13:56 10.05.2018

Гендиректор ГК ZAMMLER: Движемся в направлении создания международного почтового оператора

13 мин читать
Гендиректор ГК ZAMMLER: Движемся в направлении создания международного почтового оператора

 

Ексклюзивне інтерв'ю генерального директора групи компаній ZAMMLER Віктора Шевченка агентству "Інтерфакс-Україна"

Подається мовою оригіналу.

- Згідно з даними останнього дослідження компанії CBRE, група компаній ZAMMLER – найбільший логістичний оператор за обсягом власних та орендованих складських площ в Україні. Наскільки відомо, усі склади компанія орендує, власних у вас поки що немає. Чи зіграло вам як орендатору на руку "просідання" вартості складської нерухомості та перехід на розрахунок у гривні?

- Під час кризи орендні ставки "просіли" пізніше, ніж бізнес деяких наших клієнтів. В цей час ми глибоко проаналізували свій бізнес і перейшли з річного на щомісячне планування бюджету, вдались до певних антикризових заходів. Були великі клієнти, з якими ми працювали в "нуль" до півтора року, щоб потім вести нові переговори з власниками складів і залишити їх на місці. Чи добре, що в нас під час кризи не було власних площ? Неоднозначне питання. Конкуренти, які мають власні склади, закредитовані в євро і доларах. Тобто вони платили у валюті, навіть після переходу до розрахунків з українськими девелоперами на гривню. Ми перейшли на розрахунок з власниками складів та нашими клієнтами у гривню ще у 2010-2012 рр. і це дало нам "плюс".

- Які фінансові результати роботи компанії за минулий рік?

- Можу констатувати, що приріст оборотів компанії минулого року становив близько 30%.

- Чи змінилась під час кризи кон’юнктура ринку складської логістики? Хто зараз є вашими основними конкурентами?

- На сьогодні ми фактично єдиний український логістичний оператор на ринку з загальною площею складів 75 тис. кв. м. Найближчі конкуренти за площами – міжнародні компанії, і їх не так багато. Під час кризи відбулося переформатування ринку, дехто з нього пішов. До прикладу: як відомо, Dragon Capital придбав 15 тис. кв. м складів у Броварах у компанії "Діана Люкс Логістик". Тому подальша доля цього оператора наразі невідома. "УВК Україна" має близько 50 тис. кв. м, але її бізнес "заточений" під обслуговування Fozzy Group (бенефіціаром "УВК Україна" виступає власник Fozzy Group Володимир Костельман – ІФ). Відносно молода компанія "Логістик-Плюс" має близько 20 тис. кв. м (у складському комплексі West Gate Logistic – ІФ), але, по суті, їхній основний клієнт – Unilever.

Девелопер почав активно будувати складську нерухомість в Україні у 2006-2007 рр., ставка оренди тоді становила $6-10. Всі кинулися в цей сегмент, набудували складів, і тут - криза. Процентна ставка впала, девелопери почали виживати: хто мав гроші – знизив ставку, хто не мав – залишив на тому ж самому рівні, продав нерухомість або збанкрутував.

- Чому компанія не скористалась знеціненням нерухомості, щоб придбати власні склади?

- Ми давно відстежуємо і аналізуємо можливість придбання активів. Середня ціна складів після кризи не змінилася і зараз становить $300-350/кв. м. Але при цьому все, що пропонується на ринку, має понад 10 років і потребує реновації. Якщо власником об’єкта є девелопер, то він ще доглядає за ним, а от якщо це банк, то на складі востаннє щось ремонтувалось два-три роки тому. Тому до ціни продажу часто треба додати ще близько $200/кв. м на реновацію. В підсумку виходять ті ж $400-500/кв. м., до того ж ти їх інвестуєш у стару будівлю.

Щоб побудувати склад класу "А", треба приблизно $500/кв. м, плюс земля. Сьогодні на ринку близько 1 млн кв. м складів і їхня вакантність вже становить 4%, а при 3% починається дефіцит і ріст ставок. Наші площі – це три "двадцятки" (по 20 тис. кв. м – ІФ) і 15 тис. кв. м. При цьому на ринку знайти вільні площі таких розмірів ми зараз не можемо. Є пропозиція по 10, 9, 7 тис. кв. м, а для логіста "подробити" склад – це додаткові інвестиції: люди, техніка, стелажі. За нашими підрахунками, щоб інвестиція в будівництво складу окупилась, ринкова ставка оренди має бути близько $6/кв. м. Зараз це – $3-4,5/кв. м. Якщо ріст ставок збережеться, то на кінець цього року – початок наступного девелопери почнуть активно говорити про нове будівництво. Крім того, ми бачимо, що Dragon Capital придбав близько 40% складських площ у Київському регіоні. А саме ця область – це 70% українського ринку складської логістики і 60% міжнародних перевезень (через територію України – ІФ). По суті, Dragon Capital поступово стає монополістом на ринку складської нерухомості. А монополіст що робить - підвищує ставки. Тож якщо інвестиційний фонд купить ще 1-2 склади…

- Кажуть, West Gate та East Gate Logistic – це непогані об’єкти. В період, коли вони пропонувались до продажу, не думали їх придбати?

- Ми дивились на ці два об’єкти, але будівельники оцінили, що нам треба буде вкласти ще мінімум $150/кв. м. Ми вже три роки аналізуємо можливість будівництва власного складу. Єдина перешкода – відсутність дешевого фінансового ресурсу в Україні. Наприклад, у Польщі банк дає кредит на будівництво складу під 3% річних. Якби нам такі кредитні ставки, як у Польщі, ми б забудували всю Україну. Якщо ми беремо кредит в Ощадбанку під 11% в доларах, то працюємо 10 років тільки на повернення відсотків, без доходів. Тобто це буде політичне рішення і якщо ми його приймемо, то будуватимемо не менш як 60 тис. кв. м. У цих площах є потреба.

Ведемо переговори з ЄБРР, але цей процес потребує мінімум двох років. Плюс – вони кажуть: у вас є склади, але ви їх орендуєте, тільки-но ви побудуєте свій склад на 20-30 тис. кв. м і зможете ним управляти, тоді для нас це буде розширення бізнесу. Зараз ними це сприймається як новий проект, адже фактично ми ніколи не були власниками складу. Хоча для нас будівництво складу нічого не змінює – процеси залишаються такими ж.

- І все-таки, якщо будувати власний склад, схиляєтесь до того, щоб йти довшим шляхом переговорів з ЄБРР, чи швидшим, але дорожчим – кредит в українському банку?

- Ми розглядаємо обидва варіанти, ведемо переговори паралельно і з тими, й з іншими. Але розраховуємо в цьому році взяти кредит в українському банку для будівництва складу в три черги. Це економічно легше й доцільніше з точки зору поступового переїзду наших клієнтів. Зараз же активно працюємо над питанням купівлі земельної ділянки для реалізації забудови – після його вирішення можна буде говорити про кредит більш змістовніше.

- У вас є склад у Польщі та Китаї, ви їх орендуєте?

- Так. Після виходу на польський ринок ми придбали сім вантажних автомобілів і взяли в оренду 3 тис. кв. м складу біля Варшави для обслуговування своїх же українських клієнтів (їхня частка на складі – 90%). Це мало стати майданчиком для тренування і для нас, і для наших клієнтів, які також планують вихід на європейський ринок. За необхідності таким клієнтам ми пропонуємо нижчу ціну, надаємо консультації наших юристів, адже бачимо перспективи в тривалій співпраці й розраховуємо розвиватися разом з ними на європейському ринку.

- Наразі розширювати площі в Польщі не плануєте?

- Ми аналізували перспективи розвитку на польському логістичному ринку й дійшли висновку, що треба акцентуватись на автомобільних перевезеннях, тому вирішили поки збільшувати автопарк. Завдяки тому, що ми отримали доступ до дешевих польських кредитів, вже влітку розширимо власний автопарк на 38 вантажних автомобілів Volvo, а в цілому до кінця наступного року плануємо 100 + нових автомобілів. Закуповуємо в Польщі, вартість однієї одиниці – EUR120 тис. Лізинг у Польщі коштує 1,8% річних, тоді як в Україні – 7-8%. По складській нерухомості ставки кредитування в Польщі вищі й ринок там перенасичений. Зараз вакантність біля Варшави становить близько 12%, під Києвом – 4%. Думати про розширення складських площ в Польщі будемо після того, як реалізуємо всі плани щодо автомобільного бізнесу. Тому цього року в Польщі зосереджуємося на розвитку ринку автомобільних вантажоперевезень, а в Україні – на розвитку складського бізнесу, оскільки тенденція така, що вартість оренди буде зростати.  

- А минулого року ставки оренди виросли?

- Згідно з нашим контрактом, вартість оренди підвищується на рівень інфляції. На початку цього року в нас закінчилися трьохрічні контракти, ми підписали нові, на три роки. Вартість оренди зросла на 7-10%, причому на всіх майданчиках – і в Одесі, і у Львові, і в столиці. Хоча регіони менш розвинені, в Одесі складно знайти дешевий склад. Якщо склад класу "А" умовно коштує 110 грн/кв. м, то склад класу "С" – 50 грн/кв. м. І в регіонах всі "сидять" на класі "С". Навіть ті, хто в Києві орендує склад класу "А", нехтують цим в регіонах, бо немає сенсу 500-1 тис. кв. м орендувати в класі "А". Взяти клас "С" в Одесі площею 5 тис. кв. м зараз майже нереально.

- Щодо регіонів. Чи плануєте розвиток в цьому напрямку?

- Незабаром у Дніпрі ми відкриємо склад до 1 тис. кв. м класу B+. Також збільшимо складські площі у Львові на 1 тис. кв. м – до 3 тис. кв. м. В Одесі наразі у нас 5 тис. кв. м складських площ і розширення там поки не плануємо. В цілому ми концентруємося на київському ринку і не бачимо сенсу істотно розширюватись, тим більше будувати склади в регіонах. А от у Києві плануємо в цьому році розширити складські площі ще на 7-10 тис. кв. м. Якщо йдеться про великий бізнес, то логістика не приносить доходів за наявності менш ніж 10 тис. кв. м. Коли нам вдасться відпрацювати всі процеси  на польському ринку і будемо готовими рухатись далі, знімемо не менш як 10 тис. кв. м.

- Ви говорили, що плануєте розвиватися в США, а також про отримання статусу міжнародного поштового оператора. Розкажіть більш детально про те, які кроки робить ZAMMLER у цьому напрямку?

- Такі плани дійсно є. Вже близько року ми глибоко вивчаємо американський ринок, зосередились на декількох штатах, які можуть бути прийнятими для ведення логістичного бізнесу. Свою діяльність думаємо почати із розвитку транспортного напрямку, швидше за все шляхом купівлі існуючої транспортної компанії. У нас є портфель клієнтів, котрі також зацікавлені в розвитку на цьому ринку, є такі, які роблять доставку "останньої милі". Але наразі ми на етапі аналізу та розрахунків, поки маємо більш нагальні питання розвитку, тому Америка відійшла на другий план. Однак в цілому ми не покидаємо цю ідею.

Щодо набуття статусу міжнародного поштового оператора – такі наміри теж є. У планах до кінця цього року відкрити Центральну сортувальну станцію. Проте реалізація цих задумів залежить не лише від нас, а більшою мірою від державних органів та відповідних дозволів. Плюс – це потребуватиме досить значних інвестицій. Щоб запустити службу доставки по Україні і мати відділення у всіх регіонах, потрібно близько $10 млн. Це суто інвестиції, а ще є операційні витрати. Також в планах отримання статусу авіакомпанії (організація авіаційних вантажних перевезень, мала авіація територією України) та формування власного авіафлоту малої авіації - типу АН12, Cessna. Рухаємось у цьому напрямку, зараз беремо участь у проекті створення міжнародного аеропорту із вантажним митним терміналом у м. Біла Церква. Так, нещодавно ми підписали меморандум про співпрацю із директором комунального підприємства Білоцерківської міської ради "Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс".

- В Україні швидкими темпами розвивається e-commerce – щороку на 30-40%. Як це впливає на ринок складської логістики і, зокрема, на ваш бізнес?

- Група компаній ZAMMLER в основному обслуговує компанії, котрі займаються оптом і великим оптом. Кур’єрські компанії – це роздріб. Ми і вони – логісти, але працюємо в різних сегментах. У 2015 році ми були однією з перших компаній, яка запропонувала клієнтам із е-commerce комплексне обслуговування зі всіма налагодженими специфічними процесами – послугу фулфілмент (бізнес-послуга, що включає повний комплекс операцій з моменту оформлення інтернет-замовлення до отримання клієнтом товару – ІФ). Ми відкрили перший фулфілмент-центр під Києвом і продовжуємо розвиватись у цьому напрямку. Згідно усіх прогнозів, ріст сегменту e-commerce продовжуватиметься, ми це помічаємо і по деяких своїх клієнтах, які до цього працювали offline – вони задумуються про вихід в сегмент e-commerce, оскільки такими темпами розвитку важко нехтувати. Активний розвиток e-commerce змінює і загальні тенденції: люди купують товари по декілька штук в інтернеті, середній чек невеликий, тому нашим клієнтам не потрібно тримати великий запас товару на складах. Ті, хто завозив 10 автомобілів продукції в місяць, зараз завозять дві машини. Хто завозив дві машини, зараз завозить 20 палет. Тобто бізнес з оптового стає роздрібним.

- Яку частку посідає у вашому портфелі обслуговування клієнтів сегменту e-commerce?

- Незначну – 10-12%, під фулфілментом у нас близько 5 тис. кв. м. На жаль, в Україні ще не розвинулась культура споживання фулфілменту. Якщо в Європі цей термін з’явився близько семи років тому, то в Україні лише у 2015-му про нього заговорили. До прикладу: нещодавно нашим клієнтом стала відома зарубіжна мережа магазинів одягу, яка представлена у понад 30 країнах світу. Ми будемо обслуговувати їхні онлайн-замовлення – це близько 1 тис. замовлень в місяць. Але це дрібниці порівняно з іншими країнами – тільки на батьківщині у них близько 3 тис. замовлень в день. Але в Україні e-commerce, хоч і повільно, але розвивається і тут є свої значимі клієнти. Наприклад, серед наших клієнтів по фулфілменту зараз такі великі компанії як Disney, Karcher, Husqvarna.

- Хто є вашими ключовими споживачами складських площ?

- На складі маємо близько 20 основних клієнтів. Минулого року підписали договір з British American Tobacco. Зараз їхній головний склад в Україні обслуговується у нас. У 2018 році нашими клієнтами стали виробник прибиральної техніки Karcher, Lifecell, "Київстар" і Vodafone. Переважно українські компанії ведуть логістику самостійно, а іноземні – віддають на аутсорс. Логістика – це не високорентабельний бізнес. У всьому світі він заробляє десь 3-7% чистого операційного доходу і живе за рахунок обсягу: що більше обсяги товарів ми обслужили, то більше й заробили. При цьому відповідальність за вантаж завжди лягає на оператора. Тому іноземні компанії не бачать потреби тримати тут великий штат працівників.

- Чи розраховуєте найближчим часом залучити нових клієнтів?

- Робота над розширенням клієнтської бази триває постійно. Вже, мабуть, ні для кого не секрет, що в Україну заходить відомий міжнародний бренд ІКЕА. Для логістики це велика подія і в нас з цього приводу є доволі амбітні плани, маємо намір восени взяти участь у їхньому тендері на обрання логістичного оператора. В разі перемоги треба встигнути налагодити всі процеси за півроку до відкриття першого магазину. Також зараз ми беремо участь у тендерах із чотирма компаніями. Найближча відповідь буде у червні.

- Яка зараз вакантність ваших складів?

- На кінець грудня – завантаження було 101%. Я за те, щоб так було весь рік, але, на жаль, так не буває. Зараз у нас вакантність близько 7% і це пов’язано з сезонністю, передовсім, наших клієнтів.

 

- Наскільки гармонійно в географічному плані розвивається складський ринок в Україні, зокрема в Києві?

- Після хаотичної забудови лівого берега ця частина стала центром логістики. В принципі, така ж ситуація у Варшаві: частина Прушкува (містечко на захід від Варшави – ІФ) вся забудована складами. Що цікаво, перший склад там побудував російський цар Микола І, а далі біля нього продовжили забудову. Хаотичне розміщення логістичної інфраструктури в Києві вплинуло на кон’юнктуру ринку. Наприклад, Bosch, який продає побутову техніку, має клієнтів Comfy та Eldorado, розташованих на Лівому березі. В нього економія в транспорті, що виливається в мільйони гривень на місяць. Окрім того, існує прив’язка до кваліфікованої робочої сили. Наскільки мені відомо, практично всі нові склади планують будувати на лівому березі, в тому числі й ми. У нас на складах працює 300-400 людей і вони не будуть їздити на правий берег.

- Чи існує у вас проблема з кадрами? Останнім часом часто говорять про їх дефіцит через масовий виїзд населення.

- З літа минулого року в нас доволі напружена ситуація зі складським персоналом. Зарплати на ринку зросли на 30-40%, але це не вирішує проблему. Робітник на нашому складі в Польщі отримує EUR700, в Україні – EUR200. Однак підвищити зарплати в Україні до такого рівня ми не можемо, бо відповідно виросте вартість наших послуг. Звичайно, ми намагаємось компенсувати такий розрив соцпакетом та покращенням умов праці, але, на жаль, відтік не припиняється. Такий кадровий голод відчуває вся галузь

РЕКЛАМА
Загрузка...
РЕКЛАМА

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ

Замглавы НБУ Д.Сологуб: стратегия макропруденциальной политики - это инструмент коммуникации, в ней отражены наши планы и действия

Глава ЦИК Слипачук: я знаю ценность независимости и беспристрастности

Экс-глава Госавиаслужбы Антонюк: На украинских маршрутах нет места для единовременной работы трех и более авиакомпаний - лишних рынок заставит уйти

Президент УЗА: Украина к 2022 году может увеличить производство зерновых и масличных до 100 млн тонн, а экспортировать около 70 млн тонн

Представитель Crown Agents: "С внедрением международных практик закупок лекарств ушел элемент экстренного режима"

Глава Миссии Украины при НАТО: Венгрия продолжает злоупотреблять принципом консенсуса в Альянсе

Директор по капстроительству и инвестициям "Запорожстали" Алексей Лебедев: За последние 6 лет активной модернизации "Запорожсталь" сократила разрыв с мировыми предприятиями в разы.

Директор "Порше Украина" Й.Граф: В следующем году мы ожидаем прирост рынка новых легковых авто на 18-25%

Повышение цены на газ для населения будет способствовать стабильности в энергосекторе Украины – Волкер

Алишер Абдуалиев: Узбекистан заинтересован в разрешении торговых споров в дружеской атмосфере

ПОСЛЕДНЕЕ

Оксана Середюк, совладелица ресторанов MAFIA: Мы пригласили в набсовет "топов" из других бизнесов и очень удовлетворены этим решением

Замгендиректора МТСБУ Л.Белошицкая: Задача Моторного бюро - защищать тех, кому не повезло

Стефанишина: "Наша задача – создать систему закупок лекарств, которая будет органично встроена в новую систему здравоохранения"

Начальник департамента Huawei Consumer BG в Украине: Мы планируем занять второе место на рынке смартфонов уже в этом году

Прокурор АРК: МУС должен открыть свой офис в Украине и приступить к расследованию ситуации в стране, в том числе в оккупированном Крыму

Директор департамента лицензирования НБУ о регулировании небанковского финрынка: Прошли те времена, когда можно было рассчитывать на "пропетлять"

СЕО "Кормотех": Мы планируем в 2019г вернуть себе долю рынка и увеличить ее на 2-3% в ближайшие три года

Вагиф Алиев: Мы не покупаем торговые центры, мы берем землю и строим сами

Директор Oakeshott Insurance: Финансово оздоровиться страховой рынок сможет тогда, когда достигнет большей глубины проникновения

Генеральный директор "JTI Украина": Рынок нелегальных сигарет в Украине вырос более чем вдвое

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА