18:46 16.12.2019

Посол Франции в Украине Этьен де Понсен: Первый этап выполнения "Минска" – разведение сил, второй – политическая составляющая

12 мин читать
Посол Франции в Украине Этьен де Понсен: Первый этап выполнения "Минска" – разведение сил, второй – политическая составляющая

Эксклюзивное интервью посла Франции в Украине Этьена де Понсена агентству "Интерфакс-Украина".

(Публикуется на украинском языке)

- Як у Франції оцінюють результати зустрічі в "нормандському форматі"? Чи можна вважати їх прогресом у напрямку вирішення конфлікту на Донбасі?

- З нашої точки зору, підсумок позитивний. Насамперед, відбулась перша за останні три роки зустріч в цьому форматі, перший прямий контакт між президентами України та Росії, Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним.  Була також досягнута низка конкретних результатів на користь цивільного населення у відповідних районах. Вважаємо, що було відновлено процес, який може вести нас до мирного врегулювання цього конфлікту в політичному плані.

- Я знаю, що ви відвідували Донбас нещодавно. Наскільки легко, з вашої точки зору, буде здійснити подальше розведення в трьох точках, про що було сказано на переговорах у Парижі, а також досягнути довгострокового припинення вогню?

- Хочу знов наголосити на гуманітарному вимірі результатів саміту, адже, попри різні дипломатичні аспекти, першочергове значення має те, що відбудеться, як ми сподіваємось, реальне та дієве дотримання режиму припинення вогню вже до початку наступного року, що дозволить покласти край смертям серед українських громадян.

Як ви зауважили, я мав нагоду бути з президентом Зеленським на сході і відчути прагнення місцевого населення до миру та бажання вийти з безвиході, пов’язаної з нинішнім станом конфлікту.

За останній час ми побачили певний прогрес:  будівництво нового мосту в Станиці Луганській, вже здійснене розведення сил і засобів в трьох зонах. Для всіх зрозуміло, що наступні розведення будуть непростою задачею. Але ми вважаємо, що коли на це є воля, ми спільно можемо подолати труднощі та зробити це реальністю.

- Упевнений, ви знаєте, що саме політичне питання завжди було та залишається найбільш проблемним під час переговорів тристоронньої контактної групи в Мінську. Чи є у вас оптимізм щодо того, що домовленість з політичних питань, а саме про проведення виборів, амністії тощо, може бути досягнута в цьому році?

- За підсумками саміту "нормандської четвірки", позитивом є повторні зобов'язання, які взяли на себе всі сторони, включаючи РФ, щодо виконання мінських домовленостей, які лишаються базою цього формату переговорів - нічого кращого поки що винайдено не було.

Ми вважаємо, що відбувся перезапуск політичного   процесу, який має призвести до виконання цих домовленостей, включаючи , зокрема, "формулу Штайнмаєра". Ціла низка пунктів технічного характеру, звичайно, ще потребує прояснень, і вони будуть предметом подальших переговорів.

Переважно проблематика зводиться саме до послідовності, в якій мусять запроваджуватись передбачені цими угодами елементи. Задача складна, це очевидно для всіх. Але знов таки, якщо на це є політична воля, як було заявлено на саміті, ми сподіваємося, що за окреслений чотиримісячний термін нам вдасться отримати прояснення і вийти на певний прогрес у політичній складовій.

Дипломатам в їхній роботі властиво рухатись поетапно, дотримуючись певного календарного графіка. Наразі ми бачимо досягнутий прогрес у безпековій складовій, який ми намагатимемось закріпити в подальшому - і це перший етап, який включає максимальне розведення сил та інші заходи з метою покласти край людським жертвам. Після цього йде політична складова, де нам ще належить прояснити певні елементи. І тут я знову-таки наголошую: коли є воля, є і результати. Ми бачили приклади цього в останні місяці: обміни полоненими, організація саміту… Це дає нам віру, що в рамках цього процесу, рухаючись поетапно та за наявності волі сторін, ми зможемо вийти на позитивні результати.

 - Мабуть, ви бачили на вулицях Києва перед і під час саміту у нормандському форматі мітинги людей, які протестували, як вони казали, проти можливої капітуляції. На вашу думку, чи повинен президент Зеленський враховувати ці настрої, коли він приймає рішення з політичної частини Мінська?

- В моїй ролі мені важко давати поради українському президенту. Втім, я вважаю, що саме по собі проведення таких маніфестацій є нормальною річчю: існує плюралізм, висловлюються різні думки стосовно важливих питань суспільного життя.

Важливим для мене є те, що в Парижі і президент Макрон, і канцлер Німеччини Ангела Меркель засвідчили усвідомлення тих "червоних ліній", які існують навіть не стільки для президента Зеленського, як для України в цілому.

- Часто українські аналітики використовують такий термін, як безпечна реінтеграція Донбасу, мається на увазі безпечна для цілісності країни. Наскільки я розумію, ви ведете мову саме про неї?

- Так, з цього аспекту наша позиція відома та не змінюється. Ми обстоюємо територіальну цілісність  України, яка підтверджується і в Мінських угодах. Немає ніяких сумнівів щодо принципових речей: Донбас є частиною України і завданням на сьогодні є зробити так , аби в мирний спосіб він залишився таким.

- Як ви вважаєте, чи можна якось модифікувати мінські домовленості? Адже під час прес-конференції за результатами переговорів нормандської четвірки канцлер Меркель сказала: "Є питання, чи цей документ закам’янілий, чи його можливо змінювати?" Що має зробити українська влада для цього?

- Я повторюся - мінські угоди лишаються базою, на якій ми працюємо, наразі немає кращого документу, який би накреслив нам цей, можливо, вузький шлях до припинення конфлікту та повернення до миру в цій частині Європи.

Водночас, з певних аспектів, Мінські домовленості потребують прояснення, додаткової інтерпретації. Не все в них прописано достеменно з точки зору етапності,  і лишається простір  для того, аби досягти більшої точності у деяких деталях практичної реалізації цих домовленостей. Побажання таких уточнень, адаптацій чи додаткових інтерпретацій можуть походити не лише від України, а від будь-якої зі сторін. І саме в рамках політичного процесу вони можуть бути отримані.

Мінські домовленості накреслюють нам фінальну мету - мирне повернення Донбасу до складу України. А яким саме  буде шлях до цієї мети - це буде визначатися безпосередньо в рамках переговорів, роботи дипломатів.

  - Що ще міжнародна спільнота може зробити, щоб змусити підтримуваних Росією бойовиків припинити вогонь на Донбасі?

Ми маємо Мінські угоди,  в рамках яких роль Росії визначена, вона присутня в процесі. І з нашої точки зору, саме їй належить зробити необхідне, скористатися можливістю впливу на сторону, про яку ви говорите, аби змусити їх до цього. Ми, зі свого боку, не маємо таких прямих виходів, щоб зробити це.

Ключовим у цьому аспекті буде наступний етап, який запланований у Мінську 18 грудня, де збереться тристороння група, і це вже буде нагодою побачити, чи має місце зміна позицій з боку тієї чи іншої залученої до процесу сторони. У зв’язку з цим хотів би відзначити велику роль, яку має і відіграватиме надалі, безпосередньо в зоні конфлікту, спеціальна моніторингова місія ОБСЄ.  

Зустріч у Мінську буде також важливою з огляду на те, що йшлося, зокрема, про три нові зони для розведення, які будуть визначені саме в рамках тристоронньої контактної групи.

- Після заяв президента Франції Еммануеля Макрона стосовно того, що Росія не є ворогом НАТО, що треба відновити стратегічний союз з Росією, багато українських політичних сил поставилися до них з побоюванням, чи не сталося так, що Франція стала на бік Росії в російсько-українському конфлікті. Як ви поясните ці заяви господаря Єлисейського палацу українській аудиторії?

- Я вважаю, що президент Макрон конкретними фактами, а саме проведенням саміту, довів незмінність підтримки та дружби у відносинах з Україною та з її президентом (не секрет, що між нашими лідерами насправді встановилися особисті зв'язки, які можна кваліфікувати як дружні).

Водночас Франція вважає, що необхідно переглянути зв'язки з Росією, яка є важливим партнером для Європи, і що, виходячи з цього, неприпустимо задовольнятися ситуацією її ігнорування. Саме з таких позицій виступав президент Макрон.

- Що стосується діяльності української влади. У нас зараз президент, парламент і уряд - це, фактично, одна політична сила. Як ви оціните їх дії сьогодні, що вам подобається, а що ні?

-  Відзначу динамізм президента особисто та команди, яка працює разом з ним. Це молоді люди, які прагнуть рухати речі вперед, що не завжди та всюди можна спостерігати. Як відомо, вони не походять зі сфери класичної політики і, можливо, саме це пояснює велику увагу, з якою вони сприймають запити і сподівання, що лунають від пересічних людей. Зокрема, я спостерігав це, супроводжуючи президента у поїздках на лінію розмежування. Я бачив, як він сприймає прагнення миру, що походить від людей, які мешкають там.

Це бажання рухатись уперед, як на мене, загалом справляє дуже позитивний ефект на всю країну та привносить свіже повітря, що рухатиме її в правильному напрямку.

З огляду на ще незначний досвід в управління державою, іноді ця діяльність може виглядати дещо невпорядкованою. Водночас позитивом, який я відзначаю, є спроможність нової влади слухати та виправляти можливі помилки чи неправильні кроки.

Зрозуміло, коли ведеш авто у турборежимі, є підвищений ризик втратити керованість. Але важливо, коли йде відповідний сигнал про небезпеку, вчасно вжити заходів і уникнути її. Дещо подібне  спостерігаємо тут.

Вам, напевно, відомо, що в рамках групи послів країн "Великої сімки" ми регулярно маємо зустрічі та консультації з президентом, главою його офісу, прем’єр-міністром. І мене, насправді, кожного разу вражає здатність слухати і робити висновки з боку українських керівників. Між нами існує справжній діалог.

- Зараз одна з найбільш серйозних реформ в Україні, яка може бути реалізована найближчим часом, стосується дозволу на приватизацію землі та створення земельного ринку. Наскільки це важливо для української економіки, з вашої точки зору? І яке ставлення у Франції до цього процесу?

- Я вважаю, що ми, французи, та міжнародна спільнота загалом мусимо виявляти вищий ступінь обережності в питанні земельної реформи в Україні. Адже саме земельні реформи в багатьох країнах світу несуть на собі величезне емоційне навантаження і є надзвичайно чутливими. Немає якоїсь готової моделі: у будь-якому випадку буде йтися про суверенне рішення України, яке вона ухвалить у цьому питанні.

Що стосується ситуації у Франції, вироблена нами модель забезпечує вільний продаж і придбання землі, але водночас виконує функцію регулювання земельного ринку. Адже, як ви розумієте, земельний ринок не є ринком у класичному розумінні в будь-якій країні.

До речі, буквально минулого тижня з візитом в Україні перебували французькі експерти, які представляли в українському парламенті французький досвід у  земельних питаннях.

Якщо дозволите, у мене склалось враження, що на сьогодні в Україні полеміка дещо занадто концентрується на питанні, чи допускати іноземців до придбання землі, але недостатньою мірою фокусується на питанні - найважливішому, на мій погляд - як уникнути надмірної концентрації земель в одних руках. Адже якщо, зрештою, буде ухвалено модель з недостатнім ступенем регуляції, це зіграє на користь певних потужних акторів, які майже безкінечно зможуть нарощувати своє володіння земельними активами. Результатом цього процесу, як усі ми уявляємо, буде подальше поступове знелюднення сільської місцевості та перетікання наявних там багатств до  цих великих  власників.

Механіка зрозуміла та проста: наприклад, у певному селищі є 4 гектари землі на продаж, є дрібний фермер, який обробляє 150 гектарів, а поруч є великий холдинг, який обробляє 10 тис. гектарів. Звичайно, для останнього питання не буде полягати в ціні, а перший не зможе  витримати цю конкуренцію, і буде відбуватися поступове накопичення цих активів на користь таких потужних гравців.

З огляду на це, майже всі країни Західної Європи – Франція, Італія та інші – мають добре розвинуту систему регуляції у сфері земельних відносин.

- Є ще одне питання, яке дуже хвилює міжнародну спільноту та, зокрема, МВФ. Це питання "Приватбанку". Наскільки критичним, з вашої токи зору, є вирішення цього питання в українських судах для міжнародної підтримки України?

- Скажу відверто, значення цьому питанню, насправді, приділяється  дуже велике. Нам відомо, що "Приватбанк" було утримано "на плаву" завдяки 5.5 млрд доларів, влитих українською державою, яка зі свого боку отримала підтримку з боку міжнародної фінансової спільноти.

Націоналізація "Приватбанку" в 2016 році  була абсолютно вірним рішенням на той момент. На сьогодні не може бути мови  про його повернення попередньому власнику або отримання останнім певних компенсацій. І питання не зводиться лише до "Приватбанку". Ми виступаємо за те, аби у випадку інших банківських установ, які зазнали проблем з вини їхніх колишніх власників або керівників, стосовно останніх мали місце  відповідні процедури юридичного характеру.

Ми вважаємо, що ухвалення законопроекту ("Проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань функціонування банківської системи" - ІФ), який буквально вчора (11 грудня – ІФ) був внесений до Верховної Ради і на який чекали водночас МВФ і "Велика сімка", дозволить на майбутнє уникнути повторення важкої ситуації, яка мала місце у в 2016 році і зумовила необхідність націоналізації «Приватбанку».

З цього питання має місце абсолютна спільність підходів і поглядів з боку МВФ і "Великої сімки". Як відомо, ми ведемо тісний діалог з найвищим керівництвом України з цього питання.

- Звичайно, ви спілкувалися з представниками французького бізнесу, які працюють в Україні. Які проблеми має вирішити українське керівництво стосовно цих інвесторів? І, можливо, у когось із них є окремі проблеми, що потребують негайного вирішення?

- На сьогодні, на щастя, немає якихось специфічних проблем, які би стосувалися тих чи інших французьких компаній, це нас тішить.

Водночас, має місце зростаючий інтерес з боку французьких компаній до українського ринку, який вони вважають багатообіцяючим, зокрема, внаслідок впровадження реформ та ухвалення низки законів - про концесії, про приватизацію.

До речі, 17 грудня в Парижі вчергове відбудеться бізнес-форум для французьких компаній, які цікавляться Україною. В ньому, зокрема, буде брати участь віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба. Я також буду брати участь у цьому заході. Разом ми презентуватимемо зацікавленим французьким компаніям можливості для ведення бізнесу, що існують в Україні.

- Наскільки війна та все, що відбувається на Сході, впливає на рішення, інвестувати в Україну чи ні?

- В цьому, значною мірою, полягає суть нашої роботи: ми намагаємось, все ж таки, змінити погляд на Україну, аби це не відбувалося лише через призму конфлікту на сході.

Що є важливим для компаній, то це дієвість правової держави, результативність боротьби з корупцією, гарантії майнових прав і прав власника, які є ключовими для роботи бізнесу, здійснення інвестицій в Україну. Необхідна надійна, ефективна, некорумпована судова система. Саме такими є очікування з боку бізнесу.

- Між Україною та Росією існують певні проблеми стосовно газового транзиту з 1 січня наступного року. Угоди поки що немає і не знаємо, буде вона чи ні. Знаємо про тристоронні переговори за участі ЄС. З вашої точки зору, наскільки це питання чутливе для Європи, та зокрема для Франції, і наскільки це критично для європейського споживача?

Франція напряму не залучена до цих консультацій. Ми діємо в особі Європейської комісії, яка виступає в ролі посередника.  Маємо надію на успішне завершення  цих  консультацій в інтересах обох сторін. Але прямого інтересу для Франції тут немає.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Проблема качества ввозимых в Украину лекарственных средств остается актуальной - президент АПЛУ

И.о. главы АМПУ Вецкаганс: Принятие законопроекта о корпоратизации АМПУ – одна из важнейших задач для отрасли в 2020г

Задачи по наполнению бюджета в Украине превалируют над необходимостью долгосрочного развития инфраструктуры – и.о. главы АМПУ

Страхование жизни не может развиваться без инвестиций - глава объединения "Платформы-Life-страхования" Нина Гузей

CEO "Оператор ГТС Украины" Макогон: Мы готовим технико-экономическое обоснование для оптимизации системы

Глава СБУ: Мы не обслуживаем политические элиты, а обеспечиваем национальную безопасность страны

Президент ЧАО "ХК "Киевгорстрой" Игорь Кушнир: Компания будет защищать свои активы в Крыму от крымских чиновников в международных судах

Топ-менеджер "Нафтогаза" Фаворов: Мы не отказываемся от бурения, но будем вкладываться в экономически эффективные проекты

Глава представительства Crown Agents в Украине Коротченко: Просроченные лекарства мы априори не можем поставлять

Руководитель МЗУ: "У нас есть три механима, которые позволят вступать в долгосрочные отношения с поставщиками"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА