14:36 10.09.2018

Глава НКРЭКУ: С 1 января планируем уменьшить тарифы на вход-выход из ГТС минимум вдвое

12 мин читать
Глава НКРЭКУ: С 1 января планируем уменьшить тарифы на вход-выход из ГТС минимум вдвое

Заключительная часть эксклюзивного интервью главы Национальной комиссии, осуществляющей регулирование в сфере энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ), Оксаны Кривенко агентству "Интерфакс-Украина".

Начало интервью читайть по ссылке https://interfax.com.ua/news/interview/529522.html

(Подається мовою оригіналу)

Передовсім хотілося б обговорити впровадження добового балансування газу. Як ви раніше згадали, запровадити його з 1 серпня не вдалося, комісія встановила новий "дедлайн" – 1 жовтня. Але ж "Укртрансгаз" на засіданні НКРЕКП заявляв, що йому потрібен час до весни. Чи підготує він інформаційну платформу до 1 жовтня? Якщо ні – як далі працюватиме ринок?

На етапі до 1 серпня всі учасники заявляли, що вони готові. Вже навіть були проведені тестування, була інтеграція платформ – у газорозподільних компаній – своя платформа, у бірж – своя. Платформи були інтегровані, всім було роздано доступ до платформ, ключі від електронних кабінетів. Чому на останньому етапі відбувся збій – мені важко сказати.

Наразі у мене немає інформації, що щось іде не так. Ми очікуємо, що все почне працювати (з 1 жовтня – ІФ). Я сподіваюся, що так і буде.

Якими можуть бути дії регулятора у випадку зриву нового "дедлайну"?

Ми проводили позапланову перевірку "Укртрансгазу", оштрафували оператора газотранспортної системи за невиконання рішень регулятора на 850 тисяч – максимально можливий штраф. Також ми звернулися до АМКУ з пропозиціями розглянути, чи є там монопольні зловживання. І на сьогодні, наскільки знаю, справа знаходиться в АМКУ. Такий підхід застосовується не лише до ліцензіата - оператора ГТС, а і до всіх наших ліцензіатів. Якщо вони не виконують рішення, то ми маємо право провести повторну перевірку і, якщо черговий раз буде зафіксовано порушення, – то знову будемо штрафувати. Оператор ГТС – великий суб’єкт, у якого ліцензію так просто не забереш, бо функції все одно треба виконувати. Але є інші важелі – такі, як Антимонопольний комітет, який може накладати більші штрафи, штрафувати материнську компанію.

Однією з причин виникнення цієї ситуації із затримкою була суперечність, яка існує між гравцями ринку, з приводу положень, закладених у Кодексі ГТС – щодо небалансів. Наразі НКРЕКП підготувала певні зміни, але проблема повністю не врегульована. Яке рішення бачите ви?

Одна з причин таких небалансів – це те, що у нас в країні немає 100% обліку природного газу. У нас 3 млн побутових споживачів без лічильників. Що таке небаланс? Різниця між тим, що зайшло у трубу і що вийшло. Чому виникає небаланс та відповідно заборгованість?

Перше - особливо проблемний сегмент – теплокомуненерго, які вчасно не розраховуються, створюють заборгованість.

Друге – неможливість припинення газопостачання для теплокомуненерго, яким потрібно реалізувати газ за більш дешевою ціною. НАК "Нафтогаз України", працюючи над своєю дебіторською заборгованістю, стимулює всіх оплачувати. В разі несплати НАК не подає номінації. А якщо не подати номінацію - це трактується як небаланс, який перекладається на розподільчу компанію (облгаз – ІФ), яка вчасно не перекрила вентиль. Бо за нормами Кодексу, якщо постачальник не подав номінацію на споживача – то розподільча компанія повинна перекрити вентиль. Але для теплокомуненерго, особливо в опалювальний період, не припиниш газопостачання. Тому всі ці мінуси потрапляють на розподільну компанію.

Третє - у нас занижені норми споживання, ті, що встановлені Кабміном. Як показує динаміка наших системних досліджень, які ми аналізували за результатами звітності, то норми споживання занижені майже удвічі у порівнянні з фактичним споживанням. Це теж небаланс, який лягає на розподільну компанію.

Чи буде в оновленому кодексі норма, згідно з якою об’єм газу, спожитий теплокомуненерго, безумовно розписується на "Нафтогаз"?

В наших дискусіях ми напрацьовували це питання. Треба зробити кілька кроків, щоб вирішити його остаточно. Одним з цих кроків є, і з цим навіть "Нафтогаз" погоджувався, щодо безумовного постачання природного газу до підприємств комунальної теплоенергетики, яке необхідно передбачити в постанові Кабінету Міністрів України про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів. І тоді в нас таких небалансів не буде. Ми з цього приводу звертались до КМУ. Це перше.

Друге – чого виникають небаланси і заборгованості, що декларуються оператором ГТС? У нас є проблемним питанням тарифи розподільних компаній. Це заполітизоване питання. І об’єктивно їх тарифи не покривають витрат на закупівлю технологічного газу. Останній раз тарифи переглядалися у 2016 році, сьогодні 2018-й. З того часу ціна газу збільшилася з 5,8 до 9,5 тис. грн. А в структурі тарифів кошти, які передбачені, покривають тільки 40% необхідних витрат на закупівлю технологічного газу. От вони і не розраховуються, тим самим фактично створюють небаланс в обсягах без фінансового розрахунку.

Отже, небаланси - це комплексне питання, яке треба розглядати з усіх боків. Це: врахувати необхідні норми, забезпечити 100% облік, забезпечити фінансові можливості операторів розподільних систем сплачувати за технологічний газ. Це також платіжна дисципліна з боку теплокомуненерго щодо оплати за газ постачальнику, зокрема, НАК. Якщо це буде врегульовано, то ми цим Кодексом планували передбачити більш жорсткі умови визначення несанкціонованого відбору. Бо з дати прийняття Кодексу до сьогодні норма несанкціонованого відбору не змінювалася. У 2015 році ми прийняли кодекс у редакції, поданій "Укртрансгазом", і ця норма 3 роки не змінювалася. Чому стали трактувати, що є несанкціонований відбір, і новий кодекс дає можливість зловживань – це неправда, маніпуляції.

Як прискорити вирішення проблеми оснащення споживачів лічильниками?

Щоб це прискорити, потрібно закласти гроші в тарифі на розподіл природного газу. Якщо ми тариф з 2016 року не переглядали, а всі товарно-матеріальні цінності, у тому числі, вартість лічильника, за 2 роки вже зросла - прискорення темпів оснащення лічильниками очікувати не доводиться. Ми стимулюємо компанії у повній мірі використовувати кошти, які їм виділяємо на встановлення лічильників. Ми це перевіряємо. Але за ці самі гроші у 2018 році вони зможуть встановити вже меншу кількість лічильників. А для того, щоб наростити темп – треба більшу кількість закласти за реальною ринковою ціною. Ми над цим працюємо, і як тільки буде опублікована методика та набуде чинності, ми розпочнемо процес.

"Нафтогаз" неодноразово заявляв про використання облгазами "мертвих душ" для маніпуляцій з обсягами газу, що відпускається по PSO. "Укртрансгаз" спробував отримати від облгазів персональні дані кінцевих споживачів, але це викликало претензії НКРЕКП. Розкрийте, будь ласка, позицію комісії.

Є кілька законів, які захищають інформацію, і персональні дані. Абонентські бази, які були утворені компаніями (облгазами – ІФ), містять великий перелік персональних даних, який третім особам передаватись не може.

Саме тому було запроваджено передачу баз даних за EIC-кодами, але без визначення персональних даних. У кожного споживача є свій EIC-код - це шифрування, яке в себе включає назву постачальника, розподільної компанії, обсяг споживання та дуже багато інформації. Тобто, відслідкувати, побутовий чи не побутовий споживач, скільки він реально спожив - можна за ЕІС-кодом. Ці ЕIC-коди були передані оператору ГТС ("Укртрансгазу" – ІФ) всіма розподільними та збутовими компаніями. Єдине, чого там дійсно немає - персональної інформації і мобільного телефону споживача. Але інформація ким, куди та в якому обсязі розподіляється газ вже передана оператору ГТС. Ну дійсно, є захист даних і потреба збалансувати інтереси різних учасників. Насправді, кому ця база потрібна? Найбільшому постачальнику та власнику ресурсу задля посилення його участі на ринку? Для того, щоб створювати перепони доступу іншим учасникам, постачальникам?

Ми, як регулятор, в цьому напрямку можемо взяти на себе функцію посередника. Якщо законом передбачити, що у регулятора є доступ до повної абонентської бази, і, за потреби, може передаватись якась інформація, то без проблем – ми можемо взяти на себе цю функцію.

Є законопроект депутата Тетяни Чорновіл щодо створення єдиної бази абонентів – споживачів газу. Як ви оцінюєте цей документ?

На нашу думку, там є дисбаланс інтересів, спостерігаються інтереси крупного суб’єкту, який може зловживати своїм становищем на цьому ринку. Ми б зробили законопроект інакше.

Зараз готуються зміни до методики розрахунку тарифів на транспортування газу. Розкажіть будь-ласка про це детальніше.

На сьогодні на основі потужності встановлені тарифи на транспортування природного газу для транскордонних точок входу і точок виходу. В 2017 році ми намагалися встановити тарифи для внутрішніх точок входу та виходу для "Укртрансгазу". Але якщо ми скасували плату за потужність для розподільних газопроводів - то і внутрішні тарифи для точок виходу необхідно було відмінити, нікому було б їх сплачувати.

Для "Укртрансгазу" в нас застосовується стимулююче регулювання. І перший регуляторний період якраз закінчується у цьому році, з 1 січня 2019 року планується новий період.

Проаналізувавши діяльність компанії – тим більше, що є необхідність коригування доходу у меншу сторону за результатами перевірок на 9 млрд гривень, ми плануємо переглядати тарифи. Очікуємо суттєве зменшення тарифів для точок входу і точок виходу – і транскордонних, і внутрішніх. Якраз з січня 2019 року.

Наскільки я знаю, "Нафтогаз" направляв вам свої пропозиції?

Мабуть, ви бачили у пресі, що "Укртрансгаз" і "Нафтогаз" почали атакувати нашу методику та пропонувати її змінити. Насправді, конструктивних пропозицій зміни методики немає, вони маніпулюють на тих темах, в яких мало досвідчених людей. Хочу спростувати маніпуляції. Ми схвалили на минулому тижні проект змін до цієї методики, яким передбачається вдосконалити та спростити механізм розрахунків тарифів.

У 2017 році Європейською комісією було прийнято тарифний регламент, який регулює питання як має розраховуватися тариф для точок входу і виходу в усіх країнах. Він не обов’язковий для імплементації в Україні, але вже на цей час ми проводили свої консультації з енергетичним співтовариством, і наша методика відповідає цьому регламенту.

За три роки ми напрацювали ті зміни, які можна внести. Тому ми трошки дошліфовуємо. І бачимо, що для спрощення механізмів треба внести деякі зміни. У нас для транскордонних точок входу діє двоставковий тариф – плата за потужність і плата (відсоток), яка залежить від обсягу протранспортованого газу. Ми плануємо звести це в одну ставку – буде тільки плата за потужність. Робимо однаковий тариф для всіх внутрішніх точок виходу в Україні. Бо, проаналізувавши ситуацію, коли вже затвердили тарифи, - побачили, що є великі перетоки між різними точками де різні тарифи, і дуже важко збалансувати платежі між різними операторами газорозподільних систем. Для спрощення цього механізму ми зробили однаковий тариф для всіх точок виходу. І це відповідає європейським підходам і практикам. Також ми побачили можливість встановлення окремих тарифів для точок входу внутрішніх (з газодобувних компаній) та транскордонних. Модель розрахунку таких змін показує, що на наші внутрішні точки входу тариф буде трошки нижчим, ніж на транскордонні. І це буде стимулювати газодобувні компанії для видобутку і передачі газу, і не буде на них такого навантаження. З 1 січня 2019 року ми плануємо встановити нові тарифи для точок входу-виходу, зменшені принаймні вдвічі.

Як ви щойно згадали, в 2017 році НКРЕКП намагалася запровадити плату за приєднану потужність для кінцевих споживачів газу. Спроба виявилася невдалою. Чи правильно я розумію, що регулятор планує повернутися до цього питання?

Це невідворотній процес. Він передбачений законами, і це необхідність. Щоб утримувати систему, якою доставляється товар, - її потрібно обслуговувати цілодобово, протягом всього року, незалежно від спожитих обсягів енергетичних ресурсів. Труба і влітку, і взимку - це труба. І неважливо, транспортується газ чи ні, тиск та потужність для споживача тримається, обслуговувати її потрібно. Це не щось придумане, це європейська практика.

Є різні думки стосовно доцільності застосування одноставкової чи двоставкової системи. Який підхід все ж краще?

Коли ми розробляли плату за потужність на ринку природного газу - консультувалися з нашими європейськими партнерами. Ми проаналізували всі підходи, які застосовуються в різних країнах. В нашій країні було обрано підхід одноставкового тарифу на потужність.

В деяких країнах підхід інший - є потужність як фіксований платіж, та є змінна складова, яка залежить від спожитих обсягів. Оскільки у всіх європейських країнах застосовується стимулююче регулювання і норма доходу на базу активу, яка формує прибуток, в структурі європейських тарифів займає 30%, то застосування змінної складової логічне та економічно обгрунтоване. Якраз це та частина, яка може бути умовно змінною, непостійною протягом сезонів. А постійною має бути величина коштів, які вкладаються в утримання кожної системи, – чи то труба, чи мережі. Більш доцільно їх обслуговувати влітку, коли сприятливі погодні умови. Тому це правильний і ефективний підхід, і ми до нього повернемося.

Ми доопрацюємо методику. Поки на ринку природного газу ми розробили нову тимчасову методику, яка передбачає плату, що залежить від обсягів. У майбутньому ми доопрацюємо нашу методику плати за потужність, і, в разі застосування стимулюючого регулювання (RAB- тарифів), - можливо, доцільно буде застосовувати і двоставковий тариф.

Коли може відбутися перехід на нову систему?

Ми очікуємо застосування тимчасової методики до 2020 року. З 1 січня 2020 року ми доопрацюємо методику плати за потужність, обговоримо її відкрито з усіма зацікавленими сторонами, і будемо здійснювати наступний крок для запровадження вартості потужності.

На останок хотілося б відхилитися від газової тематики і запитати про аміак та нафту, транспортування яких також регулюється НКРЕКП. Чи плануються якісь зміни?

По аміаку у нас нічого кардинального не планувалося, ми схвалили тариф на транспортування аміаку – один маршрут – додатковий.

Що стосується транспортування нафти, то стара методика на транспортування нафти була затверджена у 1999 році. У 2016-му ми затвердили новий порядок на транспортування нафти, бо за цей період відбулося багато змін у законодавстві, і взагалі в цій сфері. За цей період відбувалося велике перехресне субсидіювання. Вартість транспортування нафти українськими маршрутами субсидіювалося транзитом. І собівартість не покривалася – було кілька висновків міжнародних аудиторів, що транспортування нафти українськими маршрутами збиткове. Для того, щоб нівелювати цей перекіс, був розроблений новий порядок формування тарифів на транспортування нафти, який передбачає всі необхідні формули і механізми, щоб покрити собівартість для споживачів України тими тарифами, які розраховуються згідно з цим порядком. "Укртранснафта" подала розрахунки тарифів на основі нового порядку. Ми їх винесли на відкрите обговорення, де приймали участь "Укрнафта" і "Укртатнафта" як основні замовники послуг транспортування нафти. І вийшло так, що компанії недостатньо готові до зростання тарифів на українські маршрути. Хоча вони на кінцеву вартість нафтопродукту не вплинули б взагалі. Але компанії треба було б поділитися своєю маржею, щоб покрити вартість транспортування. Тому спільною згодою на відкритому обговоренні ми дійшли висновків, що необхідно передбачити перехідний період на 3 роки до досягнення поступового підвищення тарифу до економічно обґрунтованого. Саме з цією метою були напрацьовані зміни до порядку і передбачений перехідний період на три роки, коли ми плануємо встановити поетапне підвищення маршрутних тарифів. Це один з показників відкритості процесів. Ми не взяли і підвищили тарифи, ми обговорили їх та прийняли виважене рішення збалансувавши інтереси монополіста "Укртранснафти" та споживачів його послуг.

РЕКЛАМА
Загрузка...
РЕКЛАМА

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ

Гендиректор "Укрпошты" Смелянский: мы не будем доставлять пенсии в 2019 году по текущему тарифу

Директор-распорядитель ФГВФЛ К.Ворушилин: "Сумму гарантирования нужно увеличивать. Это наша позиция"

Замминистра здравоохранения П.Ковтонюк: "Амбулаторная медпомощь начнет реформу со второго квартала 2019г."

Лилия Гриневич: Я не вижу возможности уменьшать количество охвата стипендий

Советник по приватизации ОПЗ: С украинскими олигархами у нас нет никакой связи

Исполнительный директор Join UP!: Мы пересматриваем условия сотрудничества с теми авиакомпаниями, с которыми было больше всего сбоев

Глава НКРЭКУ: Надеюсь, что низкие тарифы "Энергоатома" будут стимулировать к снижению тарифов остальную генерацию, а не наоборот

Глава НКРЭКУ: Мы сигнализируем, что рынок электроэнергии заработает и не стоит терять время

Посол Украины в Италии: Мы не можем воспринимать позицию Италии в вопросе продления санкций как "business as usual"

Посол Украины в Канаде: Я уверен, что у нас будет "безвиз" с Канадой

ПОСЛЕДНЕЕ

СЕО "ІКЕА Юго-Восточная Европа": Мы хотим развиваться в Украине очень быстро

Совладелец Solway Investment Group Дан Бронштейн: "Мы намерены на ПФК полностью избавиться от потребления природного газа"

Глава Минфина Маркарова: Мы планируем создать Агентство по управлению государственным долгом

Гендиректор медкомпании ilaya: "Об эффективности медреформы мы будем судить по дисциплине платежей от НСЗУ"

Первый замглавы НБУ Рожкова: к осени мы финализируем и представим стратегию макропруденциальной политики

Ярослав Грегирчак: Украине нужно постепенно сместить акцент контроля на таможне с досмотра на границе к фискальному аудиту после выпуска товара в оборот

Черныш: опыт Украины в противостоянии РФ изменит всеобщее мнение о современных конфликтах и о противодействии гибридным угрозам

Директор по маркетингу "Фармака": "В начале программы "Доступные лекарства" фармкомпании не могли угадать необходимое количество препаратов "

Первый замглавы НБУ Рожкова: у Украины нет иного пути, как следовать плану действий BEPS

Госуполномоченный АМКУ: "Предмет закупки будет формироваться по принципу "один препарат - один лот"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА