Можливість перезавантажити агентство, звісно, є, просто треба працювати – т.в.о. голови АРМА Ярослава Максименко
Інтерв’ю тимчасово виконуючої обов’язки очільника Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Ярослави Максименко агентству "Інтерфакс-Україна"
(перша частина)
Автори: Марія Болтрик, Дмитро Кошовий
- Минулого року був прийнятий закон щодо реформи АРМА. Що для вас це означало у 2025-му і що вже встигли зробити, що не встигли, що треба зробити в цьому році?
- Реформа АРМА направлена на перезавантаження системи агентства, системи управління арештованими активами.
Фактично, це 100% перезавантаження органу, спрямоване на впорядкування процедур, забезпечення прозорості та транспарентності діяльності. Реформа охоплює широкий комплекс змін – це не косметичні коригування, а масштабні проєкти нормативно-правових актів, що формують принципово нову архітектуру та логіку управління арештованими активами. Встановлюються інші правила, інші процедури, система позбавляється суб’єктивного підходу, який мав місце раніше, посилюється міжнародна співпраця, що сприятиме відновленню довіри до органу. Окремим важливим напрямом реформи є створення та модернізація реєстру арештованих активів. Йдеться не лише про системну програмну роботу та оновлення баз даних, а й про розробку повноцінного сучасного програмного продукту. Маємо розробити новий модуль "Прозорро", адаптований під нову архітектуру, запроваджену реформою, який забезпечуватиме окремі алгоритми для простих і складних активів;
За шість місяців ми мали ідентифікувати понад 100 тис. активів, побудувати нові процеси під реформу і фактично перезібрати управлінську модель органу. І все це – в умовах управлінської кризи, політичної турбулентності та неминучого супротиву змінам.
- Дедлайн цих змін який був?
- Дедлайн у нас був 30 січня.
- Чи встигли ви зробити все потрібне?
- Керованість органом відновили, нормативно-правові акти розробили. Рада Європи проводить аудит реєстру арештованих активів – це основа для його повноцінної модернізації. Паралельно ми ведемо переговори з міжнародними партнерами щодо підтримки цієї роботи. Побудова якісної бази даних, керованості й структурованості активів – це ключовий і найбільш чутливий елемент реформи, навколо якого виникає найбільше кризових питань.
Активно співпрацюємо з ДП "Прозорро" та з електронними майданчиками, щоб зробити базову версію модуля, паралельно продовжуючи розробку.
Водночас перебуваємо в активній фазі організаційно-кадрової перебудови органу під нову модель роботи.
- Ви сказали більше 100 тис. облікових одиниць, можете розповісти трішки більше про їх динаміку?
- Первинна ідентифікація, яку ми розпочали у листопаді 2025 року, показала: приблизно 68,3% – це активи, якими потенційно можна управляти; 10,7% – потребують процесуального доопрацювання, 21% активи, які втратили інвестиційну привабливість (знецінені, знищені тощо); решта – об’єкти, управління якими наразі неможливе. Вони або знаходяться на окупованих територіях, або зруйновані, або мають інші обставини, що виключають можливість управління.
- Що аудит реєстру може вам показати?
- Аудит реєстру має показати, наскільки система реально відповідає меті створення АРМА – виявляти, розшукувати і повертати активи в економіку України. Функція управління є похідною. Але за рахунок того, що в Україні за 10 років накопичилася величезна кількість арештованих активів, ефект від їх повернення в економіку може бути вражаючим. Саме тому важливо, щоб реєстр працював якісно. Від того, наскільки структуровано, повно і прозоро відображені активи, залежить швидкість рішень, ефективність управління і, зрештою, реальний економічний результат для держави.
- А безпосередній контроль, наявність документів, як відбувається ідентифікація активів?
- Під час ідентифікації активу ми маємо аналізувати не лише його технічні характеристики, а й правовий статус, фактичне користування, наявність обмежень.
Система історично працювала так: є рішення суду – і АРМА отримує фізичний контроль лише у момент передачі активу управителю, щоб не нести витрати на утримання. Фактичного управління всіма понад 100 тисячами активів агентство не здійснює.
Практично це виглядає так: після рішення суду представники виїжджають на об’єкт, проводять огляд, фіксацію, іноді з використанням дронів. Але часто виникають складні правові ситуації, наприклад, коли існує орендар або є обмеження лише на розпорядження, а не на користування.
Саме ці правові нюанси і створюють найбільше дискусій, адже АРМА не є власником і повинна діяти виключно у межах судового рішення, щоб не допустити зловживань чи звинувачень у перевищенні повноважень.
- Тобто логічніше було б передавати актив АРМА після рішення суду, щоб ви могли за це відповідати?
- Не зовсім. Раніше система працювала так, що актив передавався після рішення суду, і вже потім ми фактично з ним працювали. Реформа змінює логіку: тепер спочатку арешт, далі виїзд АРМА, оцінка можливості управління, і лише після цього суд приймає рішення про передачу.
Це класична модель asset recovery, яка працює в інших країнах. Але є важлива різниця – в жодній з них немає десятків тисяч активів одночасно. В Україні це понад 100 тисяч облікових одиниць, і такий масштаб потребує системного, планомірного підходу.
Тому мова не лише про юридичну передачу, а про глибокий аудит активу як бізнес-об’єкта: технічний стан, обмеження, фактичне використання. Без цього ефективне управління неможливе.
Іноді я навіть ставлю риторичне питання: якою кількістю активів управляють найбільші приватні фонди у світі? Бо обсяг активів в АРМА – це виклик не лише правовий, а й управлінський.
- Ви сказали, що новий закон ділить всі одиниці, активи на прості і складні. Приблизно, ви вже розумієте, скільки простих, скільки складних?
- Я б зараз не давала таких цифр, але частиною реформи і, власне, рекомендаціями Рахункової палати, це перше, що треба зробити, провести ідентифікацію активів і поділити активи на прості і складні. Водночас уже очевидно, що більшість активів, які у 2025 році виставлялися або готувалися до управління і не завершилися успішними конкурсами, – це самі складні активи. Робота з ними потребує окремого підходу.
Простих активів теж багато – це транспорт, квартири, невелика нерухомість. Їх легше виокремити та структурувати, і первинний облік за новою логікою ми плануємо завершити найближчим часом.
- А всі прості, вони можуть піти на продаж?
- Прості можуть піти як в управління, так і на продаж – рішення залежить від економічної вартості та виду активу.
- Яка частина піде на продаж, а яка на управління?
- Завжди було питання до АРМА що ми продаємо, а що залишається під управлінням. На мою думку, АРМА не повинне управляти такою кількістю активів, яка є на сьогоднішній день. Через це більшість активів, які знаходяться в управлінні агентства вже багато років, треба виставляти на продаж і повертати в економіку. Активи, які потребують інвестицій і залучення капіталу, доцільніше продавати, а не роками тримати в управлінні. Управління не повинно підміняти собою власність і стримувати розвиток активу.
Якщо об’єкт частково зруйнований і потребує відновлення, бізнес зацікавлений його купити й інвестувати як власник. Вкладати кошти в управління з ризиком втрати активу після завершення арешту – економічно невигідно.
Окремий напрям – підсанкційні та російські активи. Доцільно розширити законодавчі можливості їх продажу, незалежно від форми – нерухомість чи корпоративні права.
- Зараз це за рішенням ВАКС?
- Зараз це стягнення у дохід держави і рішення ВАКС і далі це Фонд держмайна України (ФДМУ).
- Тобто ви зараз схиляєтесь до того, що частину простих активів можна було б виставляти на продаж?
- Можна було виставляти на продаж. Отримані кошти можна розміщувати на депозиті або інвестувати в ОВДП до моменту остаточного судового рішення. У разі рішення суду про повернення – кошти повертаються.
Ми плануємо ініціювати відповідні законодавчі зміни, але ключове питання тут – чітке визначення правового статусу власника. Без однозначного врегулювання цього аспекту система продажу не може працювати стабільно й без ризиків.
- До вас точно були конфлікти між АРМА, ФДМУ щодо того, і навіть після прийняття рішення ВАКС, як його передами у ФДМУ.
- Я, чесно кажучи, і не бачила тут конфлікту – скоріше процедурні розбіжності. Арештовані активи, які не є об’єктом державної власності, управляються АРМА. Об’єктами державної власності АРМА управляти не може, відповідно до закону. Тут немає спору.
Я пропонувала модель, за якої договір управління зберігає свою силу, а змінюється лише установник управління – з АРМА на Фонд державного майна – після переходу активу у державну власність.
- Все ж таки, коли ви бачите, що аудит цих 100 тисяч одиниць активів приблизно може бути завершений? Ця задача має кінцевий термін?
- Ми розбили цю роботу на декілька етапів. Перший етап ми вже пройшли.
Другий етап проходимо зараз: робимо поглиблений скринінг тих 68,3% активів, якими ми можемо управляти, ділимо їх на прості та складні активи, нерухомість, земельні ділянки, корпоративні права.
Найбільш чутливе питання – нерухомість із фактичними користувачами. Якщо є орендар, який законно користується об’єктом, виникає питання доцільності управління з боку АРМА та меж повноважень агентства.
Це послідовна, рутинна робота, і вона має чіткий плановий горизонт. Але через масштаб – понад 100 тисяч облікових одиниць – це не одноразове рішення, а системний процес, який потребує часу.
- Зараз орендар на загальних засадах просто може брати участь у конкурсі на управління цим об’єктом, якщо він хоче продовжувати діяти? Ви не можете напряму ніяк законно в якомусь першочерговому порядку надавати?
- Ні. Тут важлива складова. АРМА не має титулу власника. Задача агентства: збереження економічної вартості активу. Якщо при цьому існує законний користувач, виникає складне правове питання балансу – між виконанням судового рішення, повноваженнями агентства і правами такого користувача.
- Здається, що прийнятий закон таких питань не вирішує?
- Закон не може одномоментно вирішити всі питання – він задає нову рамку.
Коли я прийшла в орган і побачила масштаб роботи, стало очевидно: є багато складних, неврегульованих або подвійно тлумачених норм. Саме тому і була потрібна реформа.
Реформа запускається тоді, коли діюча система не працює. Але жодна реформа не "розчиняє" всі проблеми за п’ять-шість місяців. Вона задає напрям, інструменти і нові правила.
Головне – процес перезавантаження вже запущено. Це відчувається і ринком, і всередині інституції, і зовні. І природно, що зміни викликають спротив – це нормальна ознака.
- Тобто через шість місяців, після того, як цей термін спливе, ви побачите, як цей закон можна покращити і будете пропонувати відповідні зміни?
- Спочатку система має запрацювати. Ми побачимо перші практичні результати – і вже на їх основі приймати рішення: чи потребує коригування закон, підзаконні акти, чи достатньо продовжувати рух у заданому напрямку.
Крім того, запущено міжнародний аудит, який направлений на те, щоб ззовні подивитися у цілому на систему і дати рекомендації, у тому числі й щодо змін.
- Ви зараз керуєте АРМА, але ми пам’ятаємо, коли цей закон приймався, ключова розвилка була взагалі ліквідувати АРМА. Багато нардепів виступали за ліквідацію, в уряді говорили. На вашу думку, чи є дійсно можливість перезавантажити агентство, щоб воно виконувало ці функції, заради яких взагалі задумувалося?
- Звісно, є. Просто працювати треба.
- Скільки зараз співробітників у вас, чи вистачає їх для мети реформи?
- Гранична чисельність 300 осіб по центральному апарату і 90 по територіальним органам. На сьогоднішній день не заповнено ні центральний апарат, ні територіальні органи.
Реформа потребує зміцнення кадрового потенціалу за рахунок аналітичної функції, функції внутрішньої безпеки і функцій контролю та аудиту, моніторингу.
Власне, для того, щоб відновити довіру до органу, потрібно зробити зрозумілими, простими правила і публічними рішення.
Важливий напрям – внутрішня безпека. Це контроль доброчесності працівників, процесів і управителів, щоб мінімізувати конфлікти інтересів і забезпечити прозорість роботи системи.
- Якщо говорити про оцінювання, ви в бюджет напряму нічого не перераховуєте? Ваша задача зберегти ці активи? Ви можете купляти ОВДП?
- Ні, ми, звісно, наповнюємо бюджет. До державного бюджету йдуть кошти від управління арештованими активами, стягненими за рішеннями суду, компенсації митних платежів від реалізації нерозмитнених активів.
На сьогодні близько 7,350 млрд грн це загальний обсяг надходжень до Державного бюджету України за 2025 рік, який забезпечила АРМА, у той час як витрати на утримання АРМА склали 316 млн грн за 2025 рік. Тобто утримання органу становить менше 5% від забезпечених надходжень.
- А ці 7,3 млрд це з надходженнями від портфелю ОВДП, чи ОВДП це окремо?
- ОВДП окремо. Станом на сьогодні портфель військових облігацій АРМА складає 4,5 млрд у гривневому еквіваленті (3 млрд грн, $32 млн, та EUR4 млн).
- Раніше була одна з таких важливих задач АРМА – шукати активи за кордоном. На цей взагалі вистачає сили? Чи є там якісь результати за минулий рік?
- Міжнародний напрямок є одним із ключових у роботі АРМА. Ми системно посилюємо співпрацю з Інтерполом, Європолом та мережею CARIN (Camden Asset Recovery Inter-Agency Network – ІФ-У), беремо участь у міжнародних пошукових операціях та спільних ініціативах з розшуку активів.
АРМА активно інтегрується у міжнародну спільноту з виявлення та повернення активів. Ми розвиваємо прямі робочі контакти з дотичними організаціями інших держав для оперативного обміну інформацією та координації дій.
Такий підхід дає практичні результати – як у частині розшуку активів, так і у просуванні процедур їх подальшого повернення в Україну
- А є вже якісь конкретні?
- Україна другий рік поспіль входить у число лідерів CARIN за кількістю міжнародних запитів. Це говорить про те, що з нами співпрацюють і, власне, що дає свої результати. За рік АРМА відправило 639 запитів за кордон, а опрацювали 246 запитів від іноземних компетентних органів. Взяли участь у міжнародних операціях "Оскар-Європол", у пілотному інструменті "Інтерпол-Сільвернотіс", де опрацьовано понад 80 запитів з 27 юрисдикцій, зокрема, з країн поза межами Європи. До речі, щодо країн поза межами Європи – робоча комунікація з країнами поза межами Європи дає найкращі практичні результати роботи. При тому, як робочі контакти, так і у частині виявлення і розшуку активів.
Щодо резонансних кейсів. Наразі є ознаки виявлення другої яхти Віктора Медведчука – Amore Mio. Працюємо над її ідентифікацією та процедурою міжнародного розшуку у взаємодії з іншими юрисдикціями.
Крім того, по окремих справах ми вже перебуваємо на завершальній фазі повернення грошових коштів в Україну. Говорити про фінальний результат ще зарано, але міжнародний трек дає відчутну динаміку.
Соціальна мета і режим арешту мають різну природу: арешт є тимчасовим процесуальним заходом, а соціальне використання потребує передбачуваності та стабільності. Саме тому ми запропонували напрацьовані механізми, які дозволяють мінімізувати ризики, зокрема, модель часткового використання або поєднання з комерційною складовою.
Далі буде
