13:46 22.02.2021

Минцифры в 2021 году планирует привлечь в "Дию" около 6 млн украинцев – первый замглавы ведомства

12 мин читать
Минцифры в 2021 году планирует привлечь в "Дию" около 6 млн украинцев – первый замглавы ведомства

Интервью с первым заместителем министра цифровой трансформации Алексеем Выскубом агентству "Интерфакс-Украина"

(приводится на украинском языке)

Текст: Дар Грищенко

 


- Яким зараз бачать проєкт "Дія" на міжнародній арені? Чи були у вас запити від іноземних партнерів щодо колаборацій?

- Нещодавно в Брюсселі відбулася дуже знакова для нас зустріч віце-прем’єр-міністра Михайла Федорова з виконавчою віце-президенткою Європейської Комісії Маргарет Вестагер. Це перша зустріч Мінцифри з питань цифрової трансформації на такому високому рівні. Для нас дуже важливо правильно подати міжнародним партнерам нашу адженду, розповісти про переваги продуктів. Це перший момент.

Другий момент - це координаційна зустріч команди "Дії" з нашими міжнародними партнерами. Близько 30 представників міжнародних партнерів і донорів з США, Канади, Великобританії, Швейцарії та Естонії висловили свої думки щодо спільного плану дій з Мінцифрою. В ході цієї зустрічі я презентував наші результати, зокрема законопроєкт про цифрові паспорти, адресну допомогу ФОП та найманим працівникам, яку нам вдалося реалізувати через "Дію" digitalbydesign.

Ми відчуваємо сьогодні максимальну підтримку з боку міжнародних партнерів-донорів. Вони розуміють, що проєкт "Дія" є для України одним з флагманських. І де він торкається будь-якої сфери, там відбувається трансформація, ліквідується корупція. Тому сьогодні у нас великий запит, щоб "Дія" поступово починала входити в нові сфери. Наприклад, в нас є проєкт з USAID з цифрової трансформації будівництва, де ми робимо автоматичні дозволи на початок будівельних робіт та електронні сертифікати про готовність об’єктів до експлуатації. А також є запит щодо співпраці на митниці, у податковій. На цій зустрічі ми фіналізували дорожню мапу, визначили де міжнародні партнери готові підтримувати міністерство. Фактично ця дорожня мапа охоплює всі сфери. Немає сфери, де б не було пропозицій щодо нових проектів Мінцифри. В результаті зустрічі у нас з’явилася дорожня мапа, навколо якої всі наші міжнародні партнери об’єднуватимуть свої зусилля, щоб працювати з "Дією" і розвивати наші плани цифрової трансформації.

Щодо Європейської Комісії та зустрічі в Брюсселі: ми добре розуміємо, що більшість передових демократичних країн з багатьох показників випереджають Україну. І для того, щоб наздоганяти ці країни, нам потрібно застосовувати революційні підходи. Наразі ми декларуємо, що намагаємося у всій нашій проєктній діяльності йти не еволюційним, а саме революційним шляхом. Так з’явилися цифровий паспорт, автоматичні послуги, послуга адресної допомоги бізнесу тощо.

Вивчивши досвід багатьох країн, що намагалися надавати адресну допомогу бізнесу під час локдауну, ми застосували дійсно революційний шлях, який був визнаний одним з найкращих на міжнародній арені. Наразі МВФ цікавиться нашим рішенням, вони намагаються проаналізувати цей кейс з точки зору його масштабування, як в умовах карантину технологія може надавати адресну допомогу digitalbydesign, зважаючи на цифрову грамотність населення.

Я можу сказати, що в нас дуже гарні відносини з Естонією. Ця країна є визнаним лідером з впровадження технологій. Наприклад, їхній ID-картці вже майже п’ятнадцять років, однак ми розуміємо, що повторювати шлях Естонії нам не завжди потрібно. Безумовно, є певні базові інфраструктурні речі без яких цифровізація неможлива і їх потрібно будувати за кращим досвідом. Воднораз ми намагаємося запроваджувати найсучасніші тренди. Ми пішли шляхом розвитку мобільних послуг, і наш принцип тут - mobile-first. Коли ми беремося автоматизувати якусь послугу, хочемо спочатку зрозуміти, чи можна її "втиснути" в мобільний телефон, бо це набагато революційніше. Це означає, що послугу вдалося оптимізувати та спростити максимально: вона доступна в кілька кліків замість купи документів.

Революційність нашого підходу визнають усі, ми отримуємо дуже багато запитів щодо наших проєктів. Але не з точки зору "передайте код", а з точки зору реалізації юридичного, організаційного та технічного підходу: як шерити паспорт у банках, на пошті, як перевіряти дані та ін.


- Чи підтримають "Дію" фінансово ваші міжнародні партнери? В якому обсязі ви її очікуєте цього року?

- Виокремити підтримку "Дії" дуже важко. Я говоритиму про обсяги підтримки, які надходять саме в міністерство. Єдине, що потрібно одразу зазначити – суми, які йдуть від міжнародних партнерів, ніхто не передає міністерству безпосередньо. Це кошти, за рахунок яких створюється певний міжнародний проєкт, в рамках котрого відбувається експертна та фінансова допомога цифровізації України.

Наприкінці минулого року Євроделегація погодила EUR25 млн на проєкт EU forDigital UA. В соцмережах чимало коментарів щодо того, як витрачаються ці кошти. На ці гроші, в першу чергу, створено офіс міжнародного проєкту з професійною командою експертів, з яким ми погоджуємо пріоритетні завдання підтримки. Це може бути, наприклад, переведення окремих послуг в електронну форму, створення якогось реєстру. Слід розуміти, що ці кошти також йдуть на формування первинної команди управління проєкту, яка проводить закупівлю за міжнародними правилами й іншу адміністративну роботу. Ми домовились, наприклад, про реалізацію комплексної послуги е-Підприємець за прикладом е-Малятко, що дозволяє з однієї заяви отримати до десяти послуг одразу при народженні дитини.

Послуга е-Підприємець дозволить за однією заявою не лише реєструвати бізнес, як зараз, а й відкривати певні види бізнесу під ключ. Наприклад, для відкриття ресторану треба не лише зареєструвати ФОП або ТОВ, потрібна пожежна декларація, реєстрація потужності оператора ринку в Держспоживслужбі, ліцензії на роздрібну торгівлю на алкоголь та тютюн. Загалом до дев’яти послуг. І ми хочемо, щоб бізнесмен, розуміючи, що він відкриває ресторан, міг отримати всі ці дев’ять послуг одразу за однією заявою про відкриття ФОП або ТОВ. У рамках Європейського союзу ми домовляємося, що вони фінансують мобільну команду експертів, які аналізують ці бізнес-процеси та перекладають їх на нормативну основу і розробляють оновлену нормативну базу. Потім наші міжнародні партнери можуть допомогти нам з проведенням закупівель, надати допомогу з модернізації певних реєстрів або з доопрацювання запуску цієї послуги на порталі "Дія".

В такий спосіб відбувається ця співпраця: за погодженим планом надається в першу чергу експертна допомога, потім фінансова. Скільки з цих EUR25 млн піде конкретно на "Дію"? Гадаю, на рівні мільйона. Але складовими міжнародної допомоги є офіс і його команда, що як експертний офіс працює при Мінцифрі.

Ще один з найпотужніших - швейцарський проєкт EGAP, який допомагав нам з е-Малятко, а зараз зі зміною місця проживання онлайн. Є проєкт USAID/UK aid TAPAS, який також займається інтероперабельністю, відкритими даними. Є канадський проєкт SURGE, який допомагає нам з реінжинірингом послуг. Наприкінці минулого року ПРООН відкрив нам окремий проєкт для цифровізації послуг соціального спрямування, зокрема для людей з інвалідністю, для внутрішньо переміщених осіб.

Після того, як з’явився бренд "Дія", ми постійно в полі уваги. В нас відкривається безліч нових проєктів, чимало донорів активізують підтримку.


- Можна сказати, що Україна стала полігоном для ЄС із випробування цифрових сервісів?

- Це не випробовування. Всі ці ідеї генеруємо ми, а наші європейські партнери дуже обережно ставляться до сміливих ідей. Тобто коли з’являється проєкт Європейського Союзу, це не свідчить про те, що в рамках такої ініціативи в Україні має бути запроваджено цифровий паспорт. Цифровий паспорт придумуємо ми, аналізуючи тренди, котрі можуть бути найбільш корисними у майбутньому. А вже тоді пропонуємо їм підтримати найсміливіші ідеї.


- До речі, про паспорт у смартфоні. Михайло Федоров неодноразово називав Україну "першопрохідником" у сфері електронних паспортів. Вам вже надходили пропозиції продати українські розробки іншим країнам?

- Конкретні пропозиції у нас були лише з "Дій.Вдома", адже просто придбати такі речі неможливо, їх можна лише повторити. Це щодо паспорта, бо ми розуміємо, що ця послуга базується на демографічному реєстрі, а в кожній країні це окремий реєстр зі своїми особливостями та правилами. Однак я впевнений, що вже за кілька років вже багато країн розпочнуть свої проєкти із запровадження цифрових паспортів. Я лише вчора почув, що в Німеччині оголосили про створення електронного паспорта у смартфоні.

Це цілком нормально, що коли з’являється такий прецедент, багато країн певний час його вивчають, опановують досвід і тільки згодом поступово починають повторювати.

Грузія найбільше цікавилася "Дій.Вдома", бо цей проєкт спрямований на вирішення питання контактних осіб і їхньої самоізоляції. Багато країн запитували, як у нас реалізована ця технологія і що саме ми в неї заклали. Але й тут дуже рідко коли країни купують одна в одної такі рішення – значно частіше вони повторюють сам підхід до його реалізації. Бо в кожній країні є свої системи, свої реєстри, портали державних послуг. От Грузія справді планувала купити у нас "Дій.Вдома". Але потім їх сторона попросила відтермінування через вибори та формування держбюджетів і наразі це залишилося на стадії перемовин.


- Ви співпрацюєте із правоохоронними органами щодо порушення карантину особами, які встановили "Дій.Вдома"? Чи були випадки, коли застосунок показував "помилковий слід" і людину за це штрафували? Як це вирішувалося?

- Ми не контролюємо самоізоляцію, оскільки не маємо таких повноважень.


- Тобто у вас жодної статистики із "Дій.Вдома" немає?

- Ми таку статистику не можемо навіть збирати, адже це не функціонал "Дій.Вдома". Його функціонал завершується на тому, що якщо людина порушує самоізоляцію - сигнал надходить одразу до Нацполіції. Цей інструмент розроблявся не як каральний, а загалом щоб моніторити, яка в Україні ситуація, особливо на початку карантину, коли масово поверталися люди. "Дій.Вдома" – це насамперед важливий аналітичний інструмент. Так, у ньому є контрольна функція, однак вона не головна для країни.


- Тоді де ж власне аналітика?

- Аналітика у Міністерстві охорони здоров’я. Ми лише допомагаємо профільним органам за допомогою цифрових технологій вирішувати проблеми пандемії. У Нацполіції є можливість бачити дані про порушення, МОЗ теж може бачити аналітику. Проте всі ці питання вже поза Мінцифри – ми просто створили програмний продукт.


- А чи зверталися до вас користувачі чи, може, навіть правоохоронні органи щодо, скажімо, такої ситуації: людина перебуває вдома, є доказ, але застосунок показує, що вона на іншому боці міста.

- Я припускаю можливість таких випадків. Через застосунок пройшли сотні тисяч людей, були певні окремі проблеми, пов’язані із наданням фотографій, із геотаргетуванням, втім це не було масовою проблемою. Окремі збої траплялися залежно від версій смартфону, на який встановлювали застосунок, від оновлення його операційної системи.

Проблема в тому, що цей застосунок фактично запустився за два тижні, тобто у нас не було часу на розкачку. Мабуть, це найшвидша послуга і найбільш оперативно свтоерний продукт в історії України. Його запровадили упродовж двох тижнів.

Ще раз підкреслюю: початкова мета, з якою ми створили "Дій.Вдома", - питання контролю саме контактних осіб. І тому ми хотіли, щоб цей продукт надалі вело та розвивало Міністерство охорони здоров’я. Однак, на жаль, цього не сталося.

Коли українці почали масово повертатися з інших країн, "Дій.Вдома" почали пристосовувати для контролю перетину кордону. тож застосунок згодом втратив своє початкове призначення. Проте він мав певну користь: із точки зору аналізу світового досвіду, наш приклад запуску "Дій.Вдома" є одним із найбільш вдалих.

Ми дуже добре вивчали весь досвід: і трейсингу через блютуз, і рішення, котрі пропонували Google та Apple. Усі рішення ми тестували, по кожній країні дивились, які там практичні результати. Однак насправді практичного результату дуже мало. Той результат, який ми маємо завдяки "Дій.Вдома", навіть з усіма негативними моментами, - одне з найуспішніших застосувань цифровізації саме в карантинних умовах.


- До речі, уже у вересні нам обіцяють paperless government. Чи вистачить фізичних можливостей "Дії"? Чи не буде проблем у роботі, як тоді, коли ФОПи завалили систему своїми запитами?

- Проблеми із подачею заяви були лише у день запуску послуги "Одноразова матеріальна допомога ФОПам та найманим працівникам". Тож це питання не про нестачу інфраструктури, а проблема одночасного звернення великої кількості громадян, що сталося через таку унікальну разову послугу. Встановити "Дію" в той день хотіли понад тисячу користувачів на секунду. Якщо б ця послуга надавалася упродовж року, такого навантаження не було б. Однак коли сказали, що протягом семи днів треба звернутися для отримання коштів, вже за годину після цієї новини півмільйона людей спробували одразу завантажити застосунок. Проте команда "Дії" була готова до цього і менш ніж за добу налагодила роботу сервісів.

Безумовно, такого досвіду роботи з клієнтами, як у "Дії", у жодного ІТ-рішення в державі ще не було. Надалі виклики можуть бути ще більшими, тож цього року в нас багато роботи присвячено саме масштабуванню бек-офісу. Тобто ми плануємо, що "Дія" працюватиме у двох центрах обробки даних з умовно кажучи "гарячим резервуванням", можливістю швидкого переключення з одного ЦОДу на інший. Наразі у нас лише один дата-центр – DeNovo. У ньому на 100% розміщені портал і застосунок, але цього року прийняли рішення зробити гаряче резервування ще й каналів.


- Скількох людей вам вже вдалося "заманити" до себе в "Дію" за час її роботи і які ваші очікування на цей рік?

- Із 5 жовтня 2020 року кількість унікальних користувачів "Дії 2.0" перевищила 3,7 млн. За графіками приросту нещодавно, приміром, було лише 15 тис. нових користувачів на добу – досить непоганий показник, зважаючи на те, що поки нових послуг немає, щоденний приріст загалом невисокий. У нас також було понад 5 млн завантажень "Дії 1.0", але там не було такого унікального ідентифікатора, тому зараз цю цифру сумувати некоректно.

Наша мета - дійти до 10 млн користувачів. Цьогоріч плануємо запустити багато нових послуг. Покладаємо великі надії на послугу "Дія ID". Це коли електронний підпис буде в електронному застосунку і отримати його можна фактично в один клік дистанційно. А накладання його на документи і підписання заяв стане теж доступним майже в один клік із використанням технології face detection і порівнянням з вашим фото у демографічному реєстрі. Ми сподіваємося, що такі сервіси допоможуть залучити до нашої аудиторії ще декілька мільйонів українців.


- До речі, як можна вирішити питання щодо безпеки користувацьких пристроїв? Що робити, коли у смартфоні у тебе паспорт, водійське посвідчення, цифровий підпис, а телефон вкрали?

- Що стосується електронного цифрового підпису, там діє той самий принцип, як і в банках. Скажімо, електронний підпис ви і зараз можете втратити, якщо він на флешці. Згідно із договором з центром довірчих послуг, у цьому випадку, щоб призупинити дію електронного підпису, ви маєте зателефонувати і назвати пароль. Крім того, існує пароль до особистого ключа. який відомий лише власнику. Питання в тому, що у смартфоні до пін-коду в нас передбачається також face detection, який іншій людині не пройти, бо це не лише face recognition, там ще й потрібно крутити головою. Але звичайний запобіжник, який діє для банківських карт і електронних підписів, зараз у "Дії" також залишиться. Тож зламати послугу електронного підпису в "Дії" буде складним і дуже витратним процесом, я його взагалі собі не уявляю.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Одесский аэропорт является успешным примером государственно-частного партнерства – гендиректор

Президент ЧБТР Дмитрий Панкин: Банк планирует создать больше новых проектов с последующим привлечением внешних сторон для участия в финансировании

Рекомендую украинцам посетить Эль-Аламейн - министр туризма и древностей Египта Халед аль-Анани

Принятие "ресурсного" законопроекта негативно повлияет на развитие сетей доступа к интернету, считают в Минцифры

Владимир Зеленский: Я готов встретиться с Путиным, если его действительно интересует решение кризисных вопросов в украино-российских отношениях

Введение МНО и снижение НДС на с/х продукцию до 14% уменьшит оборот теневого зерна, сократит "скрутки" и объемы возмещения НДС - министр агрополитики

Ситуация с судами по искам ВИЭ-генерации может стать критической для нас и для энергосистемы - глава "ГарПока" Петриковец

В Украине слишком мало людей занимается экологией и климатом на государственном уровне - Рябчин

С выпуском еврооблигаций определимся осенью – глава правления "Нафтогаза"

"Северный поток-2" необходимо остановить, а разговоры о компенсации являются манипуляцией - CEO "Нафтогаза" Витренко

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА