо "земельного офшору". Коли ви очікуєте розгляд Радою законопроекту про мінімальне податкове зобов'язання з земельних ділянок і чи очікуєте спротив певних політсил його прийняттю, як це було із "законодавчим спамом" поправками до законопроекту №2194?

- Безумовно, буде така ситуація, оскільки йдеться про більше ніж 8 млн га земель, які знаходяться поза межами оподаткування, і про мільярди гривень надходжень до місцевого бюджету.

Буде і серйозний спротив, буде законодавчий спам. Але ми очікуємо розгляд даного питання в Верховній Раді, щоб до кінця сесії в липні ми цей закон прийняли.

 

- А як щодо можливого саботажу суб'єктами господарювання введення мінімального податкового зобов'язання (МПЗ)?

- Є ризики і в цьому питанні, однак сподіваємося, що в рамках роботи з аграрним комітетом пропишемо відповідні норми-запобіжники, які унеможливлять блокування цього процесу. Тому зараз ми на рівні комітету аналізуємо пропозиції народних депутатів. Я особисто, як міністр аграрної політики, задіяний в процесі з точки зору забезпечення реалізації таких законодавчих дій.

 

- Яка може бути відповідальність для осіб, що ухилятимуться від цього податку?

- Це питання ми поки що аналізували через призму податкової відповідальності і встановлених Податковим кодексом норм, але в будь-якому випадку щодо осіб, які ухилятимуться від сплати податків, будуть застосовуватися заходи, передбачені законодавством України.

 

- Деякі середні та великі агровиробники вже заявили, що купуватимуть землю з 1 липня, оформлюючи її на фізосіб. Чи становить це загрозу прозорому ринку землі? Як Мінагрополітики планує боротися з цим явищем?

- Держгеокадастр буде задіяний до земельного моніторингу, в режимі реального часу ми бачитимемо всі транзакції. У нас вже є синхронізація з реєстром речових прав на нерухоме майно Міністерства юстиції, синхронізація з Державною службою фінансового моніторингу з точки зору походження коштів громадян, які купують землю. Ми перевірятимемо їхні доходи, можливості, і всі ці дані будемо оприлюднювати для того, щоб суспільство мало всю публічну інформацію про всі такі транзакції.

Відповідно, якщо ми бачитимемо, що є сумнівні операції, то для цього існує достатньо механізмів у Міністерства юстиції і Держгеокадастру і фінмоніторингу для перевірки і блокування таких операцій.

 

- Згідно із даними вашого відомства, 6 млн га земель сільськогосподарського призначення вимагають консервації. Які обсяги виведення малопродуктивних та деградованих земель очікуються цього року, і чи потрібно приймати підзаконні акти для їх виведення?

- Власне, це передбачено законом про земельну децентралізацію №1423, який вдосконалює правові рамки консервації землі. Там є чотири процеси: припинення чи обмеження сільськогосподарського використання на визначений термін через механізми залуження, заліснення або ренатуралізації. Тобто, передача у власне користування земель державної і комунальної власності, щодо яких прийняте рішення про консервацію, здійснюється на підставі закону.

Для цього нам потрібно прийняти відповідну постанову Кабміну про порядок консервації земель у трьохмісячний строк згідно закону про земельну децентралізацію. Там все буде відображено на картографічній основі державного земельного кадастру, ця інформація буде в електронному вигляді. На підставі обстежень ґрунту через Інститут охорони ґрунтів ми здійснюватимемо перевірку і, відповідно до рекомендацій по консервації, будемо насамперед виводити з обігу ті землі, які дійсно вже деградовані. Таку аналітику ми приведемо після того, як буде прийнята відповідна постанова, яка зобов'язує об'єднані територіальні громади подавати ці дані.

Існує дуже серйозна екологічна катастрофа, пов'язана безпосередньо з глобальними змінами клімату, нераціональним використанням земель. Насамперед йдеться про землі, які знаходяться у так званій водозахисній смузі, і пов'язані з ними сінокоси, пасовища, косогори, балки, які нещадно розорюються, які експлуатуються і засіваються з усіма порушеннями закону про охорону ґрунтів.

Ці питання будемо відпрацьовувати окремо, зокрема через механізм супутникового моніторингу.

 

- Для цього знадобиться якесь додаткове бюджетне фінансування?

- Ні. Ми можемо це реалізувати в рамках діючого бюджету.

 

- В ході наради про стан зрошення земель прем'єр-міністр допустив державно-приватне партнерство з іноземною компанією для реконструкції системи меліорації в Одеській області. Чи можете назвати деталі цієї угоди і назву компанії, яку можуть вибрати до співпраці?

- Прем'єр-міністр України дав доручення підготувати відповідні проекти по меліоративним системам в нашій державі щодо взаємодії з міжнародними компаніями, які мають відповідну експертизу у реалізації великих проектів. Це про проекти з магістральними каналами, насосними станціями, системами реалізації як питної води, так і води для зрошення. Наразі ми ведемо переговори із компаніями із Ізраїлю, Сполучених Штатів, Франції та Китаю про можливість такого державно-приватного партнерства. За умовами угод про конфіденційність ми поки що не можемо це розголошувати, але доручення прем'єра вже виконується.

Логіка прем'єр-міністра полягає в тому, що, враховуючи унікальність нашої зрошувальної системи, нам потрібно масштабувати відповідний проект через призму експертизи компаній зі світовим ім'ям, які можуть запропонувати комплексні рішення і крапельного зрошення, і застосування дощувальних машин, використання магістральних каналів, а також новітніх технологій інтелектуальної системи подачі води. Ми якраз перебуваємо у процесі переговорів з компаніями-світовими лідерами з іригації.

 

- Як нещодавно стало відомо, в 90-х роках загальна поливна площа України складала 2,3 млн га, і до 2019-го скоротилась зо 539 тис. га. Розкажіть про деградацію української системи меліорації за останні 30 років, і які першочергові кроки Мінагрополітики планує робити в цьому напрямку?

- Що призвело до скорочення поливних площ? По-перше, відсутність права власності на землю призвела до того, що люди не готові були вкладати в внутрішні господарські системи, бо земля їм не належала. Оскільки земля на первинному етапі належала колективам сільськогосподарських підприємств, то просто почали розорювати, розграбовувати, викопувати ці системи і здавати їх на металобрухт.

Друга проблема: коли системи отримали право приватної власності, але людина не могла розпоряджатися землею, це не дало можливості консолідувати масиви для овочівництва, ягідівництва, садівництва.

Трете - постійна зміна підпорядкування і зміна керівництва відповідної інституції, що призвела до відсутності сталої політики і спрямованого бюджетного фінансування. Тобто фактично гроші не вкладалися, ці системи деградували, і на 30-му році незалежності ми маємо втрату систем у чотири рази, а її амортизацію – понад 90%.

Тому Мінагрополітики передусім бере під своє підпорядкування центральний орган виконавчої влади, який здійснює меліорацію, проводить відповідну інвентаризацію меліораційних систем, приймає дорожню карту по зрошенню – це закон про об'єднання водокористувачів і закон про магістральні канали. Також це бюджетне фінансування, створення фонду, який дасть можливість зробити реінвестування в системи, питання державно-приватного партнерства під меліоративні проекти і питання з врегулюванням тарифів на електроенергію. В цьому ж списку - державна підтримка, пов'язана за компенсацією вітчизняним виробникам зрошувального обладнання чверті вартості при його покупці аграріями, а ще - компенсація ставки з електроенергії за використання відповідних водних ресурсів. Тут же ж пілотні проекти на півдні України з метою проведення експериментів з точки зору впровадження нових сучасних зрошувальних систем для збільшення площі зрошення в даних регіонах.

 

- Які можете назвати наступні дії у боротьбі з незаконним відчуженням земель, як, скажімо, повернення в травні ділянок військового аеродрому в Умані у власність Міноборони?

- Ми з Міноборони маємо дуже успішний обсяг такої роботи. Продовжуємо аналізувати відповідні документи, скасовувати незаконно видані накази про передачу земель у власність, паралельно залучаємо правоохоронні органи, працюємо через Держгеокадастр у питаннях незаконного поділу ділянок. Одночасно працюємо із керівництвом не тільки Міноборони, Академії аграрних наук, Міністерства юстиції, а й із державними підприємствами на балансі Мінекономіки та Фонду держмайна, в яких на балансі землі на акті постійного користування. Для прикладу, минулого тижня повернули Міноборони 7,7 тис. га землі чинної військової частини біля селища Дівички. Триває робота й над поверненням інших об’єктів - про результати будемо повідомляти громадськість. 

Нам вдалося повернути більше 40 тис. га ДП "Конярство" і зареєструвати їх в Державному земельному кадастрі. Міністерству оборони ми зареєстрували більше 200 тис. га земель, паралельно проводимо у ньому інвентаризацію, і по реєстрам, який нам готує центральний орган виконавчої влади, через суди, через прокуратуру "відмотуємо" і повертаємо у держвласність відповідні землі.

 

- Які ви можете анонсувати наступні кадрові рішення Мінагрополітики, чи знаєте прізвища майбутніх заступників?

- Зараз у зв'язку з тим, що Міністерство економіки втратило функцію "сільське господарство", перерозподіляються частина функцій, які були у Мінекономіки, понад сто штатних одиниць переходить до нашого міністерства. У найближчі тижні буде доукомплектування міністерства і розширення функцій реалізації аграрної політики, зокрема через механізм держпродспоживслужби щодо функцій продовольства і продовольчої безпеки. Після того як сформують відповідний функціонал, ми доформуємо команду заступників міністрів з профільних напрямків, таких як зрошення, міжнародна  співпраця, продовольча безпека і безпека харчових продуктів.

 

- А які кроки міністерство планує зробити для анонсованого зниження ставки ПДВ до 14% на всі види с/г продукції?

- Наразі ми проводимо аналітику з Державною податковою службою, Міністерством фінансів щодо експерименту впровадження ставки ПДВ 14% на окремі групи сільськогосподарських товарів. А як побачимо відповідну політику щодо детінізації, тоді і будемо приймати рішення безпосередньо щодо ставки ПДВ 14%.

З огляду на те, що ця норма діє ще досить недовго, ми потребуємо додаткової аналітики, і в нас є певні моменти щодо кодів "велика рогата худоба", "свині", "молоко цільне незбиране". Є проблематика переробників, які говорять про те, що ставка 14% на сьогодні не дає їм можливості ефективно працювати.

Тому ми в переговорному процесі, але точно можемо сказати, що ставка 14% на зернову групу вже дала певний ефект з точки зору детінізації. Тому філософія наступна: якщо ми введемо мінімальне податкове зобов'язання на тіньові землі, з яких не сплачуються податки, плюс ставку ПДВ 14%, то вважаємо, що зможемо суттєво знизити обсяги тіньового зерна в Україні, зменшити "скрутки" і забезпечити повернення валютної виручки в країну з проданого зерна, а також зменшити обсяги відшкодування ПДВ за фіктивними контрактами і компаніями.

 

- Згідно з соцопитуванням групи "Рейтинг", 64% українців виступають проти введення ринку землі. Чи не лякає вас такий антирейтинг земельної реформи, та чи планує Мінагрополітики певну інформаційну компанію, яка б донесла до громадян, як саме розпоряджатися своїм правом на володіння землею?

- Рейтинг залежить від того, як сформульоване питання і кому ви його ставите. Якщо ви звертаєтеся до семи мільйонів українців, які є власниками земельних паїв, чи згодні вони володіти, користуватися і розпоряджатися своїми земельними паями, то, гадаю, більшість погодиться на те, щоб отримати це право.

Будь-які соцопитування не є репрезентативними, оскільки по аналітиці опитують зазвичай 2-3 тисячі людей, причому здебільшого міських жителів.

Ми запускаємо масштабну інформаційну кампанію з метою роз'яснення прав та обов'язків людей, роз'яснення земельної реформи. Проводимо системно семінари і навчання з громадами щодо відповідального використання земель, а також роз'яснювальну роботу через відповідні механізми правової допомоги. Тому найближчими місяцями відновлене міністерство забезпечуватиме лідерство в цих питаннях.

 

- Розкажіть про прогрес у наповненні Національного геопорталу просторових даних інформацією. Чи очікується внесення цілих масивів даних, як це нещодавно здійснили з "Природно-заповідним фондом" на публічній кадастровій мапі?

- Геопортал відкритих даних - це майбутнє держави. Ми плануємо туди наповнити дані всіх територіальних громад, дані про безоплатну приватизацію, інформацію про тих, хто скористався правом на безоплатну приватизацію "енну" кількість разів. Цей геопортал міститиме дані про все, не тільки про землю, а й про лісові, водні ресурси, про інфраструктуру міст, забудову тощо. І ці дані будуть оновлюватися в режимі реального часу.

Вже майже 100 ОТГ підключилися зі своїми даними до геопорталу. Гадаю, до кінця року ми зможемо дуже серйозно його ще наповнити, і Мінагрополітики зараз через перерозподіл коштів виділяє бюджетне фінансування на геопортал, оскільки це один з пріоритетних проектів в рамках земельної реформи. Основна його ідея полягає в тому, що всі дані про природні ресурси і про все, що є в країні, мають бути у відкритому доступі для громадян. Щоб вони могли самі все відстежувати і бачити, зокрема, і питання оподаткування: хто скільки сплачує податків, хто що сіє, хто що збирає. Це дійсно революційний інструмент для нашої політики.