В своем интервью агентству Интерфакс-Украина председатель совета директоров Darnitsa Group Дмитрий Шимкив рассказал об итогах и уроках 2020 года, перспективах восстановления в Украине производства вакцин и инновационных препаратов, а также о конкуренции на фармрынке (подается на украинском языке)

Текст: Анна Левченко

- Чи можуть українські фармвиробники виробляти вакцину від коронавірусу?

- Зараз у світі є близько тридцяти кандидатних вакцин, які знаходяться на другій-третій фазі клінічних досліджень. Це означає, що вони виходять на фінішну пряму. Три з них найвідоміші: це вакцини-кандидати компаній Moderna, Pfizer та AstraZeneca. Скоріш за все, ми побачимо результати саме їхньої роботи у вигляді затвердженої вакцини. Орієнтовно, це буде початок 2021 року.

Щодо виробництва вакцини українськими компаніями – до нас вже зверталися, чи може "Дарниця" на своєму заводі виробляти вакцину. Відповідаю: не може. І більшість фармкомпаній не можуть, бо це вимагає локалізації в окремій будівлі, ізольованій від основного фармацевтичного виробництва.

- А як ви ставитесь до ідеї, яку останнім часом часто озвучують у владних колах, щодо відновлення виробництва вакцин в Україні?

- Чи повинно бути в Україні виробництво вакцин? Так. Але виробництво вакцин – це, в першу чергу, питання державно-приватного партнерства.

Ми вивчали можливість запуску виробництва вакцин. Все впирається у питання: хто є замовником. Якщо держава гарантує закупівлю, то ми будемо мати український завод з найкращими технологіями. І "Дарниця" готова в це інвестувати. Але тільки за умови, що буде відповідне замовлення держави. Інвестувати туди, де немає гарантій державних закупівель, надто ризиковано.

- Давайте повернемося до теми коронавірусу. Як працюватиме "Дарниця", якщо уряд запровадить локдаун?

- Модель роботи в умовах локдауну ми відпрацювали ще в березні, але продовжуємо її вдосконалювати. Ми вже знаємо, як ефективно організувати дистанційну роботу для співробітників офісу, також у нас є, без перебільшення, унікальний досвід оперативного і гнучкого коригування плану виробництва. Зокрема цього року ми виробили на 200% "парацетамолу" більше, ніж планували, бо розуміли, що пацієнти його потребують і мусили запобігти дефіциту.

Але насправді, перше, про що ми піклувалися від початку пандемії, була безпека команди "Дарниці". Усі наші співробітники вже давно мають медичне страхування, але на старті пандемії ми переглянули пакетне наповнення, щоб кожен міг отримати медичну допомогу в разі захворювання на COVID-19. Ми закупили для співробітників вакцину від грипу, створену з врахуванням рекомендацій ВООЗ, і провели кампанію з вакцинації. Ми застосовуємо програму на основі Azure Map, яка, в умовах обмежень в роботі громадського транспорту, будує оптимальні маршрути, щоб працівники моглидістатися офісу.

- Що може запропонувати українська фармпромисловість для симптоматичного лікування COVID-19? Антибіотики?

- І антибіотики, в тому числі. Але тут важливо пам’ятати про ризик антибіотикорезистентності і шкоду самолікування.

Загалом, ми виробляємо низку продукції, яка застосовується для лікування симптомів, що супроводжують COVID-19. Наприклад, інфузійні розчини для інтенсивної терапії, чи препарати для лікування таких наслідків захворювання, як тромбоз. Виробляємо препарати, що застосовуються при пневмонії та інфекціях, лікарські засоби, які супроводжують значні ураження легень, препарати для лікування нервової та серцево-судинної систем, аритмії. В нашому портфелі є також жарознижуючі препарати, зокрема, "парацетамол", який ВООЗ рекомендує як ефективний засіб для боротьби з лихоманкою, що супроводжує коронавірусну хворобу.

Від початку епідемії в Україні не було випадків дефіциту ліків, які виробляє "Дарниця". Ми працюємо в три зміни з максимальною віддачею, щоб уникнути будь-яких спекуляцій навколо препаратів, які можуть врятувати життя.

- Як в цілому ви оцінюєте ситуацію на фармринку України? Які сьогодні основні тенденції? Як на ринок вплинули карантині обмеження?

- 2020 рік в цілому був непростим для нашої індустрії. Різке, але короткочасне, зростання споживання в березні змінилося найбільшим за останні 20 років падінням вже у квітні-травні – на понад 20%. На споживанні лікарських засобів негативно позначилися відтермінування планових операцій і зменшення кількості візитів до лікарів та, відповідно, менша кількість призначень. Значний вплив на ринок мало зниження доходів населення.

Четвертий квартал приніс певне пожвавлення і позитивну динаміку в ринку, утім вона не є однорідною. Зростає категорія антибіотиків, антитромботичних препаратів, анальгетиків і противірусних засобів.

Крім того, ми бачимо зростання питомої ваги експорту, він стає значущою частиною і для "Дарниці", і для ринку. Так, в 2020 році "Дарниця" показала 140%-ву динаміку зростання експорту у порівнянні з 2019 роком.

- З якими показниками ви плануєте вийти на кінець року?

- Українська фармацевтична індустрія має великий потенціал, закладений в попередній період: протягом останніх п’ять років галузь зростала, в середньому, на 12% щороку. За оцінками аналітиків, за підсумками 2020 року ми побачимо зростання в діапазоні 4-6%, очікується, що в 2021 році ринок виросте, приблизно, на 6-11%.

В "Дарниці" ми очікуємо, що завершимо цей рік з показниками минулого року. І в українській, і міжнародній фармі це можна вважати серйозним результатом для неочікувано турбулентного року.

- На вашу думку, українська фармпромисловість може бути драйвером економіки?

- Вклад фармацевтики в економіку України складає, близько, 0,8% ВВП, але у роздрібній торгівлі це 10%. З точки зору доданої вартості фарма це №1, оскільки кожний співробітник тут створює приблизно 1,2 мільйона гривень доданої вартості.

При цьому фарміндустрія не тільки створює додану вартість і є інвестиційно привабливою, але водночас є питанням національної безпеки. Якщо ми згадаємо початок пандемії COVID-19 в світі, то побачимо не тільки локдауни. Пригадайте обмеження експорту продукції, зокрема, субстанцій, з боку Індії та Китаю. Ці країни залишали субстанції та готові препарати для лікування своїх громадян. На щастя, "Дарниця" мала достатні резерви та надійні довгострокові партнерства, щоби навіть в цих умовах отримувати субстанції у достатній кількості та забезпечувати безперебійне виробництво. США тоді також почали активно обговорювати локалізацію фармвиробництва. Всім стало очевидно: чим сильніша національна фармацевтика, тим безпечніше почуватиметься держава.

- А як ви оцінюєте перспективи появи в Україні інноваційних препаратів?

- Для виробництва інноваційних препаратів потрібні відповідні наукові розробки і патентний захист інтелектуальної власності не лише на території України, а й у глобальному масштабі. А також можливість залучити від $1 млрд та мати достатньо часу, мінімум 8-10 років. Про наявність таких ресурсів в Україні поки не йдеться.

Проте генеричний ринок також демонструє розвиток, створюючи щоразу все більше можливостей для забезпечення потреб пацієнтів відповідно до сучасних уявлень про терапію. Зокрема, створюються нові комбіновані препарати та активно розширюються вже існуючі лінійки.

Візьміть, приміром, "Тіару" – лінійку препаратів для лікування артеріальної гіпертензії. Вона включає моно-, двох- і трьохкомпонентні лікарські засоби. Застосування комбінованих препаратів для лікування артеріальної гіпертензії відповідає міжнародним рекомендаціям, до того ж це ефективно, зручно і вигідно для пацієнта.

- Як ви ставитеся до стратегії імпортозаміщення, про яку часто говорять? Чи може українська фармпромисловість забезпечити українську медицину всім необхідним?

- На 100% – ні. Є напрямки, де українська фарма не зможе закрити всі потреби. Це стосується зокрема препаратів для лікування орфанних захварювань. І проблема не в площині виробництва. Це вузькі напрямки з незначним ринком збуту, тому інвестиції у їх виробництво економічно недоцільні за відсутності підтримки з боку держави. Держава у випадках з орфанними захворюваннями має виступати гарантом закупівлі, як, наприклад, у США.

Відмову від імпорту треба розглядати в тих сегментах, де українські компанії можуть виробляти і вже виробляють препарати. Звісно, існує конкуренція з іноземними виробниками, але тут ми маємо істотну перевагу, оскільки наш бренд добре відомий українському споживачеві, нам довіряють, наше виробництво знаходиться в Україні, його можуть оглянути і перевірити за необхідності – державні органи проводять у нас регулярні аудити. Водночас, якщо є необхідність перевірити іноземного виробника, то це значно складніше зробити, особливо в умовах пандемії.

- Індійська фарма для вас конкурент?

- Звісно, як і для інших українських та європейських компаній. Але в Європі дуже жорстке законодавство, тому за останні роки понад 70 індійських заводів через доведені факти порушення процесу виробництва були викреслені з переліку тих, яким дозволено бути присутніми на європейському ринку. Європа захищає своїх громадян від неякісних ліків. Тому недобросовісні виробники були змушені піти з європейського ринку. На жаль, дехто з них опинився в Україні й досі тут залишається.

Ми прихильники високих стандартів, і тому переконані, що в Україні має бути таке ж законодавство, як у Європі, тобто закон про лікарські засоби в сучасній редакції повинен повністю відповідати чотирьом директивам ЄС. Так, це жорстке законодавство, але ми в "Дарниці" готові відповідати таким вимогам. Це означає, що наші конкуренти, які не дотримуються цих вимог, повинні або почати їх виконувати, або піти. Ми готові як до посилення конкуренції, так і до підвищення вимог до якості.

- Ви кілька разів згадали своїх конкурентів чи колег по ринку – українських фармвиробників. Як українська фарма конкурує між собою, наскільки цивілізованими методами?

- У нас є спільна позиція з цілої низки питань, зокрема щодо закону про лікарські засоби. Ми об’єднуємо зусилля, щоб допомагати системі охорони здоров’я долати наслідки пандемії, ведемо діалог з державою для покращення умов розвитку фармацевтичної індустрії в Україні, ми зацікавлені у впровадженні інновацій і зростанні наукового потенціалу галузі. Однак ми конкуруємо за споживача, за збільшення ринкової частки, за першість у виробництві і найбільш вигідні умови співпраці з партнерами. Для посилення власних позицій використовуємо маркетингові інструменти. Від такої конкуренції виграють і споживачі, і компанії, оскільки вона стимулює нас шукати кращі рішення і діяти на випередження.

- Чи можна очікувати якихось транзакцій, поглинань, купівлі на українському фармринку?

- Так, варто очікувати. Український ринок мегафрагментований. Пандемія принесла досить суттєві економічні виклики та зміни і вплинула на бізнес низки українських фармвиробників. Всі ці фактори підштовхують власників або до об’єднань, або до поглинань. Можливо, учасниками цього процесу стануть фінансові структури.

- У скільки може оцінюватися "Дарниця"? Як ви прокоментуєте чутки про продаж компанії?

- Є світова практика оцінювання генеричних компаній. Нині за багатьма показниками "Дарниця" є найефективнішою на ринку України. За розрахунками міжнародних компаній, вартість "Дарниці" становить близько $0,5 млрд. Ми є найбільшим виробником за обсягами реалізації продукції, частка найближчого конкурента – це половина наших обсягів. Це важливо, бо зараз існує глобальний виклик щодо можливості виробляти велику кількість препаратів у великих партіях. З точки зору ефективності та інноваційності ми також тримаємо лідерство.

Ми регулярно отримуємо пропозиції з M&A і розглядаємо їх. Процес триває постійно, при чому на різних стадіях: переговори, юридична площина, due diligence, раунд перший, раунд другий і тощо. Це складна історія, про неї журналісти дізнаються зазвичай вже за результатами. Але те, що ми постійно шукаємо можливості неорганічного зростання, – це дійсно так.

- Чому не відбувається конкретних транзакцій: тому, що фармринок трішки інертний порівняно з іншими ринками, чи просто немає чого купити?

- Хтось не хоче продавати, дехто не має грошей, щоб купити, ще хтось має завищену оцінку. Плюс існує багато глобальних факторів, які впливають на ті чи інші рішення, тому наразі й немає транзакцій. Та, я впевнений, їх варто очікувати.

- Про бюджетні закупівлі. Яку долю вони займають у вашому портфелі? Чи взагалі цей напрямок цікавить "Дарницю"? І чи варто з цим зв’язуватися?

- Портфель госпітальних продуктів "Дарниці" є досить широким: цього року частка цього напрямку в продажах складає близько 6%. Звісно, він нам цікавий, і ми активно взаємодіємо з нашими партнерами, які беруть участь у тендерах. Крім того, ми самі беремо участь у закупівлях через ProZorro.

- Плануєте нарощувати цей обсяг?

- Ми могли б нарощувати обсяги, проте держбюджет України не дозволяє цього зробити. Якщо почне виконуватися норма закону про державні фінансові гарантії, де передбачено, що Програма медичних гарантій повинна фінансуватися на рівні 5% ВВП, це стане позитивним сигналом.

На сьогодні ж ситуація інша, і не секрет, що більшість препаратів пацієнти лікарень та їх родичі закуповують самостійно. Нам хотілося би бачити в законодавчому полі більше фокусу на медицину, однак поки що, на жаль, як ми можемо спостерігати, для держави дороги важливіші.

- Яка ситуація із "Корвалолом"? Чи не вважаєте, що битва двох лідерів і найбільш інноваційних компаній довкола цього препарату трохи дискредитує українську фарму?

- На всіх ринках існують суперечки між виробниками ліків, причому такі справи у світі тривають роками і не привертають уваги громадськості. Лише в Україні це чомусь стало предметом публічного обговорення у журналістських колах. Ви знаєте, приміром, з ким судяться міжнародні фармкомпанії? Ніхто не знає, окрім учасників процесу, бо такі суперечки вирішуються в судах. От і ми пропонуємо припинити дискусію в публічному полі.

Чи маємо ми право виробляти "Корвалол"? Ми вважаємо, що можемо - крапка. Решту питань нехай вирішує суд. Найголовніше, що поки є конкуренція між виробниками корвалолу, ціна на нього залишиться більш доступною для споживачів.