14:17 25.11.2020

Заместитель министра реинтеграции Голованчук: Компенсации за разрушенное жилье - это цивилизованный подход для стран с вооруженными конфликтами

14 мин читать
Заместитель министра реинтеграции Голованчук: Компенсации за разрушенное жилье - это цивилизованный подход для стран с вооруженными конфликтами

Интервью заместителя главы Министерства по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий Украины Инны Голованчук агентству "Интерфакс-Украина" (на языке оригинала)

 

Наскільки реальна кількість переміщених осіб з окупованого Донбасу і Криму відрізняється від офіційної статистики зареєстрованих переселенців?

 

Якщо на листопад кількість зареєстрованих переселенців складає близько 1,5 млн, то з них кількість людей, які проживають на тимчасово окупованій території, - близько половини. Тобто це люди, які формально залишаються на окупованих територіях і реєструються як внутрішньо переміщені особи виключно з соціальних міркувань. Наприклад, наші пенсіонери не мають на що жити в окупації і виїхати звідти не мають можливості. І держава має дбати про своїх громадян. Якщо мова йде про реальних переміщених осіб, то ми говоримо про 700-800 тис. Це люди, які виїхали звідти і постійно проживають на підконтрольній уряду України території.

 

Чи буде Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб разом із відповідними програмами і фінансуванням, передана від Мінсоцполітики до Мінреінтеграції?

 

Коли заходила нова команда міністерства – це був один з основних меседжів, який озвучувався серед пріоритетів діяльності. Після тривалих переговорів з Міністерством соціальної політики ми дійшли одностайного висновку, що наше міністерство зараз не має можливості управляти тими процесами, якими управляє Мінсоц. Тому що забрати базу внутрішньо переміщених осіб - означає перейняти всі послуги, які надаються по ланці Мінсоцу, а Міністерство реінтеграції не володіє такими розгалуженими представницькими функціями на місцях. Тому на даний час це не актуально з точки зору наших можливостей, але як стратегічна мета на майбутнє це можливо.

 

Яка кількість внутрішньо переміщених осіб отримала житло в 2020 рокі?

 

Вже 4 роки поспіль Мінреінтеграції реалізує програму забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. З 2017 по 2019 роки придбано понад 270 квартир для проживання приблизно 800 ВПО. За результатами 2020 року планується придбання 85 квартир у співфінансуванні з місцевою владою. Сумарно це покриває потребу в житлі для 260 переміщених осіб.

 

Які плани по забезпеченню житлом внутрішньо переміщених осіб на 2021 рік?

 

На наступний рік в проекті бюджету нам передбачили на цю програму 125 млн грн, що дозволить забезпечити закупівлю близько 325 об’єктів житла, якщо будемо рухатися по такому ж алгоритму як і зараз. Але ми зараз вивчаємо для себе можливість в рамках цієї субвенції проспівфінансувати об’єкти нерухомості, які будуються для внутрішньо переміщених осіб. Звичайно, для цього буде необхідно зробити суттєві зміни до нормативної бази, що, відповідно, може зайняти деякий час.

 

Проте, можливо, з наступного року ми змінимо формат із закупівлі збудованого житла на фінансування будівництва. Мені видається такий підхід також доцільним з точки зору ефективності використання бюджетних коштів по забезпеченню житлових прав ВПО.

 

А яка загальна потреба в житлі для переміщених осіб?

 

Тут варто торкнутися програми Німецького державного банку KfW “Житлові приміщення для ВПО” (іпотечні кредити під 3% на 25 років). Робота в цій програмі дасть нам можливість обрахувати кількість людей, які потребують житло через спрощене кредитування.

 

Близько 80% внутрішньо переміщених осіб зазначають, що для них повна інтеграція в соціум вважається реалізованою після придбання нерухомості у власність. Тому, напевно, кожен із 700 тис. скаже, що йому потрібно житло, але точну кількість можна буде обрахувати після відкриття цієї програми для внутрішньо переміщених осіб. За програмою передбачено залучення 25,5 мільйонів євро на пільгові кредити на житло для ВПО. Це житло для приблизно 680 сімей.

 

Наскільки інвестиція в декількасот об’єктів житлової нерухомості є адекватною відповіддю держави на таку значну кількість переселенців?

 

Тут треба сказати відверто, якщо в якийсь момент нам нададуть багатомільярдне фінансування на забезпечення житлом, то виникне питання, скільки у нас інших соціальних верств населення потребує житла. Не всі зареєстровані внутрішньо переміщені особи мали своє житло і на окупованій території. Тобто, вони мали де мешкати, але не були власниками квартир або будинків на окупованій території. Тому, коли говоримо про підхід держави, яким чином вирішувати це питання, то треба виходити з можливостей.

 

Звісно, сказати, що ми рухаємося дуже швидкими темпами, то звичайно ні. Але яка б країна, коли на її території триває війна, могла би одразу забезпечити всіх житлом? І ми говоримо не про місця компактного проживання, а про повноцінне житло. І не забуваймо, що житлові черги не обмежуються ВПО. Чорнобильці, багатодітні сім‘ї, наприклад, у чергах стоять вже десятки років, на жаль.

 

Перші 17 постраждалих, житло яких зруйноване внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Росії, уже отримали погодження на компенсації. Яка прогнозована кількість громадян забажає скористатися такою можливістю?

 

Перше: я хочу наголосити, що у держбюджеті на 2020 рік вперше за часи збройної агресії РФ проти України було передбачено кошти для виплати грошової компенсації громадянам, чиє житло було зруйновано внаслідок збройної агресії РФ. Рішення про компенсації було затверджено Урядом у вересні, і вже за півтора місяці ми отримали рішення по перших компенсаціях.

 

Що стосується прогнозної цифри, то, коли ми робили розрахунки для Міністерства фінансів, то для того, щоб перекрити потребу по кількості зруйнованого житла на підконтрольній уряду території, ми відштовхувалися від 698 одиниць. Тобто, за нашою інформацією, близько 700 будинків є повністю зруйнованими. Цю інформацію ми отримуємо від Луганської і Донецької ОДА, які з 2014 року фіксували ці руйнації під час обстрілів та вибухів. Звісно, ситуація не є чіткою, бо частина будинків була відновлена чи відбудована за рахунок власних коштів чи міжнародних організацій. Є частина будинків, до яких не можуть дістатися, оскільки вони знаходяться безпосередньо на лінії розмежування. Крім того, не всі об’єкти були зареєстровані як житлові будинки.

 

Виплата компенсації за зруйноване житло – це цивілізований підхід, який застосовується в країнах зі збройними конфліктами. Я розумію, що для більшості людей втрата майна і подекуди втрата рідних у цих будинках не може бути обрахована взагалі ніякими сотнями тисяч гривень. Але підкреслю, що через цю процедуру компенсуються втрачені майнові права. Тобто, мова йде не про заміну житла, а про компенсацію за сам факт його втрати. Це ні в якому разі не виключає подальші кроки щодо компенсації фактичного збитку за втрату житла.

 

Скільки коштів закладається на цю програму на наступний рік?

 

На 2021 рік за цією програмою передбачається 114 млн грн. Це досить велика сума. І якщо ми такими темпами зможемо рухатися, то за 3-4 роки ми зможемо провести всю компенсацію.

 

Чи запрацював уже Центр документування фактів порушення прав і свобод людини внаслідок агресії внаслідок збройної агресії Росії?

 

Щодо Центру документування наслідків міжнародного збройного конфлікту, то основна підготовча робота уже відбулася, архітектурно все готово. Наразі проходить формалізація створення цього Центру. Тобто наступного року він уже зможе вийти в публічну площину з тим, як це все буде виглядати, алгоритм дій, наповнення. Відповідно, з прийняттям закону “Про перехідне правосуддя” в 2021 році він повинен запрацювати.

 

Коли буде реалізовано проект "Е-резидент", що забезпечить доступ для громадян України з тимчасово окупованій території до адміністративних, соціальних, освітніх послуг через систему онлайн-доступу?

 

Загалом мова йде про об’єм всіх послуг, які будуть надаватися або уже надаються внутрішньо переміщеним особам, зокрема в додатку “Дія”. На сьогодні є кілька основних напрямків.

 

Перший - це “еМалятко”, яка буде доступна вже з наступного року, стосується спрощеної процедури отримання свідоцтва про народження для осіб з тимчасово окупованих територій та інших послуг, пов’язаних із народженням дитини.

 

Другим є спільний проект з Міністерством освіти щодо спрощення подачі документів для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій – онлайн-подача документів для вступу у вищі навчальні заклади. Я сподіваюсь, що на наступний рік, зважаючи на кроки, якими ми рухаємося зараз, до початку вступної кампанії ця процедура уже буде працездатною.

 

Також довідка ВПО вже у додатку "Дія". Е-довідку ВПО можна пред‘являти за місцем вимоги без додаткового пред’явлення її паперового аналогу. Вона полегшить життя майже 1,5 мільйонам українців, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. Окрім того, триває робота над наданням можливості для громадян подавати онлайн-заяву на отримання компенсації за зруйноване житло, отримання допомоги на правовий захист та інші послуги, які зараз доступні лише офлайн.

 

На початку року був прийнятий закон щодо безкоштовного харчування для дітей переселенців, але профільні громадські організації скаржаться, що він не працює? Чому так відбувається?

 

Все вірно, закон прийнято. Він передбачає, що діти внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус постраждалих внаслідок воєнних дій і збройного конфлікту, будуть отримувати безкоштовне харчування в школах.

 

Дотепер закон не вступив повноцінно в дію тому що відсутні необхідні підзаконні нормативно-правові акти. Суб’єктом подання має бути Міністерство охорони здоров’я. Офіційна відповідь така, що зараз цей документ відправлений на Міністерство юстиції на правову експертизу і після погодження буде виноситися на Кабінет міністрів. Маю надію, що ця норма має запрацювати до кінця цього року. Але знову ж таки, все буде покладено на місцеві бюджети.

 

Чи планується започаткувати на КПВВ роботу інформаційних центрів про можливості для молоді, зокрема освітні?

 

Такі інформаційні центри будуть створюватися, ми про це говорили з колегами із Міністерства молоді і спорту. Проте, їх формат роботи ще обговорюється, враховуючи те, що абітурієнти зазнають переслідувань з боку підконтрольних Росії збройних формувань та окупаційних адміністрацій за наміри навчатися в українських закладах освіти.

 

Якщо говорити про присутність і більш активне залучення молоді з тимчасово окупованих територій, то варто зазначити, що на тій території знаходиться близько 300 тис. молодих людей 14-18 років, які перебувають під постійним впливом пропаганди окупанта, що спотворює історичні факти, викривлює уявлення про Україну, загрожує знищенню української ідентичності. Саме тому наступного року ми би дуже хотіли розпочати нашу конкретну програму по реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій. В чому буде її унікальність – ми би хотіли це робити спільно з Українською академією лідерства, яка має унікальний досвід формування патріотичної та загально ідейної свідомості молоді.

 

Тому, ми разом з донорами і Академією уже проговорили такий формат як “Академія майбутнього для молоді з тимчасово окупованих територій”. Наступного року ми плануємо почати системну роботу в цьому напрямку, зосередившись саме на молоді, яка потенційно виступатиме рушійною силою майбутніх реінтеграційних процесів, скільки б років вони не зайняли після фактичної деокупації.

 

Нещодавно в Мінреінтеграції заявили, що Україна готова розгорнути гуманітарні табори на КПВВ на адмінкордоні з Кримом через ситуацію з COVID-19? За яких умов і в якому форматі це буде реалізовано?

 

Якщо говорити про сьогоднішню ситуацію по боротьбі з COVID-19, то ми розуміємо, що ми не маємо можливості впливати на все, що відбувається на тимчасово окупованій території, але ми можемо наблизити послуги для наших громадян. Таке рішення може бути ухвалене з огляду на ситуацію з поширенням коронавірусу та нестачею ліків на тимчасово окупованих територіях. Як ви знаєте, Україна усіляко сприяє організаціям, які направляють гуманітарні вантажі на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей України.

 

А от із Кримом ситуація складніша. Ми могли б сприяти таким вантажам від міжнародних гуманітарних організацій, які би йшли на територію окупованого Криму. Ми проводили відповідні консультації із нашими міжнародними партнерами. Вони готові. Більш того, вони навіть зверталися до країни-окупанта з пропозицією гуманітарної допомоги і обов’язковим доступом на територію окупованого півострова задля моніторингу ситуації. У відповідь міжнародники отримали відмову. Росія продовжує блокувати будь-який доступ на територію окупованого Криму для міжнародних моніторингових та міжнародних гуманітарних організацій, а також не дозволяє резидентам Криму - громадянам України виїхати на материкову частину України, аби придбати ліки.

 

Чи не планується розгортати такі гуманітарні табори на КПВВ в Донецькій і Луганській областях?

 

Таке рішення може бути прийняте за критичного загострення ситуації із захворюваністю на COVID. Проте воно однозначно виходить за межі компетенції Мінреінтеграції.

 

Яким чином держава може допомогти жителям тимчасово окупованих територій у боротьбі з коронавірусом, зважаючи на складну ситуацію, що складається на непідконтрольній території з пандемією?

 

Як я вже казала раніше, ми обмежені з точки зору функціональних можливостей прямого забезпечення препаратами тощо, проте з початку поширення епідемії, завдяки сприянню та координації міністерства, на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей переміщено щонайменше 55 гуманітарних вантажів.

 

Також варто зазначити, що ми в ручному режимі зараз намагаємося вплинути на вдосконалення маршрутів пацієнтів з COVID-19 на підконтрольних територіях Донецької і Луганської областей з урахуванням збільшення потенційних пацієнтів з тимчасово окупованих територій. Також йде безпосередня підтримка матеріально-технічного забезпечення лікарень, що знаходяться в "червоній зоні" і визнані опорними ковідними лікарнями.

 

А чи немає необхідності, скажімо, у сервісних хабах, чи десь поряд організувати можливість для людей з окупованих територій безкоштовно пройти тестування на COVID-19?

 

Це буде. Якраз велика подяка головному державному санітарному лікарю Віктору Ляшку, бо він насправді більш ніж мотивовано дивиться на формування політики щодо покращення доступу громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях до медичного забезпечення на підконтрольній уряду території. В даному випадку, якщо говорити про послуги, які надаються і будуть надаватися в медичному пункті сервісного центру, ним планується там проводити безкоштовне тестування на COVID-19.

 

Також нагадаю, що один сервісний центр вже працює у Щасті. У грудні аналогічний центр буде відкрито на КПВВ у Новотроїцькому, а також модернізовано на Чонгарі. Наступного року багатофункціональні сервісні центри з‘являться на всіх КПВВ.

 

Як саме це відбуватиметься?

 

Згідно з алгоритмом дій, який буде напрацьований по послугах, що надаватимуться на первинці в медичному кабінеті сервісного хабу. Буде проводитися тестування на в’їзді, якщо будуть продовжуватися карантинні обмеження. Наразі не скажу, чи це буде для всіх, чи тільки для тих, хто матиме відповідні симптоми, але це точно буде.

 

Коли це має запрацювати?

 

Я сподіваюся, що до кінця року це запрацює. Принаймні кошти на це шукали. і зі сторони МОЗ алгоритм розроблений. Це дуже суттєвий момент, бо зараз громадяни, які заїжджають з окупованої території, роблять тести за власні кошти і чекають, коли прийдуть результати. Такий підхід не зовсім гуманний до наших же громадян, зважаючи, що все це - територія України.

 

Що зараз відбувається з міжвідомчою Комісією з пошуку зниклих безвісти.

 

Ми зараз перебуваємо на стадії входження в Комісію нових членів. Далі проговорюємо і затверджуємо положення, а також обираємо голову. Після цього Комісія має повноцінно запрацювати. Думаю, це відбудеться вже до кінця року.

 

Коли буде створено реєстр осіб зниклих безвісти?

 

Наразі є дискусія, якому органу - Мінюсту, МВС чи Мінреінтеграції - має належати даний реєстр. Це питання буде вирішене, коли запрацює Комісія.

 

Ще одна тема, яка роками не рухається з місця - необхідність програм із гуманітарного розмінування на сході. Чи є вже готові рішення стосовно цього?

 

Готових рішень немає. Тема дуже сенситивна і непроста. Крім того, балансує між сферами відповідальності Міністерства оборони і Мінреінтеграції. Тому сказати, що вже є чітка позиція станом на сьогодні – не можу.

 

Міністерство проводить просвітницьку і роз’яснювальну роботу на місцях, але ефективність цієї роботи важко обрахувати. До прикладу, ЮНІСЕФ, Міжнародний комітет Червоного Хреста та інші міжнародні організації, які працюють безпосередньо в площині мінної безпеки, мають свій певний досвід, і дуже важливо, щоб їх робота не розпорошувалася між відомствами. Має бути одне визначене відповідальне міністерство за цей напрямок. Ми вважаємо, що саме гуманітарним розмінуванням має займатись Мінреінтеграції. Власне, про це нам наголошували наші колеги з Хорватії, коли віце-прем’єр-міністр Резніков перебував там у відрядженні.

 

В серпні при міністерстві створена Комісія з питань стабільного функціонування національного телебачення та радіомовлення на тимчасово окупованих територіях та прикордонних територіях України, чи є уже якісь результати її роботи?

 

В рамках роботи Комісії ініційований та реалізується комплекс заходів, спрямованих на розширення та зміцнення українського інформаційного простору та забезпечення інформаційного суверенітету України. Одним з основних питань є повернення українського мовлення на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей, АР Крим та м.Севастополь, створення умов для вільного доступу населення до контенту українських мовників, зменшення негативного впливу маніпулятивного, дезінформаційного, антиукраїнського контенту тощо.

 

На жаль, Росія всіляко намагається обмежити доступ до українських ресурсів. Згадайте блокування сайту нашого міністерства. Вони вперше в історії повністю заблокували доступ до офіційного веб-порталу центрального органу виконавчої влади іншої країни. Не окрему публікацію якусь, а повністю сайт.

 

На якому етапі зараз підготовка Стратегії розвитку і популяризації кримськотатарської мови?

 

Для нас кримськотатарська мова і її політична підтримка як напрямок державної політики – це неймовірний зв’язок не лише з територією Криму, а взагалі з усією культурою.

 

З 1991 року, коли відбувся національний з’їзд, затвердили, що кримськотатарська мова має бути латиницею. Дотепер існують різні програми, коли кримськотатарська мова транслітерується або кирилицею, або латиницею. Відповідно, тією стратегією, яка зараз розробляється, зокрема нашим міністерством, і уже відправлена на погодження, кримськотатарська мова має перейти безпосередньо на латиницю. Це дуже важливий момент для кримськотатарського народу в тому розумінні, що це антирусифікація і повернення до ідентичності. Ми проговорили, що 2022 року, коли буде десятиріччя корінних народів, ця стратегія має вступити в свою реалізацію.

 

Коли кримськотатарську мову буде додано на сайт Мінреінтеграції, що анонсувалося раніше?

 

Наразі йде робота над модернізацією сайту в цілому. І всі зміни передбачаються із запуском у лютому 2021 року, після початку роботи нового сайту міністерства.

 

Яка позиція міністерства, щодо того, якою має бути декомунізація тимчасово окупованих територій Донбасу і Криму після деокупації?

 

Така сама, як і по всій Україні. Якщо ми говоримо про декомунізацію, то підхід не може відрізнятися для Донецької, Луганської областей і Криму. Є закон “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, там чітко визначені алгоритми, вимоги і процедури. Тому, я би ніяким чином не виокремлювала, щоб не казали, що є вся Україна, а є Донецька, Луганська область і Крим.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Шмыгаль: Власть всегда должна находиться под давлением оппозиции - в этом заключается принцип демократии

Есть отдельные локации либо собственники, которые не хотят придерживаться карантинных ограничений, с ними будут работать контролирующие органы – Виктор Ляшко

"Запорожсталь" развивается, реализует экопроекты, борется с пандемией и рассчитывает на господдержку отрасли - гендиректор

Мы начинаем двойное слепое рандомизированное плацебо контролируемое исследование "Амиксина" - гендиректор "Интерхима"

Без пополнения ресурса приватизации объектов для продажи хватит до лета 2021 года – глава ФГИ

Нагрузки на "экстренку" происходили примерно в октябре-ноябре 2020г - руководитель экспертной группы по экстренной медпомощи Минздрава

Без пополнения ресурса приватизации объектов для продажи хватит до лета 2021 года – глава ФГИ

Глава ВСП о доверии к судам и судьям: это один из маркеров доверия ко власти в целом

Правительство Украины делает больше, чем максимум, для обеспечения защиты прав родственников погибших при уничтожении самолета "МАУ" в Иране - замглавы МИД Енин

Языковой омбудсмен Креминь: Государство должно объявить 2021-й годом украинского языка

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА