13:59 27.09.2019

Выплата или невыплата пенсий на неподконтрольной территории будет вопросом правительственной стратегии – Соколовская

16 мин читать
Выплата или невыплата пенсий на неподконтрольной территории будет вопросом правительственной стратегии – Соколовская

Эксклюзивное интервью министра социальной политики Украины Юлии Соколовской агентству "Интерфакс-Украина" (подается на языке оригинала)


Від кого ви отримали першу пропозицію очолити міністерство?

Тут варто повернутися на крок назад і сказати про те, що Олексій Гончарук, будучи ще на посаді заступника керівника Офісу президента, запросив мене на посаду стратегічного радника з питань соціальної сфери. Я йому допомагала експертно сформувати стратегію і розібратися з нюансами цього напряму. В процесі він почав мене запитувати: якби формувався уряд, чи готова була б я туди піти. Я відповідала, що це залежить від того, хто буде прем’єром, і від загального складу Кабміну. Тобто мене цікавило, які це будуть люди і які цінності. Тому вперше запропонував саме він.


І ближче до формування Кабінету міністрів Гончарук підтвердив свою пропозицію, що бачить вас на посаді міністра, і ви одразу погодилися?

Не зовсім так. Насправді він мене запитав, до якої позиції я більше схиляюся: міністр чи заступник міністра. Я відповіла, що позиція міністра, але за умови, що я буду формувати команду, так я відповідатиму за свої рішення, а не чиїсь. Далі він запитав, чи є у мене команда і хто ці люди, потім була спільна зустріч з командою, а згодом і зустріч з президентом.


Не було страшно, зважаючи на те, що це досить відповідальна і дуже масштабована позиція, порівнюючи з вашим попереднім досвідом?

Дійсно, це дуже відповідально, але не страшно. Я взагалі вважаю страх однією з найгірших якостей – його потрібно долати. Це була просто необхідність прийняти зважене рішення, особливо враховуючи саму сферу. Однозначно, це рішення для мене не було легким і прийнятим одразу.


Після призначення ви змінили всіх заступників. Невже серед них не знайшлося нікого, хто міг би забезпечити тяглість попередніх реформ?

Я давно знайома з практикою формування урядів в інших країнах. Міністр і заступники міністра – це політичні посади, вони приходять з тієї чи іншої політсили, так у світі заведено. При цьому є державний апарат, державні службовці. Забезпечення тяглості попередніх реформ, як ви це назвали, - це одне з їхніх завдань. Саме ці фахівці повинні рухати далі напрацювання, давати поради новій політичній команді і презентувати своє бачення, як відбувалися попередні реформи.


Тобто держсекретаря будете залишати?

Я залишу всіх, хто буде встигати за темпом, за технологіями, які ми тут хочемо запровадити, і за цінностями, які ми сповідуємо.


Як ви оцінюєте роботу вашого попередника Андрія Реви?

Мені досить просто зараз говорити про пана Андрія. В минулому уряді, як на мене, основний акцент роботи Міністерства соціальної політики був спрямований на трудові відносини, на зайнятість, на підняття мінімальної зарплати, на ЄСВ, наповнення бюджету Пенсійного фонду, перевірки підприємств, які не оформлюють своїх працівників.

При формуванні нового уряду ми домовилися про інший формат та функції міністерств. З нашого міністерства функція трудових відносин і зайнятості переходить до Міністерства економічного розвитку. На цьому етапі розвитку нашої країни ми з колегами (в тому числі з Тимофієм Миловановим) вирішили, що це економічне питання – виводити з тіні робочі місця і зарплати, і це все має бути в комплексі з економічною політикою. У мене зараз інший акцент, а саме – на соціальні послуги, на виплати, які здійснює уряд, і превенцію. Тому я не так сильно заходжу на територію пана Реви, у нього були інші пріоритети.


Але є якісь позитивні кейси, які ви будете продовжувати, наприклад "Прозорі офіси" чи ще щось?

Щодо "Прозорих офісів", то наше завдання рухатися далі. Останнім часом ми мали багато зустрічей з людьми, які займаються впровадженням ЦНАПів. Ми взагалі хочемо, щоб наші послуги в соціальній сфері були доступні і в ЦНАПах в ОТГ, у нас уже є окремі проекти і пілоти. Тобто, щоб ці послуги були не лише в управліннях соцзахисту, а були ближчими і комфортнішими до людей. Це один з наших пріоритетів. Мені здається, цей напрямок трохи недоотримав новизни, яка є в інших сферах, тому ми хочемо дуже швидко виправити це.


Що із впровадженого попереднім складом міністерства, на вашу думку, робилося зовсім неправильно, потрібно йти в іншому напрямку?

Це питання в цілому побудованої системи. Мені здається, що система багато десятиліть рухалася за принципом "так історично склалося". Те, що я б хотіла зробити, – це проаналізувати причини, чому так сталося. Наприклад, дуже болісна для всіх і заполітизована тема – прожитковий мінімум. У нас до прожиткового мінімуму прив’язані зарплати, штрафи, податки і багато іншого. Загалом, до нього прив’язано більше ста виплат. І якщо на трошки підняти прожитковий мінімум, то це одразу зриває бюджет, бо все до нього прив’язано. Ми стали абсолютно відірваними від тієї цілі, яку мусить виконувати прожитковий мінімум.

Мені дуже часто пишуть в Facebook, що я очолила соцзабез. Можливо, я і очолила соцзабез, але я не хочу, щоб це так виглядало після мене. Наша функція, як Міністерства соціальної політики, не тільки робити виплати, наше завдання – розвивати соціальні послуги.


В поданому проекті держбюджету після показників прожиткового мінімуму, які не суттєво відрізняються від сьогоднішніх, є така дивна приписка, що уряд буде робити кроки, щоб збільшити цей мінімум в 2020 році до 4251 грн. Розшифруйте, яким чином це можна реалізувати.

Ми зараз працюємо над законопроектами, днями зустрічалися з бюджетним комітетом і домовилися, що вони до 1 жовтня чекають наших пропозицій. Зараз команда працює над законодавчими змінами, які ми хочемо запровадити. Якщо в загальному, то ми хочемо відв’язати прожитковий мінімум від усього, що не відповідає йому по суті, щоб більш гнучко можна було рухатися за програмами. Наприклад, у нас є програма допомоги малозабезпеченим сім’ям, і якщо б ми в цій програмі залишили прожитковий мінімум як такий, то в рамках цієї програми піднімати прожитковий мінімум простіше, ніж піднімати його повністю по всій системі. Зараз, за допомогою Світового банку, ми проводимо відповідні розрахунки.


Але, якщо відв’язати прожитковий мінімум від частини виплат, то до них треба буде прив’язати щось інше…

Тоді це буде в абсолютних цифрах. Зараз це лише наша пропозиція, сподіваюся, що більшість у Раді матиме схожі погляди. Ми реально хочемо більше гнучкості у цій системі. Законом про держбюджет ми кожного року можемо встановлювати конкретні пріоритети, які ми зараз підтримуємо, в абсолютних цифрах. Наприклад, щорічно можна визначати, що така-то допомога становитиме 1 тис. грн, а наступного року, через кілька років, коли ми вийдемо з проблеми, яку ми вирішуємо цією допомогою, це може змінюватися. Система має бути гнучкою і відповідати потребам, які є в конкретний момент.


Найбільш хвилює громадян запитання: чи чекати наступного року суттєвого підвищення мінімальної заробітної плати?

Мінімальна зарплата - це політика Мінекономіки. На рівні уряду ми вже домовилися про передачу цих функцій, прийняли відповідні рішення. Загалом, я вважаю, що у нас мінімальна зарплата стала просто податковою базою, це мінімум, з якого сплачуються податки. Це теж комплексна проблема, не мінімалки як такої, а проблема економіки, податкової системи, бізнесу.


Все ж, наскільки сьогоднішній показник мінімалки відповідає часу?Профспілки говорять, що вона в цьому році мала б становити 7,7 тис. грн.

Я дуже вірю в цифри і аналітику, у мене має бути все підтверджено даними. Я розумію, коли ми говоримо про прожитковий мінімум, де є певна методологія, це можна обрахувати. А от щодо мінімальної зарплати, важко сказати, з чого була взята цифра 7,7 тис. грн.


В проекті державного бюджету на 2020 рік ви заклали ще більші дотації на Пенсійний фонд, ніж у попередньому році, з чим це пов’язано?

Якщо ви подивитеся закон "Про державний бюджет", це 172 млрд грн. Ця сума насправді складається з двох величин: це безпосередньо дефіцит – 26 млрд, а все решта – це надбавки до пенсій, різні види доплат до пенсій різним категоріям населення, тобто це не страхові, з точки зору нашої солідарної системи, виплати. Цю решту держава платить з бюджету, бо це не покривається ЄСВ і власними надходженнями Пенсійного фонду, тому що природа цих виплат інша.


У вас є прогнози, коли ця цифра може піти на зменшення?

Це математика. Як фінансується пенсія? Ми, як працюючі люди, платимо Єдиний соціальний внесок, і що більше людей працює, тим більше доходів не в тіні, тим більше наповнюється Пенсійний фонд. Чим більше власних надходжень – тим менший дефіцит. Тому все буде залежати від нашої економічної ситуації. Економічне зростання створюється, в тому числі, коли працює бізнес, коли хороший інвестиційний клімат, коли створюються робочі місця, коли виплачуються високі білі зарплати, це автоматично збільшує ЄСВ. Якщо подивитися на нинішні показники ЄСВ, то вони насправді збільшилися, тобто є динаміка, що надходження зростають більше, ніж передбачено планово. Це також питання макропрогнозу. Якщо розраховуємо на пожвавлення ринку, то очевидно, це буде прямо впливати на ЄСВ в тій конструкції, яка є зараз.


Чи готова Україна до накопичувальної пенсійної системи?

Насправді, щоб була накопичувальна система, спочатку потрібно створити дизайн: хто платить, скільки відсотків, зробити актуарні розрахунки, чи це буде вигідно людині. Плюс накопичення – це довгі гроші, тобто збереження. Зазвичай, це працює так, що кошти інвестуються, а значить, має бути ринок, куди можна інвестувати. На сьогодні в Україні такого ринку фактично немає. Ви знаєте, що був прийнятий законопроект про "спліт" – в ньому також є питання регулювання недержавних пенсійних фондів, Комісії з цінних паперів фондового ринку. Це вірогідно перші кроки, про які можна сказати, що якщо будемо рухатися в цьому напрямку ефективно, то за якийсь період часу зможемо запровадити і накопичувальну систему. Треба детально дивитися. Є країни, які давно запровадили накопичувальну систему і у них є досвід: що спрацювало, а що ні. І нам теж потрібно це розуміти.

Я скажу таку річ – нам сьогодні нічого не заважає накопичувати собі на старість, але, на жаль, ми чомусь цього не робимо. Це насправді людська природа. Тому стимулювати людей накопичувати – це один із виходів. Але було б добре, якби люди були свідомі і думали про старість завчасно.


Тобто, наскільки я зрозумів, в близькій перспективі накопичувальна система в Україні вводитися не буде, наприклад, наступного року?

У короткостроковій перспективі навряд чи. У нас ще немає створеної інфраструктури, щоб це запрацювало, але вже є багато напрацювань. Взагалі, дослідження щодо накопичувальної системи показують, що очікування людей щодо цієї системи - завеликі, люди не до кінця розуміють, скільки це буде коштів.

І взагалі, я вважаю, що з нашою пенсійною системою - хоч це накопичувальна, хоч солідарна - насправді людина не розуміє, скільки вона отримає пенсії, сплачуючи ЄСВ. Це також проблема, і я б хотіла наступними місяцями цим зайнятися, просто пояснити людям, як працює наша солідарна система.


А якщо буде збільшено прожитковий мінімум до запланованих 4,2 тис. грн, тоді і пенсія має бути не менша?

Так. Це прямо впливає на пенсію.


Але ж це додатково будуть потрібні якісь величезні гроші. Це реально?

Я би дуже хотіла, щоб ми як уряд і влада спрацювали, і все вийшло.


Чи плануються зміни в діючу солідарну пенсійну систему?

Як на мене, нинішня система - занадто складна. Є сім видів різних пенсій, є формула розрахунку. Я б дуже хотіла пояснити людям, як це працює, і спростити механізми.


Що ви маєте на увазі?

Ми ведемо активну роботу у цьому напрямку. Ми працюємо разом зі Світовим банком, який багато років знайомий з українською пенсійною системою. Зараз є нові тенденції в пенсійному забезпеченні в світі. У нас, в Європі, є спільна проблема – старіння нації, і доводиться реагувати на нові виклики і модернізовувати свої пенсійні системи. Ми якраз дивимося, як більш розвинуті країни подолали ці проблеми. У нас, до речі, буде інший виклик: скоро почнуть виходити на пенсію люди, які в 90-х роках офіційно не працювали, і на це ми теж повинні реагувати.


Вам відомо, яка реальна кількість пенсіонерів проживає на непідконтрольній території і не отримує пенсію?

Ми розуміємо, що наші органи там не працюють, і у нас немає достовірної інформації, скільки таких людей і що там взагалі відбувається. У нас є дані лише про те, скільки пенсіонерів було до окупації і скільки з них уже хоч раз зверталися за пенсією на підконтрольній території. Якщо говорити в цифрах, то мова йде про близько 120 тисяч пенсіонерів, які не зверталися.

Я знаю, що ви будете далі запитувати про нашу стратегію, що ми збираємося з цим робити. У нас були стратегічні сесії з міністрами в рамках підготовки програми дій уряду. Ви зараз запитуєте про шматочок великої політики: чи будуть виплачуватися пенсії. Так ось, відповідь на запитання щодо пенсій можна буде отримати лише після того, як буде сформована загальна урядова політика щодо роботи з тимчасово окупованими територіями.


Але ж ви на цих стратегічних сесіях адвокатуєте якусь свою позицію, яке ваше бачення? Попередній уряд і ваш колега міністр говорили, що виплата пенсій на тих територіях можлива лише після деокупації.

Питання деокупації – це компетенція іншого міністерства. Я вам можу розказати про політику, за яку відповідаю я: про субсидії, виплати, допомоги і багато інших речей.


Виплата чи невиплата пенсій – це сфера вашого міністерства.

Виплата чи невиплата пенсій – це досить технічна річ. Прийнято політичне рішення – є виплата пенсій, не прийнято – немає виплати.


Тоді останнє з цієї теми. Як бути з накопиченою заборгованістю по пенсіям людей з непідконтрольних територій, які, не дочекавшись виплати, померли? Люди мали право на гроші, але не отримували їх, тепер уже і не отримають.

Це теж питання загальної стратегії. Наразі багато виплат проводяться за рішенням Конституційного суду чи судів загальної юрисдикції, поки в уряду не вибудована позиція.


Чи працює міністерство над зміною критеріїв визначення субсидіантів?

Ні. Системно змінювати нічого не будемо. Ми реально проаналізували, як система субсидій починалася і як вона трансформувалася. Ми бачимо, що, в принципі, вона працює. Звичайно, до нас звертаються люди щодо окремих моментів. Є речі, які ми хочемо відкоригувати, але це не стосується критеріїв, це стосується певних технічних речей. Можу запевнити, що субсидій вистачить на всіх, хто їх потребуватиме. Ми заклали достатньо коштів.


Що скажете про ідею президента щодо того, щоб люди старше 70-ти років взагалі не сплачували комуналку? Це можливо реалізувати?

Ми говорили з президентом, в тому числі, і на цю тему. Президент озвучував цю ідею більш широко. У нього є бажання, щоб люди на пенсії жили достойно. Також він хоче, щоб Україна буда країною, де хочеться провести старість.

Ми всі шукали можливі варіанти, щоб допомогти людям похилого віку. Несплата комуналки була як ідея. В цьому контексті ми подивилися на систему субсидій і побачили, що в середньому сім’ї субсидіантів платять за комунальні послуги близько 10% свого доходу. Чесно, це не такі великі гроші, але вони стимулюють людей до ощадливого використання енергоресурсів. Коли люди нічого не платять, як це було раніше, люди не економлять, бо не відчувають, скільки це коштує, хто за це платить. І це, знову ж таки, відносини між державою і постачальником послуг, а не з людиною, що є не найкращим механізмом, ми це проходили.


Тобто нічого такого не буде, все обмежиться механізмом субсидій?

Ми зараз це не розглядаємо. Зараз акцент – на продовженні політики субсидій.


Робота над новою редакцією Трудового кодексу вже почалася. Можете розкрити якісь його новели, бо нещодавно голова профільного комітету дуже заінтригувала, сказавши, що він буде аж занадто ліберальним.

Це також одна з функцій, яку ми поступово передаємо в Мінекономіки, тобто ринок праці, трудові відносини тощо. На сьогодні ми працюємо з ними в тандемі. Зараз Трудовий кодекс на етапі концепту, який ми хочемо запропонувати. Насправді, є бажання, щоб він був достатньо ліберальним, в тому числі в плані контрактних відносин. Головна ідея, щоб наші трудові відносини були менше зарегульовані. Ви, напевно, самі знаєте, скільки роботодавцю коштує створити робоче місце, а потім, якщо в нього не складається зі співробітником, то яка важка процедура звільнення. Документ буде спрямований на лібералізацію взаємовідносин роботодавця і працівника.

Я багато чула, що профспілки насторожено спостерігають за процесом. Але я вважаю, що тут для них, навпаки, буде більше простору. Є працівники, є адміністрація якогось підприємства, є їх контрактні чи трудові відносини, і якщо щось іде не так, то тут уже включаються профспілки, щоб захищати права працівників в цих взаємовідносинах. Гнучкість ринку праці і трудових відносин, на мій погляд, важлива для всіх, тому що буде створюватися більше робочих місць. В цьому і суть лібералізації, щоб роботодавці не боялися створювати робочі місця, щоб їм це було не складно потім адмініструвати.


Кожна лібералізація для роботодавців – це трохи наступ на права працівників, чи ні?

Чому? Для мене здається трохи архаїчним, коли, наприклад, на держслужбі постійно потрібно змінювати структуру, щоб просто попрощатися з працівником. І бізнес завжди знаходить рішення, як вийти навіть із найбільш зрегульованої ситуації, питання в тому, скільки це всім коштує. Я не вважаю, що лібералізація трудових відносин погана для людини. Є досвід зарубіжних країн, який показує, що при лібералізації трудових відносин реально створюються робочі місця, з’являється гнучкість для працівників, справді ринок праці. Це не тільки і не стільки для роботодавців.


Коли в планах завершити роботу над документом?

Ми орієнтуємося за 3-4 тижні напрацювати концептуальні речі, з якими уже можна буде виходити. Це спільна робота Мінсоцполітики, Мінекономіки і профільного комітету.


Можна сказати, що з 1 січня 2020 року запрацює новий Трудовий кодекс?

Мені здається, це трохи оптимістично, але ми б хотіли зробити це якомога швидше. Команда працює, щоб в терміни, більш-менш, вкладатися.


В одному із своїх дописів ви назвали нововведення в проекті держбюджету, які не потребували змін до законодавства. Розкажіть, які законопроекти готує Мінсоцполітики, та що планується вносити на розгляд парламенту разом з прийняттям держбюджету-2020.

Крім законопроектів щодо прожиткового мінімуму, також хочемо продивитися наші програми по малозабезпеченим. Це знову в контексті можливого підняття прожиткового мінімуму. Також хочу передивитися допомогу з догляду за людьми з інвалідністю. Знову ж таки, для мене дивно, коли жінка три роки в декреті отримує по 860 гривень в місяць, мабуть, це теж є сенс переглядати.

Є ще речі, які ми обговорювали з Міносвіти і уповноваженим президента з прав дітей, а саме, що стосується деінституалізації дітей. Тут ми хочемо почати працювати над попередженням і дивимося, які зміни в законодавство для цього потрібні. Щоб відійти від фінансування інтернатів, а перейти на допомогу сім’ї, щоб дитина залишалася в родині. Крім того, я би дуже хотіла, щоб ми з наступного року запровадили більш серйозний інститут фахівців соціальної роботи, щоб це реально були люди, які приходять в сім’ї і знають їх проблеми, а також можуть адекватно оцінити стан сім’ї і порадити, яку допомогу може надати держава чи місцеві органи. Мені здається, виявлення сімей, які самі не звертаються, але мають проблеми, є важливим, і ми зараз дивимося, як це можна імплементувати в рамках наступного бюджетного періоду – тут також важлива активна позиція органів місцевого самоврядування.


Які KPI ви для себе поставили?

В програмі уряду будуть дуже чіткі критерії. Але для себе – якби я через рік відчула, що у нас змінилася парадигма соціальної політики: з утримання і роботи з кризою на її превенцію, допомогу сім’ям виходити зі складних життєвих ситуацій, в тому числі розвиваючи соціальні послуги та здійснюючи виплати тим, хто цього реально потребує, тобто робота над попередженням криз, а не з їхніми наслідками, то для мене це був би мегапоказник успішної роботи. Другий момент – це створення наших інформаційних систем і реєстрів, щоб знати, як ми можемо допомагати сім’ям грошима. Насправді, я думаю, що за рік ми можемо вийти на хороші результати.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Замминистра Божок: Тактическая задача МИД - обеспечить присоединение Украины к ПДЧ, а пока - приобщиться к Программе усиленных возможностей НАТО

Глава парламентского комитета по нацбезопасности Завитневич: основное в стратегии восстановления суверенитета Украины - возвращение всех оккупированных Россией территорий без каких-либо условий

Земельная реформа – это о порядке в земельных отношениях, а не о продаже земли – уполномоченный президента Р.Лещенко

Посол ФРГ: Минский процесс будет продолжаться, даже если не будет политического урегулирования

Цель членства в ЕС для Украины помогает не терять мотивации проводить реформы – экс-премьер Литвы

Глава НАГС Стародубцев: Линия фронта проходит по менеджменту в госслужбе

Собственник СК "Гардиан" Арунас Шикшта: Украинский рынок очень перспективный, я бы рекомендовал на него заходить именно сейчас

Мы находимся на этапе внедрения изменений, которые выведут стройотрасль из прошлого в будущее – замглавы профильного комитета Рады Шуляк

Александр Ярославский: «Вопрос Донецка решится только в Донецке»

Елена Шуляк: Реформа архстройконтроля должна пройти обязательно. Если не найдем решения, можем пойти на радикальный шаг – ликвидацию ГАСИ

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА