Ексклюзивне інтерв’ю торгового представника України  - заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Наталії Микольської агентству "Інтерфакс-Україна"

Подається мовою  оригіналу.

- ЄБА оприлюднила дослідження настроїв малого бізнесу. Де, зокрема, було зафіксовано тенденцію зростання "апетитів" малого бізнесу до відкриття зовнішніх ринків? В яких секторах це найбільше відчутно?

– Ці настрої дуже важливі, бо експорт – це двигун економіки, а малий бізнес – це мега-важлива частина цього двигуна.

На жаль, статистика експортних операцій не ведеться в розрізі розміру компаній. Як правило, ми виходимо з даних опитувань та досліджень. Разом з тим, до прикладу: коли розпочалося тимчасове застосування Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, на початку 2014-го експортерами до Європейського Союзу в Україні було близько 10 тис. компаній, а на початку 2018-го їх майже 15 тис. Тобто, це зростання 50%. І ці 5 тис. компаній не можуть бути великими, це середній або малий бізнес.

Дедалі більше бізнесу відкриває для себе експортні ринки. Загалом інтерес малого бізнесу до зовнішнього ринку природній. Це диверсифікація ризиків, отримання іноземної валюти, більш високомаржинального ринку. Бізнес закуповує частину сировини, матеріалів і запчастин, а також деяке обладнання за іноземну валюту. Зрозуміло, що йому теж хочеться диверсифікувати свої ризики. Це також певний результат появи в Україні "експортного руху", розуміння того, що експорт сприяє розвиткові країни. Ми і створений Офіс з просування експорту почали більше говорити про історії успіху експортерів, з'явилося ком`юніті людей, які дедалі більше про це говорять. Це спонукає і медіа, які частіше говорять про успіхи експортерів.

Стало зрозуміло, що суспільству тема експорту цікава. Взагалі експортери – це мої герої, мені хотілося б, щоб вони стали героями для всіх в Україні. Давно, ще в Радянському Союзі, закріпилися стереотипи, що тільки великий бізнес може експортувати. З розвитком електронної комерції і послуг поштових операторів розширилися можливості українських компаній. Гадаю, така тенденція буде лише поглиблюватися.

Ви знаєте, моя мрія – щоб Україна була експортною нацією, де кожен школяр мріяв би про власний бізнес, який би працював на експорт. Щоб наші діти хотіли, вміли й могли експортувати й розуміли: експорт – це можливість заробити і для себе, і для країни.

- Тим часом у світі посилюються протекціоністські настрої…

– За час роботи на посаді торгового представника України наша команда відпрацьовувала й не менш складні ситуації. Але ми намагаємося розглядати кожну кризу як можливість. З такими бар'єрами треба працювати, скасовувати чи зменшувати їх, перетворювати кожну таку кризу на позитив для нас. Згадати хоча б, яка була ситуація з експортом три роки тому, коли я приступила до роботи. Діяла велика кількість обмежувальних заходів, в тому числі на ринку Європейського Союзу. Тристоронні переговори ЄС - Російська Федерація – Україна, коли ми не знали, коли набуде чинності ПВЗВТ з ЄС і які будуть контр-заходи РФ… Далі – ембарго РФ одночасно з призупиненням дії Угоди про вільну торгівлю і фактична заборона транзиту... Не кажу вже про анексію Криму, втрату значної частини виробництва.

Складних ситуацій було й буде достатньо. Для країни у стані війни, яка значну частину бюджету витрачає на фінансування армії, втрата кожної тисячі доларів експорту відчутна. Бо ми розуміємо, що податки з неї могли б бути перенаправлені на армію, на розвиток, на багато інших речей. А ще ми розуміємо, що торговельна агресія РФ – це частина війни. І оскільки, експорт – це економічна незалежність України, РФ б‘є по ньому в першу чергу. Тому ми дуже багато уваги приділяємо протидії торговельній агресії РФ: від законодавчих змін, які дали і дають уряду змогу реагувати на дії РФ, ембарго, до протидії в Світовій організації торгівлі (на всіх рівнях від всіх органів до ініціювання суперечок).

- Ситуацію з американськими митами на алюміній і сталь теж розраховуєте перетворити на позитив?

– Ситуація з митами на сталь та алюміній для нас складна. Для української металургії США – це традиційний ринок. Контракти нашими металургами там напрацьовувалися тривалий час, їх не так легко буде компенсувати. Окрім того, додаткові мита США призведуть до того, що частину металопродукції з інших країн, котрі будуть під санкціями, буде перенаправлено на їх внутрішні ринки та ринки третіх країн. Отже, зросте конкуренція для українських виробників на ринках третіх країн. Внесок української металургії в наш експорт і ВВП - значний, тож наслідки цього можуть бути негативні. Україна має відкриту економіку, котра багато експортує. Тому будь-які обмеження матимуть негативний вплив, бо це тягне за собою ланцюжкові реакції. Тому стосовно США ми досить активно працюємо на різних рівнях, щоб перейти від консультацій до предметних переговорів, про виключення України з-під дії цих спеціальних заходів. Окрім того, ми уважно відстежуємо ситуацією на ринках третіх країн, щоб не було необґрунтовано запроваджено будь-які обмежувальні заходи, які можуть вплинути на експорт української металургійної продукції. Ми дуже тісно працюємо з цих питань з профільними асоціаціями, які добре усвідомлюють: експорт – це командна гра на глобальному ринку.

- Перший віце-прем'єр-міністр Степан Кубів заявляв, що саме ви поїдете до США для переговорів щодо скасування мит, якщо це буде узгоджено з американськими колегами. Які аргументи будете наводити?

– Так, мене визначили головним переговорником від імені уряду України з даного питання. Ми вже надали адміністрації США свою позицію. Вважаємо, що Україна і США є стратегічними партнерами, українська металургійна продукція не є загрозою національній безпеці США. Проте, розголошувати детально позицію щодо виключення України з-під дії цих спецзаходів, я не вважаю зараз необхідною. Це може використати як американська індустрія, так й наші конкуренти на ринку США. Наше основне завдання: нарощувати рівень діалогу з американським урядом, вступити з ними у предметний переговорний процес.

- Якщо цього не станеться, якими мають бути дії уряду?

– Усі наші інструменти, ресурси спрямовані на виключення України зі списку країн, на яких ці мита поширюються. Друге: маємо відстежувати, аби на інших ринках щодо нас не застосовували неправомірних протекціоністських заходів. Ми розуміємо, що можуть бути різні варіанти розвитку подій і з точки зору ринку США, й інших ринків. До них також готуємось, але торговельна дипломатія любить "тишу".

- Як на український експорт може вплинути загальне посилення протекціоністських заходів у світі?

– Справді, торгівля виступає як інструментом глобального економічного розвитку, так і впливу в сучасному світі. За тривалий період "відкритості" міжнародної торгівлі компанії вмонтувалися в ланцюжки доданої вартості. Скоротилися періоди доставки, розвинулися транспортна інфраструктура, логістика. Для деяких товарів відстані вже не мають такого значення, як раніше. При цьому має місце певна спеціалізація компаній. В контексті посилення протекціоністських заходів у світі Україна має чітке бачення і план дій. Перше: ми не маємо втрачати традиційні для нас ринки. Маємо боротися за кожен долар нашого експорту. Другий важливий момент: диверсифікація експорту не лише з точки зору географії (відкриття нових ринків), а й нові експортні товари та послуги. По-третє: збільшувати експорт товарів і послуг з інноваційним елементом і вищою доданою вартістю. Що більше ми їх експортуємо, то стабільніше почувається українських експорт і тим меншим є вплив глобальних протекціоністських заходів. Четверте: відстежувати ланцюгові реакції від тих чи інших заходів, прогнозувати, до чого вони призведуть на тих чи інших ринках. І, звичайно, п‘яте: маємо захищати свій внутрішній ринок від цих ланцюгових реакцій, недобросовісного імпорту з третіх країн, але враховувати інтереси споживача. При цьому маємо використовувати всі наявні торговельні майданчики – Світову організацію торгівлі, Організацію економічного співробітництва, діалог з ЄС та нашими торговельними партнерами, працювати над тим, щоб таких заходів було менше і вони не стали нормою. Маємо бути готовими протидіяти протекціонізму на нашому рівні і на рівні СОТ. У нас досить хороший досвід відстоювання інтересів України в СОТ і не лише.

- Наскільки зараз захищений наш внутрішній ринок?

– Діють три закони, що передбачають можливість та інструменти захисту національних індустрій як від недобросовісного (демпінгового та субсидованого), так і зростаючого імпорту. Дуже важливо, що ми зараз осучаснюємо цей інструментарій. Ми подали також пакет законопроектів до парламенту, який модернізує це законодавство, прийняте ще у 1998 році. Для мене, до речі, це було одне з завдань, з яким я приходила на посаду Торгового представника: осучаснити, зробити більш прозорими і передбачуваними для бізнесу та такими, що відповідають сучасним викликам процедури торговельних розслідувань. Без ігнорування інтересів українських споживачів та без монополізації на ринку. Дуже важливо, що в комітеті промислової політики Верховної Ради є розуміння, що ці законопроекти прогресивні. В контексті посилення протекціоністської політики у світі маємо бути більш гнучкими, оперативними та передбачуваними, а для цього потрібне прийняття цих законопроектів. Активно працюємо з комітетом, щоб відповісти на всі їхні питання. Сподіваємося на підтримку комітетом наших ініціатив.

- Нещодавно уряд змінив статус Офісу з просування експорту – з дорадчо-консультативного органу на державну установу. Тобто, відтепер Офіс переходить на бюджетне фінансування?

– Зараз Офіс працює як проектна команда за кошти технічної допомоги, при цьому надає системну, послідовну допомогу українським експортерам за п’ятьма напрямами – освіта для експортерів, бізнес-можливості (торгові місії, пошук партнерів за кордоном), експортний консалтинг, В2G майданчик (діалог між бізнесом, владою та експертами), платформа SheExports (підтримка жінок-підприємців, жінок-експортерок). Так, справді, нещодавно уряд узвалив створити державну установу "Офіс з просування експорту України". Отже, держава піклується про стабільність ініціатив, котрі запрацювали за підтримки донорської допомоги. Щодо переходу на бюджетне фінансування буде трансформаційний період, поки буде запущена держустанова і вона запрацює на повну силу. Розраховуємо на те, що також буде трансформаційний період, коли донорські організації будуть забезпечувати виконання тих або інших функцій для цієї держустанови, на підряді, за її кошти виконуватимуть організації, котрі фінансуватимуться за донорські кошти. Розраховуємо, що створення такої державної установи стимулюватиме наших донорів спрямовувати технічну допомогу на підтримку Офісу й покриття тих проектів, які він не зможе реалізовувати в перший період часу, скажімо, через недостатнє фінансування або через обмежену кількість персоналу. Тому для нас це важливе рішення, яке за підтримки експортерів (а запит на послуги Офісу від них є) означатиме незворотність процесу. І це нам також допоможе акумулювати кошти донорів у практичне русло. Буде одне "вікно", яке координуватиме донорську допомогу з точки зору експорту.

- Про які суми бюджетного фінансування йдеться?

– У державному бюджеті на державну установу "Офіс з просування експорту України" закладено 50 млн грн на цей рік. На донорське фінансування ми теж розраховуємо, але це питання подальших домовленостей. Для них також це важливий крок з боку держави, що свідчить: держава турбується про розвиток експортоорієнтованого малого й середнього бізнесу. За минулий рік 112 компаній брали участь у торгових місіях на 9 ринках, не рахуючи форумів. Запущено безкоштовну навчальну програму "Export Revolution" для 1200 експортерів, проведено 34 заходи – освітні семінари, "Експортні дні" в регіонах та засідання Ради з просування експорту, відкритого діалогу між владою та бізнесом. Їдемо до бізнесу в регіони, бо експорт не робиться в Києві, нам важливо чути проблеми бізнесу "з перших вуст", щоб спільно вирішувати їх. Крім того, 185 компаній стали учасниками мережі European Enterprise Network (європейська мережа підприємців), котра об’єднує 66 країн та понад 50 тис. підприємств з різних галузей. За допомогою EEN українські виробники мають доступ до інтернет-бази підприємств, інформації про В2В зустрічі, наукового співробітництва, консультативної та інноваційної підтримки. Завдяки команді Офісу українська компанія вперше перемогла у міжнародному тендері публічних закупівель, отримавши дворічний контракт, і ще багато іншого. Що є важливим для мене особисто - зміна ставлення до України, яке я спостерігаю, відвідуючи міжнародні зустрічі, форуми, спілкуючись з урядовцями та бізнесом інших країн.

Пригадую, як у 2015 році за два тижні без сну й відпочинку ми зробили промо-ролик про Україну – "Ukraine. Open for U", промоційні матеріали для потенційних інвесторів та імпортерів, потім провели близько 10 бізнес-форумів високого рівня для просування нової України в світі. Затим з цими матеріалами ми і весь уряд, а також бізнес об’їздив весь світ.

Це мало також вплив для зміни ставлення до України та її бізнесу в світі. Тому запуск Офісу в 2016-му, вважаю досягненням і своїм, і нашої команди. Вперше міністерство почало працювати для українського бізнесу в сервісній функції, а не лише формувати політику.

- Що ще вдалося досягти за три роки на посаді торгового представника?

– Унікальне селфі з Джастіном Трюдо - премєр-міністром Канади. Чого особливе – у мене воно з двома прем‘єрами, Володимир Гройсман теж на фото… (сміється). Жартую, звичайно, досягнень у нас багато, а може, й небагато - судити не мені. Насамперед, вперше за всі роки незалежності Україна отримала Експортну стратегію.

- Стратегія - це лише плани, які ще потрібно реалізувати…

– Тільки чомусь за 27 років ніхто не визначав ці плани. Стратегія є базисом подальших дій і розуміння урядом, парламентом та бізнесом того, куди рухається український експорт у перспективі найближчих років. Крім того, запрацювала угода про вільну торгівлю з Канадою. Це перша наша угода на Американському континенті і перша така угода після ЗВТ з Євросоюзом, країнами "великої сімки".

- Економічний ефект виправдав ваші очікування?

– Перевищив. Минулий рік Україна закінчила з ростом експорту товарів та послуг на рівні 16% або в грошовому вимірі - зростанням на $7,2 млрд. Загалом експорт товарів та послуг у 2017 році досяг $52,3 млрд. Україна вперше вийшла по експорту до ЄС на довоєнний рівень, нам не вистачає лише 500 млн по докризовому абсолютному максимуму 2008 року ($18,1 млрд) і піковому по цінах 2011 року ($17,9 млрд).

Крім того, завершилися переговорили по ЗВТ з Ізраїлем. Приєдналися до угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі - це фундаментальний документ, на підставі якого в Україні відбувається велика кількість реформ. У тому числі - запровадження "єдиного вікна" на митниці. Важливим був запуск і реалізація Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Ми говоримо про запуск, оскільки питання реалізації – це виконання наших зобов’язань, реалізація інституційних механізмів… Угода ж не існує без того, щоб працювали комітети, без постійного діалогу. Плюс отримання додаткових преференцій. Це – робота не лише моя й команди Мінекономрозвитку, а й значного числа працівників інших міністерств та бізнесу. Торік вдалося запустити діалог Україна – ЄС високого рівня стосовно горизонтальних питань та окремих секторів промисловості. Інший важливий інструмент - набуття Україною повноправної участі у Конвенції Пан-Євро-Мед. Крім того, ми реформували роботу спільних міжурядових комісій (СМК).

- Можете назвати кейс, коли це спрацювало?

– На засіданнях СМК порушуємо питання бар'єрів у торгівлі, необхідності укладення якихось угод з тими чи іншими країнами. Порядок проведення СМК не змінився, але істотно змінилася підготовча робота до її засідань: велика її частина полягає у спілкуванні з бізнесом. Підприємці вказують на ті чи інші больові точки, ми ці проблеми опрацьовуємо. Ми також включили представників бізнес-асоціацій до складу української делегації СМК. Українські секторальні й бізнес-асоціації повноправно беруть участь у засіданні СМК. Це вже не засідання якогось партбюро, як це було раніше, в рамках цих комісій відбуваються консультації з бізнесом. Просимо наших партнерів залучати представників бізнесу зі свого боку. Досить часто трапляється, що діалог між двома сторонами бізнесу на рівні СМК дає змогу зняти ряд питань. Тому хочу привернути увагу українського бізнесу до таких засідань – ми їх оголошуємо, збираємо проблематику. Наприклад, щодо допуску українського шроту в Китай був тривалий процес. Але діалог на рівні СМК пришвидшив отримання глобального дозволу на експорт шроту з України до Китаю, ряд компаній отримали такі дозволи у пришвидшеному порядку. На жаль, інші питання мають певний конфіденційний характер, тому розголошувати не можу.

- Серед ваших пріоритетів було посилення економічних відділів в дипустановах. Чи допоможе це нашим експортерам? Яка зараз з цим ситуація?

– Вкрай важливо, щоб цього року ми також запустили систему державної підтримки та просування українського експорту, яка буде складатися з Експортно-кредитного агентства, державної установи "Офіс з просування експорту України" та економічного представництва в посольствах. Тому посилення економічних відділів в дипустановах - важливий елемент цієї системи. Ми розробили проект відповідної постанови. Це будуть "провідники" на місцевих ринках з чітким фокусом на роботу з нашими експортерами. Перші дев’ять пілотів плануємо запустити в посольствах України в Польщі, Німеччині, Китаї, Туреччині, Єгипті, США та Канаді, в ЄС (Постійне представництво України при ЄС, Брюссель) та Постійне представництво України при СОТ (Женева).

- Наприкінці минулого року ви прогнозували, що ЕКА має запрацювати до кінця 2018 року. Ви не змінили свою думку?

– Уряд прийняв рішення про створення Експортно-кредитного агентства – і це значне досягнення. Зараз подаємо в парламент урядовий законопроект зі змінами до діючого закону, щоб запустити це агентство і щоб воно працювало в інтересах українських експортерів. Наші плани були й залишаються: запустити роботу ЕКА до кінця 2018 року. Маємо підтримку на усіх рівнях. Працюємо над тим, щоб це сталося в ці терміни. Зараз активно працюватимемо з парламентом, аби прийняти зміни до закону про ЕКА. Вони вкрай необхідні не для заснування ЕКА, а для його запуску, щоб від самого початку воно почало працювати правильно й ефективно. Це один з наших пріоритетів.

- Запропоновані законопроекти, зокрема, містять положення про відмову від прямого бюджетного фінансування агентства, як ви пояснювали, – на користь збільшення статутного капіталу агентства. Який оптимальний статутний капітал ЕКА?

– На створення ЕКА ми цього року подавали 365 млн грн, отримали 200 млн грн. Розмір статутного капіталу визначає тільки те, які послуги буде надавати агентство. Сподіваємося, що можна буде говорити про збільшення статутного капіталу в контексті перегляду бюджету. Але для цього парламент має прийняти законопроект з поправками до діючого законодавства.

До речі, ще одне наше досягнення – ми відновили участь України у міжнародних виставках, чого не було через обмежене фінансування з держбюджету. Ще більш важливо – ми почали співпрацю з бізнесом, щоб він представляв на різних виставках Україну з національними стендами. Щоб компанії їхали туди з розумінням, що там робити і які треба мати матеріали. Остання виставка Gulfood-2018 ще раз підтвердила, що це правильний підхід. Офіс з просування експорту разом з ЄБРР запустив зараз тендер на розробку виставкового бренду України. Цей виставковий бренд і брендбук в подальшому Офіс буде надавати українському бізнесу для використання, коли вони представлятимуть національні стенди на міжнародних виставках.

Крім того, Україна підтвердила участь у виставці China International Import Expo 2018 в Китаї в листопаді цього року. Китайці запрошують до себе імпортерів, у чиїй продукції вони зацікавлені. Україна вперше за тривалий час буде представлена в Китаї з національним стендом - на одній з найбільших виставок країни, орієнтованої на імпорт.

- Для кого, в першу чергу, вигідна ЗВТ з Ізраїлем?

– Угода, насамперед, вигідна, звичайно, для експортерів, уже присутніх на ринку Ізраїлю. Вони отримають конкурентну перевагу в скасуванні або зменшенні ввізних мит. Вони мають мережу своїх контактів, у них відпрацьовано логістичні ланцюжки. Звичайно, угода працюватиме і для тих, хто розглядав можливості експорту до цієї країни. Це, в першу чергу, аграрна продукція – зернові, продукція харчової та переробної промисловості, а також продукція машинобудування. За останні два роки у нас зросло постачання насосів, вимірювальної техніки, деяких інших позицій машинобудування до Ізраїлю. З нових позицій, за якими помітне зростання, це спортивне спорядження, товари деревообробки, фанера, листи для виробництва меблів, сантехніка, газогенератори.

Навіть факт завершення переговорного процесу стимулюватиме бізнес уважніше придивлятися до ізраїльського ринку. Особливо – малому та середньому, оскільки цей ринок якраз більш схильний до роботи з МСБ. Крім того, в цій країні добре знають українську продукцію, адже там досить велика українська діаспора. Одним з перспективних секторів є меблі – не тільки побутові, а й промислові. Високий інтерес до українських виробів з борошна.

Ця угода також стимулюватиме виробничу кооперацію. Тобто, частина якогось приладу може вироблятися в Ізраїлі, решта – в Україні, складатися цей прилад може ще в третій країні, а продаватися може не тільки на ринках наших обох країн, але й на третіх ринках.

- МЕРТ уже має розрахунки, як це вплине на імпорт?

– Переговори завершилися о 9:00 29 березня, тому досить складно за такий короткий час порахувати економічний ефект. Причому переговори тривали активно останні кілька місяців. Однозначно робитимемо уточнені розрахунки до підписання і ратифікації угоди, і після юридичної вивірки зможемо повідомити про більш детальні умови угоди, а потім, після підписання, оприлюднити текст.

- І Степан Кубів, і ви в публічних заявах натякали, що незабаром Україна може розпочати нові переговори щодо ЗВТ. Можете розкрити інтригу – з ким? Які ще країни нам цікаві в плані ЗВТ?

– Куди ми будемо рухатися в плані експорту, визначає Експортна стратегія. Першими кандидатами на те, щоб говорити про будь-які форми співпраці в торгово-економічній площині, є країни у фокусі, згідно з Експортною стратегією. Це 20 країн та ЄС. З частиною з них у нас уже є ЗВТ. І ми з ними або укладатимемо зараз протоколи до Конвенції Пан-Євро-Мед, бо для нас важливо, щоб ця конвенція запрацювала на повну силу, або ми будемо домовлятися про перегляд умов торгівлі в контексті подальшої лібералізації з обох боків.

Звичайно, будемо працювати над тим, щоб започаткувати переговорний процес з новими країнами із числа тих, які у фокусі, згідно з Експортною стратегією. Однак зараз не буду вдаватися в подробиці, поки це питання не буде проговорено на уряді. У нас триває ще два переговорних процеси щодо угод про вільну торгівлю - з Туреччиною і Сербією.

- Які позиції вже узгоджено в переговорах про ЗВТ з Туреччиною?

– Перемовини тривають, тому поки все не погоджено, не можу нічого розголошувати. Наступний раунд переговорів заплановано на травень. Досить прогресивним є те, що ми домовилися з Туреччиною про покриття угодою промислових і сільськогосподарських товарів. Коли наша команда ввійшла до цього переговорного процесу, йшлося лише про промислові товари. Це хороше просування. До речі, Туреччина є учасником Конвенції Пан-Євро-Мед, це цікава для нас країна.

- Як торговий представник на 2018 рік які маєте плани?

– Наше завдання – відкривати й створювати нові можливості для українського бізнесу на світових ринках. З першим віце-прем’єр-міністром Степаном Кубівим ми визначили "три плюс два" пріоритети на цей рік.

Перший з них: запуск системи державної підтримки та просування експорту. Я не кажу лише про створення юридичних осіб. Маю на увазі, що мають запрацювати інституції, котрі надаватимуть реальні послуги українським експортерам.

Другий пріоритет: просування українського експорту, це в тому числі й торгові місії. Наприклад, наша торгова місія в Нігерію і Ганою – яскравий приклад такої роботи. Сюди ж відносимо зустрічі на двосторонньому рівні з представниками іноземних держав.

Третє: новий вимір економічної інтеграції з ЄС. Ми його називаємо "еволюція ПВЗВТ". Угода працює, але маємо отримати доступ на ринки Євросоюзу для більшої кількості української продукції. Маємо працювати над питанням різних вимірів угоди – щоб запрацювала Конвенція Пан-Євро-Мед. У тому числі маємо розпочати розмову з ЄС про перегляд діючих умов торгівлі. Крім того, маємо розглядати Brexit (вихід Великої Британії з ЄС - ІФ) як можливість, а не як виклик. Україна має не лише зберегти з Великою Британією той самий рівень доступу, що маємо з ЄС, але можемо його ще й поліпшити.

По-четверте: максимальне використання діючих та укладення нових угод про ЗВТ.

П'яте: відстоювання інтересів експортерів та національних індустрій на експортних ринках. Адже ми боремося за кожен долар українського експорту, аби рівень доступу вітчизняної продукції до ринків був незмінним. Для мене й нашої команди дуже важливо, що ми маємо підтримку наших пріоритетів від прем‘єр-міністра Володимира Гройсмана та всього уряду.

На завершення хочу сказати: експорт якісно змінює країну. Це валютні надходження в економіку держави, кращі умови праці та вищі зарплати на підприємствах, котрі експортують, а ще це нові якісні продукти та послуги на внутрішньому ринку. Тому потрібно об’єднувати зусилля уряду й бізнесу, не шукати "зради", підтримувати одне одного й працювати спільно для зростання нашого експорту.