Интервью

Александр Данилюк: Предвыборный год несет много рисков, которые могут дестабилизировать финансовую ситуацию в стране

Ексклюзивне інтерв’ю міністра фінансів України Олександра Данилюка агентству "Інтерфакс-Україна" (друга частина).

Подається мовою  оригіналу.

– Як ви оцінюєте хід переговорів з Міжнародним валютним фондом щодо чергового траншу? Коли Україна може його отримати?

– Позитивно. Думаю, в першому півріччі отримаємо.

– Яка подальша стратегія щодо виконання плану зовнішніх запозичень? Ситуація на ринку виглядає сприятливою і гроші можна запозичити вже зараз, а влітку вона може змінитися на гірше. Особливо якщо стане зрозуміло, що траншу не буде. Маєте намір чекати траншу, щоб вийти на ринки?

– Оптимальний варіант – отримання траншу або staff level agreement (домовленість на робочому рівні щодо чергового перегляду програми та отримання наступного траншу), і потім вихід на ринки. Але ми також слідкуємо за умовами на ринку і будемо приймати рішення в залежності від ринкових умов.

– На ринку ставки вже починають зростати. Дональд Трамп запустив нову серію протекціоністських заходів. На це реагують валюти. Тобто, скоріш за все, кон‘юнктура буде погіршуватися…

– Як я сказав, є оптимальний варіант. Але ми слідкуємо за ринком та будемо приймати рішення виходячи саме з умов, які складуться на ринку. Ми вважаємо, що потенціал звуження спреду (показник вартості запозичень) внаслідок позитивних подій в Україні набагато більший за потенційне погіршення ринкової кон’юктури. Тому продовження співпраці з МВФ в цьому аспекті відіграє важливу роль.

– Стосовно внутрішнього ринку запозичень: Національний банк і ви говорили про наміри обмежувати обсяги розміщень короткострокових ОВДП для нерезидентів. Ви можете назвати, на яку граничну суму ви готові брати короткострокові запозичення, щоб не створювати великі ризики?

– Ми щороку плануємо обсяги запозичень короткострокових, середньострокових та довгострокових інструментів. Відповідно можемо зменшувати обсяги розміщень, коли ці обсяги перевиконуються. Це не стосується виключно нерезидентів. Обмеження вводяться на обсяг інструменту, а не на інвесторів.

– Кабмін нещодавно оновив рамкові умови випуску єврооблігацій (постанова №186 від 14 березня 2018 року - ІФ). Підкажіть, чи пов’язано це з намірами вийти в цьому році на зовнішній борговий ринок, і якщо так, то в якій перспективі?

– Наприкінці минулого року були внесені зміни до Бюджетного кодексу, що передали право приймати оперативні рішення стосовно зовнішніх розміщень з рівня Кабінету міністрів на Мінфін, як це відбувається по внутрішніх запозиченнях. Це нормальна світова практика, і зазначена постанова була потрібна, щоб один раз врегулювати можливість здійснення всіх видів зовнішніх запозичень. І вона не прив’язана до будь-яких конкрентих планів.

– Рік тому ви говорили, що вірите, що за рік вдасться реформувати Державну фіскальну службу. Час минув, але де ж та реформа ДФС?

– Неправильно говорити, що за цей період нічого не було зроблено. Одне впровадження механізму автоматичного відшкодування податку на додану вартість чого варте! Про це мріяли багато років. Це один із найбільших антикорупційних кроків у країні.

Крім того, запровадили "єдине вікно" на митниці: торік у пілотному режимі, а з 1 лютого – в обов'язковому режимі. Вже близько 80% документів бізнес оформлює через це "єдине вікно". Це також важливий антикорупційний захід. По-перше, це зручно для бізнесу. По-друге, дозволяє нам моніторити, які органи долучені до проведення контролю товарів, що потрапили на митну територію України. Розуміти, де виникають проблеми, хто гальмує процес. Прозорість змушує контролюючі органи працювати швидше, мінімізує можливості для зловживань.

Нещодавно уряд підтримав постанову, яка забороняє правоохоронним органам робити огляд чи переогляд товарів і транспортних засобів поза межами кримінального провадження, чим часто зловживали. Роками діяла схема, коли митники зупиняли вантажі за дорученням, скажімо, Служби безпеки України. А сам переогляд нерідко затримувався. Це було масовим явищем, і зрозуміло, що за цим стояло. Крім того, згідно із запровадженими нами змінами. якщо огляд здійснюється в рамках існуючих кримінальних проваджень, то ДФС має повідомити підприємця, який орган планує зробити такий огляд і на яких підставах. Тобто ми знову ж таки виключаємо можливості для корупції та тиску на бізнес через непрозорі процедури.

– Ця постанова вже працює?

– Так, і я вже чую незадоволені голоси "в полях". Упевнений, що будуть спроби цю постанову скасувати і повернути все як було раніше. Хтось же на цьому заробляв… Неправильно стверджувати, що всі митники не хочуть працювати за правилами. Необхідно створити умови, щоб вони могли нормально, чесно працювати. Це стане можливим, зокрема, і в результаті створення Служби фінансових розслідувань і ліквідації економічних підрозділів правоохоронних органів.

– Це – так, але структурна реформа ДФС…

– Зі структурною реформою ситуація інша. З інституційними змінами сталася затримка – визнаю, попри нашу активну позицію. Близько року ДФС не мала постійного керівника. Голова відомства (Роман Насіров – ІФ) де-юре перебував на своїй посаді, що не сприяло змінам. Процес його звільнення з посади очільника відомства зайняв досить тривалий час, декілька разів я вносив подання щодо його звільнення, переконував прийняти відповідне рішення та виконати вимоги закону, проте питання було занадто політизоване. Саме такі війни і відбирають час та сили. І вони виникають на кожному кроці. Величезна кількість людей мають інтереси в ДФС на кожному рівні! Виходить не реформа, а суцільна війна по всіх напрямках.

– Якщо зараз чиниться такий спротив, можливо варто зачекати виборів – і вже після них з новою силою, з новою політичною силою, зайти в уряд, парламент, щоб реалізувати свої ідеї?

–  Нинішній рік дуже складний. Не хочеться втратити те, що було завойовано такими зусиллями. Передвиборчий рік несе багато ризиків, що можуть дестабілізувати фінансову ситуацію в країні. Я, в першу чергу, міністр фінансів. Попри все ставлю мету – не допустити такої дестабілізації протягом передвиборчого року. Боротьбу проти супротиву системи сприймаю як частину роботи. Якщо нічого не робиш, навколо самі друзі. Якщо намагаєшся змінювати систему, рухатися вперед – то зацікавленні у збереженні статус-кво перетворюються на ворогів. Тому я не будую політичних планів, а роблю свою роботу. Нам треба не тільки зберегти втілені реформи, а й реалізувати в 2018 році нові. Чому у Мінфіна така принципова позиція по створенню СФР? Бо я знаю, що це ключовий крок для поліпшення бізнес-клімату і відповідно для розвитку економіки. І ми будемо докладати всіх зусиль, щоб цей орган був створений. Те ж саме – по реформі ДФС. Також будемо допомагати колегам в інших міністерствах та відомствах, які хочуть впроваджувати реформи та потребують підтримки в цьому.

Зараз триває робота над Бюджетною резолюцією – документом, що закладає план розвитку країни на наступні роки. Саме під час цієї роботи визначаються пріоритети в фінансуванні реформ. На цьому етапі ми разом з колегами з інших міністерств визначаємо об’єми фінансування їхніх ініціатив, відкидаємо ті з них, що не є пріоритетними тощо. Володіємо обмеженим ресурсом, тож слід його використовувати максимально ефективно. Попереду багато роботи – і в соціальній сфері, і в охороні здоров'я, інфраструктурі… Все це має бути відображено в Бюджетній резолюції та підкріплено фінансово бюджетом на наступний рік.

– Ваша оцінка результатів роботи "чорної сотні". Експеримент виправдав себе?

– Коли ми її впроваджували, не було впевненості на сто відсотків у правильності такого кроку. Лунала і критика. Я одразу поставив умову: це тимчасовий захід, щойно "чорна сотні" перестане бути ефективною, ми її розформуємо. Де-факто після того, як її керівник Олександр Власов залишив свою посаду, підрозділ не працює. Де-юре зараз у складі ДФС формується окремий структурний підрозділ, що буде працювати з митними ризиками і по своїх функціях має замінити Міжвідомчий цільовий центр ("чорні сотні"). Врешті решт, нічого не замінить структурної реформи ДФС. Інші кроки можуть мати тільки початковий, тимчасовий ефект – потім система адптується.

– Міністерство фінансів вирішить проблему з лотерейним ринком в 2018 році? Кажуть, що все залежить від Мінфіну і Кабміну.

– Не зовсім так. Ситуація з лотерейним ринком схожа на те, що відбувається з СФР – чиниться активна протидія. Наша принципова позиція – прийняти комплексний закон. Відповідний урядовий законопроект лежить у парламенті вже два роки – і ніхто навіть не збирається його розглядати. Лобістські групи не дають. Бо вигідно заробляти мільярди і майже нічого з цього не платити в бюджет. Гральні контори на кожному кроці – їх більше, ніж аптек. Ми принципово вимагаємо регулювання цієї діяльності, адже азартні ігри мають негативний соціальний ефект. Тому так важливо цей ринок упорядкувати і зробити цивілізованим. Крім того, це мільярди податкових надходжень, які держава втрачає щороку.

За експертними оцінками, від легалізації всього грального бізнесу на соціальне забезпечення громадян, підтримку охорони здоров'я, спорту та культури держава може додатково отримувати близько 5 млрд грн. щороку. А через те, що законопроект заблокований в Верховній Раді, у нас залишається тільки одна можливість врегулювати проблему в рамках чинного законодавства. Рішення теж не є ідеальним, але гроші від легалізації вже закладено в бюджет на цей рік, і ми маємо легалізувати цю сферу. Подобається це комусь, чи ні, а сплачувати податки з зароблених коштів потрібно. Вже з'являються замовні статті і сюжети, що пропагують збереження чинної ситуації. Це зрозуміло – люди борються за свої гроші. А ми боремося за повноцінний, наповнений бюджет і елементарний законний порядок.

– Іноді Кабмін приймає політичні рішення з голосу та закриває очі на якісь юридичні нюанси, як от нещодавно щодо міндобрив, хоч були обмеження міжнародних угод та СОТ… Чому у випадку з лотерейним бізнесом не можна так зробити, адже є вже розроблені ліцензійні угоди, ці гроші вже закладені в бюджет та й соціальний аспект зрозумілий?

– Не всіх в уряді і за його межами влаштовує це рішення. Ми не можемо процедурно навіть це внести. Це питання постійно блокується. Антимонопольний комітет не влаштовує одне, інших інше і т.д. Деякі органи під благими намірами шукають можливості заблокувати рішення. Хтось пропонує безкоштовно видавати ліцензії – така собі "азартна благодійність" з боку уряду для найдохіднішого бізнесу. Хтось наполягає на врегулюванні проблеми внесенням нового законопроекту. Але реєстрація нового законопроекту проблему не вирішить – як я вже казав в Раді вже є урядовий законопроект – але ті, хто заробляють мільярди на цьому ринку, будуть використовувати ці потоки, щоб не допустити прийняття закону.

– В АМКУ кажуть, що негативна оцінка ліцензійний умов – це позиція одного уповноваженого, а не всього комітету.

– Терентьєв (голова АМКУ Юрій Терентьєв – ІФ) також підтверджує, що це маніпулювання одного уповноваженого. Але, врешті решт, ми не можемо протистояти всім. Це має бути державницьким рішенням. Інакше ми недобираємо кошти в державний і місцеві бюджети, дозволяємо існувати чорному ринку та закриваємо очі на те, що хтось заробляє мільярди без сплати податків.

– Яка ситуація з фінансуванням реформи державного управління? Коли її планують перевести з донорської допомоги на "бюджетні" рейки?

– Я підтримую цю реформу. Загалом на неї передбачено EUR90 млн. Перший транш ми вже отримали – EUR8,5 млн. Другий запланований на перший квартал 2018 року, фіксований обсяг – EUR5 млн, і ще EUR15 млн – за певних умов. Уряд схвалив розроблений нами порядок використання коштів на підтримку реформи державного управління. Найближчим часом порядок має бути опублікований. Таким чином буде впорядкована структура директоратів, а також ми зможемо забезпечити належне фінансування нових кадрів.

– Тобто реформа держуправління не згортається, а просто рухається так само повільно, як і більшість українських реформ?

– Можна і так сказати. Коли справа стосується людей, це непросто. Реформа держслужби – одна з ключових. Вона має оздоровити держапарат. Мають прийти люди, які би не боялися змін, не боялись би брати на себе відповідальність та протистояти труднощам. А відбувається зовсім не так, на жаль. Але зменшувати оберти не можна. Вдруге запустити цю реформу вже не вийде.

– Мінфіну вдалося таких людей залучити?

– Мінфін входить у число десяти пілотних міністерств, але ми не так активно рухаємося як хотілося б. Дуже не хотів би запустити цей процес суто формально, аби тільки запустити. Мінфін – системоутворююче міністерство, яке постійно включене у всі критично важливі процеси в державі: бюджетний процес – все міністерство цим займається, зараз Бюджетна резолюція – знову ж усі зайняті. Плануємо провести цю реформу в 2018 році.

– Нещодавно по-новому зазвучала тема монетизації, на цей раз – пільг на транспорт. Але ніхто не озвучив, який буде економічний ефект.

– Так, Міністерство соціальної політики дійсно запустило цей проект. Це правильний крок. Для підвищення ефективності фінансування пільг потрібна монетизація. Таким чином виключаються штучні прив’язки до надавачів послуг. Люди самі вирішують чиїми послугами користуватися і самі за це платять, а ми надаємо їм для цього ресурс. Для того, щоб цей проект запрацював Мінсоцполітики також проводить верификацію отримувачів цих пільг і співпрацює з місцевими органами влади, адже фінансуватися пільги будуть з місцевих бюджетів.

Мінфін в свою чергу працює над монетизацією субсидій на житлово-комунальні послуги. Це важливий крок для викорінення корупції в цій сфері та переходу на прозору систему. Зараз монетизація запрацювала поки що на рівні надавачів послуг, і там також йде верифікація. Надавачі послуг мають заповнити реєстри споживачів. Наступний крок – монетизація на рівні домогосподарств. Живі гроші людям в руки, щоб вони могли оплачувати свої рахунки за фактично спожиті послуги, що дозволить також залишити собі частину грошей за рахунок заощадження енергоспоживання.

– Тобто вважаєте перебільшеними звинувачення "Нафтогазу" в тому, що монетизація на рівні надавачів послуг – це схема для олігархів, зокрема, для Фірташа?

– Не бачу взаємозв’язку. Дивна позиція. Навпаки, ми зараз бачимо, куди йде кожна гривня. А до цього у нас не було такої інформації. І багато хто втрачає через це, бо зараз – це реальні гроші, які можна відслідкувати, а до того це були якісь незрозумілі протоколи, кліринг…  У протоколах об’єми виглядали набагато більшими за фактичне споживання. Минає час, і ми бачимо: дійсно, фактичні показники менші. Тобто бюджетні кошти йшли комусь прямо в кишеню через непрозорі процедури. Знову ж таки, коли цю схему прикрили, комусь це стало невигідно, тому вкидається різного роду інформація. Але це не зупиняє нас і далі ми плануємо монетизувати субсидії на рівні домогосподарств, що остаточно унеможливить маніпуляції та завищення показників.

Реклама
Реклама

ЕЩЕ ПО ТЕМЕ

ПОСЛЕДНЕЕ