12:01 15.08.2019

После назначения нового министра иностранных дел Украины обновление посольского корпуса продолжится - госсекретарь МИД

13 мин читать
После назначения нового министра иностранных дел Украины обновление посольского корпуса продолжится - госсекретарь МИД

Эксклюзивное интервью государственного секретаря Министерства иностранных дел Украины Андрея Заяца агентству "Интерфакс-Украина" (публикуется на языке оригинала)

Минулого року набув чинності закон про дипломатичну службу. У якому напрямку ви бачите можливості для глибших змін у МЗС?

Почну з того, що наша загальна оцінка за 9 місяців застосування закону про дипломатичну службу без виключення позитивна. Загалом закон дозволив нам бути більш динамічними та сучасними, більш планованими та передбачуваними.

Зокрема, ми змогли врегулювати проблему, коли колеги, повернувшись із відряджень, були, так би мовити, у підвішеному стані, бо не мали посади в апараті міністерства. Тепер у нас є інститут виведення в розпорядження таких працівників. У тому випадку, якщо вони вже завершили відпустку, а їхні колеги не поїхали з апарату, ці працівники виводяться в розпорядження, працюють, не займаючи при цьому конкретних посад, отримують заробітну плату і як тільки посади звільняються – призначаються.

Крім цього, тепер ротація дійсно набула планового характеру. Зокрема, колег, які працюють за кордоном, ще в квітні цього року повідомили про те, в якому місяці 2020 року їхні відрядження завершуються. Це світова практика. Ми вийшли на рівень, не гірший за наших колег у дипломатичних службах в Європейському Союзі, США або Канаді – там теж мінімум за рік колеги знають, коли завершуються їхні відрядження.

Нарешті нам вдалося врегулювати питання медичного забезпечення, а також навчання дітей працівників у дошкільних та середніх навчальних закладах за кордоном. Навчання дітей співробітників усіх дипломатичних установ України за кордоном коштує близько $1 млн на рік. Безумовно, є країни, де діти навчаються безкоштовно, але більше половини - це платне навчання. Уряд визначив порядок оплати за навчання, у травні цього року всі установи було забезпечено коштами на ці цілі.

Що, на вашу думку, все ще потребує вдосконалення?

Звичайно, є низка аспектів. Так, ще в жовтні 2015 року розпочав роботу пілотний проект, який мав на меті дати більшу автономію співробітникам у питанні оренди житла за кордоном, а також невеликих витрат, які пов’язані з оплатою, наприклад, мобільного зв’язку. Зараз ми маємо на меті після призначення нового складу Кабміну внести на розгляд пропозицію щодо перетворення цього пілотного проекту в постійно діючий механізм.

Бачите якісь глобальні виклики?

Я не думаю, що базові проблеми дипломатичної служби дуже відмінні від держслужби загалом. А те, що потребує вдосконалення, на мою думку, в державній службі загалом – це спрощення процедури накладення дисциплінарного стягнення та звільнення працівника. Під час участі у конкурсі на посаду голови Митної служби Максим Нефьодов підкреслив, що практично неможливо звільнити державного службовця. Якщо я не помиляюсь, то він навів приклад лише одного звільненого працівника з МЕРТ. У нас статистика дещо краща – нам вдалося звільнити 7 працівників за відповідними статтями закону про державну службу. Та це лише крапля в морі.

Звичайно, державний службовець має бути захищений від волюнтаризму або суб’єктивного ставлення керівників, але, з іншого боку, рівень цього захисту має тримати цього службовця в динаміці. Він повинен розуміти, що зарплату треба відпрацювати. Але наразі система ще не спонукає державного службовця до того, аби він почувався в цій динаміці.

У своїх інтерв’ю ви не раз казали про людей у структурі МЗС, які є баластом, яких потрібно звільнити…

Так, якщо не помиляюся, я у 2017 році оцінив їхню кількість у третину загального складу. Проблема дуже комплексна, тому що вона потребує вимогливості, в першу чергу, безпосереднього керівника. І дипломатичність, притаманна МЗС, тут не завжди допомагає. Начальнику простіше психологічно не загострювати конфлікт, а поставити задовільну оцінку роботі працівника і розраховувати на те, що він піде з посади з ротацією.

Буквально місяць тому ми в апараті міністерства почали виплачувати надбавку за виконання особливо важливої роботи. Отже, я звернувся до директорів департаментів з пропозицією заохотити фінансово тих, хто справді працює найкраще. Дві третини підтримали це і дійсно внесли пропозиції щодо невеликої кількості колег, які будуть отримувати цю надбавку, і вона стане відчутним доповненням до заробітної плати. Але маю відверто сказати, що в колективі це сприйняли неоднозначно. Я свідомий того, що можливі конфлікти на цьому ґрунті, але не буває конфліктів тільки там, де нічого не роблять.

Яка кількість людей приходить до вас ззовні, я маю на увазі, людей не із системи МЗС?

У 2018-му – 1-му півріччі 2019 року ми провели дуже багато конкурсів на заміщення посад переважно в закордонних дипломатичних установах України. За 1-ше півріччя цього року ми провели 95 конкурсів, на які подано 655 заяв – десь 7 людей на одне місце. У нас, звичайно, високі вимоги до кандидатів на посади. Зокрема, дві іноземні мови для дипломатів. І я зараз не про російську. Оскільки були деякі дуже винахідливі кандидати, які навіть через суд намагалися довести, що слід враховувати знання російської як іноземної. Ми це врахували, і зараз в наших оголошеннях ми чітко зазначаємо, що не йдеться про державну мову країни-агресора.

Отже, з цих 95 конкурсів 64 конкурси відбулися і визначено переможців. Я гадаю, що ця цифра буде відповіддю тим, хто каже, що всі конкурси наперед мають своїх переможців і якщо не маєш знайомств і блату, то нема чого подаватися. Якби ці конкурси проводилися під конкретних людей, то, напевно, ми б не мали майже третини вільних посад. Загалом можу сказати, що ми задоволені кількістю конкурсів, а також якістю переможців. Звичайно, як і в будь-якій справі, є так званий брак, але я би оцінив його в 2-3%, що, на мою думку, є не критичним.

Який зараз рівень оплати праці дипломатів? Чи є він привабливим для справді кваліфікованих спеціалістів?

Якщо говорити про зарплату в апараті міністерства, то вона нічим не відрізняється від інших міністерств. В середньому заробітна плата за перше півріччя 2019 року для першого секретаря або головного спеціаліста, що є рівнозначними посадами, становила 20105 грн. Від цієї суми треба відняти 18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору, тобто виходить десь 16 тис. грн.

Що стосується зарплат у закордонних установах, яких статистично переважна більшість, там крім власне зарплати в гривнях є ще компенсаційні виплати у валюті. Скажу, що ми зараз знаходимося на нормальному рівні оплати, а також відшкодувань тих витрат, які несуть співробітники за перебування в іноземному середовищі. Якщо порівнювати з країнами Східної Європи, то ми, звичайно, не на першому місці, але і не на останньому. До речі, новому складу Кабміну маємо намір внести пропозицію про зняття грифу "для службового користування" з урядового рішення, яким визначено суми компенсаційних виплат за кордоном.

А чи не є критичною кількість вакантних посад? Нам варто очікувати нових звільнень?

Безумовно, процес оновлення посольського корпусу триватиме. Очевидно, це станеться вже після призначення Верховною Радою нового міністра закордонних справ.

Кількість тих вакансій, які зараз є, незначна. Тим більше, я зовсім не вважаю, що кожне посольство повинно очолюватися послом. Це є нормальною міжнародною практикою. Такий рівень представництва залежить, в першу чергу, від активності двосторонніх відносин. Зараз, якщо не брати до уваги тих 11 колег, які були кілька тижнів тому звільнені з посад, то у нас не більше 5 вакантних посад послів. І я не включаю посаду посла в Російській Федерації. Новопризначений міністр з президентом будуть працювати на тим, аби обрати гідних людей і, я впевнений, що вже на початку 2020 року почнуться призначення нових глав дипломатичних представництв України за кордоном.

Чи правда, що американська сторона декілька разів відхиляла українські пропозиції щодо кандидатур посла України у Вашингтоні?

Процес добору і погодження кандидатури посла дуже делікатний. Власне це не стільки адміністративний процес, скільки політичний. І ми використовуємо дуже ретельний підхід до відбору кандидатів. Зі свого боку можу сказати, що інформація про те, що декілька кандидатур було запропоновано на посаду посла, а вони були відхилені американською стороною, не відповідає дійсності.

Занепокоєння викликане, в першу чергу, тим, що візит президента України до США готується в умовах відсутності посла. Хто саме від МЗС здійснює підготовку?

Той візит, над яким активно працює МЗС, – це візит на сесію Генеральної асамблеї ООН в останній декаді вересня. І його підготовкою займається, коли мова йде про закордонні установи, наш постійний представник при ООН Володимир Єльченко, який є досвідченим дипломатом.

Паралельно з цим ведеться робота з підготовки візиту президента до Сполучених Штатів. І тут я би відійшов від персоніфікації зовнішньої політики, бо не вважаю, що наявність або відсутність посла може стати на заваді підготовці президентського візиту, особливо коли йдеться про такого важливого партнера, як США. Тим більше, посольство у Вашингтоні є одним із найчисельніших, там працюють професіонали з величезним досвідом. Крім цього, є люди в апараті міністерства, наприклад, з департаменту Америки, а також куруючий заступник міністра, які мають необхідні знання з питань двостороннього порядку денного. Тому можу запевнити, що організація візиту здійснюється попри те, що посол Чалий уже звільнений зі своєї посади.

Під час виборів на закордонному виборчому окрузі подекуди спостерігалися черги. Як це можна, на вашу думку, вирішити?

Вибори на закордонному виборчому окрузі відбулися. Я не бачив жодного закиду в ЗМІ, з боку громадськості або політичних діячів, що була якась установка на забезпечення перемоги будь-якої політичної сили або кандидата. Нарешті ми змогли перегорнути сторінку, коли від наших посольств очікувалося надання якогось наперед визначеного результату. Маю підкреслити, що не було жодних прохань або навіть натяків на те, що хтось конкретний має перемогти. Предметом моєї особистої гордості є вільний вибір українців. І я, коли зустрічався з колегами, які були долучені до організації цього процесу, щиро їм подякував, що ми змогли належним чином організувати проведення процесу виборів як у 2014-му, так і в 2019-му.

Дійсно, процедура організації виборів за кордоном є дуже складною. Ми бачимо декілька проблем, організація виборчого процесу там доволі коштовна і логістично ускладнена, бо ми маємо забезпечити розвезення печаток і бюлетенів, а також забезпечити роботу ДВК. МЗС звертало на це увагу ще з 2015 року, пропонуючи удосконалити виборче законодавство, аби дозволити максимальній кількості громадян за кордоном скористатися своїм виборчим правом. Але порядок денний наших парламентарів був зайнятий іншими питаннями. Після президентських виборів 2019 року ми одразу ж звернулися до Кабінету міністрів з пропозицією щодо запровадження електронного голосування принаймні на виборчому окрузі за кордоном. Прем’єр-міністр України дав відповідне доручення Міністерству юстиції і Державному агентству електронного урядування, які зараз спільно з нами та колегами з Центральної виборчої комісії почали відповідну роботу.

Який механізм е-голосування на розгляді?

До обговорення технології ми ще не дійшли. Електронне голосування має величезні переваги, зокрема, в рази збільшить кількість тих, хто зможе проголосувати, зменшить витрати на організацію голосування і логістику, суттєво розвантажить наші закордонні установи. Але при цьому ми свідомі того, що є і ризик втручання, а рівень захисту персональних даних має бути дуже продуманим. З одного боку виборець має себе чітко ідентифікувати, але при цьому реалізувати своє право таємниці голосування. Ми вивчаємо досвід Естонії, яка вже багато років успішно реалізує таку систему.

Минулого року відкрилися декілька консульських установ. Які плани на цей і наступний роки?

Проекти, звичайно, є, але, відверто кажучи, ресурсів для їх реалізації цього року немає. Ми вже фінансово досягли тієї межі, яка унеможливлює розширення мережі консульських установ. Хоча зараз на порядку денному стоїть декілька проектів. Наприклад, створення консульської установи на території Франції, оскільки це одна з найбільших європейських держав і там, крім Парижа, більше немає консульської установи, або відкриття додаткової консульської установи в США. Ми також вивчаємо питання, що стосуються Албанії, куди зросла кількість наших подорожуючих. Звичайно, реалізація цих проектів буде залежати від державного бюджету на наступний рік.

Які цифри будете закладати в проект держбюджету на наступний рік?

Загалом МЗС веде 8 бюджетних програм: це і фінансування апарату міністерства, і всіх 126 установ за кордоном, це внески до бюджетів міжнародних організацій, культурна дипломатія та інші. Отже, цього року ми були забезпечені на 4,5 млрд грн. На 2020 рік ми, звичайно, робили запит на більшу суму, яка нам потрібна, на те, аби ми могли забезпечити розширення мережі представництв. У нас є 4-5 консульських установ, де дуже гостро стоїть питання збільшення кількості працівників. Проте Міністерство фінансів нам повідомило про стелю видатків на 2020 рік – вони залишилися на рівні 2019 року. Аби ви не думали, що ми тільки споживаємо і витрачаємо бюджетні кошти, маю зазначити, що за рахунок консульського збору ми забезпечили надходження 1 млрд грн до держбюджету.

Безвізовий режим з ЄС став проривом для українських подорожуючих. Які наступні країни, куди українці зможуть подорожувати без обмежень?

Маю розчарувати: таких проривів, як були, вже не буде. За останніх п’ять років нами були укладені 20 двосторонніх угод з іноземними державами про безвізові поїздки громадян, ще 17 держав запровадили візові спрощення в односторонньому порядку для громадян України. Звичайно, є запит суспільства на безвізові поїздки, і нами робота продовжується.

З тих, що можуть бути реалізовані вже до кінця цього року чи максимум на початку наступного, я би назвав укладення безвізових угод з Еквадором та Монголією. Крім цього, буде укладена угода з Аргентиною, яка дозволить збільшити строк перебування в країні без візи до 90 днів. Також для дипломатичних та службових паспортів готується до підписання угода про безвізові поїздки зі Шрі-Ланкою.

Крім того, є низка країн, які становлять інтерес для українських громадян, і ми відчуваємо, що там можна буде досягти прогресу в середньостроковій перспективі. І тут я би назвав Колумбію, там уже фактично завершено погодження тексту угоди, і її можуть підписати найближчим часом. Ми ведемо активний діалог з Мексикою щодо безвізового режиму, і я сподіваюся, що наступного року вже вдасться вийти на результат. Окрім цього, продовжуємо наші переговори з Китаєм щодо збільшення терміну дії візи.

Є також низка країн – Велика Британія, Канада, США, з якими немає прогресу…

Британці зараз заявляють про неготовність вести діалог з Україною стосовно візової політики, оскільки немає чіткого бачення, яким буде Brexit і коли він відбудеться. Якщо він відбудеться 31 жовтня, то ми невдовзі розпочнемо діалог для того, щоб спростити візові процедури для громадян України. В першу чергу буде йти мова про створення візового центру в Києві. Зараз він находиться у Варшаві, що, як ви розумієте, істотно впливає на строки розгляду заявок.

Які перспективи зниження рівня відмов українцям у канадських візах?

Діалог ведеться. Але до досягнення результатів він ще триватиме.

Якщо буде прийняте рішення про запровадження візового режиму з РФ, чи готове МЗС технічно до його реалізації?

Звичайно, якщо буде прийняте таке політичне рішення, ми, як виконавча влада, маємо забезпечити його виконання. Класичними методами оформлення віз у закордонних установах ми точно не впораємось. Нам треба буде в рази збільшувати штат нашого персоналу в консульських установах у Росії. Навіть попри розповсюджену практику візових центрів, що значно скорочує час, які витрачає консул на перегляд візового досьє і на прийняття рішення. В Росії так само вже є візові центри, які переважно працюють з громадянами третіх країн, які перебувають в РФ і потребують української візи. Але знову ж таки повторюся, що якщо таке завдання буде поставлено, ми його виконаємо, але для цього потрібен додатковий ресурс. Чинним ресурсом ми однозначно не впораємося.

Яка кількість українських дипломатів зараз перебуває в Росії?

Можу сказати, що кількість персоналу наших п’яти дипломатичних установ на території Росії не перевищує 80 осіб. Це включаючи обслуговуючий персонал, чергових комендантів тощо.

Новий парламент скоро перейде до виконання обов’язків. Дипломат Богдан Яременко вірогідно очолить комітет із закордонних справ. Чого ви очікуєте від цієї співпраці?

Скажу відверто, що за останній час відбулося декілька зустрічей з паном Яременком. Якщо він буде обраний головою комітету в закордонних справах, то, на мою особисту точку зору, це буде дуже хороший крок, оскільки цей профільний для нас комітет очолить колега, який працював і в апараті, і за кордоном, і знає, як працює дипломатична служба.

Зараз ми працюємо разом з Дипломатичною академією над тим, аби запропонувати майбутнім членам комітету в закордонних справах, якщо з їхнього боку буде відповідний інтерес, професійний курс для того, щоб розказати тим, хто буде цього потребувати, хто не працював на дипслужбі, що ми знаємо.

Що плануєте розповідати їм на таких курсах?

Зараз змістове наповнення тільки розробляють. Безумовно, парламент - це незалежна гілка влади і не йдеться про те, аби когось чогось навчати. Ми маємо намір поділитися нашим баченням проблем міжнародної політики, пріоритетності напрямків, дати інформацію про роботу парламентських делегацій, які є в міжнародних організаціях. Це специфічні питання, які вимагають володіння специфічною інформацією, поділитись якою ми і пропонуємо, а рішення - за народними обранцями.

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Собственник СК "Гардиан" Арунас Шикшта: Украинский рынок очень перспективный, я бы рекомендовал на него заходить именно сейчас

Мы находимся на этапе внедрения изменений, которые выведут стройотрасль из прошлого в будущее – замглавы профильного комитета Рады Шуляк

Александр Ярославский: «Вопрос Донецка решится только в Донецке»

Елена Шуляк: Реформа архстройконтроля должна пройти обязательно. Если не найдем решения, можем пойти на радикальный шаг – ликвидацию ГАСИ

С 1 по 19 апреля 2020 года международные закупки лекарств не будут ничем регулироваться - юрист Дмитрий Алешко

CEO JKX Гладун: Украине необходимо следовать взятым перед инвесторами обязательствам по неизменности ренты на добычу газа

Шаг, который стоит сделать

Чрезвычайный и полномочный посол Азербайджанской Республики в Украине Азер Худиев: “В 2018 году товарооборот между нашими странами достиг $829 миллионов”

Нужно сохранять бизнес-разнообразие в финансовой экосистеме страны - гендиректор МТСБУ Шевченко

Все госпредприятия давно приватизированы – через менеджмент – глава комитета по вопросам экономразвития Дмитрий Наталуха

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА