Інтерв’ю з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим
(друга частина)
(першу частину читайте тут)
Автор: Дмитро Кошовий
– Переходимо до фінансового сектору. Повернемося до 50% податку на прибуток банків. Один з аргументів проти, що це загальмує або зробить нереалістичну приватизацію державних банків. Що ви про це думаєте?
– Ніяким чином не може. Загальмувати і уповільнити приватизацію державних банків може те, що за пана (голови Національного банку України Андрія) Пишного відбулося в Сенс Банку: створення великої пральні для операторів грального бізнесу; створення ручного прийняття рішень щодо тарифів для операторів грального бізнесу, коли вони отримували тарифи менше, ніж собівартість послуги для банку; використання P2P-платежів для ухилення від оподаткування цими суб’єктами. І те, що Національний банк не тільки не помічав це, а в процесі перевірки не припинив цю діяльність, попередньо погодивши неоднозначні кандидатури до керівництва цього банку, свідчить про те, що, на жаль, голова Національного банку, його діяльність негативно впливає на інвестиційний клімат в банківській сфері щодо залучення іноземного капіталу до державних наших банків. Це є проблемою.
А те, що ми вчетверте на один рік приймаємо рішення про додаткове оподаткування комерційних банків, з тих підстав, про які ми з вами говорили, – абсолютно виважена позиція. Більше того, мені здається, що комерційні банки мали б самі підтримати таке рішення, зважаючи на обставини, в яких ми сьогодні існуємо, коли ми не збираємо на армію податками те, що нам необхідно зібрати. А в них є необхідний резерв, ресурс для того, аби підтримати армію, яка їх на сьогодні захищає.
Щодо приватизації державних банків – абсолютно підтримую приватизацію. Це має бути зроблено. І, знову ж таки, вимагає високої ділової репутації. Передусім у того державного банку, який виставляється на продаж.
Якщо будуть конкретні пропозиції щодо того чи іншого продажу, на 2028-й рік, наприклад, і вартість угоди буде залежати від нашого рішення щодо введення цього податку на 2028-й рік, тоді ми розглянемо ці ризики. І якщо вони є істотними, ми цього рішення не будемо приймати. Але вони ж вже скільки років говорять про приватизацію, про продаж державних банків і нічого не роблять. Вони тільки говорять про ризики. Це ж вже четвертий раз, коли ми приймаємо закон про 50% оподаткування прибутку банків, тільки на 2025 рік його не було.
– З якого державного банку ви б починали приватизацію? З Сенс Банку?
– Я починав би з того банку, який є цікавим для інвестора.
– Ваш комітет оголосив конкурс на вакантну посаду члена Ради НБУ у квітні минулого року. Але ця посада досі вакантна. Коли може статися це призначення?
– Той конкурс, який ми оголосили, не є актуальним. Найближчим часом ми оголосимо новий конкурс.
– А що з тим конкурсом, не подались люди?
– Там подалось мало людей.
– Коли можна очікувати прийняття закону про реєстр дропів? Банки поки підписали меморандум, але між собою кажуть, що краще б це чітко регулювалось законом або постановою Нацбанку, щоб до них потім не було претензій та штрафів, розмір яких до 135 млн грн.
– В цьому ж і проблема, розумієте? Що взаємовідносини з Національним банком, його правозастосування є настільки непередбачуваними. Тобто якщо б я розумів, що вчиняю от такі дії в такому-то алгоритмі і до мене ніхто не прийде і нічого не донарахує, бо я зможу довести це, ніяких питань би не було. А якщо непередбачуваність, то мені краще, безперечно, мати інструкцію на всі випадки "кроку праворуч-ліворуч" або взагалі не мати відносини з цим клієнтом та нічим не ризикувати.
– Тож коли може бути прийнятий законопроект про реєстр дропів?
– Є законопроект, ми його підтримуємо, напевно треба буде його приймати, але поки немає в нас (у Верховній Раді) потенціалу взагалі.
– А щодо законопроєкту проінтеграцію України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) є потенціал?
– Розумієте, у нас в Верховній Раді є дуже багато питань до всього, що стосується фінансового моніторингу, саме у зв’язку з Сенс Банком. Переконати депутата голосувати за щось, що посилює фінансовий моніторинг, дуже складно саме на цьому тлі. Тому такі проблеми у нас із прийняттям SEPA. Ми ж його рекомендували ще взимку, мені здається, виносимо до залу, але далі не йдемо, тому що нема потенціалу.
– Так, Молдова нас в цьому питанні випередила та стала членом SEPA ще у жовтні минулого року. До речі, і по боротьбі із тінню на тютюновому ринку Молдова далеко попереду: я був здивований, коли почув днями, що в Молдові частка тіні на цьому ринку 6%, а в нас під 18%.
– Молдова зробила дуже багато, маємо це виправляти.
– Ви вже кілька разів згадували голову НБУ Андрія Пишного. Наскільки я розумію, наразі ви чекаєте його на засіданні Тимчасової слідчої комісії?
– Він зараз у відрядженні, до 28-го числа. Він ховається від ТСК у відрядженнях.
– Але ви сподіваєтесь, що після 28-го він прийде.
– Ні, я не сподіваюся. Просто я буду вимушений йому задавати ці питання публічно. І мені б не хотілося б. Я дуже поважаю незалежність Національного банку і багато дуже зробив, аби ця незалежність відбулася. Я дуже поважаю репутацію Національного банку, його працівників, посадовців. Але вимушені просто будемо ставити ці питання публічно, якщо він буде уникати так, як він уникає, участі в засіданнях ТСК.
Бо ми не будемо своїм мовчанням нести відповідальність за те, що відбувається в Сенс Банку.
– Законопроєкт про воєнне страхування з першого разу не пройшов. Яка його подальша доля?
– Він не пройшов, тому що він не потрібний. У нас страхування військових ризиків вже запущене.
– Але ж там суми невеликі – до 30 млн грн.
– Так це ж не питання закону.
– Ідея була в тому, щоб зробити таке страхування обов’язковим. І тоді за більшого числа страхувальників й сума була б більша.
– Я не переконаний в тому, що ми маємо робити обов’язковим (військове) страхування. Особливо в тому контексті, як це запропонував уряд – страхувати будівництво. Ви пам’ятаєте цю концепцію? На Закарпатті страхувати будівництво від військових ризиків.
– Фактично Закарпаття трохи платило б за ризики тих, хто будує в Києві або в Запоріжжі або в Дніпрі.
– Якщо ти так хочеш, то треба вводити тоді податок. Але я проти цього. Тож ми прийшли до іншого висновку з Мінекономіки ще минулого року, і пішла державна програма страхування. Необхідні точкові зміни до закону ми внесли. Нам треба страхувати ризики бізнесу, ризики інвестування, ризики втрати обладнання, а не якихось абстрактних приміщень, які тільки будуються.
Ця програма вже працює: на сьогодні подана 221 заява, 130 заяв погоджено, 45 в процесі обробки. Топ областей по кількості заявок – це Харківська, Сумська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька. Вже є перші виплати страхових премій за двома заявками – 6,8 млн грн. Це невеликі гроші, але вони свідчать про те, що програма реально працює, щоб люди в неї йшли. Так само у нас рухалася і програма "5-7-9%" колись ще в 2020 році. Всі хотіли дешевих грошей, але ніхто не звертався, поки люди самі собі не почали розповідати, що воно працює, "я ось отримав". Нам треба, щоб заявок (у програму страхування) було більше, бо коли тільки 221 заявка, це не дає мені можливість в наступному бюджеті закласти не мільярд, а 10 мільярдів на цю програму, бо програма ж неуспішна виходить. А неуспішна вона не тому, що держава щось не робить, а тому, що люди просто не звертаються. Нам треба зробити так, щоб вони почали звертатися, щоб там хоча б півтори тисячі заявок було, і тоді програма вже розкачається, ми будемо давати гроші, і вона буде працювати. Тому звертаюся до бізнесу!
– Запитання про фондовий ринок та його регулятора. Як вам зараз робота Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яку ви раніше також сильно критикували, на чолі з новим головою? Бачив, що ви нещодавно вітали представників Комісії з Днем працівника фондового ринку. Його учасники із надією дивляться на комітет та сподіваються, що з вашою допомогою вдасться нарешті з четвертої спроби прийняти закон про інвестиційні рахунки.
– Новий голова більш адекватний чи просто адекватний. Ми вже подали законопроєкти про сек’юритизацію, про дерегуляцію емісії цінних паперів, про інвестиційні рахунки, розроблені разом з Комісією. Працюємо над недержавними пенсійними фондами. Тобто в нас там сила-силенна планів.
– Але цю силу-силенну планів можна буде провести через Раду? Чи по інвестиційних рахунках знову Мінфін скаже, що не на часі?
– Інвестиційні рахунки – найбільш складний законопроєкт, тому що Мінфін дійсно проти. Будемо якось домовлятися, а що робити?
– Ще нещодавно уряд вніс законопроєкт про покращення інфраструктури ринку.
– Так, він тільки зайшов у понеділок, його треба детально обговорити на всіх рівня. Поки однозначного рішення щодо нього нема
– Коли нарешті буде прийнятий законопроєкт щодо регулювання ринку криптоактивів в Україні. У Нацбанку скаржаться, що цей ринок все частіше використовується для обслуговування "тіні"?
– На жаль, там нічого поки не змінилося. Важко ця дискусія йде з регуляторами.
Але ринок ми легалізуємо. Думаю, що на липень вийдемо з цим законом. Хоча я розумію, що вже проштрафувався в частині того, що давав прогнози.
– Тобто ви вірите, що цього року його вдасться прийняти?
– Я не просто вірю, робота йде. Голова цієї робочої групи – (перший заступник голови комітету Ярослав) Железняк. Минулого тижня буквально ми з ним спілкувалися, що треба зробити.
– Перед тим, як перейти до останньої теми – грального ринку – спитаю про пенсійну реформу. Багато зараз про неї знову говорять, але якось без пропозицій щодо збільшення пенсійного віку. Хоча демографічна ситуація в України під час війни сильно погіршилася. Чи можливо в Україні зробити пенсійну реформу без підвищення пенсійного віку? Бо навряд чи наші партнери, у яких пенсійний вік вище, за це платитимуть. Хто скаже першим про необхідність підвищення пенсійного віку?
– Я чесно скажу, що таку місію не буду брати на себе.
– Але математично можна щось зробити з пенсійною системою без підняття пенсійного віку?
– Це більше питання не про пенсійний вік, а про ЄСВ (єдиний соціальний внесок), але я на себе теж не буду брати це питання. Пенсійна реформа, яку нам зараз представив Кабінет міністрів, – це 6 тис. грн мінімальна пенсія, скасування кланових пенсій і зміна формули нарахування пенсій. Ми позадавали багато питань і відправили її на доопрацювання. Через місяць вони мають повернутися з готовою пенсійною реформою.
Я переконаний в тому, що пенсійна реформа буде. Те, що вона буде розстрочена по часу, це теж факт: ми не будемо робити її одразу, бо в нас немає грошей на це. Але те, що ми маємо дати людям реальний прожитковий мінімум і розуміння, через скільки років ми прийдемо до цього прожиткового мінімуму – це абсолютно необхідно зробити. Маємо також зробити нормальний коефіцієнт заміщення 40%, справедливу пенсійну формулу та індексацію і ввести другий рівень.
Повторюся, це неможливо зробити за один рік, але ми маємо поступово робити це підвищення. Якими будуть джерела? Насправді в нас є унікальна ситуація, коли величезна кількість заробітних плат платиться в тіні. Їх детінізація сама по собі дасть поштовх для збільшення ЄСВ і ПДФО: тобто частина піде в Пенсійний фонд, а частина – в бюджет.
Ми знаємо, як це зробити, бо починали з цього реформу оподаткування доходів і більш ефективний податковий контроль за виплатою заробітних плат. У нас в межах однієї галузі АТБ платить 40 тис. грн зарплату, а оптимізатори – 8 тис. грн. І що, цього не бачать податкова? Чи це не підстава, аби питання задати та провести роботу, щоб, врешті решт, були наслідки?
– Питання в тому, що в нас математично працюючих вже менше, ніж пенсіонерів. І це інвесторів відлякує, бо вони розуміють, що податки не будуть низькими за такого співвідношення.
– Наша проблема ще в тому, що ми не розуміємо, що в нас. Якщо у вас більше половини зарплат в тіні, що ви можете взагалі порахувати? Тому і треба робити пенсійну реформу, бо треба час на її впровадження.
– Остання тема – гральний ринок. Учасники ринку давно просять перейти на модель оподаткування виключно "чистого виграшу". За їх словами, її відсутність штовхає на різні схеми та створює переваги для "чорного" ринку. Наскільки Ви це підтримуєте такий перехід та коли це може статися?
– Я нагадаю вам 2022-й рік, коли через Бюджетний комітет Ради була протягнута правка, відповідно до якої ігровики могли сплачувати 2% єдиний податок з обороту. Але вони й тоді займалися міскодінгом та не вийшли з тіні. На жаль, ці люди, ігровики, переважно є специфічними людьми, які налаштовані не на дотримання закону, а навпаки, на його порушення. Тому говорити про те, що щось має їх простимулювати, аби не красти, – я б таку дискусію взагалі не вів, вважаю її хибною з самого початку.
Друга теза. Чи треба вдосконалити оподаткування виграшу? Треба вдосконалити. Але чи можемо ми вдосконалити оподаткування виграшу без запуску державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ), яку блокує (тодішній глава Мінцифри, а нині міністр оборони Михайло) Федоров з 2022 року? Ми не можемо цього зробити, бо не маємо доступу до гри та не бачимо, яким є виграш. Тому ДСОМ має бути запущений, і тоді, я не виключаю, що питання про зміну формули оподаткування виграшів буде доречним.
(У зв’язку із цією та іншою різкою критикою на адресу Мінцифри та особисто його очільника Олександра Борнякова, агентство "Інтерфакс-Україна" звернулося до останнього за зустрічним коментарем, який можна прочитати відразу після відповіді на останнє запитання)
– Ви критикуєте учасників ринку, хоча створена ними асоціація також б’є в набат, що "чорний" ринок стрімко зростає, нелегальні сайти не закриваються, через що зростання платежів у бюджет припинилося.
– Чому чорний ринок зростає? Бо PlayCity не блокує сайти. Щодо цього порушена кримінальна справа. Вони мають передати у наступну хвилину, коли виявлять такий сайт, ці дані НКЕК – державному регулятору зв’язку. Але вони це роблять раз на місяць, раз на півтора місяця, аби забезпечити безперешкодну діяльність нелегального ринку. І це далеко не єдине їх порушення.
– І що, на ваш погляд, треба робити? Міняти кадри, тільки це допоможе?
– Прем’єр поки зволікає із звільненням (т.в.о. міністра цифрової трансформації Олександр) Борнякова і (голови PlayCity Генадія) Новікова, але треба провести відкритий конкурс на голову PlayCity, бажано за участю Національного антикорупційного бюро, щоб доступ був у цій організації постійно до процесів, які там відбуваються всередині.
– А щодо вашої пропозиції передати координацію грального ринку від Мінцифри до Мінфіну, яка не набрала голосів під час голосування закону про оподаткування на цифрових платформах?
– Це вже передано Кабінету міністрів разом із PlayCity одним розпорядженням.
– Тобто це не питання законодавства?
– Так. Я запропонував через закон, але коли було прийнято рішення Кабміну про передачу PlayCity під Кабмін, я не зняв правку, щоби проявилися в залі всі ті, хто лобіює це: і там були і ігорщики, і Федоров, і Борняков, і СБшники були – тобто цю правку збивала величезна кількість людей. Це нам потрібно було для певних процесів, про які я поки не можу говорити.
– Якщо ви вже згадали ці прізвища, що далі у вашому конфлікті – судові слухання у справі, яку ініціював очільник Мінцифри Борняков?
– Я Борнякова не сприймаю, скажімо так, як суб’єкта. Він є аватаром Федорова, його правою рукою, яка несе разом із своїм патроном відповідальність за неподобство, що відбувається на гральному ринку. Мене взагалі не хвилює цей позов. Мені хвилює те, що крадіжка в особливо великому розмірі на гральному ринку продовжується, ДСОМ не запущений. Що на 2026-й рік вони самі умисно не заклали бюджет на розробку ДСОМ, аби зірвати розробку, що ліміти на гру не встановлені, що не блокуються чорні сайти. Оце мене турбує. І це питання Федорова. Я не знаю, хто такий Борняков: як одиниці політичної, службової, інтелектуальної, такого не існує. Є Федоров, який хочеш – не хочеш, відповідає за це все.
– Федоров все ж таки зараз не відповідає за все це.
– Як це? Це його людина, він його призначив.
– Його людина – у нас же такого поняття нема ще.
– Як це немає? Я стверджую, що він був призначений тоді тільки силами та впливом самого Федорова. Я б тут не хотів навіть дискусією вести. Це очевидно.
– Але тепер вже Кабмін буде займатися PlayCity.
– Кабмін, але там теж неформальні впливи відбуваються, щоб нікого не змінювати. Йде боротьба кулуарна. Люди не хочуть відпускати з рук корупційні потоки. Але ми переможемо. Незалежний конкурс буде проведено. І НАБУ буде долучене до діяльності органу!
– Уявімо, що поміняли людей у PlayCity. Щоб ви їм пропонували зробити у першу чергу?
– Запустити ДСОМ – Державну систему онлайн-моніторингу.
– А на лотерейному ринку?
– На лотерейному ринку провести нормальний конкурс. Скасувати попередній конкурс, коли ліцензії роздали монополістам, який я вважаю корупційним,. Уявіть, вони навіть "Патріоту" видали ліцензію, вже маючи від ДБР документ про те, що там російські власники, а потім через кілька тижнів, коли я почав говорити про це публічно, анулювали на підставі того документу, який в них був на момент видачі.
Коментар т.в.о. міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова
Закид 1: Мінцифра та Федоров навмисно блокують запуск системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) з 2022 року, щоб приховати виграші
Факт: Мінцифра фізично не могла нічого блокувати з 2022 року, адже повноваження у сфері азартних ігор та лотерей перейшли до міністерства лише у лютому 2025 року згідно з постановою КМУ №159.
Факт: Запуск ДСОМ потребує фінансування, право розпоряджатися яким ми отримали лише у вересні 2025 року.
Факт: Розробка таких масштабних систем на ринку триває в середньому 12,5 місяців. Попри це, ми провели тендер, уклали договір з переможцем 23 вересня і вже 10 квітня запустили першу чергу ДСОМ у дослідну експлуатацію.
Факт: На розробку другої черги системи потрібно близько 44,4 млн грн. Заявка, яка подана через систему DREAM, на отримання цих коштів вже розглянута комісією з питань відбору та пріоритезації публічних інвестиційних проектів Мінцифри, після виділення коштів розробка продовжиться. Готуємося до оголошення тендеру.
Факт: До ДСОМ вже підключено перших 17 організаторів для тестової передачі даних через систему.
Закид 2: PlayCity не блокує нелегальні сайти і захищає чорний ринок
Факт: За час своєї роботи агентство PlayCity вже заблокувало понад 5 800 адрес вебсайтів незаконних онлайн-казино. Для моніторингу незаконних вебресурсів та їх "дзеркал" агентство запустило Систему трекінгу.
Факт: Разом з НКЕК суттєво скоротили час, за який до провайдера надходить вимога про блокування. Продовжуємо вдосконалювати процедуру блокування, щоб вона займала до кількох хвилин. Залучили до роботи РНБО, НБУ, PlayCity, НКЕК, ДССЗЗІ та НЦУ.
Факт: Було налагоджено пряму взаємодію з Meta, TikTok, Viber, Twitch та Google. У межах цієї співпраці на блокування передано понад 700 акаунтів у соціальних мережах, які поширювали незаконну рекламу азартних ігор.
Факт: Накладено майже 80 млн грн штрафів на 16 медіа та блогерів за незаконну рекламу азартних ігор.
Факт: Проблема з піратськими сайтами полягає в тому, що вони існують поза регулюванням, і знайти їхніх власників складно. PlayCity співпрацює з правоохоронцями для їх пошуку та ініціює зміни до законодавства для оперативного припинення роботи таких ресурсів.
Закид 3: Ліміти для гравців не запущені
Факт: в грудні 2025 Кабмін схвалив наказ Мінцифри про встановлення лімітів на гру.
Закид 4: Збережено корупційну монополію на лотереї, а ліцензії видано компаніям із російськими власниками
Факт: Ринок лотерей продовжує працювати за застарілим законом 2012 року, який фізично обмежує кількість можливих операторів до трьох. Без ухвалення нового закону Верховною Радою видати більше ліцензій просто неможливо. Мінцифра вже напрацювала зміни до цього закону.
Факт: Попри ці обмеження, ми оновили ліцензійні умови, провели прозорий конкурс та видали ліцензії. Вперше за 12 років держава отримала ліцензійні надходження – понад 72 млн грн.
Факт: PlayCity не ігнорує порушення. Щойно перевірка показала, що кінцевий бенефіціар однієї з компаній не відповідає вимогам закону, агентство позбавило її ліцензії у березні 2026 року.
Факт: Вимога просто скасувати конкурс і провести новий – просто абсурдна і незаконна. Новий конкурс приведе до того самого результату, бо правила доступу на ринок залишаються незмінними. Тому реальне рішення – зміна закону й відкриття ринку для справжньої конкуренції.
Закид 5: Про передачу сфери до Мінфіну
Факт: Це неправда. Рішення Кабміну не передавало повноваження Мінцифри у сфері азартних ігор та лотерей жодному іншому органу. Мінцифра і надалі формує державну політику, розробляє нормативні акти та законодавчі зміни.
Закид 6: Про конкурс на голову PlayCity
Факт: В інтерв’ю Данило Гетманцев вкотре заявляє про необхідність проведення незалежного конкурсу. Але ці заяви так і залишаються в інтерв’ю та телеграм-каналі. Жодних конкретних дій нардеп не зробив.
Більше того, якщо пан Гетманцев вважає конкурс настільки принциповим питанням, ніщо не заважало йому передбачити відповідні конкурсні процедури у власних законодавчих ініціативах або поправках до профільних або будь-яких інших законопроєктів. Однак таких норм ніде не з’явилося.
Факт: Мінцифра та PlayCity же публічно ініціювали напрацювання процедури відкритого конкурсу для обрання голови ПлейСіті і звернулися з відповідною пропозицією до Кабінету Міністрів. Це потрібно, щоб захистити та масштабувати результати реформи від тиску та впливу зацікавлених осіб.
Мінцифра пропонує будувати дискусію навколо реальних результатів та цифр. Завдяки реформі та ліквідації КРАІЛ ринок уже приніс понад 17 млрд грн податків та 1,7 млрд грн за ліцензії. Наша мета – створити прозорі умови для бізнесу та зробити корупцію технічно неможливою.
***
Після прочитання коментаря т.в.о. міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова щодо різкої критики на його адресу в інтерв’ю, глава парламентського комітету вирішив додатково прокоментувати відповідь очільника Мінцифри.
Ода цифровій безгрішності, або Як за 12,5 місяців не наздогнати гральний бізнес
Данило Гетманцев
Читати звіти колег із Мінцифри - це завжди окремий вид естетичного задоволення. У їхньому всесвіті державне управління - це не нудна рутина з законами та відповідальністю, а стильний ІТ-стартап. Там немає факапів, є лише "тимчасові баги". Там немає затримок, є "середньоринковий термін розробки у 12,5 місяців". І, звісно ж, якщо в бюджеті десь бракує мільярдів через нелегальне казино, то винен у цьому виключно застарілий закон 2012 року і, традиційно, Гетманцев.
Т.в.о. міністра Олександр Борняков оприлюднив розлогу відповідь на критику гральної сфери в моєму інтерв'ю агентству “Інтерфакс-Україна”. Що ж, давайте розберемо цей цифровий маніфест крізь призму суворої фіскальної реальності.
А реальність така: Мінцифри на чолі з Михайлом Федоровим ще з 2022 року фактично блокували запровадження Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) грального бізнесу. І поки чиновники гралися в "діджиталізацію" на папері, воююча держава щороку втрачала і продовжує втрачати до 20 мільярдів гривень. Погодьтеся, непогана ціна за "пошук оптимальних ІТ-рішень". І якщо хтось "забув" - нагадаю, що саме Федоров, згідно відповідної постанови Кабміну, відповідав за цей напрямок.
Професійне відкладання на потім, або ДСОМ у "дослідній експлуатації"
Головний біль держави - Державна система онлайн-моніторингу (ДСОМ), яка мала б у реальному часі бачити кожну гривню, яку українець програє в онлайн-автоматі. Нам кажуть: "Мінцифра отримала повноваження лише у лютому 2025 року, гроші - у вересні 2025-го, а розробка триває 12,5 місяців".
Слухайте, ми живемо в епоху, коли штучний інтелект за секунди пише коди, а застосунки для військових збираються "на коліні" за тижні під обстрілами. Але коли справа доходить до контролю за гральним бізнесом, у нас вмикається режим "повільної державної машини".
- Тендер провели у вересні 2025 року.
- 10 квітня 2026 року запустили "першу чергу в дослідну експлуатацію".
Знаєте, що таке "дослідна експлуатація" першої черги? Це коли система ніби є, але податки з нелегалів ми все ще рахуємо на калькуляторі. А на другу чергу треба ще 44,4 мільйона гривень, які зараз "висять" у системі DREAM. Чудово! Поки Мінцифра пріоритезує інвестиційні проєкти в DREAM, тіньовий гральний ринок пріоритезує свої надприбутки в офшорах.
Блокування "дзеркал" зі швидкістю поштового голуба
Мінцифра пишається: агентство PlayCity заблокувало понад 5 800 сайтів. Гордість зашкалює, аж поки не згадуєш, що створення нового "дзеркала" у нелегального казино займає приблизно 3 хвилини й коштує 5 доларів.
Нам обіцяють: "вдосконалюємо процедуру, щоб вона займала до кількох хвилин". Пробачте, а що заважало зробити це "за кілька хвилин" одразу? До процесу вже залучили РНБО, НБУ, НКЕК, ДССЗЗІ, НЦУ і, мабуть, ще десяток поважних абревіатур. Коли для блокування одного сайту потрібен консиліум із шести відомств, це називається не "цифровізація", а бюрократія в блокчейні.
При цьому за січень-квітень 2026 року за зверненням Служби безпеки України було заблоковано близько 200 вебсайтів з нелегальними азартними іграми, яких ПлейСіті чомусь «не бачило». І жодного “консиліуму” не знадобилося.
Аналогічно з лімітами для гравців. Кабмін схвалив наказ аж у грудні 2025 року. Лудомани всієї країни щиро дякують за оперативність - всього кілька років дискусій, і обмеження (на папері) з'явилися.
На папері - тому що Мінцифри встановило ліміти витрат гравця у відсотках від «середньомісячного доходу гравця, визначеного гравцем самостійно». Але жодного способу верифікації такого самостійно визначеного доходу не передбачено. Такий спосіб визначення «лімітів» не спрацює для людини з ігровою залежністю, яка навряд чи зможе бути об’єктивною і чесною під час визначення свого середньомісячного доходу, оскільки від цього залежать подальші ставки. Як наслідок, існує високий ризик затягування в азартну гру гравців з ігровою залежністю.
Лотерейна ностальгія та російський слід
Окремий "шедевр" залізобетонної логіки - про лотерейний ринок. "Ринок працює за застарілим законом 2012 року... видати більше ліцензій неможливо".
Але попри "жахливі обмеження", ліцензії операторам таки видали. Отримали 72 мільйони гривень. Ура? Але стоп, читаємо далі: "Щойно перевірка показала, що бенефіціар однієї з компаній не відповідає вимогам (має російський слід), у березні 2026 року ліцензію забрали".
У мене просте питання: а коли видавали ліцензію, бенефіціара в гуглі не забули перевірити? Чи перевірка кінцевих власників у нас тепер відбувається вже після того, як компанія отримала бланки суворої звітності й покрутила гроші українців? Пропозиція Мінцифри не скасовувати той конкурс, бо "результат буде той самий", звучить як вершина фаталізму. Якщо за вашими ж правилами на конкурс приходять росіяни - то, можливо, треба змінювати не лише закон, а й підхід до перевірки документів?
І до речі, Закон, який так сильно хоче змінити Мінцифри, на момент оголошення конкурсу уже передбачав можливість участі у конкурсі операторів з іноземним досвідом.
Дзеркало для Гетманцева: хто має оголошувати конкурс?
Ну і наостанок - моє улюблене. Борняков закидає мені, що мої заяви про необхідність незалежного конкурсу на голову PlayCity "залишаються в телеграм-каналі", а сам я не вніс жодної правки.
Шановні колеги з виконавчої влади! Мені, звісно, лестить, що ви вважаєте голову профільного комітету ВР всемогутнім деміургом, який має виконувати за вас вашу ж роботу. Але нагадаю базовий курс конституційного права: формування органів виконавчої влади та проведення конкурсів - це пряма парафія Кабінету Міністрів, під парасолькою якого ви й перебуваєте.
Парламент ліквідував корумповану КРАІЛ і передав вам усі карти в руки. Ми дали вам чисте полотно - творіть! Замість цього Мінцифра "публічно ініціювала напрацювання процедури" і "звернулася з пропозицією до Кабміну". Тобто, міністерство звернулося до уряду, частиною якого воно є, з проханням дозволити їм зробити те, що вони й так мають зробити. Це не цифрова реформа, це бюрократичний пінг-понг.
Окремої уваги заслуговує ця майже філософська приреченість: мовляв, новий конкурс проводити "абсурдно і незаконно", бо правила не змінені, а відкритий конкурс на голову PlayCity вони лише "ініціювали перед Кабміном", щоб захиститися від тиску.
Давайте розставимо крапки над "і". Коли чиновники замість реальних дій починають закидати інформаційний простір розповідями про "неможливість" процедур, це означає лише одне - вони просто гарячково шукають причини, чому нічого не зроблено, і всіма силами чіпляються за свої затишні крісла. Вони так бояться втратити контроль над процесом, що готові роками писати листи самі собі в межах одного урядового кварталу, аби тільки не допустити до системи незалежних людей і зберегти ручне регулювання.
Це класичний синдром "тимчасових господарів", які хочуть і далі керувати фінансовими потоками колосального ринку в ручному режимі, прикриваючись красивими слайдами. Не вийде. Державі потрібні результати, а не політичні утриманці, які тримаються за посади сильніше, ніж нелегальне казино за свій тіньовий прибуток.
Замість висновку
Мінцифра пропонує мовою цифр пишатися 17 мільярдами гривень податків. Безперечно, детінізація грального бізнесу, яку ми спільно з правоохоронцями та податковою вигризали останні роки, дає плоди. Але давайте будемо чесними: ці 17 мільярдів - це заслуга не "космічних технологій" PlayCity, а тиску на банки (міскодінг) та закручування гайок нелегальним операторам.
Потенціал цього ринку значно більший. І він буде закритий для воюючого бюджету доти, доки замість повноцінного запуску ДСОМ ми будемо читати звіти про "першу чергу в дослідній експлуатації", а міністерство місяцями перебуватиме у підвішеному стані "тимчасових виконувачів обов'язків".
Гральному ринку, як і всій цифровій галузі країни, потрібна повноцінна, політично відповідальна фігура, а не нескінченний режим "тестового доступу". Саме тому я офіційно звернувся з вимогою до Прем'єр-міністра України щодо невідкладного внесення на розгляду Верховної Ради кандидатури повноцінного Міністра цифрової трансформації. Нам потрібен очільник відомства, який особисто відповідатиме за кожну заблоковану гривню і кожен день затримки моніторингу, а не ховатиметься за пресрелізами прес-служб.
Час виходити з "демо-версії", колеги. Країні потрібен реальний софт і реальні гроші в бюджет, а не красиві презентації в PowerPoint. І я переконливо запевняю: настане день, коли всі недолугі чиновники, які сьогодні відверто саботують впровадження змін на ринку азартних ігор і прикривають власну бездіяльність розповідями про "12,5 місяців на розробку", назавжди підуть в історію. Час гральних ілюзій вичерпано. Чекаємо на кадрове рішення Уряду.
