Интервью

Глава Минфина Маркарова: Мы планируем создать Агентство по управлению государственным долгом

Блиц-интервью и.о. министра финансов Украины Оксаны Маркаровой агентству "Интерфакс-Украина" (мовою оригіналу)

– 1 грудня була затверджена стратегія управління державним боргом на 2017-2019 роки. Зараз ви завершили її оновлення. У чому основні зміни? Чим ви її розширили?

– Сьогодні Кабінет міністрів схвалив оновлену Стратегію управління боргом на 2018-20 роки, підготовлену Міністерством фінансів. Ключовий її меседж – зменшувати боргове навантаження і при цьому якісно змінювати структуру боргу.

Чому важливо було оновити і розширити стратегію? Виконання бюджету за перші 7 місяців 2018-го чітко показало, який великий вплив на питання макроекономічної стабільності має обслуговування нашого державного боргу і здатність запозичувати. Попри те, що за 7 місяців держбюджет виконано майже на 100% (виконання розпису за січень–липень 2018 року – 98,2%), залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку на початку серпня був доволі низьким. Чому? Бо не був виконаний план за перший квартал по державним запозиченням на 56 млрд грн. Звичайно, завдяки злагодженій роботі Мінфіну та Казначейства нам вдалося не тільки провести всі необхідні платежі, але й відновити здоровий рівень ЄКР. Однак це в черговий раз проілюструвало нам вплив державного боргу на бюджетну політику.

-- Тобто що не так з нашим борговим навантаженням?

-- Наявність держборгу – це непогано. Кожна країна запозичує, щоби досягати своїх цілей і розвивати економіку. Однак детальний аналіз нашого боргу як в динаміці, такі в порівнянні з іншими країнами-аналогами, чітко показав, де у нас є чутливі моменти. В стратегії ми визначили шість категорій ризиків, на п’ять з яких Мінфін може впливати прямо чи опосередковано. Ці ризики включають валютний, відсотковий, ризик рефінансування, ліквідності і так званий ризик додаткових зобов’язань. Наприклад, візьмімо валютний ризик. Частка валютних запозичень є високою - 61%, з яких 45% у доларі США. Тобто будь-яке коливання курсу на 1 гривню збільшує наш борг на більше ніж сорок мільярдів. Це робить нас ДУЖЕ чутливими до послаблення курсу. Ми завершили аналіз і маємо повне розуміння, які проблеми маємо з державним боргом, і що треба змінити, щоби довгостроково вийти на таргети, які у нас є.

-- Таргети залишаться – прямий борг до ВВП 62% на кінець цього року та 58% -- на кінець наступного, тільки зміниться сама стратегія їх досягнення?

-- Стратегія встановлює таргети щодо рівня боргу до ВВП на рівні 60% в 2019 році, 52% в 2019 році та 49% в 2020 році. Окрім загального таргету, стратегія також закладає чотири цілі:  збільшення частки державного боргу в гривні; продовження середнього строку до погашення та забезпечення рівномірного графіка погашення боргу; залучення довгострокового пільгового фінансування, а також продовження розвитку міцних взаємовідносин з інвесторами. Досягнення кількісних показників і проведення якісних змін дозволять нам ефективно управляти державних боргом та зроблять Україну надійним партнером для міжнародних інвесторів. Це важливий етап для реалізації головної задачі уряду – прискорення економічного зростання.

– Що передбачає стратегія на випадок форс-мажорів, коли зовнішній ринок закривається для країн, що розвиваються (цей сценарій був дуже реалістичним ще тиждень тому у зв‘язку з подіями в Туреччині)

— Туреччина і Венесуела зараз є сумними прикладами країн, де нехтують законами економіки на догоду політичним інтересам чи заради популізму. Це завдає великої шкоди економікам і, зокрема, закриває ринки капіталу.

У нашій стратегії ми не тільки проаналізували і описали ризики, а й передбачили план дій для управління кожним з них. Зокрема, ми будемо дуже активно розвивати гривневі запозичення як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, і вже працюємо разом  з НБУ та нашими колегами в КМУ, аби зробити такі запозичення максимально зручними наших міжнародних інвесторів. Окрім того, нашим пріоритетом є продовження активної співпраці з МВФ, ЄС і міжнародними фінансовими інституціями – такими як WB, IFC, ЄБРР, ЄІЮ, КfW та іншими — для розширення доступу до довгострокових ресурсів на дуже вигідних умовах.

– Чи передбачає документ якісь стелі щодо вартості запозичень та обмеження щодо їх строковості?

-- Одна з ключових цілей боргової політики – зменшення вартості обслуговування боргу та мінімізація ризику рефінансування. Тому велика частина заходів, що передбачені в стратегії, націлені саме на досягнення цих цілей.

-- Що плануєте робити в цьому напрямку, окрім самого ухвалення стратегії?

-- Ми плануємо також підсилити інституційну спроможність в управлінні державним боргом, орієнтуючись на найкращі світові практики, і створити Агенцію з управління державним боргом. Зараз разом з урядовим уповноваженим з питань боргу Юрієм Буцою працюємо з командою Світового банку над вибором оптимальної моделі функціонування такої агенції, щоби мати можливість залучати професіоналів на ринкові зарплати для цієї роботи.

Окрім того, ми опрацьовуємо ідею створення Фонду національного добробуту як одного з можливих елементів реалізації Стратегії управління боргом. Такі суверенні фонди раніше створювали в країнах, чия економіка будувалась на нафтогазових ресурсах. Умовно кажучи, гроші від нафти й газу фонди інвестують в туризм чи сільське господарство -- в те, що зможе альтернативно підтримати економіку, коли закінчиться нафта. Але зараз це вже не є ексклюзивно нафтогазовою сферою. Країни з різними ресурсами частину заробітку від їх виробітку перераховують в такі фонди, а потім використовують для інвестування, щоби розвивати інші індустрії в країні. В нашому випадку це може бути відкладанням коштів для подальшого зменшення боргу.

Втілення Стратегії управління державним боргом — це частина роботи, яка разом з середньостроковим бюджетуванням, фіскальною консолідацією, реформою митної та податкової служби і багатьма іншими стратегічними завданнями Мінфіну на 2018 -2019 роки допоможе нам на тлі макроекономічної стабілізації  досягнути зростання економіки, залучити іноземні інвестиції, продовжити реформи і, як наслідок, підвищити рівень добробуту наших громадян

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ

ПОСЛЕДНЕЕ