17:45 29.12.2020

Закупки лекарственных средств нужно начинать раньше - Жумадилов

20 мин читать
Закупки лекарственных средств нужно начинать раньше - Жумадилов

В интервью агентству "Интерфакс-Украина" директор госпредприятия "Медицинские закупки Украины" (МЗУ) Арсен Жумадилов рассказал об особенностях закупок 2020 года

(подается на языке оригинала)

Текст: Анна Левченко

 

- Як ви оцінюєте виконання програм медичних закупівель у 2020 році?

- Якщо ми говоримо про програми закупівель лікарських засобів та медичних виробів Міністерства охорони здоров’я України, котрі виконуються щороку, то ми знаємо: донедавна вони виконувалися виключно міжнародними організаціями. Цього року в закупівлях взяли участь і міжнародні організації, і ми теж. Ми закуповуємо за чотирнадцятьма напрямами в межах двох державних програм. Наразі вони перебувають у тій точці, де ми можемо говорити, що більшість з процедур завершено, абсолютну більшість завершено успішно. Ми перебуваємо на етапі, власне, укладання та виконання угод за тими процедурами, що відбулися.


- На яку суму пройшли процедури?

- Станом на кінець грудня процедури відбулися на суму майже 4 млрд грн з доведених до нас 6,1 млрд грн. Це при тому, що загалом на наших тендерах ми зекономили понад 1,5 млрд грн.


- Тобто, до кінця року всі угоди буде укладено на 6 млрд?

- На жаль, ні. Деякі процедури не відбулися, деякі ми не встигли переоголосити. Кожна ситуація, скажімо так, дуже специфічна, для кожної ситуації є певні обставини, які, на жаль, не вдалося подолати. Але здебільшого згадані обставити не є залежними від нас, хоч ми й намагалися мінімізувати їх негативний вплив. Наприклад, в цьому році до червня ми не могли оголосити процедури закупівель, адже не мали ключових документів від МОЗу. Ми планували почати оголошувати в березні 2020. Такий запуск міг дати змогу своєчасно провести необхідні процедури на Prozorro, укласти договори та забезпечити постачання товарів до кінця поточного року. По факту, через зволікання з ухваленням необхідних рішень, запуск закупівель зсунувся, по суті, на третій квартал цього року. За деякими позиціями тривалий час не погоджувались технічні завдання.


- В МОЗі?

- Так, в частині технічного завдання. Ви знаєте, що на нас було покладено обов’язок погодження технічного завдання с МОЗом. Це запроваджувалось постановою КМУ №478 від 12 червня 2020 року "Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я". За більшістю позицій це погодження тривало 2-3 тижні, але були позиції, де це тривало кілька місяців.


- Наприклад, що це за позиції?

- Для прикладу, це закупівлі медичних виробів для хворих з торсійною дистонією. На жаль, одну з двох позицій нам дуже довго не погоджували. Зрештою технічне завдання було погоджено, але закупівля не відбулася.

Однак в цілому таких неуспішних закупівель у нас було небагато. Ми уклали понад 300 договорів закупівлі, це більш ніж 360 позицій, бо в одному договорі може бути кілька позицій. Решта або триває, або по деяких є інформація, що вони не відбулися.


- Решта – це скільки?

- Точну кількість ми будемо розуміти вже після Нового року, бо тоді буде зведено інформацію про зареєстровані договори та проведено оплати. За деякими позиціями було оголошено додаткові обсяги завдяки суттєвій економії, що нам вдалось досягнути. У листопаді було ухвалено відповідне рішення МОЗа про дозакупілю ліків за рахунок отриманої економії і, відповідно, за деякими МНН (міжнародні непатентовані назви - ІФ) у нас було дві закупівлі.

- Нещодавно комітет Верховної Ради вирішив звернутися до Рахункової палати, щоб перевірити закупівлі 2020 року. Зазвичай до такого механізму вдавалися, коли треба було в чомусь звинуватити закупівельників. Зокрема, так робили депутати минулого скликання, яким не подобалися міжнародні закупівлі. То чому постала потреба звернутися до Рахункової палати цього року?

- Це була ініціатива народних депутатів України, тому це питання треба адресувати їм. Якщо ви спитаєте про мою особисту думку, то це пов’язано з тим, що саме цим скликанням Верховної Ради було принято закони, спрямовані на підвищення ефективності роботи нашого підприємства. Також саме цей склад затвердив бюджет закупівель медичних товарів, який у цьому році рекордний і становить майже 10 млрд грн. І у народних депутатів були очікування, що цього вистачить для розширення доступу пацієнтів до якісних ліків. Та насправді від виділення коштів і до власне забезпечення пацієнтів доступу до ліків є процес закупівлі та поставок, а ще цьому передує процес погодження всіх необхідних документів.

Уже можна констатувати, що не вдалось вповні реалізувати ці прагнення і втілити їх в конкретне розширення доступу пацієнтів до ліків. По деяких лікарських засобах наразі справді є дефіцит. Зокрема, наші співгромадяни дуже чекають на деякі інноваційні лікарські засоби, які вперше було включено в номенклатуру. Саме їх зараз в Україні ще немає, незважаючи на те, що кошти в достатньому обсязі було закладено і процедури відбулися.


- Тобто закладати не таку велику суму, а трішки менше? У чому проблема, що гроші були, ліків немає?

- Проблема в тому, що закупівлі треба починати раніше. Ви знаєте, коли ми почали закупівлі?


- Десь влітку, здається.

- Формально ми їх почали у червні, а реально масштабно могли запустити, оскільки до цього готувалися, в липні. А коли було б потрібно починати закупівлі, щоб вони швидше відбулися?


- Можливо, ще в лютому?

- Правильно. Ми теж планували запустити наші закупівлі раніше, в березні. Чому в березні? Тому що в тому місяці було прийнято два закони, які регламентували спеціальний порядок проведення нами закупівель, спеціальний режим з оподаткування, точніше, звільнення від оподаткування. Тож ми були готові до запуску всіх закупівель у березні. Ми були готові до цього кадрово, в аспекті нашої експертизи і розуміння ринків, в аспекті розуміння процедур. Але з незалежних від нас причин старт було відтерміновано і дам вдалося повноцінно розпочати лише в липні, а в деяких напрямах, зокрема, по АРВ-терапії - у вересні. Тому я, власне, зараз перед вами досі підписую договори. Насправді ж подібну картину ми мали б спостерігати в серпні. А вже в грудні, де ми сьогодні знаходимося, більшість поставок була би виконана, ліки були би в Україні. На жаль, станом на зараз їх немає в повному обсязі. Частина товарів вже в країні, наприкінці грудня ми почали їх розподіляти по регіонах. Але це не ті обсяги, які могли б бути, якби старт закупівель відбувся у березні.


- Зазвичай, коли приходить Рахункова палата, вона починає шукати якісь порушення. Ви не побоюєтеся, що ці порушення РП шукатиме в МЗУ?

- Ні, не боюсь. Рахункова палата – це парламентський контроль, зовнішній контроль, який чітко буде орієнтуватися, наскільки те, що ми робили, було легальним, наскільки те, що ми робили, було в межах державних призначень, які на нас доводили, і наскільки те, що ми робили, було ефективним. За всі ці три позиції я абсолютно спокійний.

Звісно, вони можуть знайти деякі порушення, але я впевнений: ці порушення максимум вказуватимуть на деякі неточності й будуть втілюватись в поради, як поліпшити деякі аспекти роботи. В цілому я переконаний, що все те, що ми робимо і як ми робимо, точно відповідають законодавству. Більше того, вони справді створюють цінність для українського суспільства і держави.


- Скільки грошей, виділених на медичні закупівлі 2020 року, ви встигнете використати?

- Ми встигнемо використати більшість цих коштів. Водночас народними депутатами України законопроектом №4100 були підтримані зміни до Бюджетного кодексу в частині введення середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я.


- Що це означає?

- Це означає, що призначення, передбачені в межах поточного бюджетного року на закупівлю лікарських засобів, медичних виробів, залишатимуться актуальними та такими, що можуть слугувати підставою для взяття нами відповідних зобов’язань. Якщо ще простіше сказати, то ми можемо підписати договори зараз і сплатити в наступному році на підставі того бюджету або тих коштів, котрі передбачалися на ці закупівлі у 2020-му.


- Тобто, гроші, як-то кажуть, "не згорять"?

- Так, якщо простіше, вони "не згорять".

Наскільки це справді відбудеться чи не відбудеться, поки достеменно не відомо, оскільки для того, щоб це сталося, потрібні принаймні дві речі. Перша: цей законопроект має бути підписано президентом України (власне має стати законом). Друге: всі центральні органі виконавчої влади, залучені до виконання норм цього закону, мають мати спільне розуміння, яким чином його реалізувати.


- Для цього необхідно, щоб Кабмін прийняв якийсь порядок?

- Насправді є підзаконні акти, які регламентують порядок взяття і виконання довгострокових зобов’язань. Він, цей порядок, є, але питання полягає в тому, наскільки він може бути до нас застосований, якщо ні, то в якій частині його потрібно змінити, якщо так, то як саме застосовувати. Ось на ці питання ми шукаємо відповідь.


- Зараз МЗУ вже може укладати договори на 3 роки, 5 років?

- Ні, ще ні. Це саме ті правки до Бюджетного кодексу, які було прийнято. По-перше, це має стати законом, тобто бути підписаним, по-друге, це має бути спільне розуміння всіх залучених органів, яким чином це буде реалізовуватися. Звісно, ми активно проводили консультації з органами виконавчої влади ще до прийняття цього законопроекту, в тому числі і з Міністерством охорони здоров’я, і з Мінфіном, отож подивимось.


- Чи вже створено в Україні систему відслідковування використання цих закуплених вами лікарських засобів, медичних виробів, всього, що ви закуповуєте?

- Хороше формулювання питання: чи створено систему відслідковування закуплених нами лікарських засобів і медичних виробів? Так, вона є. Те, що ми закуповуємо, те, що нами буде розподілятися по регіонах, і те, як воно буде споживатися, все це буде відображено в нашій інформаційно-аналітичній системі MedData. Відповідна інформація буде консолідуватись, і та інформація, яка має значний публічний інтерес, наприклад, щодо очікуваних поставок, буде нами публікуватись, візуалізуватися на нашому сайті. Що стосується закупівель ліків за інші кошти чи через інші організації, за це я не можу нічого сказати, тому що це питання до міжнародних організацій і до МОЗу.


- MedData вже працює, її створено чи тільки планується?

- Вона уже працює, її створено. Це наша аналітична система, яка перебуває на балансі нашого підприємства.


- Її можна побачити журналістам, пересічним громадянам, громадським організаціям?

- Так, на сайті ви можете ознайомитися з даними, що вже є в публічному доступі. Якщо вважаєте за необхідне, щоб у публічному доступі були додаткові дані, звертайтеся, підказуйте, радьте. Ми будемо раді реалізувати те, в чому є значний публічний інтерес.


- Громадські організації кажуть, що вони відстежують, як відбуваються закупівлі. Ми там чуємо заяви деяких гілок влади про різні закупівлі, зокрема під ковід і решту. Була інформація з Офісу президента, що закупили 10 тис. кисневих концентраторів. То вони десь є, їх уже закуплено?

- Закупівля кисневих концентраторів у дорученнях МОЗу до нас не доводилася. Відповідно, цю закупівлю ми не виконували, тому я не можу прокоментувати закупівлю кисневих концентраторів.


- Тобто невідомо, де вони і MedData про це не знає?

- Ще раз я ж кажу: ви уже правильно сформулювали своє питання, чи відслідковуємо ми наявність, або рух, або закупівлю лікарських засобів та медичних приладів, які уже закуплено. Тобто стосовно всього того, що ми, МЗУ, закуповуємо, інформація є в MedData, публікується нами, є у відкритому доступі. Все те, що закуповується не нами, зокрема регіонами, чи за субвенцію, чи лікарнями через їхні договори з НСЗУ, чи за позабюджетні кошти, нами не відслідковується.


- Ковідні закупівлі. Що закуповували МЗУ по COVID-19? Чи будете закуповувати вакцину від ковіду?

- Ковідні закупівлі. У нас закуповувалися засоби індивідуального захисту (ЗІЗ), апарати ШВЛ, лікарський препарат "ремдесивір".

Що стосується вакцини проти COVID-19, то цю позицію було включено в одну з програм, яку ми адмініструємо, тож у нас буде повноваження на закупівлю цієї вакцини. Тому ми дійсно плануємо її закуповувати.

Водночас, щоб провести цю закупівлю, необхідні деякі додаткові дані і деякі додаткові документи, які наразі проходять, як я розумію, етап розробки й затвердження в МОЗі. Зокрема, ми говоримо про кількість тієї вакцини, яку має бути закуплено.


- А що це буде за вакцина? Чи не будемо ми купувати російську вакцину?

- Це буде вакцина, яка точно пройде реєстрацію в Україні. Я так скажу.


- А якщо Державний експертний центр (ДЕЦ) зареєструє російську вакцину?

- Якщо МОЗ на підставі відповідного подання ДЕЦ зареєструє російську вакцину, то тоді ми повернемося до цього питання. Станом на зараз немає що обговорювати.


- Коли можна очікувати початок закупівлі вакцини?

- Закупівлі чи поставки?


- Коли закупівлі і коли поставки після закупівель?

- Щодо закупівель ми матимемо інформацію 31 грудня. В будь-якому разі процедури триватимуть і в наступному році. Поставки – в наступному році.


- Тобто, цього року вже можна буде очікувати на закупівлі?

- Зараз ми над цим багато працюємо, спілкуємося з постачальниками. Щойно буде інформація про контрактування, ми про це повідомимо.


- Це буде "АстраЗенека" чи "Пфайзер"?

- Не можу прокоментувати. У будь-якому разі всі наші процедури будуть прозорими, конкурентними. Тільки-но ми законтрактуємо, одразу вийдемо в публічний простір.


- Скільки вакцини будете контрактувати? На той 21 млн людей, про яких казав міністр?

- Хороше запитання. Знову ж таки, це питання про визначення кількості та забезпечення бюджетних призначень під цю кількість. Тобто це питання, яке зараз є відкритим, це питання, на яке готується відповідне бачення МОЗ України.

Відповідь на питання, чи будуть усі ці люди вакцинуватися в наступному році, чи тільки пріоритетні групи, все ж таки має дати МОЗ України.


- Як буде забезпечено логістичний ланцюжок поставок вакцин, адже деякі з них потребують дуже специфічного температурного режиму - мінус 70 градусів? Чи готова інфраструктура?

- Що стосується логістичного ланцюжка. Якщо це буде дуже низький холод, то, відповідно, у договорах передбачена обов’язковість виробника забезпечувати таку тару, упаковку, яка дасть змогу зберігати дуже низьку температуру по всьому ланцюжку, умовно кажучи, транспортування до кабінету лікаря. Додатково аналізуемо, і, як мені відомо, аналізує і МОЗ, наш внутрішньоукраїнський ринок стосовно спроможності логістичних операторів забезпечити низький холод. Тобто чи вони зможуть забезпечити вимоги по такому холоду, чи ні. У будь-якому разі, навіть якщо вони не зможуть його витримувати повністю, відповідні зобов’язання буде покладено на виробника вакцини.


- А якщо виробник скаже: "Знаєте, у нас весь світ стоїть у черзі, то ви самі якось забезпечуйте"?

- З того, що ми аналізуємо, вже бачимо, що відбувається у деяких країнах Заходу. Все ж таки це покладено було на виробника. Тобто сам виробник забезпечує її транспортування відповідно до вимог власної вакцини.

В той же час не все так погано, є вакцини, які не потрубують такого низького холоду. Є вакцини, які потребують +2 - +8°С. Це абсолютно прийнятні умови, що виконуються нами по цілій низці лікарських засобів – і тут немає нічого надзвичайного.


- Усі диванні експерти переживають, чи вистачить нам на стільки вакцини голок, бо треба підготувати 21 млн голок і шприців…

- Усе правильно. Ми повідомили МОЗ, що необхідно буде для підготовки до такої закупівлі. Наразі таке звернення від МОЗ до нас не надійшло. Якщо дійде, ми повідомимо.


- Що ще МЗУ обговорює з МОЗ стосовно закупівлі вакцин? Чи є якісь побоювання, які проблеми можуть виявитися?

- Давайте так. Насправді це питання містить у собі дуже багато аспектів. Я можу сказати про ті, які важливі, щоб ми виконали свою роботу.

Перший аспект – для мене буде дійсно важливо, щоб ми точно мали спільне розуміння з МОЗ, які технічні вимоги ми висуваємо, скажімо так, по відношенню до цієї продукції. В тому числі в частині якості цієї вакцини.

Друге – ми будемо… точно маємо мати спільне розуміння того, що ми пріоритезуємо. Тобто ця закупівля відбуватиметься за скороченою процедурою. Не факт, що той, хто запропонує найнижчу ціну, але поставку на 2022 рік, буде нами акцептований замість того, хто запропонує цю вакцину за ціною дорожчою, але при цьому поставки будуть задекларовані, наприклад, на весну 2021 року. Тобто, скоріше за все, ми будемо ухвалювати рішення з урахуванням не тільки економічних чинників, не тільки цінового фактора, а й інших факторів. Для того, щоб якісно формалізувати, нам потрібно розуміти бачення МОЗу в цьому питання. Чи воно є станом на зараз? Попередньо є.

- Коли вакцини для України почала закупати UNICEF, то не всі були згодні з тим, які вакцини вони закупили, не всі були згодні користуватися цими вакцинами. Тож залишалися великі залишки, у вакцин закінчувалися терміни придатності. Чи є ризики, що вакцину від ковід, яку ніхто не знає, сприймуть, скажімо так, всі групи населення, які будуть визначені для вакцинації? Чи, можливо, певна частина відмовиться вакцинуватися і вакцина залишиться невикористаною?

- Я дуже сумніваюся, що вона залишиться невикористаною. По-перше, у нас немає навіть коштів на все населення, по-друге, відсутня спроможність світової індустрії забезпечити наразі наш попит на всі 100% в наступному році. Отож якщо хтось відмовиться, навіть якщо такі люди будуть, це не спричинить те, що в принципі вакцина лишатиметься на складах. Скоріше за все, буде наступна група населення, яка стоятиме на черзі за щепленням цією вакциною. Тобто вакцину буде використано.

По мірі того, як бачитимуть, що вона справді працює, що вона є якісною, ефективною та безпечною, люди будуть більш схильними до щеплення.


- Що ще закуповуєте для ковід? ШВЛ вже закупили і більше не купуватимуть?

- У нас немає доручень, ми виконали весь обсяг цих закупівель. Всі 200 апаратів ШВЛ - в Україні, в лікарнях.


- Ви відслідковуєте, чи вони вже працюють, чи вони стоять десь на складах?

- В цілому по Україні ми відслідковуємо кількість всіх поставлених в лікарні ШВЛ. Скільки з них саме наших, ми не відслідковуємо і не просили лікарні, щоб вони це визначали, оскільки вони значно перевантажені роботою.


- А скільки зараз ШВЛ задіяно по всій Україні?

- Задіяно близько 895 від загальної кількості 5412.


- Решта не потрібна чи вона непрацююча? Чому була така істерика, що не вистачає ШВЛ і їх треба терміново закуповувати?

- Дивіться, я про це колись сказав. Ніхто з нас не знав, як правильно лікувати ковід. Здебільшого картина світу у нас формувалася медіакартиною, поширенням цієї епідемії в інших країнах. Звісно, медіакартинпа, як правило, формується найбільш яскравими образами, а найбільш яскраві образи – це пацієнти на ШВЛ. Тому було враження, що ШВЛ – це і є те вузьке місце, яке треба розширити, для того щоб збільшити спроможність медичної системи реагувати на ковід. Як виявилося, це був некоректний розрахунок, а насправді вузьке місце нашої медичної системи полягало в централізованому кисні і кисневих концентраторах.


- Що ви будете ще закуповувати для ковіду наступного року?

- Закупівлі наступного року будуть відомі нам пізніше. Якщо ми говоримо про централізовані заскупівлі ліків, то має бути ухвалена номенклатура і тоді ми точно будемо знати, що будемо закуповувати.

Якщо ми говоримо про ковідні закупівлі, то вони будуть визначатися вже після ухвалення державного бюджету, після затвердження паспортів відповідних бюджетних програм і вже лише ближче десь до кінця січня - на початку лютого будемо знати, які закупівлі будемо виконувати під ковід. Однак це не означає, що закупівля зупиниться і Україна нічого не закуповуватиме, бо є місцевий бюджет, є кошти лікарень, які здебільшого вони отримують від НСЗУ в межах, в тому числі, так званих "ковідних пакетів". А в цих "ковідних пакетах" закладено кошти на закупівлю всього необхідного як для пацієнтів, так і для лікарів в боротьбі з ковідом.


- Приблизно яка ваша частка у ковідних закупівлях від загальної кількості ковідних закупівель місцевих, централізованих, ще якихось?

- Хороше запитання. Наразі я вам не готовий дати відповідь. У нас є така інформація, але я просто її спеціально не готував, вона ж щодня змінюється, на місяцях ці закуівлі продовжуються.


- Ви будете наступного року ще якісь програми перебирати від міжнародних організацій? Які?

- Для себе ми братимемо ті програми, за винятком тих, що мають увійти в Програму медичних гарантій або в програму реімбурсації. Решту програм ми плануємо брати, в тому числі напрями орфанних захворювань, в тому числі туберкульоз і т. д.


- Вистачить коштів для закупівель на наступний рік? НСЗУ каже, що коштів, закладених в держбюджет, на ПМГ не вистачить.

- Це так хороше питання. Воно відображає, що логіка ПМГ і логіка централізованої закупівлі відмінні станом на сьогодні. На жаль, як на мене, те, над чим ще потрібно буде працювати і МОЗу, і народним депутатам, і нам як безпосереднім виконавцям цієї програми. Наприклад, станом на зараз в НСЗУ відштовхуються від реальної потреби лікарень, як по факту відбувається, то у нас іде розрахунок не від факту, а від плану, який встановлюється в спосіб, який по суті не змінився і не змінювався протягом останніх років і десятиліть. Тобто, лікарня дає на ДОЗ потребу, ДОЗ дає свої потреби на МОЗ, а МОЗ її бачить, закладає відповідні кошти і все це закуповується. А вже там як воно по факту використовується, це друге питання. Десь його не вистачило, десь його забагато. Тобто, у нас дуже великі відхилення фактичного споживання від запланованого саме через те, що, на відміну від медреформи, яка пішла вперед за принципом "гроші йдуть за пацієнтом", ліки ще не йдуть за пацієнтом: ліки ще йдуть за планом, який встановлюється адміністративно. Чи є це нормальним? Напевно. Але чи це варто змінювати? Точно так.


- Це може бути змінено впродовж найближчих років, скажімо?

- Так, у нас є концепція, ми будемо працювати над її втіленням.


- Що найяскравіще було за 2020 рік? Яка найяскравіша закупівля відбулася чи, може, якийсь найгучніший скандал?

- Про скандали, думаю, вам відомо. А щодо закупівель, то найяскравіша була у нас, напевно, або "Трастузумабу" або "Сунітинібу"…

По-перше - це великі молекули в сенсі вартості. По-друге – це таргетні препарати для терапії онкохворих, які дійсно є сучасними, малотоксичними, такими, що істотно допомагають пацієнту побороти рак. І, по-третє, через те, що сама закупівля була непростою, І перша, і друга оскаржувалися. І в першій, і в другій була запекла конкуренція. І в першій, і в другій виграли безпосередньо виробники. Це були хороші кейси.

Перша закупівля має ще один додатковий аргумент, чому вона була для нас особливою: зниження майже вдвічі від очікуваної вартості. Це означає, що це було зниження вдвічі від ціни минулого року (минулого року 155 дол./флакон, цього року - 60 дол./флакон), яка була в міжнародної організації. Тобто, якщо "Сунітиніб" - це була нова молекула, нова позиція, тобто її в минулому році міжнародники не закуповували, немає з чим порівнювати, то "Трастузумаб" вони закуповували. Ми завжди орієнтуємося на ті ціни, які мали міжнародні організації. Це дуже корисно, що в Україні був досвід роботи з міжнародними організаціями, зокрема через те, що вони встановили оцей бенчмарк, тобто певний рівень цін, і ми розуміємо, що там немає корупційної складової. Відповідно, все те, що ми знижуємо ще від цих цін, означає, що це наша додаткова ефективність, а не просто випадковість.


- Як вам вдалося зробити набагато дешевше, ніж міжнародні організації?

- Завдяки конкуретності, яку ми забезпечуємо на наших процедурах. А як забезпечити конкретність – це велике питання.

Ми багато працювали з виробниками, щоб вони виходили безпосередньо на наші тендери. Як ми працювали? Роз’ясненням нашого законодавства, роз’ясненням специфіки роботи системи "Прозорро", проходженням у деяких випадках нами процедури due diligence в деяких цих міжнародних виробників, щоб ми зі свого боку підтвердили дотримання своїх антикорупційних стандартів.


- У всіх проходили?

- Ні, проходили не у всіх, але у всіх, хто цього вимагав, ми пройшли успішно. Ми готували нашу тендерну документацію, з одного боку, з жорсткими вимогами як в технічному завданні, так і в договорах по відношенні до постачальників. З іншого боку, точно без дискримінаційних вимог для того, щоб забезпечити таку конкуренцію. Це, насправді, величезна робота, яка нами була пророблена, здебільшого ще взимку – на початку весни, коли ми готувалися безпосередньо до закупівель. І це дало змогу виходити на наші тендери безпосередньо виробникам.

По деяких тендерах навіть сама загроза того, що виробник може вийти самостійно, чинила тиск на учасників торгів, щоб вони пропонувати реально чесні адекватні ціни.


- Скажіть, чи дистриб’ютори беруть участь у ваших торгах?

- Беруть. Активно беруть участь усі ті дистриб’ютори, які на слуху, ми нікого не дискримінуємо. Те, що вони дистриб’ютори, не означає, що вони мають бути дискваліфіковані з наших торгів. Інколи, вони дають ціни нижче, ніж деяких виробники.


- Чи буває так, що ціни, за які в системі "Прозорро" лікарня закуповує самостійно, нижчі, ніж ваші?

- Мені такі факти невідомі. Мені, навпаки, відомі безліч фактів, що наші ціни в рази, а то й на порядок нижчі, ніж ті, за якими закуповують лікарні самостійно. Про зворотнє мені невідомо. Якщо вам буде відомо і ви повідомите, я простежу і буду вдячний.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Есть отдельные локации либо собственники, которые не хотят придерживаться карантинных ограничений, с ними будут работать контролирующие органы – Виктор Ляшко

"Запорожсталь" развивается, реализует экопроекты, борется с пандемией и рассчитывает на господдержку отрасли - гендиректор

Мы начинаем двойное слепое рандомизированное плацебо контролируемое исследование "Амиксина" - гендиректор "Интерхима"

Без пополнения ресурса приватизации объектов для продажи хватит до лета 2021 года – глава ФГИ

Нагрузки на "экстренку" происходили примерно в октябре-ноябре 2020г - руководитель экспертной группы по экстренной медпомощи Минздрава

Без пополнения ресурса приватизации объектов для продажи хватит до лета 2021 года – глава ФГИ

Глава ВСП о доверии к судам и судьям: это один из маркеров доверия ко власти в целом

Правительство Украины делает больше, чем максимум, для обеспечения защиты прав родственников погибших при уничтожении самолета "МАУ" в Иране - замглавы МИД Енин

Языковой омбудсмен Креминь: Государство должно объявить 2021-й годом украинского языка

Украинским политическим элитам нужно договориться между собой и решить, что делать с Россией - нардеп Верещук

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА