Інтерв'ю інформагентства «Інтерфакс-Україна» з виконавчим директором асоціації «Союз птахівників України» Сергієм Карпенком.
Текст: Наталя Талалай
Як ви оцінюєте збитки галузі з початку повномасштабного вторгнення?
В усіх областях де велись чи ведуться бойові дії є втрати промислових потужностей по виробництву яєць. За нашими підрахунками, внаслідок цього на початку війни було втрачено біля 20% промислового виробництва яєць. На даний час, через обстріли і подальшу окупацію території країни, підприємства галузі постійно втрачають виробничі та інші активи, зокрема в Чернігівській, Сумській та Дніпропетровській областях. Незважаючи на втрати, галузь змогла відновити свій виробничий потенціал через релокацію деяких виробників, розширення існуючих потужностей та появу нових гравців на ринку.
Як пошкодження або знищення складських об’єктів вплинуло на постачання яєць і м’яса птиці до торговельних мереж.
Майже вся логістика постачань м'яса птиці та яєць була побудована через доставку до розподільчих центрів, звідки вже самими торговельними мережами продукція доставлялася до роздрібних точок. Після пошкодження або знищення складських об’єктів, мережі пропонують перебудувати логістику постачань безпосередньо з виробничих потужностей до самих супермаркетів, однак такий підхід не прийнятний для багатьох постачальників, які не мають власної логістики для доставки товару до роздрібних точок, яких сотні по Україні. Через це, можна було спостерігати зниження асортименту або ж відсутність деяких позицій продукції в деяких мережах і певних регіонах.
Чи мала внутрішні потреби відбиток на експортні поставки?
Експортні поставки теж зазнали змін в логістиці, оскільки вже значна частина продукції птахівництва експортувалася контейнерами з чорноморських портів України. Наразі експортери вимушені повертатися до досвіду 2022 року, коли була аналогічна ситуація із блокуванням судноплавства в Чорному морі, і автотранспортом везти продукцію до портів Румунії, Польщі, Прибалтики, звідки вже відбуваються експортні відправки до пунктів призначення.
Якої підтримки галузь потребує для відновлення інфраструктури, збереження виробництва й забезпечення безперебійних поставок?
Збільшення відсотка бронювання для працівників агропромислового комплексу, створення нового більш масштабного механізму страхування воєнних ризиків на основі державно-приватного партнерства та розширення програми «Доступні кредити 5-7-9%» для середнього та великого бізнесу, з метою компенсувати нестачу дешевих обігових коштів та допомогти відновити інфраструктуру й логістику після масованих атак на промислові об'єкти.
Як змінилися поточні обсяги виробництва яєць, яєчних продуктів і м’яса птиці в порівнянні з 2025 роком?
Виробництво м’яса птиці за 7 місяців поточного року зросло на 8,4%, в промисловому секторі ще більше – 9,5%. В фізичних обсягах це додатково вироблено майже 70 тис. тонн. Держкомстат і надалі показує тенденцію до зниження виробництва в приватному секторі, мінус 7,1% з початку року. За 7 місяців 2026 року промислове виробництво яєць птиці всіх видів збільшилось на 23,4% або 807 млн. штук. Виробництво яєчних продуктів за цей же період збільшилося на 33% проти аналогічного періоду минулого року.
Які обсяги та географія експорту яєць, яєчних продуктів і м’яса птиці у 2026 році?
За 8 місяців 2026 року загальний експорт м’яса птиці становив 330,2 тис. тонн, що на 12,5% більше ніж за аналогічний період минулого року. Виручка від експорту при цьому скоротилася на 2,6 % і склала 697,9 млн.$. Головними покупцями українського м’яса птиці в перші 8 місяців 2026 року були Нідерланди (20%), Великобританія (11,7%), Словаччина (10,6%) та ОАЕ (6,4%). Частка експорту до країн ЄС за цей час від загального обсягу експорту склала 36% (118,9 тис. тонн). При цьому, в грошовому еквіваленті частка експорту до країн ЄС за перші 8 місяців 2026 року становила майже половину валютної виручки (47%).
За 8 місяців 2026 року експортовано 1,64 млрд. штук яєць на загальну суму 164 млн. $. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року фізичні обсяги експорту збільшилися на 18,3%, а грошові – на 37%. Головними покупцями українських яєць протягом перших 8 місяців 2026 року були Іспанія (25,4%), Великобританія (13,2%), Польща (8,7%) та Чехія (7,4%). Частка країн ЄС в експорті складає 75,9%.
Експорт яєчних продуктів склав 6,7 тис. тонн, що на 36% більше ніж за аналогічний період минулого року. Основними країнами-імпортерами є Латвія, Польща, Хорватія. Частка країн ЄС в експорті складає 76,4%.
Які ринки крім ЕС, ще цікави для цікаві для українських виробників?
Найбільш пріоритетними ринками для подальшого розвитку експорту є країни Азії, зокрема, КНР, MENA (регіон Близького Сходу та Північної Африки) та країни ASEAN (В’єтнам, Малайзія, Філіппіни, Індонезія). Крім цього, необхідно відзначити важливість відкриття ринків США, ПАР, Мексики, розвиток експорту до країн ЄС та Великобританії, Королівства Саудівська Аравія, Іраку.
Як нам відкрити для себе ці ринки?
Відкриття нових ринків для продукції птахівництва передбачає оцінку системи контролю за виробництвом та погодження міжнародних ветеринарних сертифікатів, а також інспектування виробничих потужностей країною-імпортером. Через війну фізичні інспекції в Україні ускладнені, що затягує відкриття нових ринків. У деяких випадках домовленість про онлайн-аудити дозволяє прискорити цей процес. Значна частина продукції птахівництва раніше експортувалася контейнерами через чорноморські порти України. Наразі експортери змушені автомобільним транспортом доставляти продукцію до портів Румунії, Польщі та країн Балтії, звідки вона прямує до країн призначення. Це збільшує логістичні витрати та робить експорт нерентабельним на деяких ринках. Водночас обсяги експорту поки не скоротилися, оскільки виробникам необхідно підтримувати баланс внутрішнього ринку.
Яка зараз ситуація з експортом української продукції птахівництва до ЄС: як використовуються квоти, які є проблеми з відкриттям нових ринків та логістикою і яких змін торговельного режиму очікує галузь?
Минулого року набула чинності оновлена Угода про торгівлю між Україною та ЄС, яка замінила тимчасовий режим «торговельного безвізу». Нові тарифні квоти для м’яса птиці та яєць дещо більші за попередні, однак залишаються значно нижчими за фактичний експорт України у 2024 році в рамках автономних торговельних заходів.
Квота на м’ясо птиці у 120 тис. тонн складається з квоти на частини – 93,35 тис. тонн, та на заморожену тушку – 26,65 тис. тонн. Квота на частини використовується повністю: за три квартали вибрано 75% обсягу, решту 25% буде вибрано у IV кварталі. За квотою на заморожене м’ясо птиці розподілено 3,74 тис. тонн, або 14% річного обсягу. За 8 місяців експортовано 123,7 тис. тонн м’яса птиці та готових продуктів, що свідчить про значний обсяг експорту поза українською квотою.
Аналогічна ситуація з квотами на яйця: діють дві квоти по 9 тис. тонн в еквіваленті яєць. За кожною з них за три квартали розподілено по 6,75 тис. тонн, або 75% річного обсягу. Обсяги заявок у декілька разів перевищували доступні квартальні обсяги, тому заявники отримали лише частину запитаних ліцензій. Основний обсяг експорту яєць здійснюється за квотою СОТ, де сплачується мито у розмірі 50% повної ставки – 304 євро/тонну. Експорт яєць минулого року становив 117 тис. тонн, цього року очікується близько 140 тис. тонн.
Подальші зміни торговельного режиму з ЄС можливі в межах євроінтеграції та адаптації законодавства України до європейських норм, однак перегляду квот у найближчій перспективі не очікується. Наступний перегляд умов торгівлі запланований на 2028 рік. Визначальним фактором для покращення умов торгівлі агропродукцією буде впровадження європейських норм і правил у національне законодавство та їх дотримання.
На якому етапі перебуває гармонізація українського законодавства з вимогами ЄС у сфері птахівництва, зокрема щодо безпечності продукції, ветеринарного контролю та благополуччя птиці?
Гармонізація українського законодавства з вимогами ЄС у сфері птахівництва перебуває на етапі практичного впровадження євроінтеграційних змін.
Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 8 лютого 2021 року №224 затверджено вимоги до благополуччя курей-несучок під час утримання відповідно до Директиви Ради ЄС 1999/74/ЄС. Вони набули чинності 1 січня 2026 року.
Закон України «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» №1206-IX набув чинності 2 березня 2026 року. Він, зокрема, встановлює нові правила щодо транспортування, забою та умертвіння сільськогосподарських тварин.
20 січня 2026 року також підписано закон №4718-IX про приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та благополуччя тварин у відповідність до законодавства ЄС. Наразі розробляються підзаконні акти, необхідні для реалізації цих законів у сферах безпечності продукції, ветеринарного контролю та благополуччя птиці.
Виробники продукції птахівництва вже працюють за новими вимогами, за якими відповідність нормам благополуччя птиці та біобезпеки є обов’язковою як для внутрішнього ринку, так і для експорту до ЄС.
Скільки підприємств уже виконують відповідні вимоги, скільки перебувають у процесі переходу та яких інвестицій потребує адаптація?
В цьому питанні картина не є надто оптимістичною, однак є доволі переконливою щодо обсягів виробленої продукції. На сьогодні 15 потужностей з виробництва та нарізки м’яса птиці, 29 потужностей з виробництва яєць, 5 переробних заводів яєць мають європейську акредитацію. Лише з початку року додано 22 потужності до списку дозволених для експорту в ЄС.
Акредитовані для експорту до ЄС потужності виробляють 83% м’яса птиці і 75% харчових яєць. Тому ми і говоримо про значну кількість невеликих виробників, частка яких в загальному виробництві не така значна, для яких питання впровадження європейських вимог, а з цього року вже і національних, буде зробити вкрай складно.
Стандарти ЄС є еталоном для багатьох країн Азії, Африки, Близького Сходу та Америки. Продукція, яка відповідає нормам ЄС, автоматично отримує «зелене світло» на більшості світових ринків. Тому, гармонізація законодавства з нормами ЄС і дотримання його операторами ринку, дасть змогу збільшити обсяги експорту продукції птахівництва не лише до країн ЄС, а й на інші глобальні ринки.
Які перспективи розвитку українського птахівництва та його конкурентоспроможності на європейському ринку.
Європейський ринок сьогодні є вкрай важливим для експорту української продукції птахівництва. Необхідно розуміти, що конкуренція на європейському ринку продукції птахівництва постійно посилюється. Лише через підвищення якості продукції, збільшення асортименту та постачання її за конкурентною ціною можливо збільшувати експорт.
Тому, виробникам насамперед необхідно постійно модернізувати виробництво, впроваджувати європейські системи якості продукції, адаптувати технологічні процеси під сучасні вимоги до них та постійно перебувати у пошуку шляхів оптимізації виробничих витрат.
Потрібно більш активно розвивати експорт продукції птахівництва з глибокою переробкою та більшою доданою вартістю, сьогодні надважлива трансформація від постачання сировинних товарів до експорту продукції з доданою вартістю.
