11:55 30.12.2020

Вице-премьер Уруский: Рассчитываем на появление первых холдингов уже в 2021г

8 мин читать
Вице-премьер Уруский: Рассчитываем на появление первых холдингов уже в 2021г

Эксклюзивное интервью вице-премьера - министра по вопросам стратегических отраслей промышленности Олега Уруского агентству "Интерфакс-Украина"

(на украинском языке)

– У липні 2020 року було прийняте рішення про створення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості (Мінстратегпром). Пройшло майже півроку, що вдалося зробити за цей час?

– Одразу хотів би виправити. Хоча рішення про створення Мінстратегпрому було ухвалене в липні, де-факто початком роботи слід вважати момент затвердження Положення про Міністерство. Лише після появи цього керівного документа 7 вересня 2020 року ми змогли розпочати предметну роботу зі створення Мінстратегпрому. Тож насправді мова йде про майже чотири місяці, і за цей час нам вдалося зробити справді чимало. Особливо, якщо враховувати, що на нашому шляху виникало дуже багато різноманітних перепон – від  окремих помилкових суджень окремих осіб до відвертої протидії певних сил серйозному реформуванню оборонної промисловості України. Без них, звісно, цей процес просувався б швидше.

Тим не менше, по-перше, ми вирішили основні організаційні питання, пов’язані з роботою Міністерства. Так, проведена реєстрація, затверджена структура, штатний розпис, визначено бюджет на поточний рік і на прийдешній. Мінстратегпром вже має власні приміщення по вулиці Лисенка та Франка, відбувається набір кадрів, отримано спецдозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею. Станом на 24 грудня 2020 р. вже призначено на посади 73 особи, набір яких відбувався за конкурсом або за переведенням. Штат Міністерства передбачений на 333 особи, тож за перший квартал 2021 року ми плануємо укомплектувати його, як належить. Тим більше, що зацікавленість у роботі в лавах Мінстратегпрому достатньо висока: після оголошення конкурсів на ті чи інші посади було подано в середньому щонайменше шістдесят заяв від кандидатів на кожну посаду. Це достатньо високий показник.

По-друге, мені вдалося особисто ознайомитися з ситуацією в оборонно-промисловій галузі України, побувати на понад 50 підприємствах  і зробити цілком реальні висновки щодо стану ОПК нашої країни. Змушений відверто сказати, що вони, на жаль, невтішні. Цілий ряд підприємств мають мільйонні заборгованості з зарплатні, і цю ситуацію потрібно змінювати негайно.

Потреба у реформуванні ОПК назріла вже давно. У цьому році ми чітко та зрозуміло окреслили стратегію майбутньої побудови українського ОПК, яка передбачає створення державних холдингових компаній "Оборонні системи України" та "Аерокосмічні системи України". До них увійдуть шість та три холдингові компанії відповідно, а остаточне затвердження подібної структури – за вищим керівництвом України.

Важливою частиною нашої діяльності також стала нормотворча діяльність. Так, Мінстратегпром розробив більше 20 нормативно-правових документів, і серед них 10 – для імплементації закону України "Про оборонні закупівлі". Також низка важливих законопроектів вже перебуває у сесійній залі парламенту. На завершальній стадії – розробка Стратегії розвитку ОПК України.

 

Які зараз відносини Мінстратегпрому з "Укроборонпромом"? Вдалося владнати конфлікт, про який стало відомо місяць тому?

– Попередня команда концерну справді мала багато напрацювань у сфері реформування ДК "Укроборонпром". За багатьма позиціями ми мали спільні погляди, але за деякими вони розходилися принципово. Так, окремі очільники концерну вважали, що "Укроборонпром" просто трансформується в холдинг "Оборонні системи України" – зміниться вивіска і на цьому все. Хтось старт реформи зводив виключно до ухвалення закону №3822 ("Про особливості реформування підприємств ОПК державної форми власності"). Але такого не буде, бо немає часу на "розкачування". Реформи потрібно впроваджувати вже сьогодні. Процес корпоратизації, принаймні початкові кроки, можна робити вже, не очікуючи необхідного законодавства.

Після зміни керівника концерну погляди Мінстратегпрому та "Укроборонпрому" щодо стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу державного сектору співпадають. Ми ведемо конструктивний діалог і дивимося на розвиток оборонного комплексу в одному напрямі. Наразі вже готова дорожня карта реформи ОПК, у тому числі трансформації "Укрборонпрому", яку незабаром розглянуть на засіданні РНБО.

 

"Каменем спотикання" у процесі реформ була ситуація з передачею ряду авіаційних підприємств зі складу ДК "Укроборонпром" у підпорядкування Мінстратегпрому. Міністерство декілька разів виносило це питання на засідання Уряду, але врешті цього не сталося. Яка ситуація з цим питанням?

– Дії щодо передачі шести підприємств авіаційної промисловості до юрисдикції Мінстратегпрому були зумовлені кричущою ситуацією в галузі, зверненнями профспілок та авіабудівельників. Були необхідні швидкі рішення. Водночас виведення цих підприємств розглядалося як перший етап на шляху до створення нової холдингової компанії. Жодним чином не йшлося і не йдеться про ручне управління чи монополізацію владних повноважень. Врешті на засіданні уряду всі зійшлися на тому, що ДК "Укроборонпром" проводитиме корпоратизацію авіаційних підприємств, які входять до нього, до моменту створення на його базі під час трансформації нової холдингової компанії та підхолдингів.

 

Що зміниться від перетворення концерну "Укроборонпром" в дві державні холдингові компанії "Оборонні системи України" та "Аерокосмічні системи України"? Що ця реформа дасть вітчизняним оборонним підприємствам?

– Ключова мета – це створення сприятливого бізнес-середовища для підприємств оборонної промисловості в Україні. Ми мали зробити це ще багато років тому, але з різних причин не сталося. Мають бути нарешті реалізовані належні умови для діяльності державних та приватних виробників ОВТ, здорової конкуренції, створення спільних підприємств, обміну акціями корпоратизованих компаній, розвитку інвестицій та сучасних технологій. При цьому має бути побудована ефективна система підготовки та використання кадрів, а також здійснено переоснащення виробничих потужностей. Ми в Україні врешті маємо створювати зразки озброєння на рівні провідних країн світу. І, що найголовніше - бажання це абсолютно реальне.

Ускладнює ситуацію те, що сучасні верстати та обладнання, особливо для виробництва військової продукції чи продукції подвійного призначення, ніхто особливо не продає. Не бажають створювати конкурентів. Втім дещо Україні все ж таки вдалося придбати для оновлення виробничих потужностей як у сфері виробництва боєприпасів, так і радіолокаційних засобів. Разом із тим, Мінстратегпром тепер працює над поступовим відновленням та вдосконаленням технологічної бази. Процес повільно, але все ж таки йде.

 

Стосовно Державного оборонного замовлення–2020. Багато було сказано про його невиконання цього року. Що можна сказати за підсумками року і які перспективи ДОЗ на наступний рік?

– Я вже неодноразово наголошував на тому, що та ситуація, яка мала місце у 2020-му, коли на кінець року залишився невикористаним значний фінансовий ресурс, є неприйнятною. Це неправильно та неприпустимо, особливо для країни, яка воює, і збройні сили якої мають значну потребу в нових зразках ОВТ.

Тим не менш, ДОЗ у цьому році, за нещодавніми заявами оборонного відомства, все ж таки буде виконано. Так, днями міністр оборони заявив про виконання держзамовлення на рівні 99,5%.

Однак у наступному році ситуація має бути принципово змінена. Ми повинні планувати оборонне замовлення мінімум на три роки для забезпечення стабільної роботи та прогнозованого розвитку оборонної промисловості. Тож буде змінено підхід до виконання ДОЗ, зокрема в контексті його коригування протягом фінансового року. Основна суть у тому, що зміни від визначених фінансових показників, які затверджені держзамовленням, не мають впродовж року перевищувати 5-7 %.

 

Питання міжнародної співпраці. За ці місяці ви активно зустрічалися з іноземними представниками та декілька разів були в Туреччині. Які перспективи для розвитку ВТС з іноземними країнами?

– Дійсно, рік був насичений на зустрічі з іноземним партнерами, але для нас головне – їх результативність. Загалом вдалося поспілкуватися і донести власну позицію про відносини та процес реформування ОПК представникам дипломатичних установ та інших державних структур із майже 20 країн світу. Крім того, була низка зустрічей із послами "Великої сімки" та онлайн-розмова з головою Представництва НАТО в Україні.

Можемо говорити й про досягнення домовленостей. Так, Мінстратегпром підписав Меморандуми про співпрацю/взаєморозуміння з Державним агентством з питань оборонної промисловості Турецької республіки, Збройними силами Йорданського Хашимітського королівства та Міністерством оборони Бразилії. Сподіваюсь, що в найближчій перспективі ми побачимо цілком реальні результати.

Крім того, останнім часом активно розвивається співпраця з США, Великобританією та Туреччиною, і наразі є доволі результативні проекти.  За деякими з них в мене є власне бачення, дещо відмінне від наших замовників ОВТ, але в будь-якому разі буде знайдений оптимальний варіант співпраці, який би забезпечував не лише потреби армії, а й можливості для вітчизняної промисловості. Ми сконцентровані на розвитку перспективних напрямів роботи з цими країнами, де буде задіяна наша оборонка: йдеться про авіакосмічне-, корабле- та двигунобудування.

 

Які проекти в галузі ви можете виокремити як найперспективніші і найважливіші?

– Насправді складно відповісти, бо за багато років в Україні  була зруйнована загальна система оборонно-промислового будівництва – від підготовки кадрів та науково-технічної роботи до серійного виробництва зразків ОВТ. Тому, як то кажуть, прогалин більш ніж достатньо. Сьогодні важливо інтенсифікувати проекти, що стосуються аерокосмічної галузі, зокрема відновлення серійного виробництва літаків транспортної авіації України, створення ракети-носія легкого класу та розвитку тематики ДЗЗ і комунікації; розроблення та виробництва озброєння стримування (ударних ракетних комплексів повітряного, морського та наземного базування); стимулювання розвитку проектів зі створення комплексів ППО та ПРО, розвідки та РЕБ, а також автоматизованих систем управління.

 

Днями все-таки відбулося підписання контракту на поставку в інтересах Міноборони трьох літаків Ан-178. Це символічний подарунок під ялинку чи буде реальне продовження?

– Безумовно, це знакова подія для української авіабудівної галузі, адже вона відбувається вперше за часів незалежності України.  Я щиро сподіваюся, що така тенденція матиме продовження, а контракт стане відправною точкою для подальшого розвитку вітчизняної аерокосмічної промисловості. До того ж, це питання нині перебуває під особливою увагою президента України. Про це свідчить той факт, що під час урочистостей глава держави поставив завдання уряду опрацювати питання зі створення у 2021 році української авіакомпанії, яка користуватиметься вітчизняними літаками, а також розробити Державну науково-технічну програму з розвитку авіапромисловості на 2021-2030 роки.

Також ми маємо великі надії на позитивну динаміку в розвитку співпраці з іноземними споживачами нашої авіаційної продукції. Адже українські літаки, зокрема військово-транспортні, викликають неабиякий інтерес і з боку міжнародних партнерів.

 

Які Ваші пріоритети на 2021 рік?

– Перш за все – реформа оборонної промисловості України. Це болючий та тривалий процес. Хоча він вже розпочався в 2020 році з передачі перших 17 підприємств зі складу ДК "Укроборонпром" та перепідпорядкування Мінстратегпрому Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, попереду ще багато роботи у сфері як нормотворчої діяльності, так і практичної реалізації планів із корпоратизації та акціонування підприємств галузі. Розраховуємо, що перші конкретні результату у вигляді появи окремих холдингових компаній можна буде побачити вже в 2021 році.

Щиро сподіваюся, що все заплановане вдасться довести до логічного завершення, так само як і всім нам в прийдешньому новому році досягти поставлених цілей.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Есть отдельные локации либо собственники, которые не хотят придерживаться карантинных ограничений, с ними будут работать контролирующие органы – Виктор Ляшко

"Запорожсталь" развивается, реализует экопроекты, борется с пандемией и рассчитывает на господдержку отрасли - гендиректор

Мы начинаем двойное слепое рандомизированное плацебо контролируемое исследование "Амиксина" - гендиректор "Интерхима"

Без пополнения ресурса приватизации объектов для продажи хватит до лета 2021 года – глава ФГИ

Нагрузки на "экстренку" происходили примерно в октябре-ноябре 2020г - руководитель экспертной группы по экстренной медпомощи Минздрава

Без пополнения ресурса приватизации объектов для продажи хватит до лета 2021 года – глава ФГИ

Глава ВСП о доверии к судам и судьям: это один из маркеров доверия ко власти в целом

Правительство Украины делает больше, чем максимум, для обеспечения защиты прав родственников погибших при уничтожении самолета "МАУ" в Иране - замглавы МИД Енин

Языковой омбудсмен Креминь: Государство должно объявить 2021-й годом украинского языка

Украинским политическим элитам нужно договориться между собой и решить, что делать с Россией - нардеп Верещук

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА