Інтерв’ю з головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим
(перша частина)
Автор: Дмитро Кошовий
– Уряд 16 червня презентував Раді коаліції Бюджетну декларацію на 2027-2029 рік. Якими є ваші враження?
– Зауваження, які я хотів би, щоб були відображені в Бюджетній декларації, це, по-перше, детінізація як реальне джерело надходжень до державного бюджету: не якась там удавана міфічна детінізація, а реальні надходження до державного бюджету за рахунок детінізації, які розшиті по державних установах та відомствах, відповідальних за збір податків, і в конкретних цифрах. Це ми маємо обов’язково врешті зробити.
Друге – пенсійна реформа: вона має бути в Бюджетній декларації.
Третє – це підвищення заробітних плат вчителям, бо міністр освіти до сих пір не подав законопроект про зміну тарифної сітки і, відповідним чином, ми не можемо виконати обіцянку про 21 тис. грн мінімальної заробітної плати вчителя з вересня. Це ганебно.
І, відповідно, підвищення заробітних плат військових. Оце все має бути відображено в Бюджетній декларації і, відповідно, в майбутньому Державному бюджеті 2027 року.
Що стосується розрахунків макропрогнозу розвитку нашої економіки, чесно вам скажу, не буду їх критикувати, бо, безперечно, у Мінфіну є набагато більше потенціалу для того, аби їх обґрунтовувати, ніж у мене. Те, що базовим сценарієм є досягнення миру у 2026 році за Бюджетною декларацією – я з цим погоджуюся. Ми маємо над цим працювати, маємо робити все можливе, аби так воно і було.
– Перший блок запитань – щодо податків. Ви кілька разів закликали бізнес бути активнішим в питанні підтримки законопроєкту про скасування пільгового оподаткування імпортних посилок до EUR150. Як ви відчуваєте, почув вас бізнес? Як ви зараз оцінюєте перспективи прийняття цього закону, щоб нарешті Україна виконала цю домовленість з МВФ?
– На жаль, не всі народні депутати почули голос бізнесу, можливо тому що він був недостатньо гучним та вимогливим, тому й маємо результат 217 голосів за цей законопроект в залі і провал його розгляду.
З іншого боку, ми маємо його (прийняття) як наше зобов’язання перед ЄС на осінь і маємо його в меморандумі з МВФ також на осінь. Я не бачу жодних можливостей для невиконання цих взятих на себе зобов’язань і не бачу, чесно кажучи, логіки (не приймати цей законопроєкт). Хоча логіки я і раніше не бачив, але зараз я не бачу ще і підстав, як цього можна уникнути.
– Тобто ви прогнозуєте, що цей законопроєкт приймуть без якихось додаткових цукерок у вигляді послаблення фінмоніторитнгу PEP, як було у випадку із законом про оподаткування на цифрових платформах?
– Так, хоча я не вірю, що щодо PEP буде щось змінено.
– Ваш колега по Раді Олександр Федієнко також висловлював подібну думку. За його словами, наприклад, немає єдиного реєстру, де було б вказано, коли у людини були припинені повноваження посадової особи, що підпадають під статус PEP. Тож банки не знатимуть точно, з якої дати відраховувати ці 12 місяців, після яких фінмоніторинг можна послабити. Тобто є якісь технічні деталі, без додаткових роз’яснень яких, наприклад, Національним банком, банки просто не візьмуть на себе відповідальність послаблювати фінмоніторинг.
– Якщо говорити про PEP, то єдина проблема – це те, що Національний банк не спромігся, на жаль, забезпечити правильну практику правозастосування, бо закон у нас такий самий, як у Євросоюзі, буквочка у буквочку: все перекладено, все правильно виписано – все абсолютно. Але практика зовсім інша. Вона виходить з форми, це стосується не стільки PEP, це стосується взагалі фінансового моніторингу як інституту.
Фінансовий моніторинг у нас працює формально. Комерційний банк на те і має величезну дискрецію, тобто свободу дій, бо в її межах він має приймати самостійні рішення про те, чи ця операція відповідає фінансовому моніторингу чи не відповідає. І те, що він цього не робить, що замість оцінки операції та визначення обставин її здійснення просто бачить якусь невеличку формальну ознаку і вже на цій підставі або блокує операцію, або відмовляє в роботі з клієнтом, це велике горе. І це значно перешкоджає довірі людей до банківської сисвтеми. Тобто ми не спромоглися навчити банки, і це мав би здійснити Національний банк.
– Тобто ви вважаєте передчасною радість багатьох, хто ходив у владу і хто зараз у владі, що фінмоніторинг щодо них послабиться через 12 місяців після виходу з влади?
– Моя позиція полягає в тому, що запровадження європейських підходів у галузі фінмону лежить в площині правозастосування, а не законодавчих змін.
І окреме питання – це те, що на тлі недосконалого правозастосування у сфері фінансового моніторингу відносно простих людей, відбувається пекло з повним нехтуванням вимог фінмону у Сенс Банку.
– У заяві місії МВФ також йде мова про заходи щодо боротьби з міжнародним трансфертним ціноутворенням, щоб усунути можливість компаній використовувати несправедливий податковий арбітраж для уникнення сплати податків в Україні. Про що мова? Тільки про зміни до законодавства, спрямовані на узгодження системи корпоративного оподаткування України у відповідність до ст.4 Директиви ЄС про боротьбу з ухиленням від сплати податків? Чи є ще й інші вимоги?
– Мова йде про євроінтеграцію, про нові директиви, які маємо імплементувати. 24 лютого цього року Мінфін оприлюднив відповідний проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення правил трансфертного ціноутворення. І відповідно до цього закону мова йде про імплементацію настанови Організації економічної співробітництва щодо трансфертного ціноутворення та положення кроків 8, 9, 10 Плану боротьби BEPS (забезпечення відповідності трансфертного ціноутворення фактичному створенню доданої вартості, зокрема щодо нематеріальних активів та розподілу ризиків – ІФ-У). Власне це те, що є в наших зобов’язаннях, є в меморандумі з Міжнародним валютним фондом. В якому вигляді це буде? Я навіть не хочу поки це коментувати, бо так виходить, що, по-перше, вони іноді вносять зовсім інше, ніж те, що публікують, бо у процесі обговорення в них це змінюється достатньо швидко. А, по-друге, воно ще точно зміниться на комітеті.
Єдине, що я можу гарантувати людям та бізнесу, що ми точно це все будемо обговорювати з урахуванням реальної позиції кожного бізнесу, який захоче долучитися до такого обговорення. Тому я пропоную слідкувати за внесенням цього законопроекту до Верховної Ради і долучатися до робочих груп. Ми всіх почуємо.
– Наступне питання про ПДВ для ФОП. Подивимося, як це зобов’язання буде сформульовано у оновленому меморандумі з МВФ та з якими термінами, але Фонд, а тепер ще й Європейський Союз наголошують, що реформи, спрямовані на обмеження зловживань спрощеною системою оподаткування, залишаються важливими та пріоритетними для виділення Україні фінансування. Можливо є сенс "їсти цього слона" частинами – приймати ці непопулярні зміни поступово, наприклад, спочатку про різні ставки єдиного податку для різних видів діяльності?
– Для мене це питання складається з двох частин. Перше, я обіцяв людям не змінювати систему єдиного податку до кінця війни. І я цю обіцянку виконую. Ви бачите, що закон не прийнятий. Ви не чули, щоб я його підтримував в тій редакції, в якій пропонував Мінфін.
Друге, нема жодного в мене сумніву в тому, що існування двох лімітів в межах однієї системи ПДВ – такого не може бути. Тобто це аномалія, яку треба прибирати. Я переконаний, що це рішення треба буде прийняти одразу після завершення військового стану. Його приймати будуть наші наступники, але те, що в них буде безальтернативність цього рішення – це очевидні речі.
– Думаю, що у вас є всі шанси бути і наступній Раді.
– Не коментуватиму.
– Якщо я правильно вас розумію, поки що можна очікувати лише законопроєкт про покращення адміністрування.
– У нас має бути проведена реформа оподаткування доходів фізичних осіб. Частиною цієї реформи є реформа єдиного податку. Це є у Національній стратегії доходів на 2024-2030 роки – ми маємо запровадити польську модель єдиного податку: РРО від нуля, обсяги – до EUR2 млн, ліміт ПДВ єдиний як для ФОПів, так і для інших. (У Польщі ліміт звільнення від оподаткування ПДВ цього року був піднятий з 200 тис. до 240 тис. злотих, це біля EUR56,6 тис., або майже 3 млн грн – ІФ-У). Суму можна обговорювати, але він має бути єдиний. І в межах єдиного податку різні ставки для різних видів діяльності. Якщо це торгівля, то це 3%, якщо послуги – від 10% і вище. Маємо просто взяти кальку з Польщі і зробити один раз таке серйозне правильне рішення. Але це вже після війни.
– Тобто краще все це прийняти за один раз?
– Якщо ми цей хвіст будемо відрубати по частинах, то це абсолютно неконструктивна дія. Я не можу підтримати якісь половинчасті рішення, бо насправді негативу і хейту від них стільки ж, скільки від великих рішень та реформ, але ефекту набагато менше.
Тому має бути після війни велика реформа оподаткування доходів фізичних осіб, в тому числі єдиного податку. Там, до речі, прогресивна шкала (оподаткування) у нас також передбачена. Це правильне рішення, я його дуже підтримую.
– Але закон про спрощення адміністрування буде?
– Так, мова йде про спрощення адміністрування ПДВ. Ми це підтримуємо. Він буде цього року, очікуємо від Мінфіну відповідний законопроект.
Я вважаю, що до досягнення ліміту для ФОПів, наприклад EUR2 млн за польською моделлю, навіть за умови сплати ПДВ не мають блокуватися податкові накладні взагалі. Тобто правила блокування податкових накладних не мають розповсюджуватися на ФОПів до межі досягнення єдиного податку.
І багато чого іншого, що спрощує адміністрування, має бути.
– Мінфін підготував проєкт змін до Податкового кодексу, який пропонує більш жорсткі критерії визначення податкового резидента – за будь-якою з п’яти ознак, серед яких й "прописка", незакритий ФОП, власність на нерухомість або родинні зв’язки. Що ви думаєте з цього приводу?
– Дискусія з цього поводу не розпочата. Мінфін поки просто опублікував цей проєкт. Я не певен, що ми його підтримуємо в цій редакції, бо редакція насправді жорстка. Вона робить революцію резидентського статусу і значно розширює коло резидентів.
На сьогодні в нас є каскадний принцип, коли від одного критерію ми переходимо до іншого. Критерії достатньо об’єктивні, зрозумілі, але вони допускають певну можливість для маневру в їхніх межах. Мінфін пропонує зробити їх більш визначеними і замінити каскадний принцип. При цьому кількість резидентів значно розшириться.
Маємо послухати позицію Мінфіну та інших, у кого буде позиція з цього приводу. Я би зараз не обіцяв людям, що система буде змінена порівняно з тими критеріями, які є зараз.
– Може це таке стимулювання, щоб українці поверталися додому?
– Я чесно, тут не бачу стимулу, але треба почути аргументацію Мінфіну.
– Ваш комітет підтримав законопроєкт про застосування 50% ставки податку на прибуток банків і у наступному, 2027 році. Наскільки я розумію, шанс для банків уникнути цього мінімальний? Можливо, на ваш погляд, ще є якісь суб’єкти в українській економіці, кого можна було б оподатковувати такою ставкою, щоб банкам було не так одиноко?
– Ми підвищуємо цей податок, відповідаючи на аномалії. У банків у війну прибутки зростають у рази в більших масштабах, ніж були до війни, у зв’язку з тим, що Національний банк використовує депозитні сертифікати, а Мінфін – військові облігації. Є банки, і це не державні банки, які взагалі відмовилися від кредитування та заробляють виключно на цих цінних паперах, бо вони безризикові та високодохідні.
І слава Богу, нехай заробляють, ми ж не проти цього. Але це аномалія, зумовлена війною. Якщо держава у війну дає можливість заробити за рахунок державних грошей додатковий прибуток, то держава має право частину цього прибутку забрати на армію.
Ми робимо це рішення на рік, ми не робимо це рішення на тривалий період часу. Будуть підстави – будемо робити, не буде підстав – не будемо робити.
– Державна податкова служба. Як ви наразі оцінюєте її діяльність та реформування. Там поки, на відміну від Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державної митної служби, не було конкурсу на постійного керівника.
– На жаль, ми поки що не можемо сказати, що запорукою позитивних змін є конкурс. Те, що ми бачимо в БЕБ, це поки що не позитивні зміни.
– Ви їх обговорювали нещодавно.
– Нещодавно обговорювали, обговорювали їх тиждень тому та винесли рішення щодо Бюро економічної безпеки: рекомендували здійснити цілий ряд дій. І так само для податкової та для митниці. Визначили політичні задачі, які в межах нашої компетенції можемо визначити, аби вони працювали якісно.
Тому говорити про те, що в податковій не відбуваються якісь зміни, тому що немає конкурсу, я би зараз не став. Бо уповільнення детінізації, яке ми всі бачимо, це "заслуга" і податкової, і митниці, і Бюро економічної безпеки в рівних мірах. Вони всі є недостатньо ефективними в боротьбі з тінню. Їм треба працювати краще. Саме тому на базі комітету ми зібралися і прийняли відповідне рішення.
– Уряд цього місяця створив Міжвідомчу робочу групу (МРГ) з питань детінізації економіки. Це допоможе?
– Я не думаю, що саме по собі створення робочої групи щось вирішить, але те, що ця проблема вже вийшла на рівень країни, для мене це велика перемога. Одних тільки моїх ресурсів недостатньо для того, аби всіх тіньовиків побороти. Це вже стало магістральним, інституційним завданням всієї влади. Мені здається, що це абсолютно інший підхід до цього питання. І посилення координації та взаємодії у боротьбі з тінню точно не буде зайвим.
– Коли ви говорите про уповільнення детінізації, про які суми йде мова?
– Минулого року у нас недовиконання дохідної частини бюджету було більше 30 млрд грн по пам’яті або більше 2% недовиконання за доходами, за які відповідає податкова. Для мене це дуже серйозний знак. З ПДВ дуже складна ситуація – це прямий наслідок відсутності системної роботи.
Тож в рішенні комітету ми відобразили, що хочемо, щоб вони системно відпрацювали по галузях: мали відповідні технологічні карти виробництва кожної галузі, відпрацьовували всіх тих, хто мають результати нижчі, ніж середні по галузі. І це стосується і БЕБ, і податкової, і митниці.
В тютюні, горілці тінь процвітає, торгівля в тіні, контрабанда у величезних розмірах, каргокампанії у нас їздять як діти в школу. Я про них з осені, а то й раніше, говорю відкрито, письмово вимагаю. Але нічого не відбувається, їх не бачить ніхто.
– Ми якраз перейшли з вами до митної політики. Ви кажете, що поки не побачили змін. Хоча навіть на побутовому рівні люди скаржаться, що їм в магазині кажуть "зачекайте місяць-два, важко завезти, воно стоїть на митниці".
– Зміна керівництва завжди призводила до таких затримок. Головне, щоб це перетворилося в реальні результати протидії контрабанді.
– Скільки ви даєте часу новому голові перед тим, як викликати його на комітет та спитати про перші результати? Півроку?
– Ми будемо викликати та заслуховувати раніше. В нас і сьогодні він був на комітеті.
Але так, реальні результати можуть бути не раніше, ніж через півроку. Ми ж розуміємо, що див не буває.
– Уряд зареєстрував у Раді проєкт нового Митного кодексу. Наскільки ви задоволені цим документам та які перспективи його прийняття? Серед іншого ви заявили, що проти надання "силових" повноважень Держмитслужбі на нинішньому етапі і що навряд чи ця норма пройде.
– Ми розуміємо, що до кінця року маємо прийняти цей проєкт. Строки нас не лякають. Вже зараз збираємо першу робочу групу. І до першого читання, і до другого читання будемо його допрацьовувати.
Але ми не готові дати право на оперативну розшукову діяльність митним органам. Я вважаю, що це рішення може розглядатися, але тільки після реформування. От нехай зросте довіра бізнесу до них, і тоді будемо вже приймати такі рішення.
– Вчора голова БЕБ сказав, що дві третини керівників після його приходу влітку минулого року змінилося. На митниці, наскільки я знаю, поки новий голова не проводив кадрову чистку. Цікаво подивитися, чий підхід дасть більший результат, чи це ще просто час не прийшов до кадрової чистки на митниці?
– Не знаю, стільки керівників змінилося, знаю що найбільш одіозні на місці. Знаю, що журналісти викривають вже тих, хто був призначений новим керівником. Але кадрові питання – найбільш складні. Тому поки відношуся до цього з розумінням. Але хочу бачити результати. І буду тиснути, поки цього результату не буде навіть ціною нового перезавантаження. Це моє завдання. Вони ображаються: кожен орган, який не візьми – від Федорова до БЕБу, кажуть, що там якісь "личняки". А я просто роблю свою роботу: тисну з метою отримання результату або, як у випадку з (головою Нацбанку Андрієм) Пишним, з’ясування обставин справи, що має кримінальний підтекст.
– А якими є індикатори досягнення цього результату? Для митниці – припинення роботи каргокомпаній? Для БЕБ – роздрібних мереж, що працюють через ФОП?
– Почнемо з виконання плану. Митниця зараз план виконує, але це має бути стабільне виконання плану і по певних групах товарів зменшення контрабанди. Ми маємо забезпечити істотне зростання по одягу, взуттю, електроніці, харчовим продуктам. Це цифра конкретних KPI: ми дали доручення Мінфіну розробити ці KPI.
Але крім цього, є і показники, які люди всі бачать. Можемо з’їздити на "Столічку" (ринок "Столичний" – ІФ-У) і подивитися, як працює митниця: коли зникнуть оці великі стелажі з контрабандним товаром або хоча б чек почнуть бити, тоді можна говорити вже, що митниця і БЕБ запрацювали.
Так само з рітейлом. Голова фінансового комітету з жовтня публікує чеки, що свідчать про подрібнення величезних мереж на фопів, а вони їх не можуть припинити. А сама мережа заяви якісь публікує, що ми ось-ось вийдемо в білу. Серйозно, а так можна було? Треба було сказати АТБ, що так можна. Це просто говорить про масштаб трагедії, цинізм злочинців і неспроможність правоохоронців і фіскалів.
– В кіно знімають фільми, як ресторатори бояться, що до них прийдуть на перевірку якості їжі з Michelin, а наш ресторанний бізнес боїться, що ви до них зайдете і попросите чеки.
– Нехай не бояться, я по ресторанах не ходжу. Але джерела інформації у мене є (сміється).
– Добре. Ще хотів уточнити в рамках теми Митного кодексу про дефіцит зовнішньої торгівлі. Він продовжує зростати до нових рекордів. Наскільки це небезпечно? Як зменшити дефіцит? Можливо через послаблення курсу гривні, про що говорить МВФ? А можливо через тарифне регулювання, тим більше, що в Україні вже є такий досвід, коли ще навіть не було війни?
– Перша теза. Дійсно, у нас дуже погана ситуація з торгівельним дефіцитом. Якщо ми говоримо про сальдо торгівлі товарами, то в 2022-му році це мінус $11,1 млрд, 2023-й рік – це $27,4 млрд, 2024-й рік – $29 млрд, 2025-й рік – вже $51 млрд. В цьому році $20,8 млрд всього за 4 місяці, тож це знову буде ще більше, ніж минулого року.
Але я категоричний противник введення тимчасових імпортних мит. Чому? Тому що, по-перше, це непрямий податок, який включається до всіх товарів і в нашому випадку обкладає білого імпортера. Бо за такого стану митниці, який ми бачимо на "Столичці", чорний ринок просто отримують додатковий бонус-плюс для продажу.
По-друге, ми є членами СОТ і маємо виконувати її правила.
І третє, у нас ЄС торговельний партнер №1. Якщо вводити імпортні мити, то вводити й для них. В умовах, коли ми перебуваємо в перемовинах щодо вступу, це катастрофа, це самовбивство.
Тому я не вірю в те, що ми маємо копати в цьому напрямку. Ми маємо виправляти проблему, нарощуючи експорт, стимулюючи експорт, вирішуючи питання щодо більш швидкого повернення валютної виручки. Тобто йти на будь-які поступки в межах закону нашим експортерам і допомагати їм розвивати експорт, в тому числі відкриваючи ринок ЄС для них. І тільки в цьому напрямку державі потрібно працювати. Не обмежувати щось, а щось підтримувати.
– Ви згадали про повернення валютної виручки. А я – про нещодавню заяву Держподатслужби про масштабну схему виведення за кордон майже 200 млрд грн через більш ніж 2,3 тис. ризикових компаній. Хто винний, що це сталося? Як цьому запобігти у майбутньому?
– Я не знаю взагалі, що відбулося в податковій, що в 2026-му році вона раптом прокинулася і згадала про 2023-2024 роки, коли відбувалися схеми з експорту нелегального чорного зерна, що нами ж були припинені. Разом з податковою прокинулась і опозиція і у звичній манері почала волати: "рятуйте!" (сміється). І мені якось навіть незручно було нагадувати колегам про те що відбулося насправді. Ми прийняли закон, мій закон про режим експортного забезпечення, та в грудні 2024-го року запустили нову систему забезпечення експорту зерна, за якою ми зараз відслідковуємо весь ланцюг придбання цього зерна. Якщо ланцюга нема, то ніхто не випускає це зерно за кордон. І на сьогодні ми вирішили цю проблему. Я зустрічався два тижні тому з аграріями, у нас проблеми кешу на аграрному ринку майже немає зараз. І це велика наша перемога, бо дійсно в 2023-2024-му роках проблема була катастрофічна: валютна виручка не поверталася, податки не платилися. Тож чому вони раптом згадали в 2026-му році про це, для мене це загадка.
(другу частину читайте тут)
