13:38 08.07.2020

Министр экономики Игорь Петрашко: Я сторонник концепции “производи в Украине”

10 мин читать
Министр экономики Игорь Петрашко: Я сторонник концепции “производи в Украине”

Вторая часть эксклюзивного интервью с министром развития экономики, торговли и сельского хозяйства Игорем Петрашко

(приводится на украинском языке)

- Яким великим інвестпроєктам, крім "Укравтодору", держава може допомогти через надання держгарантій?

- "Велике будівництво" і "Укравтодор" - наш найбільший проєкт. Існує Комісія з інвестпроєктів, але розгляд проєктів - процес нешвидкий. Нещодавно ми перезапустили офіс UkraineInvest. Сформована нова наглядова рада, її очолив Леван Варшаломідзе, заступниця - Олекса Чопівська. В наглядову раду входять Андрій Гундер, керівник Американської торгової палати, Анна Дерев’янко (виконавчий директор Європейської бізнес асоціації - ІФ), Юля Ковалів від Офісу президента (замголови ОП - ІФ). Сергій Цівкач - один із очільників операційно. Будуть додаватися люди, буде додаватися перспектива.

Ми надали цій структурі нового дихання. По суті, це буде база для інвестиційних нянь, коли парламент ухвалить президентський закон. А я впевнений, що це станеться, бо він один із найпрогресивніших для нових проєктів. Він пропонує пільги й переваги для нових інвесторів - виділення землі на пільгових умовах, звільнення від сплати податку на прибуток, від сплати певних імпортних мит в межах 30% від вартості проєкту протягом десятирічного періоду. Інвестиційний договір підписуватиметься з Кабміном. Це буде практична допомога.

- У зв’язку з цим індустріальні парки втрачають свою актуальність?

- Ні, не втрачають. Це комплементарний інструмент. Для залучення різних інвестицій треба створювати різні платформи. Одні інвестори ідуть екстериторіально, інші орієнтуються на конкретні території, індустріальні парки. Це аргумент для переговорів. У сусідніх країнах інвесторів звільняють від податку на роки, а в Україні що можуть запропонувати?

- Це не суперечить нашим міжнародним зобов’язанням?

- Ні.

- А "купуй українське"?

- Я прихильник концепції "виробляй в Україні". В структурі нашого ВВП 50% - експорт. Без міжнародної торгівлі Україна буде слабшою. У нас була зустріч з "Укрзалізницею", Спілкою українських підприємців і Антимонопольним комітетом. Через втрату тимчасово окупованої території Україна не може виробляти локомотиви, але може виготовляти 50% запчастин. Змусити когось побудувати тут завод – не справа одного дня. "Купуй українське" теж не спрацює, бо ми не можемо тут зараз побудувати локомотив. Але можемо сказати: хочете велике держзамовлення - будь ласка, 50% українських деталей. Ви ж берете ці компоненти в Німеччині, Франції? Беріть 50% наших підрядників. Нічиї права це не порушує.

- Тобто, в законі може бути прописано якийсь відсоток локалізації…

- Це третій законопроєкт, він на стадії обговорення і консультації з підприємцями та міжнародними партнерами. Урядовий комітет його підтримав. У нас це "пілотний проект" для машинобудування. Парламентський комітет з економічного розвитку пішов далі й запропонував законопроект з більш глибокою локалізацією. Це теж законопроєкт, який ми обговорюємо. Треба, щоб це працювало. Щоб це не був локомотив, в якого відкрутили колеса, в Україні прикрутили, і він подорожчав на 30%. Ні, такого, гарантую, не буде.

Ми обговорюємо детальний механізм. У нас є компенсація частини вартості купівлі сільгосптехніки українського виробництва, і там маємо позитивні відгуки. Це успішна програма.

Основне - підтвердження локалізації, прозоро, за реєстрами і в автоматичному режимі. Буде процедура.

Хто підтверджуватиме локалізацію? Не повинно бути ніяких корупційних чи інших ризиків. Має бути і буде проста процедура з простою кількістю документів. По суті, заявний принцип. Звертаються в якийсь орган чи в Міністерство економіки. Перевіряються певні речі, вивішується прозорий реєстр з компаніями, що вони відповідають критеріям. Тоді компанія, яка має локалізацію (іноземна чи українська - неважливо) отримує можливість цього нецінового, як ми називаємо, критерію.

Локомотиви з нашими запчастинами будуть дешевші по факту. Це навіть буде здешевлення майбутньої продукції, бо наші виробники будуть зацікавлені. В нас є конкурентні переваги - дешевша робоча сила. Можливо, іноземні компанії зрозуміють її і згодом в локомотиві, що буде поставлятися, скажімо, в Німеччину, буде вже 5-7% наших деталей, чого ніколи б не могло статися без умови локалізації в Україні. Бо навіщо? Уряди європейських країн дають нульову ставку на експорт, тільки б контракт укласти. Нате гроші - за нуль постачайте! Все.

- Якщо це буде зроблено, потреба у створенні чогось особливого для промисловості - міністерства чи посади віце-прем’єра з промисловості - зникне, на ваш погляд, чи ні?

- Звичайно, розвиток промисловості для нас є дуже важливим. Дискусія про нові формати й посади триває, є різні заяви. Тут важливо знайти правильний формат. Промисловість в Мінекономіки курує мій заступник Юлія Свириденко. Вона - одна з найсильніших замів.

- То дискусія ще триває?

- Доки нема рішення, доти триває дискусія.

- А як щодо розділення міністерства на агро і економічне?

- Та сама відповідь. Особисто я не прихильник постійних змін. Якщо вже в них є потреба, треба робити їх плавно. Тому що за будь-яких подібних змін відбуваються періоди бюрократичної нестабільності. Але знову ж таки є заява президента, дискусія в парламенті. Який буде узгоджений формат? Основне, щоб були ефективність і результат. Особисто в мене зауважень до одного чи іншого формату нема. У США кількість міністерств - 14, одна з найменших у світі. І це наддержава! Всьому приділяється достатня увага. У Німеччині, наприклад, є міністерство економіки та енергетики. Я прихильник зменшення кількості міністерств.

- Зараз знову почалася дискусія, чи на своєму місці ваш замісник і торгпред Тарас Качка. Корені цієї дискусії зрозумілі - відбулися три антидемпінгові розслідування: дизель, паливо, полімери. Почалася інформаційна війна.

- Дизель - це була тільки заявка. Тобто, розслідування два. Дискусія про добрива ведеться раз на рік. З 2018 року щороку для кожного міністра економіки, починаючи зі Степана Івановича Кубіва, це боротьба. Ведеться дискусія між хіміками і аграріями. І треба правильно модерувати цю дискусію, бо важливо і хімічну галузь зберегти, і щоб аграрії не бачили вищих цін.

Щодо полімерів була більш технічна річ. Є питання з кодами, це стара система. Коди занадто узагальнені. Було багато скарг, що під ті коди потрапило чимало з того, що не виробляється в Україні. Тому виробники й споживачі продовжили обговорення, яке б дало розуміння, що ціни не підуть вгору. З ініціативи президента ми доопрацювали і врегулювали це питання. За моєю інформацією, зауважень немає. На комітеті з економрозвитку також не було зауважень. Тобто, вдалося і виробника підтримати, і споживача.

- Але по добривах хіміки залишилися незадоволені.

- Ще раз кажу: це щорічна дискусія. Ми хочемо мати баланс: захистити інтереси аграріїв і хіміків. Як варіант, ми розглядаємо ідею підписання меморандумів, щоб виробник розумів, що наявні об’єми будуть викуплені. Ми ж не хочемо, щоб виникали якісь схеми.

Наразі з’явилась інша подібна дискусія, предметом якої є сірчана кислота. Починаємо активно звертати увагу, організовуємо багатосторонні перемовини і прагнемо знову ж таки вийти на компромісне рішення.

- Звільнили голову Антимонопольного комітету Юрія Терентьєва…

- Я з ним особисто не знайомий.

- Однак формування конкурентної політики - це одне з завдань вашого міністерства.

- Так, проте АМКУ - незалежний орган. Що саме ви хотіли б почути?

- Президент був незадоволений цінами на заправках. Уряд ввів навесні декларування цін. Тобто уряду чи президенту доводиться звертати увагу, що з цінами щось не те…

- АМКУ має боротися з монополізацією ринків. У нас продовжує залишатися монополізованою значна кількість ринків. Цей орган дійсно потребує підсилення. Той же ж Ostchem - рішення прийнято по ньому, та скільки таких рішень ще має бути. І скільки є рішень, яких не слід було б приймати.

- Ви задоволені напрямком торгівлі, який курує Тарас Качка?

- Тарас потрапив у інформаційні війни через ці розслідування. Проте він фахівець, добре виконує свої обов’язки. Чи я задоволений показниками, як Україна торгує зі світом? Ні, але це комплексе питання. В нашому плані міжнародної торгівлі є стратегія - більш прискіпливо ставитися до підписаних торгових договорів, працювати з ЄС над розширенням доступу до ринку. Це той самий промисловий безвіз. І антидемпінгові розслідування - лише одна з тих речей.

- Експортно-кредитне агентство (ЕКА), Укрексімбанк, Банк розвитку – який з цих інструментів може підтримати наших експортерів уже цього та наступного року?

- Дискусія щодо Укрексімбанку і Банку розвитку ще триває. В той же час ЕКА - це вже створений інститут. Ми наразі його повноцінно запускаємо. Об’єми коштів у ЕКА дозволять поки що лише тестовий запуск. Цього місяця має бути підписаний перший договір зі страхування українських підприємств, які працюють з країнами Африки, де є ризики. Якщо агентство запрацює нормально, ми зробимо два наступні кроки. І перший з них - кредити українських банків на поставки, які ідуть в ризиковані, на думку банків, країни. Але в майбутньому ми маємо робити те, що роблять європейські кредитні агентства - Hermes, SACE, АКА. Кожна країна має щонайменше одне агентство. Вони страхують кредитування своїми банками інших компаній. Тобто ідеал - коли український банк буде кредитувати компанію у Польщі, і наше українське страхове агентство буде це страхувати. Тоді ми вирівняємо конкуренцію для українських компаній. Кредит за кордоном дають для того, щоб ти купив вироблене там. А українські банки навіть своїх не кредитують. З іншого боку, якщо буде страхування, банки будуть видавати кредити.

- Яке фінансування уряд готовий закладати в бюджет на наступний рік для ЕКА?

- Наразі це 200 млн грн, але це сума тестова. Далі будемо обговорювати. Поки що йдеться про страхування ризиків українських компаній при поставках на інші ринки, але де кредити дають українські банки. Сподіваюся, до кінця 2021 року ми вийдемо на концепцію і вже з 2022-го будемо робити розширені проекти. ЕКА - важливий інструмент, однак він не до кожного ринку застосовується. Наприклад, такі агентства не страхують commodities. Наразі це насамперед машинобудування, виробництво більш складних вузлів товарних агрегатів, де доступ до грошей є конкурентною перевагою. Тут, гадаю, банки готові кредитувати. Однак це ми не кредитуємо іноземні компанії. Ми вкладаємо в свою економіку. Стався ризик - і не компанія винна іноземній компанії, а іноземна компанія винна українському банку. Ми не кажемо: "Не кредитуйте іноземні компанії". Ми спонукаємо: кредитуйте, так само, як вони нам видають кредити. Польські чи німецькі банки видають кредити українським компаніям, проте гроші йдуть транзитом і повертаються. В цьому сутність експортної підтримки.

- Щодо агроринку. Ви підписали меморандум по зерну. Чи будуть там якісь обмеження? У повідомленні не вказані цифри…

- По меморандуму прийняли рішення підписати поки що без цифр. Гадати на підставі прогнозів недоцільно, зважаючи на те, що вже за місяць всю пшеницю зберуть. Тому збереться пшениця - порахуємо баланс і встановимо. Але не обмеження, а узгодженням обсягів можливого експорту. Продовольча безпека - це пріоритет. Ми її досягнемо ринковими методами.

Це була принципова позиція Міністерства економіки - не обмежувати ринок в експорті. Ми обмежили лише гречку з тієї причини, що Україна не виробляє зараз 100% гречки.

- А посіяли більше чи ні? Якось зреагували агровиробники на це?

- Агровиробники не можуть відреагувати миттєво. Так, цього року гречки посіяли на 10 тис. га більше - 74 тис. га. Однак треба, щоб почали купувати в резерв. Поки що ми працюємо над корпоративним управлінням. Доки є питання до ДПЗКУ (Державної продовольчо-зернової корпорації України - ІФ), Аграрного фонду. Відпрацьовуємо, як зробити це прозоро, щоб уникнути зловживань, як це було у в минулі періоди.

Але ми зберегли баланс - дефіциту не було. Ми взяли найм’якіший інструмент по регулюванню цін - декларування. Використали його, виконуючи закон. При цьому спілкувалися з асоціаціями, виробниками, тобто зробили цей процес прогнозованим. Усі задоволені цим. Ми казали: "Це важливий соціальний продукт, а ви експортуєте - знайдіть ринкові можливості встановити нижчі ціни на внутрішньому ринку". Інакше є інший варіант – агресивне обмеження. Утім, ми пройшли цей період за всіма соціально важливими товарними позиціями. Просили не використовувати коронакризу для зловживань. У стабільний період зловживання бувають рідко, та коли є турбулентність, є й спокуса щось притримати, з іншими домовитися - от ціни і могли вирости.

Первая часть интервью по ссылке https://interfax.com.ua/news/interview/673375.html

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

ОГА как маленький Кабмин: интервью главы Днепропетровской области

Магазин очень важен для нашей бизнес-концепции, особенно на украинском рынке - руководитель IKEA в Украине

Главным в работе страховой компании является единая цель и желание ее достижения - гендиректор СК "Гардиан" Виктор Берлин

Наша цель – стать крупнейшим универсальным банком страны – CEO Альфа-Банк (Киев)

Вице-премьер Уруский: "Воздушный старт" может стать для Украины национальной идеей

Куницын: ветераны войны – это сложная категория, которая может стать для Украины или двигателем, или детонатором

И.о.главы НБУ Рожкова: Банки не выдержат дисбаланса, когда по кредитам есть каникулы, а по депозитам нет

Глава Райффайзен банк Аваль Писарук: Я вернулся в Украину, чтобы клиенты говорили: "Райф – это классно, легко и удобно"

И.о.главы НБУ Рожкова: Высокая инфляция и низкие ставки - этого не будет никогда

Лещенко: "Укрзализныцю" ждет реструктуризация на 5 вертикалей, но пока процесс "завис"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА