Секвестр – це дуже боляче. Це гірше, ніж пріоритезація видатків, яка є зараз – Підласа
Інтерв'ю з головою Комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксоланою Підласою
Першу читайте за посиланням
Автор: Дмитро Кошовий
– Перейдемо до місцевих бюджетів та їх зв'язку із державним. Ви днями вже прогнозували черговий конфлікт у проєкті держбюджету-2027 за 4% ПДФО, бо останні роки громади отримували 64% ПДФО, а тепер уряд знову хоче повернутися до норми Бюджетного кодексу про 60%. Чи є ще якісь спірні проблеми? Наприклад, Всеукраїнська асоціація ОТГ також пропонує переглянути горизонтальне вирівнювання та заявляє про заниження освітньої субвенції майже на 60 млрд грн.
– 4% ПДФО – це в мене вже просто "День бабака" кожен рік. Бо це мій четвертий бюджет на посту голови комітету, й кожен рік це питання виникає.
Загалом набір питань стандартний: залишити громадам 64% ПДФО, не вилучати реверс, повернути військовий ПДФО, збільшити додаткову дотацію прифронтовим громадам. Загалом суть цих побажань і пропозицій народних депутатів зводиться до того, що треба взяти більше грошей з державного бюджету і передати їх громадам.
Але проблема не в тому, що у громад немає грошей, бо на 1 жовтня залишки на їх рахунках складали 188 млрд грн і з початку року приріст склав 90 млрд грн. Проблема в несправедливому розподілі цих грошей: тобто в обласних бюджетах і бюджетах великих міст на рахунках мільярди, тоді як маленькі сільські громади не мають чим виплачувати зарплати в комунальних закладах і не виживуть без дотації бюджету. Вирішити цю проблему тим, щоб залишити всім громадам реверс або забрати в армії військове ПДФО і віддати його громадам не вдасться.
– А що ж робити?
– Швидкого рішення немає, але загалом нам треба більш справедливе горизонтальне вирівнювання, тому що зараз воно, грубо кажучи, враховує деякі доходи (податок на прибуток і ПДФО) і чисельність населення. Я навіть не буду зупинятись на тому, що ця чисельність населення подекуди не відповідає дійсності, але горизонтальне вирівнювання не враховує дуже різні обов'язкові видатки. Громади не однакові, в них різна в наявності соціальна інфраструктура: їм могли передати лікарню, в якоїсь громади більше шкіл, а в якомусь селі на утримані національний музей чи якась архітектурна пам'ятка, в когось купа незареєстрованих ВПО і так далі… Цих факторів багато може бути.
Окрема дискусія, яка є частиною про горизонтальне вирівнювання, це те, що ПДФО платиться за місцем реєстрації підприємства, через що також відбувається викривлення. У нас, наприклад, в топ-10 по залишкам на рахунках входить Борщагівська сільська громада під Києвом: в них на рахунках більше 1 млрд грн лежить. І таких міст, сіл-супутників багато. Є дискусія зараз, як реформувати систему ПДФО. Є група, яка відстоює принцип 50 на 50: тобто 50% ПДФО платиться за місцем реєстрації підприємства, а 50% – за місцем проживання працівника. Є група, яка говорить, що потрібно 100% платити за місцем проживання людини. В кожного підходу є як противники, так і апологети. Я думаю, що навряд чи взагалі ця реформа і ПДФО, і горизонтального вирівнювання можлива до завершення війни і повноцінного перепису населення. Тому ми зараз постійно в такій якійсь конфліктній ситуації.
– Але з війною, як мені здається, ця різниця між фінансовою спроможністю громад, тільки збільшується. Навіть якщо дивитися по ринку нерухомості, то ціни між регіонами прифронтовими і західними вже різняться на порядок.
– Тимчасова історія, яку зараз робить Мінфін, це дає додаткову дотацію на здійснення державної влади на прифронтових територіях на додачу до базової дотації, яка просто надається громадам, які менш податкоспроможні. Можна збільшувати цю дотацію для прифронтових регіонів, але, знову ж таки, це якісь точкові ручні зміни. Системно зараз змінити, я думаю, неможливо.
Якщо в цю тему заглиблюватись, можемо дисертацію написати. Бо громади не дуже добре складені, мабуть, варто переробляти карту громад. Потім є європейський підхід, що типи території бувають різні. Наприклад, є гірські території, є прифронтові, є ті, на яких відбувалися бойові дії, а на яких не відбувалися…
– А до кінця війни, якого поки не видно, ми з такою ситуацією дотягнемо?
– А який у нас є вихід? Звісно, дотягнемо.
– Уточню тоді тільки щодо чисельності населення. Я побачив у проєкті держбюджету показник у 28,5 млн людей, тоді як роком раніше було 28,6 млн. Держстат минулого року анонсував, що у 2026 році дасть більш верифікований показник, але я поки про його оголошення не чув.
– Щодо більш точного визначення чисельності населення, уряд пропонує наповнювати реєстр Державної міграційної служби. Але люди не сильно хочуть себе записувати в ці реєстри з усіх відомих нам причин. Тому по деяким громадам чисельність на папері відрізняється від фактичної чисельності.
Цифру від Держстату я не отримувала, але оцінки уряду і неурядові оцінки збігаються про те, що у нас близько 29 млн людей живе на підконтрольній території. Хоча для горизонтального вирівнювання важливо знати, де конкретно вони живуть. Визначити це без перепису складно – це все тільки оцінки.
– Переходимо до бюджету цього року та його проблем. Уряд вже оголосив про відтермінування капітальних та інших видатків. Наскільки виваженим є таке рішення, якщо одночасно Мінфін не хоче збільшувати обсяги залучення на ринку державних облігацій?
– По-перше, попит на ОВДП під ті ставки, які Мінфін готовий запропонувати ринку, обмежений. Наслідком цього є те, що від поточного темпу розміщення ОВДП кількість грошей в бюджеті не збільшується. На жаль, з минулого року так відбувається, бо ми накопичили стільки старих ОВДП, що нових залучень вистачає якраз на їх погашення. В бюджеті 2027 року суми залучення і погашення ОВДП однакові – 544 млрд грн. Тому зараз ОВДП використовується як короткостроковий інструмент покриття нестачі ліквідності на казначейському рахунку.
– Ви, як голова Бюджетного комітету, в цілому підтримуєте такий підхід Міністерства фінансів, що краще відкласти деякі видатки на потім, аніж спробувати підняти ставки доходності ОВДП в надії залучити більше грошей?
– ОВДП точно дорожчі, ніж гроші, які ми беремо у наших міжнародних партнерів.
– Можна ще спробувати курсом гривні збільшити надходження до бюджету?
– Звісно, можна. Але це не до мене питання. Це до сусідньої вулиці (де розташований Національний банк України – ІФ-У).
– Можливо комусь із депутатів в їх пропозиціях штучний інтелект, по допомогу до якого вони звертаються, порадить у якості джерела збільшення доходів підняти середньорічний розрахунковий курс на 2027 рік з 47,1 грн/$1?
– В тексті бюджету не встановлюється курс долара, по-перше. По-друге, ми всі прекрасно розуміємо, що курс залежить меншою мірою від уряду і більшою мірою від Національного банку, від його політики.
– Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що бюджет цього року через російські обстріли може недоотримати 70 млрд грн. Якою є ваша оцінка можливих втрат доходів?
– За дев'ять місяців у нас по загальному фонду недоотримано 49,5 млрд грн, 32 млрд грн з яких не надійшли в серпні-вересні. Якщо дивитися тільки на внутрішній та імпортний ПДВ, то по ньому недоотримання вже більше $1,5 млрд, але воно частково покривається за рахунок перевиконання ПДФО і податку на прибуток. Я думаю, що загальне недовиконання доходів буде більше 70 млрд грн по року.
– На якому етапі уряд та Мінфін повинні прийти до вас з пропозицією про секвестр держбюджету-2026?
– Секвестр – це дуже боляче. Тому що це скорочення всіх видаткових програм, крім захищених, це гірше, ніж пріоритезація, яка є зараз.
– Наскільки я пам'ятаю, Кабмін зобов'язаний запропонувати секвестр за рівня недовиконання доходів у 15%.
– Можна й 10%.
– Але наразі ви не бачите проблеми, що ці скорочення або відтермінування видатків Мінфін та уряд здійснюють у ручному режимі без погодження з парламентом?
– В мене немає претензій до того, які вони видатки обмежують. Я вважаю, що це правильно, що вони обмежили капітальні видатки. Це можна було зробити і раніше. Крім капітальних видатків багато що ще там обмежено, наприклад, відрядження не оплачуються зараз. Це все є непріоритетне.
– Тобто вам нинішнього рівня залучення Бюджетного комітету до розподілу видатків достатньо? Чи може ви хочете більше повноважень?
– Мені особисто вистачає повноважень.
– Переходимо до Рахункової палати. Як і у питанні ПІП, наші партнери постійно згадують про цю інституцію, хоча в Україні цей орган мало згадують. На ваш погляд, формування комісії та конкурсний відбір членів Рахункової палати може справді дати практичний ефект для бюджету? Може, умовно, краще більше грошей виділити на НАБУ та ВАКС?
– Рахункова палата – це не правоохоронний орган. Щодо ваших аналогій з антикорупційного світу – це, скоріше, журналісти-розслідувачі, такий от "whistleblower". Орган, який має оцінювати ефективність доходів і видатків. Такі органи є в усіх розвинених країнах світу. Наприклад, European Court of Auditors або в США Government Accountability Office.
Українська проблема у тому, що Рахункову палату не сприймають серйозно, хоча в ідеалі її мають боятися. Їхні аудити мають спричиняти гучні політичні скандали, відставки міністрів і лягати в основу кримінальних справ, якщо вони знаходять десь неефективне використання бюджетних коштів. І це так бачить Європейський Союз, який нам постійно ставить вимоги про підвищення незалежності Рахункової палати. Вона має бути і фінансово незалежна, і політично незалежна. І для цього європейці наполягають на конкурсі з міжнародниками для відбору членів Рахункової палати. І це не останній етап цієї реформи.
– Думаю, що у негласному табелі о рангах Державна аудиторська служба України стоїть вище, бо на основі її документів уряд приймає конкретні кадрові рішення або кримінальні справи відкриваються. З голів Рахункової палати, до яких у владі справді ставилися серйозно, я пригадую тільки Валентина Симоненка, який очолював її перші 15 років.
– По звітах Рахункової палати, які виявляють порушення, теж кримінальні справи відкривають. І справа не в голові, а взагалі в сприйнятті Рахункової палати і суспільній вазі їхніх висновків.
– На вашу думку, перші дві спроби призначити конкурсну комісію з відбору членів Рахункової палати цього та минулого року провалилася саме через те, що у парламенті усвідомлюють небезпеку того, що це може бути настільки ж сильний орган, як НАБУ та САП? Щоб не отримати собі на голову ще третього? Бо це ж якраз орган парламентського контролю.
– Рахункова палата має бути незалежною, в тому числі і від Верховної Ради. Парламент та окремі депутати вже зараз не можуть давати їй вказівки, які сфери або органи перевіряти. Просто депутати не люблять конкурсні комісії за участі міжнародників та й все.
– Але ви сподіваєтесь, що з третьої спроби комісію вдасться призначити?
– Кожен раз сподіваюся. Це буде вже третє голосування. І дуже не хочу подавати вчетверте, але якщо знову не вдасться, то доведеться це робити знову і знову, бо формування конкурсної комісії є умовою отримання коштів від ЄС (EUR 3,7 млрд) в рамках макрофінансової допомоги.
– Уявімо собі, що депутати підтримали постанову. Що далі?
– Конкурс запускається одразу й одразу можна буде подавати документи на участь у ньому. Ми закладали у законі, що не більше, ніж 9 місяців, має тривати попередній відбір. Думаю, будемо просити конкурсну комісію зробити свій відбір швидше. Потім вони передають кандидатури до Верховної Ради і відбувається призначення.
– А на цьому етапі Верховна Рада знову не заблокує?
– Має бути не менше ніж два кандидати на посаду. Верховна Рада вибирає з цього списку попередньо відібраних доброчесних та фахових кандидатів шість осіб рейтинговим голосуванням, в якому нема обов'язковості більшості у 226 голосів.
– МВФ та інші наші донори значну увагу приділяють в останні роки реформуванню в сфері публічних інвестиційних проєктів – ПІП, не плутати з ПЕП. Чому такий інтерес з їх боку до цього, бо грошей на них все одно все менше й менше? Якою є ваша оцінка прогресу на цьому напрямку?
– Що грошей все менше –це правда. Але краще починати зараз налагоджувати систему управління цими публічними інвестиціями, тому що очевидно, що після війни їх буде дуже багато, і велику частину бюджету будуть займати видатки на відбудову. І основна задача була зробити відбір цих проєктів більш прозорим і менш політичнозалежним.
Як було раніше? В кожному міністерстві свої проекти, практично за кожним об'єктом можна було побачити прізвище зацікавленої особи.
Чи це відображало пріоритети країни в цілому? Я не впевнена. Потім міністр мінявся, пріоритети змінювалися, об'єкти залишались недобудовані і так далі. Зараз цього немає. Є єдиний пайплайн проєктів, все вирішує Стратегічна інвестиційна рада, яка, по суті, є урядом, бо майже всі міністри до неї входять. Прем'єр-міністр за посадою задає пріоритети, на що будемо, в основному, виділяти гроші. І результати вже видно по тим проектам, які є зараз: якщо дивитись на фінансування ПІПів із загального фонду держбюджету, тобто не донорськими грошима, то вони, в основному, йдуть на освіту і медицину. Я думаю, що це краще відображає пріоритети держави, ніж якісь там будинки культури і спортивні майданчики.
– Про яку суму на ПІП йде мова на 2027 рік?
– На ПІПи в 2027 році закладено 39,6 млрд грн власних коштів бюджету і 76,4 млрд грн донорських проектних грошей.
– У випадку поганого розвитку подій саме ПІПи можуть стати джерелом економії видатків?
– Зараз ПІПи, як і всі капітальні видатки зупинені. Так само буде, якщо в наступному році буде проблема з ліквідністю бюджетних коштів.
– В мене до вас ще таке запитання. Уявимо собі, що війна завершиться або буде призупинена. Яким ви бачите вирішення проблеми постійно зростаючого дефіциту, коли внутрішні ресурси, за вашими ж розрахунками, очікуються наступного року всього 3,74 трлн, а видатки виросли – понад 8 трлн грн? Бо поки є російська агресія, нам фінансово допомагають, а що будемо робити, коли війна завершиться?
– Святкувати будемо!
– Але на наступний день після святкування доведеться сідати та боляче різати видатки?
– Ми не будемо скорочувати зразу видатки.
– А як ми їх зможемо профінансувати?
– Питання не в тому, чи ми зможемо. Питання в тому, що однією з гарантій безпеки України буде велика, добре озброєна армія, яка буде дорого коштувати нашому бюджету і, можливо, партнерам. Тобто, я навіть не хочу тут створювати якусь ілюзію. І прямо скажу, що бюджет буде дефіцитним, буде сильно залежати від міжнародної допомоги.
Плюс до великої армії додайте ще велику відбудову чи велике відновлення, тому що в це треба буде теж інвестувати гроші. І не тільки приватні, а й державні.
– Доведеться піднімати податки?
– На жаль, деякі податки зменшаться після завершення війни, наприклад, військовий збір.
Сподіваюся, що ця дилема – залишати військовий збір після завершення війни чи ні – стоятиме вже перед новими парламентарями та новим урядом.
– Просто вже у 2027 році завершуються програми Ukraine Facility та UkraineSupportLoan.
– У 2028 році Україна стане частиною багаторічного бюджету Європейського Союзу на 5 років як мінімум. Плюс Україна буде поступово в рамках процесу приєднання до Європейського Союзу отримувати доступ до європейських фондів.
– Зовсім забув спитати, а як вам із новим урядом працюється?
– Міністр фінансів не змінився, тож у нас все як і раніше було. Я думаю, що Мінфін, як мій візаві в уряді, робить максимум з того, що можливо в даних умовах.
– Ви прогнозуєте, що в цьому році бюджет знову буде прийнятий вчасно – до 1 грудня?
– По плану, який я для себе і для Верховної Ради склала, ми приймемо бюджет 24 листопада.
– І коли у листопаді до Києва приїде місія МВФ, питань до бюджету у неї не буде?
– У місії МВФ завжди є питання. Але, будемо сподіватися, ми зможемо на них відповісти. Треба розуміти, що комунікація з МВФ ніколи не припиняється, вона постійно відбувається в робочому режимі. Тобто коли вони вже приїжджають на місію, вже плюс-мінус домовлено як буде виглядати бюджет.
– Коли Верховна Рада повернеться до сесійної зали 13 жовтня або 12 жовтня, як просить прем'єр, які головні рішення за напрямком вашого комітету вона має прийняти?
– З фінансової точки зору зараз наше перше супер критичне завдання – це отримати другий транш макрофіну $4,26 млрд, який нас буде тримати над водою з точки зору ліквідності. Тому що те, що зараз прийшло по Ukraine Facility і прийде ще у жовтні – нам цього недостатньо, без цих $4 млрд ми не вигребемо.
Для цього треба зробити чотири речі: це друге читання законопроекту щодо оцінки майна, друге читання оподаткування посилок, постанова про утворення відбіркової комісії для членів Рахункової палати та правка по ПЕПам має бути сформульована таким чином, який влаштовує Європейську комісію.