16:12 20.06.2019

Украина не может потерпеть поражение в реформах – посол ЕС

9 мин читать
Украина не может потерпеть поражение в реформах – посол ЕС

Эксклюзивное интервью главы Представительства Европейского Союза в Украине Хьюга Мингарелли агентству "Интерфакс-Украина"  (подается на украинском языке)

Для свого першого візиту на посаді президента Володимир Зеленський обрав саме Брюссель. На вашу думку, чи змогла ця поїздка відповісти на питання та сумніви щодо зовнішнього курсу нового голови держави та його дипломатичної команди, які мали партнери України?

Під час свого візиту до Брюсселю президент Зеленський був абсолютно чітким та зрозумілим. По-перше, він відданий ідеї подальшої євроінтеграції України. По-друге, він налаштований продовжити та прискорити темпи реформ, зокрема, в сфері верховенства права. По-третє, він виразив своє бажання зробити все можливе, аби конфлікт на Донбасі якомога швидше завершився. Співрозмовники в Брюсселі позитивно оцінили ці погляди та заяви.

Багато хто в Україні вважає недосвідченість президента Зеленського, зокрема, у міжнародних справах, вагомим недоліком. На вашу думку, скільки потрібно часу, аби це виправити?

Ми вважаємо, що навколо нього є люди, які мають суттєвий міжнародний досвід, зокрема йдеться про заступника голови адміністрації президента Вадима Пристайка, якого ми добре знаємо як досвідченого дипломата, а також заступницю міністра закордонних справ Олену Зеркаль, яка також має значний досвід. Таким чином, ми бачимо, що навколо президента є люди, які розуміються на геополітичних питаннях і щодо яких ми не маємо жодних сумнівів.

Яких результатів очікують від президента Зеленського в Брюсселі в перші 100 днів на посаді?

Ми сподіваємося, що він зможе дійсно прискорити процес проведення реформ у деяких секторах. Мова йде про певні конкретні напрямки: в першу чергу, це впровадження верховенства права і боротьба з корупцією. Оскільки саме ці напрямки мають безпосередній вплив на перебіг реформ в інших сферах, а також на забезпечення якості життя українців.

Також ми очікуємо, що будуть продовжуватися реформи в енергетичному секторі. Усім відомо, що в кінці року закінчується дія поточного контракту на транзит газу територією України. Якщо Київ прагне зміцнити власну енергетичну незалежність, то конче необхідно впроваджувати реформи в газовому секторі, а також забезпечити проведення анбандлінгу Нафтогазу.

Є необхідність реформи і на ринку електроенергії та ринку землі, а також не будемо забувати і про сектор приватизації великих промислових підприємств. Ми сподіваємося, що в полі зору президента будуть усі ці питання.

Іншим важливим напрямком є імплементація Угоди про асоціацію, де величезний обсяг роботи полягає в приведенні законодавства України у відповідність із законодавством ЄС. Ми сподіваємося, що нове керівництво країни візьме до уваги все що було вже зроблене в попередні роки, а також зможе надати новий поштовх імплементації цієї Угоди.

Нарешті ми, очевидно, також сподіваємося, що нове керівництво України зможе віднайти спосіб, аби відновити роботу Мінського майданчику.

Менше ніж за місяць має відбутися саміт Україна-ЄС. Яким буде порядок денний?

Саме це питання зараз перебуває в процесі обговорення. Є багато тем, за якими нам треба поспілкуватися, головні будуть стосуватися перебігу конфлікту на Донбасі, а саме виконанню положення Мінських угод, що можна зробити для досягнення політичного вирішення цього питання. Очевидно, що ми також будемо говорити про виконання Угоди про асоціацію, а також реформи, які я вже згадав.

Як ви ставитеся до ідеї зняти економічну блокаду окупованих частин Донбасу? Це може стати тим кроком, що зрушить з мертвої точки Мінський процес?

ЄС завжди дотримувався тієї думки, що слід застосовувати інклюзивний підхід до всіх громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території України. Ми завжди казали, що Київ має докладати максимальних зусиль для того щоб і надалі виплачувати пенсії і необхідні соціальні виплати громадянам, які перебувають на тій території, аби зберегти міцний соціально-економічний зв’язок між територіями, поділеними лінією зіткнення. Коли блокада була запроваджена, ми це не підтримували. Ми завжди вважали що підтримка економічного зв’язку між двома сторонами є дуже важливим фактором, який може сприяти покращенню стандартів життя і подальшій реінтеграції цих громадян назад до українського суспільства.

Що стосується дій, що можуть сприяти роботі мінської групи, то ми вважаємо, що не тільки Україна має робити перші кроки, вони також мають бути зроблені другою стороною. Бо ті події що відбувалися, я маю на увазі і захоплення українських державних підприємств, і впровадження рубля, як платіжного засобу, на окупованих територіях, а також інші дії які були запроваджені так званими сепаратистами є неприйнятними. Тому, якщо з українського боку буде зроблений позитивний крок, то ми вважаємо, що підконтрольні Росії сили також мають його зробити.

Російська влада почала видавати паспорти мешканцям окупованих територій Донбасу. Чи розглядають у ЄС можливість запровадження санкції проти Росії в цьому контексті, а також не визнавати ці паспорти?

ЄС одразу відреагував на ці події, щойно президент Путін підписав указ. Було заявлено, що таким чином Росія здійснює чергову атаку на українські суверенітет, такі дії направлені на дестабілізацію ситуації в Україні, а також є кричущим порушенням Мінських угод. Наше керівництво обговорюватиме це питання протягом наступних тижнів. Я не можу сказати, яким буде результат дискусій. Але абсолютне засудження таких дій ми висловлювали раніше.

У президентській адміністрації розраховують запустити нову програму співпраці з МВФ в кінці цього року. Чи може це відтермінувати співпрацю ЄС з Україною по лінії макрофінансової допомоги?

Я сподіваюся, що ні. У нас є другий транш макрофінансової допомоги в розмірі 500 млн євро, і ми сподіваємося, що Україна вже протягом наступних місяців виконає всі необхідні умови для отримання цієї суми і ми всі працюємо над цим. Маємо надію, що вже до кінця року Україна отримає другий транш від ЄС.

Це також буде безумовно одним з питань, яке будуть обговорювати під час саміту 8 липня.

Що саме необхідно зробити Україні?

Є п'ять умов, які ще необхідно виконати. Здебільшого вони стосуються боротьби з корупцією, а також реформ в економічній сфері. Найбільш важлива з них - це запровадження НАЗК автоматизованої перевірки електронних декларацій держслужбовців.

Чи може запуск ринку електроенергії з 1 липня, як пропонує уряд, вплинути негативно на подальшу співпрацю з ЄС? На який термін Україна має відкласти запуск ринку електроенергії?

Ми провели широке обговорення цього питання. Так буквально тиждень тому зустрічалися з керівниками ДТЕК, а також обговорювали це питання з колегами з Європейського банку реконструкції та розвитку, з секретаріатом Енергетичного співтовариства. Загальна думка полягає в тому, що наразі Україна не готова запускати ринок електроенергії з 1 липня, як це було передбачено. Тому ми вважаємо, що є необхідність відкласти трохи відкриття ринку, не обов’язково це має бути на один рік. Можливо варто зустрітися через три місяці і переглянути, які умови буде виконано на той момент, і вже тоді шукати більш конкретну дату. У будь-якому разі наша думка, а також думка багатьох експертів, полягає в тому що, якщо ринок буде запущений зараз, то це може призвести до виникнення суттєвого хаосу.

Чи бачите ви можливість конструктивного вирішення питання мораторію на експорт деревини зі зміною влади в Україні?

Ми намагаємося вирішити це питання впродовж двох років, але поки що не змогли досягти конкретних зрушень. Верховна Рада України не мала бажання відміняти цю заборону на експорт деревини до Європейського Союзу, тому було прийнято рішення вдатися до інструменту з вирішення суперечливих питань, який передбачений Угодою про асоціацію. Перше засідання в рамках цього інструменту відбулося тут в Києві в лютому цього року; наразі ми очікуємо, що арбітражна панель розгляне це питання.

Як ви оцінюєте перспективи перегляду безмитних квот на аграрну продукцію найближчим часом? Які позиції в першу чергу можуть бути переглянуті?

Насправді Європейський союз вже виділив додаткові безмитні квоти для Україні наприкінці 2017-го року на важливі сільськогосподарські культури: пшениця, кукурудза та ячмінь. Наша Угода про зону вільної торгівлі також містить положення про перегляд безмитних квот через п'ять років після її запровадження, що означає що у 2021 році у нас буде можливість почати дискусії по цьому питанню.

Президент Зеленський дав антикорупційним органам три місяці, аби ті підтвердити свою ефективність. Чи задоволені в Європейському Союзі тим, як триває боротьба з корупцією зараз?

Ми всі знаємо, що не всі новостворені антикорупційні органи були достатньо ефективними. Нам відомо, що НАЗК має багато проблем і була не спроможна організувати роботу з верифікації електронних декларацій державних чиновників, до САП також подекуди були питання щодо діяльності. Тому нам здається цілком нормальним, що нове керівництво країни дає сигнал до перезавантаження діяльності антикорупційних органів. Це може сприяти їх незалежній та ефективній роботі. Ми сподіваємося, що антикорупційний суд отримає всі необхідні інструменти і засоби, аби належним чином працювати. Це також стосується і питання виділення необхідних приміщень.

Як би ви оцінили у процентах успішність реформи судової системи?

Насправді, конкретну цифру я не зможу назвати. Однак це безперечний факт, що відбулися значні зрушення. Наприклад, цього тижня Рада Європи дуже схвально оцінила зроблену роботу по судовій реформі. Були позитивні моменти дійсно, але факт залишається фактом: ми почали цю реформу за дуже низьких стартових позицій, а тому ще величезний обсяг роботи доведеться зробити.

Скоро парламентські вибори в Україні. Чого очікують від них європейські партнери? Безумовно, ми очікуємо, що парламентські вибори будуть чесними та вільними, на такому ж рівні якому були проведені і президентські вибори. Ми мали розмову з головою ЦВК пані Сліпачук, в ході якої ми підтвердили нашу готовність надавати всіляку допомогу. Ми сподіваємося, що українці будуть мати можливість обрати народних депутатів так само вільно, як змогли обрати президента.

За різними оцінками, від 50% до 70% майбутніх народних депутатів не матимуть жодного політичного досвіду. Чи маєте ви в планах допомагати їм освітніми програмами?

Ми маємо надію, що новообрана Верховна Рада продовжить курс на впровадження реформ, а ми, в свою чергу, будемо сприяти парламентарям шляхом тренінгів. У нас є діючий проект по підтримці парламенту, який буде подовжений в вересні на 2-й етап, де ми надаємо консультації, технічну допомогу парламентарям, а також сприяємо модернізації робочого процесу самої Ради.

Який вплив будуть мати парламентські вибори на співпрацю з Євросоюзом, якщо відбудуться не в липні, а в жовтні, бо таким чином новий уряд запрацює щонайменше у грудні? Як ЄС планує працювати з Україною в цей період?

Насправді така ситуація не є унікальною, ми можемо її спостерігати в багатьох країнах Західної Європи, коли для формування нового уряду необхідні місяці. З ситуації виходять за рахунок чіткого розподілу обов’язків між гілками влади, що сприяє забезпеченню політичної стабільності. Якщо дійсно вибори в Україні пройдуть у жовтні, то ми сподіваємося, що новий уряд буде здатний працювати орієнтуючись на плани, окреслені новим президентом. З нашого боку, ми будемо сприяти і допомагати, як можемо.

Ви дуже оптимістичні.

Ви не можете зазнати поразки. Якщо вам не вдасться, то кому?

Загрузка...

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ:

Завантаження...
РЕКЛАМА

ПОСЛЕДНЕЕ

Земельная реформа – это о порядке в земельных отношениях, а не о продаже земли – уполномоченный президента Р.Лещенко

Глава НАГС Стародубцев: Линия фронта проходит по менеджменту в госслужбе

Собственник СК "Гардиан" Арунас Шикшта: Украинский рынок очень перспективный, я бы рекомендовал на него заходить именно сейчас

Шаг, который стоит сделать

Восстановление Дома профсоюзов было рискованной инвестицией - собственник инвестиционно-строительной компании "Феникс Групп" Назар Бенч

Если на ж/д в Украине не будет грузовых скоростей в 400 км/сутки, страна останется в стороне от основных магистралей - гендиректор "Лемтранса"

Глава комитета Рады по энергетике Герус: Если конкуренции нет, то государство должно вмешаться и регулировать

Украине нужна не вертикаль власти, а сильный парламент и верховенство права

Глава биржевого комитета УЭБ: На переход с этапа спот на этап деривативов уйдет три года

Нельзя вводить закон о медстраховании до решения вопроса, что делать с "черным налом" и с зарплатой в конвертах – Радуцкий

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА