В НКЦПФР сформувався кістяк команди нової генерації, яка стане рушієм успіху – голова
Ексклюзивне інтерв’ю з головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Русланом Магомедовим
(третя частина)
Автор: Марія Болтрик, Дмитро Кошовий
- В зоні відповідальності НКЦПФР є такий великий шматок ринку як венчурні фонди - внутрішній офшор, через який багато українських підприємців вже звикли структурувати та фінансувати свій бізнес. Які у вас для цього сегменту ринку є хороші чи погані новини? Чи Комісію все на ньому влаштовує?
- Загалом цей сегмент називається інститутами спільного інвестування, ІСІ. Вони цілком законно використовувались і використовуються великим бізнесом для оптимізації податку на прибуток. Є одна тема, якою нам постійно дорікають податкові органи, що компанії з управління активами та інвестиційні фонди робили операції не грошима спільного інвестування. Про що мова: інвестфонд має бути наповнений грошима шляхом продажу своїх акцій чи пайових сертифікатів, і саме за ці гроші має здійснюватися інвестиційна діяльність та отримуватися прибуток, який в такому разі позбавлений податку на прибуток, допоки він інвестується далі й не розподіляється. Але багато хто зловживав цим і подавав як активи ІСІ те, що ними насправді не було. Це питання залишалось актуальним впродовж багатьох років.
Що ми хочемо зробити? Ми хочемо змінити звітність, щоб було чітко видно - це гроші спільного інвестування або ні. Я не знаю, гарна це новина чи погана. Мабуть гарна, бо є чутки, щоб взагалі прибрати цю податкову пільгу для ІСІ: нібито цього вимагають наші міжнародні партнери.
- Окрім оподаткування, раніше ще до венчурних ІСІ були запитання щодо справжніх кінцевих бенефіціарних власників, бо особливо на початку за ними їх приховували. Президент нещодавно знову дав завдання перевірити всі структури на наявність підсанкційних бенефіціарів. НКЦПФР наразі бачить всіх справжніх бенефіціарів ІСІ?
- В цьому питанні НКЦПФР є взірцем. З початком повномасштабної війни саме Комісія першою встановила вимоги до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, які є підсанкційними особами або дотичними до країни-агресора в корпоративних структурах професійних учасників.
Зараз вже створена міжвідомча робоча група з санкцій, де я є членом. На робочій групі ми запропонували не тільки Нацбанку, а й іншим регуляторам, які видають ліцензії, вимагати розкриття кінцевих бенефіціарних власників, що мають вплив більше 10%. Аби зрозуміти, де там росіяни, підсанкційні особи або ворожі юрисдикції, щоб все це було видно.
- Запитання про аудит Комісії, про який йдеться у програмі з МВФ. Чи правильно я розумію, що його мета зрозуміти, наскільки наразі НКЦПФР спроможна регулювати цей ринок, що треба покращити в організації її роботи?
- Ця вимога у програмі МВФ стала предметом численних маніпуляцій в публічному просторі України. Суть аудиту, який прописано в програмі МВФ — це не про спроможність, а про відповідність голови та членів Комісії вимогам законодавства та кодексу етики, який вже затверджений. Тобто, це не про нашу кваліфікацію.
Щодо нещодавнього оновлення Меморандуму МВФ. Теж чимало спекуляцій і некоректної інформації щодо вимог до НКЦПФР. Розставимо крапки над "і". На початку січня наша команда та міжнародні партнери погодили технічне завдання та вимоги до експертів, які повинні провести цю перевірку. Питанням залишилося фінансування цього процесу, яке за умовами мали взяти на себе наші міжнародні партнери. Однак, на жаль, через швидку зміну глобальної політичної картини, міжнародні партнери не змогли знайти рішення для фінансування. Відтак виконання цього маяку було перенесено й наразі Комісія активно здійснює пошук джерел фінансування.
Якщо підсумувати, то все, що від нас було потрібно, ми виконали та передали партнерам. Так, є зовнішні фактори, є політичні й економічні зміни, які неможливо було передбачити. Попри все, я задоволений багатьма речами, які пройшли під час нашої трансформації. Сподіваюся, це реально дасть поштовх, щоб ми швидше показали результати, які вже відчуватимуться на ринку.
- Які ключові етапи цієї трансформації? Я так розумію, чисельність Комісії стала меншою, але люди стали більш мотивованими?
- Інституційна спроможність Комісії після трансформації зросла. Всіх, кого потрібно, ми замінили. Прийшли нові люди, деякі з великою експертизою, які багато років працювали і на фондовому, і на товарному ринках. Люди, які мають менше досвіду на фондовому ринку, дуже швидко навчилися, оскільки в них є великий досвід роботи в держорганах і в регуляторах. Вважаю, що в нас сформувався кістяк команди нової генерації, яка стане рушієм успіху. І ми впевнені, що він укріплюватиметься, бо Комісія стає конкурентоспроможним роботодавцем.
- Є офіційні дані, що середня зарплата в центральних органах виконавчої влади в грудні становила майже 80 тис. грн, а в середньому за рік, бо грудень не дуже показовий, - близько 54 тис. грн. Щоб порахувати, скільки на руки, треба відняти 18% ПДФО та військовий збір, який зараз вже 5%. Мінфін регулярно публікує ці дані.
Щодо Комісії. До нашої трансформації посадовий оклад головного спеціаліста був 9 тис грн, зараз цей оклад становить приблизно 37 тис грн. Тому раніше для нас було проблемою не тільки утримати, але й найняти нових людей. Всі ми знаємо, як працює держслужба: є маленький оклад, а додатково надбавки. Але за такої системи ми не могли найняти людину з гарною кваліфікацією та експертизою, якщо вона не мала вислуги років на державній службі, стажу та рангу. Ось цей механізм ми й змінили. Тому тепер двері Комісії відкриті для молодих, талановитих та прогресивних людей.
Але, звісно, немає того, в чому нас звинувачували: нібито в Комісії якісь карколомні зарплати. Існують обмеження. Бюджет Комісії невеликий, і залишається таким, яким його затвердили.
- Який наразі штат у Комісії?
- Гранична штатна чисельність не змінилася - 575. Фактична чисельність станом на зараз - 275. Нині ми перебуваємо в процесі добору персоналу, де виступаємо за якісний, а не кількісний показник.
- Прокоментуйте, будь ласка, історію з відрядженнями, про які робив сюжет Михайло Ткач з "Української правди".
- Я до розслідувачів ставлюся добре, вони вказують на недоліки та допомагають їх виправляти. Але коли надходить запит з невідомого номеру й питають про відрядження моїх співробітників… Ми не знайомі з власником номеру, я не знаю, можливо, це пранк чи взагалі якась провокація ФСБ. Тому так, за декілька годин я, щиро кажу, заблокував номер. Так роблю з усіма незрозумілими мені контактами. Та через декілька годин я став частиною яскравого сюжету, а за декілька днів — ще й цілого серіалу. Я не вірю, що хтось може за три години, не знаючи від кого запит і не готуючись до нього, щось відповісти. Якщо б цей запит надійшов офіційно, на нього було б надано відповідь, що й відбулося згодом. Тож коли питають про відрядження якогось співробітника, то хочеться запитати — а що, інших проблем в країні немає?
Але як результат усієї цієї ситуації відповідальні підрозділи Комісії будуть більш ретельно перевіряти кожне відрядження. Хоча у висвітлених випадках грошей з бюджету не використано. Відповіді на всі офіційні запити були надані.
З іншого боку, нас звинуватили у відверто неправдивих речах,- що ми дали дозвіл на вивід коштів за кордон. В Комісії немає таких повноважень, це виключно компетенція Національного банку.
- Тобто у вас була конференція в Кракові?
- Я був відсутній в Україні три дні: день - туди, день - в Кракові, день - назад. Там були зустрічі й конференція. Чому відрядження називають фейковим, незрозуміло.
- Це може бути пов’язано з боротьбою або дискусією про те, хто має бути регулятором ринку віртуальних активів?
- Не знаю, але може бути.
- Якими є ваші аргументи, що цим регулятором має бути тільки НКЦПФР?
- Ми не кажемо, що тільки НКЦПФР. Ми кажемо, що Комісія разом з Національним банком. Так це працює в розвинених країнах. На наш погляд, всі віртуальні активи, пов’язані з якимось матеріальним активом, або asset-referenced token (ART), регулюємо ми. Якщо ж це money token, для яких в якомусь вигляді базовим активом є гроші, то це регулює Національний банк. Так працює в усіх країнах: у Євросоюзі є два регулятори — фінансовий і банківський.
Зі свого боку, Комісія на виконання вимог Меморандуму між Україною та МВФ зробила презентацію щодо такого розподілу обов’язків. Наша модель розроблена на основі аналізу досвіду ЄС за стандартами MiCA та попередньо презентована місії МВФ, а також під час засідання Ради з фінансової стабільності України.
Ми пропонуємо регуляцію на базі (Регламент ЄС про ринки криптоактивів) MiCA, тому що ми йдемо в Євросоюз та є кандидатами на вступ. Це не історія про те, що ми хочемо когось зарегулювати та закручувати гайки. Ми хочемо, щоб сумлінний білий бізнес був захищений від шахраїв. Щоб не було так, що хтось випускає нормальні віртуальні активи для залучення коштів у бізнес, а хтось під шумок за рахунок більшої реклами паплюжить цей інструмент. Це як зі СКАМ-проєктами, про які також вище йшла мова: якщо людину обікрали під соусом інвестицій, то вона потім і реальні інвестиції обходить стороною.
Щодо оподаткування: нами була запропонована матриця оподаткування віртуальних активів на засіданні робочої групи профільного комітету ВРУ. Ми зі свого боку за економічно-виважений підхід, який буде комфортний, як бізнесу так і державі. Однак остаточне рішення лежить в компетенції народних депутатів, профільного комітету Ради та Мінфіну.
В підсумку, я думаю, в першому читанні цей законопроєкт точно приймуть найближчим часом, а ось коли в другому - це питання.
- Коли говорять про віртуальні активи, то більшість має на увазі купівлю, умовно, біткоїнів з надією розбагатіти. Але чи є в держави та Комісії якась додаткова мета створення цього ринку, наприклад, створення українських віртуальних активів? Яка ймовірність їх появи?
- Так, вони можуть з’явитися. Саме на це ми витратили багато зусиль та часу: взяли за основу європейський регламент MiCA, залучили технічну допомогу USAID та Ernst&Young та в результаті передали законопроєкт в профільний комітет Ради ще у вересні 2023 року. Для нас це не передвиборчий проєкт, а ґрунтовна робота задля створення нової галузі в економіці країни. Чому цей законопроєкт пролежав понад 1,5 року на столах у народних депутатів, питання риторичне. Але виглядає як підготовка до передвиборчої кампанії.
Повертаючись до вашого питання: вважаю, що вірогідність появи українських віртуальних активів дуже висока. Вони зможуть, наприклад, давати право на частку в бізнесі, право на отримання дивідендів - тобто можливість використовувати ці віртуальні активи для простих речей.
Я хочу використати все найкраще від ринку віртуальних активів, але відрегулювати його в нашій юрисдикції. Допомогти зі створенням першого в Україні простого вайтпейпера (White Paper - основа криптопроєкту, яка містить технічну інформацію про проєкт та пояснення його призначення) та розміщенням ART для працюючого підприємства в Україні, яке буде ці гроші використовувати для розвитку свого бізнесу. І потім будуть виплачуватися дивіденди вже не за акціями, а за ART.
- Але ж теоретично багато з того, що ви розказуєте про ART та money token, можна було б робити і через звичайні похідні цінні папери?
- Саме так. Це наступний крок еволюції ринків капіталу. Колись цінні папери були в документарній формі й згодом перейшли до наших смартфонів. Найяскравіший приклад - як це було з ОВДП, де їх суть та самі операції з ними не змінилася. Але з’явилися смартфони, застосунки, де треба лише кнопку натиснути через "Дію", а не оформлювати десятки паперів. Так і у випадку з віртуальними активами: бізнес, для залучення інвестицій використовуватиме не ІРО (Initial public offering), а ICO (Initial coin offering), тобто сучасні технології на кшталт блокчейн (Blockchain). Це зручно та сучасно.