12:58 15.12.2020

Хочу, чтобы в следующем году мы провели максимум работ по инженерному обустройству участков границы Украины с РФ - глава Госпогранслужбы

32 мин читать
Хочу, чтобы в следующем году мы провели максимум работ по инженерному обустройству участков границы Украины с РФ - глава Госпогранслужбы

Эксклюзивное интервью главы Государственной пограничной службы Украины генерал-майора Сергея Дейнеко информационному агентству "Интерфакс-Украина" (на украинском языке)

Текст: Наталья Пушкарук

 

Нещодавно прикордонна служба ФСБ РФ повідомила про інцидент на українсько-російському кордоні, під час якого група озброєних людей ніби то намагалася перетнути кордон з України, зокрема, за їх даними, загинув громадянин України. Як Ви прокоментуєте цю інформацію та що насправді відбулося?

Я не маю наміру поширювати чутки та російську медіа-брехню. Я можу використовувати тільки ту інформацію, яка є в Держприкордонслужби України та яку ми отримали в офіційному порядку від російської сторони.

Як ви розумієте, ми все одно приречені на мінімальне прикордонне співробітництво з РФ, яка є країною-агресором. Тому в нас діє апарат прикордонних представників, які в разі гучних, резонансних затримань, прикордонних інцидентів, повинні проводити спільні розслідування, робочі зустрічі на державному кордоні. Апарат представників складається з помічників, заступників і безпосередньо прикордонних представників. З боку України прикордонний представник - це начальник прикордонного загону, а з боку РФ - це начальник управління прикордонної служби ФСБ РФ по тій чи іншій прикордонній області.

Насамперед, ми отримали інформацію від російської сторони з величезною затримкою, десь на 11 годин. Це свідчить про те, що російська сторона намагалася або взагалі не афішувати цю інформацію, або напрацьовувала позицію, яку потім офіційно озвучила.

Усе, що відомо нам з першого російського факсу, це те, що, за їхньою версією, в ніч з 3 на 4 грудня о 00.10 за московським часом при спробі незаконного проникнення з території України на територію РФ вони намагалися затримати трьох озброєних громадян, які під час затримання вчинили збройний супротив, обстріляли прикордонний наряд, і внаслідок стрілянини один з них був убитий, а два інших втекли на територію України.

З метою з'ясування всіх обставин цієї події ми провели прикордонно-представницьку зустріч на рівні помічників прикордонних представників. Під час зустрічі жодної підтверджуючої інформації нам не було надано. Російська сторона не продемонструвала ні тіло загиблої людини, ні зброю, яка нібито в неї була, ні ознаки порушення державного кордону, які повинні були залишитися безпосередньо на місцевості. Тому взяти до уваги інформацію російської сторони в такому обсязі немає можливості. З тим же успіхом, вони, наприклад, можуть сьогодні чи завтра сказати, що затримали триста громадян, які перевозили ядерну боєголовку.

Кожна сторона повинна представити докази, а вони не були представлені. Встановлена процедура, згідно з якою за результатом прикордонно-представницької зустрічі складається протокол, де є позиція російської сторони та позиція української сторони. Українська сторона наполягала на представленні доказів, але до спільного рішення ми так і не змогли дійти.

Тому я вбачаю, що це звичайна інформаційна пропагандистська акція з боку спецслужб РФ. До чого вона присвячена? Мабуть, до дня ФСБ РФ, який у сусідній країні відзначатимуть невдовзі.

 

Тобто у Держприкордонслужби немає жодної оперативної інформації про те, що якась група з території України перетнула кордон з РФ?

Ми досі не отримали офіційної інформації про особу, яка ніби то загинула. Так, у мережі Інтернет є інформація про те, що це громадянин України Г., який неодноразово потрапляв у поле зору, проте офіційно ми її не маємо. Тіло загиблого не передавалося в Україну з РФ. Також, наскільки мені відомо, родичі та близькі цієї особи на територію РФ наразі не виїжджали.

 

У ЗМІ були натяки на те, що ці люди займалися контрабандою.

Якщо це контрабандист, він повинен був щось переміщувати через державний кордон. Жодних предметів контрабанди російською стороною представлено не було. Залишається питання, хто ця особа і як взагалі можна класифікувати цей випадок?

У зв'язку з тим, що на рівні помічників прикордонних уповноважених ми не дійшли спільного висновку, на наступний день ми запропонували російській стороні провести зустріч на більш високому рівні заступників прикордонних представників. У відповідь ми отримали повідомлення факсом про те, що російська сторона на даний момент проводить одностороннє розслідування і вважає проведення прикордонно-представницької зустрічі передчасним, жодним чином не вказавши можливу дату проведення наступної зустрічі. Тому ми очікуємо офіційної інформації від РФ.

 

Загалом, наскільки часто відбуваються подібні прикордонно-представницькі зустрічі з російською стороною?

До війни раз на півріччя відбувалися планові зустрічі, підведення підсумків. Зараз планові зустрічі не відбуваються, всі вони є позаплановими і присвячені виключно встановленню обставин певних правопорушень. Періодично є спроби незаконного переміщення товарів на українсько-російському державному кордоні, як з території Росії в Україну, так і з України - в РФ.

Останнє серйозне затримання в нас відбулося в Луганській області, де з боку суміжної держави кордон охороняє прикордонна служба РФ по Ростовській області. Ми припинили спробу переміщення 150 коробів парфумерії, товарів народного споживання на суму 12-13 млн гривень.

Поки є кордон, різниця цін в одній і суміжній державі, контрабанда буде, і вона буде активною доки ми знову не криміналізуємо її. Адже економічна контрабанда була декриміналізована в 2012 році. Зараз є покарання тільки у вигляді штрафу, а це ж не стримує тих осіб, які намагаються швидко заробити гроші.

 

P.S.: Поки готувалося інтерв’ю до публікації, ДПСУ повідомила агентству "Інтерфакс-Україна", що російська сторона все ж зважилася на чергову прикордонно-представницьку зустріч на якій наполягала Державна прикордонна служба України. Зустріч відбулася цими вихідними та проходила в т.ч. безпосередньо на лінії кордону.

На ній російська сторона знову не змогла представити об’єктивної інформації, проте всіляко продовжувала маніпулювати фактами, які відобразила і в своєму розслідуванні.

Зокрема, цього разу суміжна сторона зазначила про доріжку слідів групи осіб з території України на територію РФ та в зворотному напрямку, які не змогла жодним чином продемонструвати на місцевості під час проведення прикордонно-представницьких зустрічей. Також будь-які сліди на місцевості відсутні і у фотоматеріалах, наданих російською стороною. В той же час прикордонники суміжної країни почали плутатися з місцем, де начебто відбулося порушення кордону.

З боку російської сторони вкотре відсутня будь-яка інформація про особу, яка з їх слів загинула, не надано доказів, що підтверджували б наявність у порушника зброї.

Крім того, припущення російської сторони про "трьох озброєних осіб" не підтверджується навіть їх протоколом опитування старшого прикордонного наряду, який не бачив, або не міг їх бачити.

Про неконструктивність російської сторони свідчить і той факт, що листом від 5 грудня вона відмовилась від проведення прикордонно-представницької зустрічі, мотивуючи свою позицію проведенням одностороннього розслідування, хоча висновок був затверджений 4 грудня.

 

Чи продовжується інженерно-технічне облаштування кордону України з РФ,  так званий проєкт "Стіна"? Які  роботи ведуться на даний момент?

Зроблю кілька акцентів.

Немає такої стіни, яка би захистила територію України від такого агресивного сусіда. Такою стіною є наші хлопці, воїни Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, які несуть службу в зоні проведення Операції об'єднаних сил, які віддають життя за нашу державу. Іншої стіни немає. Жодна стіна - залізобетонна чи з колючого дроту "Єгоза" - не захистить від агресора.

Ви бачили, як стрімко розвивався конфлікт між Азербайджаном і Вірменією. Яка стіна захистила б одну чи іншу сторону? Є сучасне та надточне озброєння, що дозволяє знищити опорний пункт за лічені хвилини.

Тому ми ведемо мову про виключно інженерне облаштування ділянок державного кордону, насамперед на українсько-російському державному кордоні. Ці роботи тривають. На 2020 рік ми отримали 400 млн гривень.

У червні цього року Естонія заявила про те, що вона має намір провести інженерне облаштування своєї ділянки кордону з РФ, яка складає близько 135 кілометрів. Естонці виділяють на ці роботи 130 млн євро, тобто майже 1 млн євро на 1 кілометр. В України протяжність державного кордону з РФ - майже 2300 кілометрів. Можете порахувати, скільки б нам потрібно було коштів. Це майже 2,3 млрд євро.

Проєкт інженерного облаштування кордону з Росією починався з цифри 4,1 млрд гривень, в подальшому був скорочений до 2,5 млрд гривень. За всі ці роки ми отримали 1,7 млрд гривень. І я не можу зараз сказати, що в нас є завершена з готовністю "під ключ" ділянка державного кордону хоча б в одній області.

Роботи проводились і проводяться в межах Харківської, частково - Чернігівської, частково - Луганської області. У цьому році ми реалізували один шифр по Луганській області, в межах відділу прикордонної служби "Троїцьке". У грудні минулого року ми розпочали цю роботу, а в листопаді президент України Володимир Зеленський був на відкритті відділення інспекторів прикордонної служби "Розсипне", що якраз входить структурно у відділ прикордонної служби "Троїцьке". Ми презентували йому систему відеоспостереження, яку обладнали за цей рік.

Нам вдалося зменшити видатки від запланованої суми на більш, як 40%. Якщо для облаштування 110 кілометрів кордону системою відеоспостереження планувалося 146,6 млн гривень, то ми використали 104 млн гривень і 42,6 млн гривень зекономили та встановили набагато краще обладнання, ніж планувалося. За своїми технічними характеристиками воно є більш функціональним, працює в автоматичному режимі, що дозволяє мінімізувати людський фактор.

Обладнання, яке використовується зараз, наприклад, у Харківські області, не має можливості працювати автоматично, за кожним пунктом управління сидить оператор і весь час спостерігає за монітором. Однак людське око втомлюється, людина може відвернутися, навіть заснути - це ж життя - і проґавити момент, коли кордон буде перетинати диверсійно-розвідувальна група, група контрабандистів. Або можна цього прикордонника, вибачте, "купити". На жаль, мусимо констатувати, що і серед нас також інколи трапляються люди, які бажають заробити на державному кордоні. Так от у системі, якою обладнана ділянка в Луганській області, такої можливості вже немає: йде автоматичне спрацювання, фіксація, захоплення цілі, після чого прикордонні наряди спрямовуються на цю ділянку. Автоматичне повідомлення надсилається на мобільний телефон.

 

Розкажіть, будь ласка, що саме включає в себе система інженерного облаштування державного кордону.

Якщо ми просуваємося від лінії державного кордону, тобто від Росії в тил України, то після лінії державного кордону ми облаштовуємо протитранспортний рів шириною мінімум 4 метри і глибиною мінімум 2 метри. Це дозволяє стримувати транспортні засоби навіть з метою протидії контрабандній діяльності, коли зухвалі контрабандисти намагаються переміщувати вантажі на легкових автомобілях підвищеної прохідності, на вантажівках. Жоден транспортний засіб без підготовки не зможе перетнути протитранспортний рів без того, щоб засипати його, покласти якісь допоміжні засоби, що дозволять перетнути його. Вони просто впадуть у цей рів, і такі випадки в нас були.

Після протитранспортного рову облаштовується контрольно-слідова смуга. Так, можливо, це "дідівський" метод, але він дозволяє ефективно виявляти ознаки порушення державного кордону або режиму державного кордону. До речі, коли виникла ситуація в Сумській області, російська сторона повідомила про ніби то порушення кордону, ми привели прикордонних представників РФ до своїх інженерних елементів і попросили показати сліди. Адже ви кажете, що дві особи втекли на територію України. Де ознаки? Немає. Вони цього в протоколі не фіксують, але якби ознаки були, вони б це фіксували.

Після контрольно-слідової смуги облаштовується рокадна дорога. Головна біда, яка була на українсько-російському кордоні - я сам служив у Луганському загоні та знаю - це відсутність рокадних доріг. Дороги нормальної якості дозволяють швидко реагувати на зміну обстановки. Якщо надходить інформація про те, що на певній ділянці кордону спостерігається рух або порушника державного кордону, або осіб, які переміщують контрабанду, важливо швидко до них дістатися та припинити це правопорушення.

Після рокадної дороги облаштовується загороджувальний паркан. Встановлюється сітчастий паркан або паркан з колючого дроту "Єгоза". Загороджувальний паркан фізично стримує, хоча б на декілька хвилин, пригальмовує порушника, дає нам час, щоб ми мали можливість вчасно зреагувати. Завдяки цьому не можна порушити кордон раптово, певний час іде на підготовку, подолання паркану, треба перелізти через нього, до того ж "Єгоза" дуже гостра і ріже руки та одяг.

Коли вся ця система інженерного облаштування використовується в сукупності з системою відеоспостереження, це саме той мінімально необхідний обсяг контролю над державним кордоном, коли я можу впевнено сказати, що Державна прикордонна служба контролює державний кордон. Або ми розуміємо, що комусь доведеться комусь брехати, а брехати я взагалі не люблю.

 

Скільки ще кілометрів паркану треба побудувати в рамках цього проєкту?

У Сумській області робота ще не починалася, зараз там проводяться вишукувальні роботи. Це 568 кілометрів кордону. На ділянці Чернігівської області ми облаштували 10% кордону, залишається ще 250-270 кілометрів. У Луганській області зроблено 110 кілометрів, залишається десь 380 кілометрів. Як мінімум 1500 кілометрів кордону з РФ ще потрібно інженерно облаштувати.

Нагадаю також про події, що відбуваються в Білорусі. Якщо вони закінчаться тим, що все-таки Білорусь піде в лоно Росії, ми матимемо 1084 кілометрів кордону з державою, яка буде майже близька до країни-агресора, і будемо очікувати можливого заходу звідти ДРГ та решти нехороших і непотрібних для України суб'єктів.

 

У Вас є розрахунки, скільки грошей необхідно на завершення робіт?

Є два шляхи. Можна використовувати кошти так, як би їх використовували в розвиненій країні, яка може собі це дозволити. У такому випадку, я, як керівник відомства, повинен просто подати заявку та написати, що мені потрібно 5 млрд гривень, чесно їх витратити без жодних корупційних ризиків. Ми це все вже розуміємо та можемо робити: не красти, не збільшувати вартість, не брати відкати, а зробити так, як це повинно бути.

А можна в умовах сьогоднішнього стану нашої країни, пандемії, дефіциту державного бюджету, частково облаштовувати кордон своїми силами, тому що у нас є інженерні підрозділи.

Наприкінці листопада Держприкордонслужба отримала дозвіл на проведення господарської діяльності, ми рік працювали над цим питанням. Відтепер ми будемо самі виробляти колючий дріт "Єгоза". Закуповувати його дуже дорого: одна бухта "Єгози" коштує близько 6 тис. гривень, а потреба Державної прикордонної служби в колючому дроті "Єгоза" становить 450 тис. бухт. За такої ціни загальна вартість складе 2,7 млрд гривень. Я розумію, що ніхто ніколи не дасть нам таких коштів.

Будемо виробляти колючий дріт виключно для своїх потреб, мова не йде про можливість реалізації. Я вважаю, що ми в подальшому матимемо змогу виробляти його десятиріччями. Таким чином мінімізуємо втрати.

До того ж ми можемо своїми силами, технікою, інженерними підрозділами проводити інженерне облаштування кордону, а саме викопувати протитранспортний рів, облаштовувати контрольно-слідову смугу. Це також затрати бюджету.

Єдине, що нам потрібно буде трішки збільшити бюджет на закупівлю пально-мастильних матеріалів. Але все-таки це буде набагато дешевше, ніж це будуть робити підрядні організації.

Нам залишаються тільки рокадні дороги, але ж ми не будівельники, тому ми розуміємо, що тут нам буде потрібна допомога.

Також є потреба в побудові спостережних веж. Але ми працюємо з нашими партнерами, в тому числі стратегічними, та намагаємось отримати обладнання, а саме відеокамери, тепловізори від них. Тому я думаю, що нам вдасться значно зменшити вартість цього проєкту.

 

Після того, як у Білорусі розгорілися протести, Держприкордонслужба повідомляла про посилену охорону кордону на цій ділянці. Чи зберігається такий режим нині, в чому він полягає?

Ми не фіксуємо загроз з боку Білорусі на даний момент.

Періодично лунають неоднозначні заяви вищого керівництва Білорусі, яке коментує, що відбувається контрабанда зброї. По кожному випадку ми проводили своє внутрішнє розслідування, спростовували цю інформацію. У нас навпаки спостерігається зменшення виявлення зброї, і все, що виявлялося, це була або травматична зброя, або шокери та холодна зброя. Тому Україна не становить загрози для Білорусі.

Щодо загрози з боку Білорусі для України, ми також її не вбачаємо. Ми розуміємо всі ризики. У нас активно працюють оперативні та спеціальні підрозділи. Наша головна мета - забезпечити національну безпеку України та наших громадян від усіх можливих загроз.

На пасажиротранспортний потік з Білоруссю у цьому році більше вплинула пандемія Covid-19. Пасажиропотік впав у 3 рази, транспортний потік - теж у 3 рази.

Жодних провокацій на державному кордоні нами не зафіксовано, якщо не брати до уваги ситуацію з паломниками-хасидами, які намагалися перетнути державний кордон з боку тієї ж Білорусі.

 

Скільки громадян Білорусі попросили про політичний притулок в Україні у зв'язку з кризою в їхній країні?

Всього 20 громадян Білорусі звернулися на пунктах пропуску за отриманням додаткової допомоги на території України. 7 - за отриманням статусу біженця і 13 - з проханням про визнання особами, які потребують додаткового захисту. Я не вважаю, що це критична цифра, яка би становила загрозу. Не було жодних перешкод у перетині кордону, навпаки була позиція Офісу президента щодо максимального сприяння громадянам Білорусі, які дійсно можуть піддаватися переслідуванням та яким потрібен захист. Тому ми достатньо лояльно, але все-таки з певними перевірками до цього завдання поставилися.

 

Мабуть, найбільш яскравим став випадок, коли одну з лідерів білоруської опозиції Марію Колеснікову намагалися змусити перетнути державний кордон з Україною, але їй вдалося залишитися в Білорусі. Ще двоє громадян Білорусі приїхали до України.

Так це було в нашому пункті пропуску "Виступовичі". Ми їх перевіряли, вони півтори години перебували в пункті пропуску, але жодних скарг не заявляли і бутербродами з чаєм залишилися задоволеними.

 

На Вашу думку, чи є потреба посилити охорону кордону на півночі ще більше у зв'язку з можливими загрозами з території Білорусі та втручанням РФ у внутрішню ситуацію в цій країні?

Державна прикордонна служба України несе службу по посиленому варіанту, в тому числі з Білоруссю, з 2013 року, коли розпочалися події на Майдані, Революція Гідності. Після цього відбулася олімпіада в Сочі, і ми несли службу на російській ділянці по посиленому варіанту, щоб не допустити провокацій, а потім почалася російська агресія.

 

Нещодавно знову загострилися відносини між Україною та Угорщиною. Глава МЗС Угорщини навіть попросив ОБСЄ відправити моніторингову місію на Закарпаття. Наскільки це вплинуло на ситуацію на кордоні? Можливо, варто посилити й охорону кордону з Угорщиною?

Підкреслю: в тому числі і з країнами ЄС ми здійснюємо охорону державного кордону посилено.

Усі ці події, що мали місце в Закарпатській області, жодним чином не вплинули на стан охорони державного кордону, на можливість загрози з боку Угорщини. Я не думаю, що Угорщина нападе на Україну - вона все-таки країна НАТО та ЄС. Але наші Збройні Сили, Держприкордонслужба присутні на Закарпатті.

У нас також зменшився пасажиропотік, знову ж таки через Covid-19. Ми не пропустили на територію України представника Угорщини, який якраз є відповідальним за Закарпаття, виконали доручення відповідного правоохоронного органу.

 

Наскільки я розумію, проблема контрабанди на кордоні з Угорщиною, Румунією стоїть не менша, ніж на кордоні з РФ?

Коли читаєш історичну літературу, бачиш, що всі методи контрабанди, які були на початку XX століття, існують і нині. Змінюються предмети контрабанди, форми. У цьому році були навіть випадки, коли порушники використовували накладні копита, маскувалися під корів. На своєму досвіді пам'ятаю, як у 2005 році, в  січні, при тому, що висота снігу була десь 40 см, громадяни однієї з країн посипали відбитки перцем, щоб собаки не взяли слід. Таке теж буває. Ми у своїй діяльності стикаємося і з такими кумедними ситуаціями.

Днями ми затримали в Чернівецькій області чотири дельтаплани, які не давали нам життя протягом останніх півтора місяці, проводили обшуки. У цьому році ми вже затримали два літаки, і разом з цими чотирма, вісім дельтапланів.

Люди ризикують життям, щоб перекинути кілька коробів цигарок і заробити кошти. Ситуація дуже кричуща. А скільки було випадків, коли вони розбивалися.

 

Які проблеми постали перед прикордонниками з часу виникнення пандемії Covid-19?

Коли до нас прийшла пандемія, це стало викликом не тільки для України, українських прикордонників, але й для всього світу.

Я пам'ятаю кінець лютого, коли було ухвалено рішення про проведення температурних скринінгів на державному кордоні, і не було кому їх проводити. Звичайно, на кордоні є хто? Прикордонники. Ми взяли на себе невластиві собі функції. Зараз можу сказати, що, однозначно, це було правильне рішення. На тому етапі, коли мова йшла про ввезення захворювання ззовні на територію України, ми повинні були це зробити. Я так і пояснював нашим хлопцям і дівчатам на кордоні, що у нас немає іншого виходу, що в кожного з нас є родини, чоловіки та дружини, які потім ходять по магазинам, ринкам і базарам та можуть захворіти. Зараз так і відбувається.

У нас на сьогодні вже 3 тис 200 випадків захворювання серед персоналу. Відрив на даний момент становить близько півтори тисячі людей: близько 900 - хворіє, 130 - на стаціонарі, решта - амбулаторно, ще близько 600 людей перебувають на самоізоляції у зв'язку з тим, що вони можуть бути контактними особами.

На жаль, маємо 7 летальних випадків: 2 офіцера та 5 цивільних працівників. Цивільні були вже у віці, понад 60 років, з низкою хронічних захворювань.

Бачимо, як коронавірус дійсно винищує людей, які мають хронічні захворювання. Вони перебували на апаратах штучної вентиляції легень, але їх не змогли врятувати.

Захисними засобами Держприкордонслужба забезпечена. На початку, коли їх ще не було, допомагали всі: і волонтери, і друзі. Щоденні витрати на маски, рукавички тоді сягали 8-10 тис. одиниць на добу, і це тільки для людей, які перебували в пунктах пропуску, наших прикордонних нарядів.

Зараз створений запас. Три тижні тому ми закупили 2 млн масок. Дезінфікуючі засоби в нас є.

Завдяки народним депутатам, підтримці Кабінету міністрів, нам виділили 200 млн гривень для закупівлі медичного обладнання. Ми дуже посилили нашу медичну складову, закупили 2 комп'ютерних томографи, 22 апарата штучної вентиляції легень і 7 рентген-апаратів. При чому, ми все брали з перспективою, адже вкрай складно закуповувати медичне обладнання щороку, і такого в історії не було. Держприкордонслужба ніколи не отримувала такі кошти на закупівлю медичного обладнання, ми скористалися цією можливістю, закупили хороше обладнання, рентген-апарати експертного класу. Дуже приємно зараз чути вдячні відгуки лікарів, які на них працюють.

Тепер ми можемо більш ефективно проводити лікування нашого персоналу, військовослужбовців, ветеранів та членів їх сімей.

Через коронавірус - пунктів пропуску це не стосується - в управліннях прикордонних загонів, Адміністрації, регіональних управліннях ми мінімізували кількість особового складу, який щоденно залучається на робочі місця, перевели їх в онлайн. Усі, хто не працює з секретними документами та має можливість працювати вдома, працюють вдома. Коронавірус вчить нас бути більш гнучкими.

 

Яка ситуація на пунктах пропуску? Скільки з них працюють, а скільки ні у зв'язку  з тим, що вони закриті суміжними країнами через пандемію?

Всього в нас є 230 пунктів пропуску. На даний момент 45 пунктів пропуску залишаються закритими суміжною стороною, більшість - на кордоні з Білоруссю, Молдовою, також на кордоні з Польщею, один - на кордоні зі Словаччиною. Усі решта працюють.

Ми бачимо, що вже з березня відсутнє міжнародне залізничне сполучення, і перспектив його відновлення немає. Тому всі ці пункти пропуску, де здійснювався контроль за потягами, зараз не функціонують. Навантаження зменшилося.

Люди, які несли службу в пунктах пропуску, що зараз не працюють, посилюють пункти пропуску, які працюють у штатному режимі.

Періодично виникають черги, насамперед вантажного автотранспорту, через те, що у вихідні та святкові дні по території країн ЄС існує низка обмежень. Тому з вечора п'ятниці ми спостерігаємо накопичення черг вантажного транспорту.

Що стосується легкового транспорту, напередодні Різдва та Нового Року їх потік, мабуть, збільшиться. Хоча я не вважаю, що буде масова міграція, тому що пів справи для наших громадян - приїхати в Україну, але ж треба потім ще виїхати у зворотному напрямку.

 

Наприкінці листопада європейські експерти спільно з експертами Держприкордонслужби України та Державної митної служби України провели чергову місію з оцінювання пунктів пропуску через українсько-білоруський та українсько-молдовський кордон. А як Ви оціните ситуацію та наскільки наші пункти пропуску відповідають стандартам ЄС?

Це дуже болісне питання.

Пункти пропуску на західному кордоні України переважно облаштовувалися ще за часів держави, якої вже не існує. Ми пам'ятаємо, якою була кількість автотранспорту за часів Радянського Союзу. Це стосується і пунктів пропуску. Якщо тоді пасажиропотік рахувався в одиницях машин, зараз це тисячі. Проєктна спроможність таких пунктів пропуску на кордоні з Польщею, як "Рава-Руська", "Краківець", становить близько 3 тис. легкових автомобілів на добу, до 150 автобусів, до 400 вантажівок. Насправді ця кількість перевищується мінімум у 2-3 рази.

Люди, які перетинають кордон, повинні мати елементарні людські умови, можливість скористатися вбиральнею, помити руки, випити кави.  Потрібно модернізувати існуючі й облаштовувати нові пункти пропуску.

За часів незалежної України в нас побудований лише один автомобільний пункт пропуску "Краківець", у 1997-1998 роках. Декілька пунктів пропуску були модернізовані, але це не капітальне будівництво. Були сподівання на реалізацію проєкту з ЄС, коли ми отримали європейський кредит на розбудову пунктів пропуску, але протягом останніх шести років робота не йде, є низка претензій.

Усі автомобільні пункти пропуску перебувають на балансі Державної митної служби, це не наша компетенція. Справа в тому, що через певних посадових осіб митниці це не було реалізовано. Є претензії з боку ЄС, що Україна не виконує зобов'язання та не може ні повернути гроші, ні побудувати пункти пропуску.

У жовтні в нас було виїзне засідання Комітету Верховної Ради з національної безпеки, оборони та розвідки, на якому працювали народні депутати. Ми якраз були на кордоні з Білоруссю, у пункті пропуску "Нові Яриловичі", і вони звернули увагу на те, що сканери відсутні, вагові комплекси або відсутні, або не сертифіковані, або не працюють. Усі це створює передумови, перш за все, для контрабандної діяльності. Контрабандну діяльність можна винищити, як вид протиправної діяльності, але над цим треба системно працювати.

 

Чи є якісь плани щодо спорудження нових пунктів пропуску, зокрема на західному кордоні?

Плани, звісно, є. Дуже велика увага цьому приділяється з боку Президента України, а саме до створення комфортних умов подорожуючим.

Як варіант, я доповідав, що ми хотіли б реалізовувати задум, коли з метою мінімізації бюджетних капіталовкладень можна реалізовувати принцип шахівниці. Це передбачає, що будується один пункт пропуску на території України, а інший - на відстані 15-20 кілометрів на території суміжної держави. Таким чином усі пропускні операції відбуваються в одному пункті пропуску. Обома суміжними державами проводиться спільний контроль на території одного пункту пропуску.

Це вже відбувається на кордоні з країнами ЄС, однак, справді, немає жодного такого пункту пропуску саме на території України. Чотири є на кордоні з Польщею.

 

Яка ситуація з пунктами пропуску на межі з окремими районами Донецької та Луганської областей?

Побудовано два нових КПВВ. КПВВ "Золоте" в Луганській області вже був, він дещо модернізований. КПВВ "Щастя" був побудований за дуже стислі терміни. Мені сподобалося, як він був виконаний. По-перше, враховані всі наші вимоги та побажання, там можна комфортно нести службу, і для людей, які перетинають лінію розмежування, там буде зручно. По-друге, облаштовано непогану сервісну зону, що дозволить отримувати різні види адміністративних послуг. Але ж ці КПВВ поки що не працюють через позицію невизнаних так званих республік, а насправді проросійських маріонеток.

 

КПВВ "Золоте" і "Щастя" перебувають на балансі Держприкордонслужби?

Ні, вони зараз перебувають на балансі державного підприємства, що входить до складу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Взагалі існує європейська практика, коли автомобільні пункти пропуску - оскільки з ними простіше, там не ходять потяги, не сідають літаки - перебувають на балансі місцевих громад. Якщо територіальна громада зацікавлена, щоб у них був пункт пропуску, вони здійснюють співфінансування його розбудови, але потім заробляють на сервісній зоні, розташовують там готелі, банки й інші об'єкти. Це хороша практика.

У минулому році побудували хороші нові КПВВ на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом - "Чонгар" і "Каланчак", і також за дуже стислі терміни. Вони перебувають на балансі "Укрзалізниці", а вона буде їх передавати також на баланс ДП Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

 

Держприкордонслужба регулярно забороняє в'їзд до України іноземним громадянам, які незаконно відвідували Крим, в тому числі відомим особам з РФ. Яким чином Держприкордонслужбі вдається відслідковувати цю інформацію?

-Питання пропуску осіб, транспортних засобів і вантажів через державний кордон покладено на Державну прикордонну службу, це є одним із головних наших завдань, яке надано нам законом України "Про Державну прикордонну службу України" та "Про прикордонний контроль". Це виключно наша компетенція.

З моменту початку незаконної анексії Криму з боку РФ постало питання незаконного відвідування нашими, іноземними громадянами окупованої території. При цьому деякі з іноземців після цього намагаються під усілякими приводами потрапити на територію України, серед них зустрічається багато інтелігенції, артистів. У нас створена достатньо ефективна система їх виявлення, фіксації їх попереднього перебування.

У нас немає альтернативи. Наша позиція принципова: якщо громадянин іноземної держави відвідував територію окупованого Криму, окупованих районів Донецької та Луганської областей всупереч українському законодавству - отримує три роки заборони в'їзду в Україну та не буде пропущений на територію України. Якщо це громадянин України - він буде притягнутий до адміністративної відповідальності.

Періодично різні люди йдуть на все, аби потрапити на територію України. Серед тих, хто цього року отримав заборону в'їзду: Кирил Гребенщиков, Борис Корчевніков (але він в'їхав до України, а вже виїжджаючи, отримав заборону в'їзду), Антон Пампушний, Петро Мамонов, Світлана Чебан, Олексій Петрушко, Наталія Краснова, Олександра Мітрошина. Ігор Ліванов, Олена Корікова, Павло Баршак, учасники ліричної комедії "Ідеальний свідок", пішли далі та спробували в'їхати до України двічі, тому спершу при спробі в'їзду вони отримали заборону на три роки, а потім заїхали на сусідній пункт пропуску та отримали вже десять років заборони в'їзду в Україну.

Також був заборонений в'їзд до нашої держави групі з п'яти громадян РФ, які їхали в Київ проводити тренінги та лекції з журналістики. Думаю, що навряд чи вони можуть нас навчити чесній журналістиці, ми ж бачимо, як це відбувається в РФ. І це далеко не весь список.

 

Ви використовуєте соцмережі при пошуку цієї інформації і чи використовуєте сайт "Миротворець"?

Ми використовуємо всі законні наявні ресурси. Всі - значить усі, без винятків.

Крім того, у нас на сайті є стоп-лист, де будь-який громадянин може викласти інформацію про будь-яку особу - українця чи іноземця, який незаконно відвідував окуповані території.

 

Інформація надходить таким чином?

Так. У нас дуже багато активних громадян, які мають принципову позицію, і ми їм дуже за це вдячні.

 

Але ж люди можуть використати цю можливість у власних цілях, щоб комусь навмисно нашкодити.

Ми це перевіряємо та даємо можливість кожній людині при перетині кордону висловити свою думку, спростувати або підтвердити її.

 

Якій кількості громадян іноземних країн було відмовлено у в'їзді в Україну та з яких причин?

Загалом з початку року в Україну з різних причин ми не пропустили більше 19,5 тисяч іноземців. В більшості випадків це ті, хто не зміг підтвердити мету своєї подорожі, мали обмеження в’їзду чи незаконно відвідували окуповані території, перевищили терміни перебування, або подорожували з недійсними документами. Найбільше серед іноземців це громадяни Росії, Молдови та Туреччини.

При цьому саме співробітниками прикордонного відомства винесено відносно іноземців за різні порушення більше 7800 заборон на в’їзд в нашу країну.

Крім того, додам, що за 11 місяців ми виявили більше 8 тис. осіб, це і українці, і іноземці, які незаконно відвідували тимчасово окупований Крим. За добу ми виявляємо до 40 таких людей.

 

На якому етапі реформи в Держприкордонслужбі? Які штатні зміни вже вдалося втілити?

Напевно, реформи завершити неможливо. Коли ти їх розпочав і робота з реформування певної галузі, проблематики добігає кінця, ти виявляєш, що світ змінився і є нові сучасні підходи. Тому це творчий процес і єдине завдання - не нашкодити, а дійсно зробити життя людей, тих, хто безпосередньо охороняє кордон, кращим.

У цьому році ми завершили реформування наших регіональних підрозділів, скорочено чотири регіональних управління, які перебували на стадії ліквідації. Сподіваюсь, що під ялинку ми отримаємо те, що вже позбулися зайвих рудиментів. Раніше особовий склад використовувався нераціонально.

Завдяки цьому ми вивільнили 400 посад, штатних одиниць, які віддали в підрозділ охорони кордону. Відтак, ми посилили можливості людей, які щодня пішки ходять по кордону, служать в пунктах пропуску, щоб зменшити навантаження на них.

Ми все-таки реалізували головну мету: показали підлеглому особовому складу, нашому персоналу, що якщо ти хочеш і спроможний, ти маєш можливість самореалізації. У нас уже відбулися кілька відборів за проєктом "Нове обличчя керівного складу". Він взагалі став візиткою Державної прикордонної служби, і наші стратегічні партнери дуже задоволені ним. Ми стали першою структурою у секторі національної безпеки та оборони, яка здійснює призначення на посади керівного складу за результатами відкритого відбору на основі рейтингу. При чому, в цьому конкурсі беруть участь на певних етапах і наші партнери, які бачать, що це відбувається чесно, прозоро та відкрито.

Ми вже реалізували два етапи конкурсу на посаду начальника прикордонного загону. 13 людей призначені на посаду. Ми провели один конкурс на посаду першого заступника командира загону (це начальники штабів), один конкурс на посаду заступника начальника загону з оперативно-розшукової роботи і один - на посаду заступника начальника загону по роботі з особовим складом. Ми ще не дісталися до напрямку тилового технічного забезпечення, але і до них ми також дістанемося.

Люди бачать перспективу, що не важливо, чий ти син або чия ти дочка, хто твої батьки чи скільки в тебе грошей, щоб обійняти бажану посаду. Це не має значення, тому що працює комісія, і обманути комп'ютер, нав'язати комусь свою думку неможливо. Ніхто не звертається із проханням призначити когось на певну посаду, бо це безперспективно.

Ми забезпечили розподіл офіцерів-випускників цього року, які закінчили нашу академію, на підставі рейтингу. Був складений рейтинг по успішності всіх випускників, і всі посади, які вони могли обіймати у військах, надали їм для обрання. Людина, яка заходить першою, має можливість обирати з усіх посад. Людина, яка заходить останньою, обирає з того, що залишилось.

Дуже незадоволеними були ті, хто розраховував на "телефонне право". А я впевнений, що ми показали курсантам першого, другого, третього курсу, що треба вчитися і ніщо не повпливає на їх майбутню посаду, крім знань. Це чесно, а людям потрібна справедливість.

 

Яким чином продовжується боротьба з корупцією в Держприкордонслужбі? Які є здобутки в цьому питанні за останній рік?

Корупція - це наш біль. Державна прикордонна служба є частиною українського суспільства. Звичайно, що і в нас є як герої, так, і на жаль, особи, що негідні називатися прикордонниками, які не розуміють, що часи незаконного збагачення на державному кордоні закінчилися та ніколи більше не повернуться. Я впевнений, що не повернуться, бо ми зараз виховуємо тих людей, які, я сподіваюсь, не будуть знати та не будуть вміти, як це жити нечесно, брати хабарі.

У цьому році ми неодноразово заохочували високими грошовими преміями по 20-30 тис. гривень людей, які безпосередньо затримували великі партії контрабанди, великі групи порушників державного кордону, які проявляли свою небайдужість до служби та віддавали весь свій час службі.

В аеропорту "Бориспіль" було два випадки вилучення партій діамантів. Це була наша інформація, я дуже вдячний нашим хлопцям, які працювали по цій справі.

Однозначно, я ухвалю рішення та заохочу людей. Звісно, я не дам їм той мільйон євро, на який вони затримали ці камінці, але по десятку чи два десятки тисяч гривень у нас буде можливість їх заохотити. Я хочу, щоб вони отримували гроші від держави, а не від протиправних елементів, щоб вони не ховалися, а навпаки приходили до своїх дружин і казали: "А я сьогодні отримав премію, пішли в ресторан". Премію отримувати не соромно, навпаки є змагальність у роботі.

У цьому році ми затримали близько 20 наших підлеглих. Більшість випадків пов'язані з тим, що прикордонники надають допомогу в переміщенні предметів контрабанди, насамперед тютюнових виробів. Це 90% усіх випадків на західному кордоні, хоча буває і на сході, і на півдні.

І доки не запрацює Антикорупційний суд, доки люди не будуть отримувати реальні вироки - ситуацію важко змінити.

Цього року в нас навіть були випадки, коли хабарі отримували строковики. Строковик здавав інформацію про розташування прикордонних нарядів і отримував тисячу доларів. Якщо людина отримає реальний вирок, хоча б на два роки, і відсидить їх у в'язниці, це однозначно призведе до того, що таких випадків буде менше.

 

Ще одне часте порушення - переміщення нелегальних мігрантів у Європу. Чи зменшилася їх кількість у зв'язку з пандемією?

У цьому році дійсно менше випадків. Це ж найбільш прибутковий після контрабанди наркотичних речовин вид протиправної діяльності. Цигарки треба купити, вкласти гроші, а людину перевів - і отримав гроші, нічого не треба вкладати.

 

І це те, що хвилює наших партнерів.

Наші партнери відзначають, що вони дійсно бачать зміни, які відбувається в відомстві, охоче допомагають. Хотілося б, щоб ця допомога була більшою.

Якщо взяти наш кордон з РФ, ми ж не тільки себе захищаємо, ми захищаємо Європу, фактично, стоїмо на межі між Росією та Європою. Якби наша держава була економічно спроможна потягнути цей тягар облаштування кордону, ми б не просили про допомогу. Просто в іншому випадку ми будемо це робити багато років. При чому нам не потрібні кошти: якщо ви виробляєте хорошої якості камери, тепловізори, будь ласка, дайте їх. Я взагалі не хочу зв'язуватися з цими закупівлями, щоб навіть не давати приводу подумати, що ми можемо якось не так закуповувати і щось мудрувати. Ні, дайте продукцію, ми  будемо вдячні.

 

Із якими країнам ведуться такі перемовини?

Зі США в нас традиційно дуже хороші відносини, вони давно допомагають Державній прикордонній службі. Хотілося б, щоб ці етапи проходили скоріше і ця допомога надходила в якомога коротший термін.

Європа готова допомагати частково, що стосується облаштування західного кордону. Але і за це ми були б вдячні, якби все-таки ця допомога була більш суттєвою.

 

Яка ситуація з фінансуванням прикордонної служби на наступний рік? Наскільки враховані ваші побажання?

Спершу кілька слів про бюджет цього року. Це був бюджет виживання. При цьому, ми мали проблеми з фондом оплати праці. У нас не було підтвердження на мільярд гривень. Зараз завдяки особистому втручанню Президента це питання вирішено. Доводилося економити і навіть не виплачувати підлеглому особовому складу, Адміністрації, регіональним управлінням, органам охорони державного кордону ні матеріальну допомогу, ні допомогу на оздоровлення, коли людина виходила у відпустку. Цих коштів просто не було.

Зараз це питання вирішено, гроші є, і я сподіваюсь, що 15-16 грудня, коли у нас буде виплата грошового забезпечення, разом з грошовим забезпеченням за грудень ми зможемо віддати всі борги та ввійти в новий рік без боргів.

Щодо бюджету наступного року, немає достатньої кількості коштів на видатки розвитку. В кращому випадку доведеться топтатися на місці.

Щодо видатків на оплату праці, вони не будуть підвищені. Це стримує наші можливості по прийому нових співробітників на службу. У нас великий некомплект, і можна було б комплектувати штат, тим паче зараз в умовах пандемії, коли у людей немає змоги поїхати на заробітки за кордон. У нас багато підрозділів перебувають і в сільській місцевості, тому можна було б набирати людей, але немає фінансування.

 

Тобто це теж буде бюджет виживання?

Ви ж розумієте, в якій ситуації зараз країна. Не може вся країна затягувати паски, а прикордонникам давати все необхідне.

 

Україна та Франція підписали угоду про постачання 20 патрульних катерів в Україну. Як це посилить наші морські кордони?

Коли проєкт буде реалізований, це дійсно дасть можливість посилити нашу морську складову.

Державна прикордонна служба - це маленькі збройні сили, в яких є і своя морська охорона, і своя авіаційна складова. У нас є спеціальні підрозділи, ми ведемо розвідувальну, контррозвідувальну діяльність. У нас дуже широкий спектр завдань. У цьому році за активної підтримки Міністерства внутрішніх справ вдалося підписати контракт з французькою компанією OCEA на розбудову 20 кораблів морської охорони. Протягом наступних трьох з половиною років очікуємо їх прибуття в Україну. П'ять з них будуть побудовані на території України, на потужностях судноремонтного заводу "Нібулон".

 

На даний момент наш морський кордон достатньо охороняється? Нам буде вдосталь цих катерів, чи є необхідність в більшій кількості суден?

Звичайно, хотілося б і кілька більших кораблів, наприклад класу "корвет".

Ми ж повинні розуміти, що не зможемо протистояти нашому ворогу кількісно. Якщо у них на даний момент зосереджено понад 100 одиниць корабельно-катерного складу, то Україна просто фінансово не потягне це протистояння. Ми завжди будемо кількісно відставати, але ми повинні знайти свій шлях надійної протидії цим викликам на морі, що зараз і відбувається.

 

Які ключові завдання стоять перед Держприкордонслужбою наступного року?

У наступному році головна мета - не втрачати людей. По-перше, щоб усі були живі та здорові, особливо зараз в час пандемії Covid-19.

Хочеться, щоб люди бачили зміни на краще і якщо не прагнули йти на службу, то хоча б не хотіли дослужити контракт та йти шукати себе в цивільному житті. Для військового, насамперед офіцера, який віддав 20-25 років служінню держави, дуже важко себе знайти, тому що в нас все-таки свої закони, ми звикаємо до того, що ти постійно маєш бути "в тренді", бути активним, і дуже важко потім переходити до спокійного життя. Багато хто не знає, як це жити спокійно.

По-друге, хотілося б, щоб ми зрушили інженерне облаштування кордону. Я хочу, щоб наступного року ми провели максимум робіт на українсько-російському кордоні. Ми повинні використати всі можливості, в тому числі можливості наших партнерів, для того, щоб якомога скоріше я міг собі сказати: "Спи спокійно, там усе нормально, ти про все будеш знати". Це дасть спокій мені, керівництву держави та всім нашим громадянам.

І дуже хочеться, щоб ми все-таки виконали свою головну функцію - відновили контроль над державним кордоном, який ми зараз, на жаль, не контролюємо. Тут мого бажання замало, потрібна політична воля і ця воля залежить не від нашої держави. Але якщо тільки вона буде, прикордонники до цього готові. Я впевнений, що це не тільки моє бажання. Є дуже багато прикордонників, які хотіли б повернути собі той кордон.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

"Концерн Галнафтогаз" планирует начать строительство 1-й очереди курорта "Славсько" на $100 млн весной 2022 г.

Кира Рудик: Если Зеленский продолжит политику последних недель, то смена правительства должна быть на повестке дня

Дмитрий Разумков: украинский парламент должен оставаться точкой стабильности, равновесия и баланса

Медицинский директор сети "Добробут" о частных клиниках для лечения онкологии и COVID-19

Минцифры в 2021 году планирует привлечь в "Дию" около 6 млн украинцев – первый замглавы ведомства

"Укрзализныця" в апреле-мае может поднять тарифные ставки и должностные оклады железнодорожникам на 8% - директор по управлению персоналом

Для развития киберстрахования в Украине не хватает законодательной базы - директор департамента андеррайтинга СК "ИНГО"

Посол Государства Катар в Украине Гади Аль-Гаджри: Инфраструктурные проекты этого года поднимут сотрудничество между нашими странами на более высокий уровень

Мы хотим выйти на рынок грузоперевозок по Днепру, взять на себя управление днепровскими портами и терминалами - и.о. главы УДП

"Интерпайп" не имеет долгов и разрабатывает финансовую стратегию развития и варианты привлечения средств - финдиректор

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА