Жовква: Україна повністю виконала всі умови, які потрібні для наступного етапу - відкриття кластерів
Ексклюзивне інтерв’ю заступника керівника Офісу президента Ігоря Жовкви агентству "Інтерфакс-Україна"
Текст: Марія Колмакова
Яких результатів вдалося досягти під час останнього візиту президента на саміт Бухарестської дев'ятки?
Це вже не перший раз, коли президент бере участь у такому форматі. Минулого року аналогічна зустріч була в Литві.
Цього разу президент Нікушор Дан (президент Румунії – ІФ-У) разом з Каролем Навроцьким (президент Польщі – ІФ-У) як співголовою цієї ініціативи запросив президента особисто відвідати цей захід.
Вже в черговий раз цей формат включав не лише лідерів В-9 плюс президент України: також був генсек НАТО і, що важливо, 5 країн північної Європи на різних рівнях - дві з них були представлені на рівні лідерів: президент Фінляндії, прем'єрка Данії - решта на рівні міністрів.
Важливо, що в цьому форматі зібралися наші ключові союзники, а також країни-сусіди.
Зі зрозумілих причин, наприклад, Угорщина була представлена на рівні посла, Болгарія – також на рівні посла через формування уряду.
Відбулося загальне пленарне засідання за участю нашого президента, коли обговорювалось питання України, робочий ланч і, власне, двосторонні зустрічі. Ви чули виступ президента, були висвітлені ключові безпекові питання.
Оскільки цей форум - це підготовчий формат до наступного саміту НАТО, не оминали тему НАТО і майбутнього саміту в Анкарі. Не оминали тему безпеки і ППО, від постачання ракет, в тому числі, тими країнами, які ще досі не виконали своїх зобов'язань.
Обговорювали і нові ініціативи, зокрема, про європейську антибалістичну систему. Не оминули тему дронів, drone deal. Під час зустрічі з президентом Науседою (президент Литви Ґітанас Науседа – ІФ-У) був укладений відповідний документ з Литвою.
Запропонували іншим лідерам країнам попрацювати над таким же форматом, зокрема, президенту Румунії, президенту Фінляндії.
Безумовно, говорили про європейську інтеграцію, дуже детально поговорили про наші найближчі кроки з точки зору відкриття кластерів і перспектив швидких політичних рішень.
Тому буквально декілька годин перебування президента в Бухаресті принесли доволі хороші результати.
Ви вже згадували про drone deal. Зі скількома країнами він укладений ? Чи планується ще?
З декількома країнами вже укладено, ви періодично бачите відповідні коментарі з боку президента України. Ви знаєте, що ми запропонували ще низці країн, я згадав сьогодні про деякі з європейських, додам, що працюємо ще з Німеччиною.
Не обмежуємося лише європейським континентом, працює активно секретар РНБО і з іншими частинами світу.
Олександр Стубб, президент Фінляндії, на двосторонній зустрічі з президентом сказав: на сьогодні я можу чітко говорити про те, що Україна вже не лише споживач безпеки - вона контрибутор, вона додає свій внесок до глобальної безпеки.
Україна зараз потрібна країнам і Європи, і не лише Європи не менше, ніж колись нам потрібна була допомога. Ми сьогодні зараз робимо такий взаємний обмін. Це важливо.
Можливо, деякі європейські країни лише зараз починають розуміти, що таке агресія. Не лише, до речі, російська, але ми говоримо перш за все про того агресора, який загрожує європейському континенту.
І ми готові ще більше давати поштовх нашим європейським партнерам, наприклад, щодо того, щоб їхні оборонні індустрії працювали трохи швидше.
Ми на своєму прикладі показуємо, яким чином можна працювати. Дронову галузь, про яку ми з вами говоримо, ми створили за досить короткий період часу.
Ми готові говорити з країнами про спільне виробництво і на території України, і в цих державах, і говорити про спільні виходи на треті країни, говорити про інвестування, тому що нам потрібні зараз інвестиції.
Ця галузь недофінансована, недоінвестована. Тому вже немає, очевидно, такої країни, з якою би президент під час зустрічі з лідером не говорив про відповідні формати співпраці.
Думаю, будемо продовжувати цю роботу далі, і кількість таких угод лише буде рости.
Які країни можуть ще зробити свій внесок у програму PURL? Чи достатнє сьогодні фінансування цієї програми, особливо у боротьбі проти балістики?
PURL - дуже важлива програма. Говорили про неї також. Вдячні генсеку НАТО, який продовжує бути активним популяризатором і реалізатором цієї програми.
На сьогоднішній день майже 5,5 мільярдів доларів залучено, і ці кошти вже працюють.
Хочу розвінчати усі міфи, які з'являються інколи в пресі, в тому числі, в західній, що нібито щось не поставляється.
Ми всі бачимо, що відбувається у світі. І, звичайно, перше, що найважливіше постачається по цій програмі, це – ракети-перехоплювачі для антибалістичних систем, для систем Patriot. І на сьогодні те, що можуть наші партнери профінансувати, і те, що американська сторона може постачати - воно постачається.
У нас додалися нові країни, у нас додалися нові внески за цей рік. У нас вже 25 країн-членів НАТО беруть участь фінансово в цій програмі, три партнери поза НАТО. У нас буквально за цей місяць, за травень, додалися нові внески з таких країн, як Норвегія - $300 млн, Канада - $200 млн. І цей процес триває.
Так, зараз важче отримувати ці кошти, але це не означає, що програма не повинна працювати. Вона буде працювати і вона дає нам результат. Це та зброя і ті боєприпаси, які на сьогоднішній момент готові, вони є на складах, їх можна використовувати.
Плюс, як ви знаєте, президент також говорить з європейськими державами про те, що також можна було дати нам те, що є на їхній території. Є інші проєкти про те, що можна і потрібно виробляти більшу кількість тих же ракет PAC-3, або виробляти нові антибалістичні системи та ракети до них.
Знову ж таки, повертаюся до теми, яку ми вже з вами коротко обговорили, потрібно і треба працювати з європейськими партнерами над європейською антибалістикою.
Україна буде готова брати активну участь. Вже відбулася перша така координаційна зустріч на рівні радників з питань національної безпеки.
ЗМІ повідомляли, що нібито сповільнення реформ в Україні та наполягання на швидкому членстві в ЄС створюють напругу між Києвом та партнерам. Як Ви оцінюєте хід реформ в Україні? Чи дійсно існує напруга між нами та парнтерами?
Мені не відомо про будь-яку напругу.
На щоденній основі президент говорить з тими чи іншими лідерами держав-членів Євросоюзу, президенткою Фон дер Ляєн (очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн – ІФ-У) чи президентом Коштою (очільник Європейської ради Антоніу Кошта – ІФ-У).
У мене не минає дня, щоб я не набрав по телефону, або не відбулася переписка з кабінетами президентів фон дер Ляєн чи Кошти чи з дипломатичними радниками лідерів. Тому немає ніякої напруги.
Є чіткий процес, який на сьогоднішній день розвивається з тією швидкістю, яку можуть дозволити собі наші партнери. На сьогоднішній день ми абсолютно виконали повністю всі ті умови, які нам потрібні до наступного етапу. А наступний етап – це відкриття кластерів.
Тобто є домашня робота України. Вона її виконала станом на зараз. Скрінінг законодавства повністю пройдений Україною. І це зафіксували наші партнери по Єврокомісії.
Друге, ми розуміємо, якими є так звані завдання, бенчмарки, які нам потрібно надалі виконувати за результатами цього скрінінгу.
Існувала певна політична пересторога з боку однієї конкретної країни щодо відкриття цих кластерів, щодо подальшого процесу. На сьогоднішній день за результатами виборів в цій країні до влади прийшла інша політична сила. Те, що ми чуємо з офіційних заяв і заяв міністерки закордонних справ, пані Аніти Орбан, і прем'єр-міністра пана Петера Мадяра, Угорщина не заважатиме реалізації наступних етапів.
Те ж саме, до речі, ми чуємо, і від Словаччини. Президент України зовсім нещодавно мав зустріч з прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Була і телефонна розмова, була і особиста зустріч. Те ж саме ми почули під час особистої зустрічі пана президента з прем'єр-міністром Чеської республіки паном Андреєм Бабішем.
Тобто, немає жодної юридичної перешкоди чи політичної перестороги для наступного кроку. Такий крок потрібно просто зробити і рухатись далі. Бо це лише відкриття кластерів. Відкриття шести кластерів. А далі буде закриття кожної з глав. І будуть переговори по кожній з глав.
Зараз навіть немає сенсу спекулювати про швидкість, з якою буде проходити цей процес Україна. Ми не конкуруємо зараз і не збираємося конкурувати з країнами-кандидатами, бо вони кожні знаходяться на своєму часовому відрізку.
Але вступ України до Євросоюзу відрізнятиметься від вступів будь-яких країн. Тому треба рухатися цим шляхом і приходити до прийнятних результатів.
Президент висловив сподівання, що шість кластерів щодо відкриття перемовин про вступ в ЄС будуть відкриті найближчим часом (у травні – червні). Як Ви оцінюєте таку можливість?
Ці можливості абсолютно реалістичні. Просто є зараз низка технічних кроків, які мають бути здійснені.
І тут є важлива роль Кіпрського головування. Воно буде тривати до кінця червня. Хочу подякувати особисто Нікосу Христодулідісу, президенту Кіпру. Дуже активна позиція пана президента, його команди, в тому числі тієї команди, яка працює в Брюсселі.
Нещодавно відбувся візит так званої групи COELA, яка якраз працює над питанням розширенням. Її очолила представниця Кіпру.
Важлива позиція Єврокомісії, держав-членів. Ніде ми зараз не бачимо негативу. Є бюрократичний процес і він має пройти.
Президент України говорить чітко про необхідність відкриття усіх кластерів. Є певна процедура, коли окремо має бути відкритий кластер 1 "Основи", і потім одночасно відкриття наступних кластерів.
Україна виконала всю свою внутрішню роботу. Наприклад, по кластеру 1 ми вже маємо проєкти декількох дорожніх карт. Це подальше реформування нашого законодавства. Ці реформи, про які ми говоримо і повторюємо, що Україна буде продовжувати їх робити.
Є план заходів щодо нацменшин, там теж є певні заходи, які Україна буде робити. Про це знає угорська сторона, були консультації 8 травня на рівні експертів, вони будуть тривати.
І Україна вже знає те, що вона має зробити. Кластер 1 завжди відкривається першим, а відповідні розділи закриваються останніми.
Тому не бачу юридичних, бюрократичних і, дуже сподіваюся, політичних перепон на те, щоб це відбулося дуже-дуже швидко.
Повідомляється, що Україна отримає перший транш з кредиту EUR90 млрд у червні. Наскільки це реалістичний сценарій? Відомо, що зокрема, частина коштів буде спрямована на оборону, чи можете розповісти детальніше про це?
Тут ще раз подякуємо державам-членам Європейського союзу, і в тому числі Угорщині, іншим державам, які зараз зробили можливим це рішення.
Саме рішення було прийняте лідерами ще в грудні. Потім ми пам'ятаємо, що сталося. Одне маленьке технічне рішення було заблоковано однією країною, зараз воно розблоковано, і вже зараз буквально останні бюрократичні дії мають бути вжиті як українською стороною, так і Європейською комісією.
Має бути підписана кредитна угода. Відповідно, ця угода має пройти процес ратифікації.
Є всі підстави говорити, що в червні будуть і гроші на бюджетну частину, яка нам потрібна для бюджетного балансу, і гроші по військовій частині. Також вже є домовленість про те, що перший транш обсягом EUR5,9 млрд буде спрямований на дуже важливу історію - спільне виробництво дронів.
Наші виробники отримають ще один додатковий стимул для продовження цієї важливої роботи, важливої не лише для України, але і для безпеки всієї Європи, всього Європейської континенту.
За яких умов можливе відновлення трьохсторонніх зустрічей між Україною, США та Росією?
Ви чуєте заяви президента і членів нашої переговорної групи про те, що ми готові до переговорів, готові кожного дня. Не готова зараз одна країна: країна-агресор. Знову чуємо ті ж самі вимоги та ультиматуми.
Дуже дякуємо і цінуємо позицію американської сторони, яка готова до продовження переговорів. Американська сторона хоче миру, президент Трамп хоче миру, президент України хоче миру. Агресор не хоче миру, не хоче конструктиву.
Члени делегації України спілкуються на регулярній основі зі своїми американськими колегами. Необхідний подальший тиск і подальші санкції щодо Росії.
До речі, можна подякувати за 20-й пакет санкцій Європейському Союзу, але сьогодні вже говоримо про 21-й пакет: треба його приймати, потрібна оця координація санкційної політики, яка в нас дуже гарно вдавалася наприкінці минулого року. Пам'ятаєте, коли були американські санкції, тоді був і 19-й пакет європейських санкцій. Інші країни, Велика Британія, країни з інших континентів також долучались.
Президент казав, що візит представників президента США до Києва може бути наприкінці весни - початку літа. Чи є оновлення щодо цього?
Це запрошення залишається в силі.
Наскільки взагалі ситуація довкола Ірану вплинула на війну РФ проти України?
Тут декілька аспектів. Мені здається, що перше і дуже важливо після цієї агресії, яку іранський режим демонструє вже відкрито і демонструє саме в цьому місяці - всі ще раз побачили спільність російського агресора і іранського агресора. Ми в Україні знали про це давно.
І ми пам'ятаємо, з якої країни прийшли перші дронові технології у Росію. Хто починав цю історію. І зараз, на жаль, ми з вами чуємо кожен день, кожну ніч відлуння тієї співпраці.
Безумовно, технології вдосконалюються, і Росія вже сама виробляє дрони. Але ми бачимо, що тепер ті ж самі іранські дрони спрямовані проти держав інших регіонів. Тому світ ще раз переконався в спільності цих двох агресивних режимів. Це перший наслідок цієї війни.
Друге, Україна не була пасивною. Україна зацементувала свою позицію в регіоні Затоки. Ми одразу прийшли на допомогу на звернення відповідних партнерів. І ця допомога вже є практичною.
Знову ж таки, Україна – контриб'ютор світової безпеки. Україна зараз володіє найкращими знаннями, навичками, досвідом, експертизою, технологією щодо боротьби з іранськими дронами, шахедами та іншими типами повітряних цілей, крім балістики. Немає в світі найкращої експертизи. І немає в світі найбільш ефективної експертизи, в тому числі з точки зору коштів. Бо можна збивати, звичайно, дрони ракетами PAC-3. Але чи доцільно?
Ракети PAC-3 використовуються для збиття балістичних ракет. Якими, на жаль, також володіє і російський агресор, і іранський режим. Тому, ось вам другий наслідок цієї агресії.
Третє, Україна продемонструвала себе і в питанні розблокування Ормузької протоки. 17 квітня президент брав участь в онлайн-саміті, який організували наші британські і французькі партнери по можливостям свободи вільного проходу, вільного суднопластва по Ормузькій протоці. Що значить для України вільне суднопластво, ми з вами дуже добре знаємо.
Ми маємо свій досвід, ми розблокували те, що намагався заблокувати інший агресор - російський щодо Чорного моря. І разом з нашими партнерами ми маємо зараз працюючий канал вільного суднопластва в наших водах. Тому ми не можемо стояти остронь і готові допомагати в інших регіонах.
Які наші очікування від саміту НАТО у липні?
Важко говорити про систему євроатлантичної безпеки, про яку, очевидно, буде йти мова на саміті, без України, без присутності України і без позиції України.
Тому наразі ми постійно тримаємо зв'язок з генеральним секретарем НАТО, триває формування адженди цього саміту. Ми розуміємо, що буде багато внутрішніх питань. Очевидно, буде тема фінансування видатків. Пам'ятаємо минулорічне рішення НАТО, пам'ятаємо про 3,5% в рамках 5% і так далі.
Думаю, що на НАТО під час саміту буде своєрідний, очевидно, зріз, яким чином це рішення виконується. Ми знаємо, наскільки американська сторона в цьому зацікавлена. Але, безумовно, Україна буде на порядку денному цього саміту: питання ситуації в Україні, питання російської агресії буде на порядку денному.
Ми, у свою чергу, будемо привертати увагу до того, що потрібно продовжувати спільні зусилля по постачанню зброї в Україну. Це теж було однією з тем попередніх самітів НАТО. Потрібно об'єднувати свої зусилля щодо створення додаткових можливостей. Потрібно розширювати спільне виробництво.
Потрібно, і тут ми згодні абсолютно з президентом Трампом, вкладати ще більше зусиль, інвестицій, та просто навіть інколи політичної волі на те, щоб європейська система безпеки мала під собою відповідну солідну основу.
Україна готова нести свою частку в цьому, навіть не будучи на сьогоднішній момент державою членом НАТО, ми готові це робити.
Ми вже захищаємо східний фланг НАТО. Ми готові це робити, але ми безумовно хочемо того, щоб наші партнери по НАТО також були свідомі, що Україна це робить.
Чи можете прокоментувати засідання Комітету міністрів Ради Європи щодо затвердження Розширеної часткової угоди щодо створення керівного комітету Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України?
Дуже важлива подія відбулася минулого тижня (15 травня – ІФ-У). Нагадаю, 25 червня минулого року президент України, перебуваючи на майданчику Ради Європи, підписав від імені України угоду про створення Спеціального трибуналу.
Всі ми знаємо важливу функцію цього органу, всі ми знаємо, що саме цей орган буде покликаний покарати Росію за злочин агресії. Це той злочин, який спричинив повномасштабну російську агресію в 2022 році, і ще раніше – агресію в 2014 році.
І менше ніж за рік ми вже маємо практичний розвиток цієї діяльності трибуналу. 15 травня в Кишиневі - оскільки Молдова зараз головує в Раді Європи - на засіданні комітету міністрів Ради Європи схвалено розширену часткову угоду про створення керівного комітету трибуналу.
36 держав і Європейський Союз схвалили цю розширену часткову угоду. Це сталося швидше, ніж за рік.
Наступний етап – це ратифікація цієї розширеної часткової угоди в кожній з держав. Після завершення ратифікації ми вже можемо говорити про практичну діяльність цієї інституції.
Тому це дуже важливо. Це відбувається завдяки тому, що Україна послідовно на цій позиції наполягала. Пам'ятаємо, як непросто було тоді вийти на якусь взаємоприйнятну формулу, яким чином цей трибунал буде діяти. Ми знайшли цей механізм – на майданчику Ради Європи. І відповідно підписано документ.
І дуже важливо, що тут ключові країни підтримують Україну в цьому зусиллі. Тому сподіваюся, що цей процес триватиме надалі, так само як і продовжуватиметься процес створення відповідного компенсаційного механізму. Там також тримаємо руку на пульсі.
Тому агресія, безумовно, має бути покарана, агресор має бути покараний, а відповідна шкода, яка нанесена агресором, Україні має бути компенсована.