Коли ми об'єднуємося, нам завжди легше відстоювати свої інтереси – президент ЛСОУ Віктор Берлін
Ексклюзивне інтерв'ю президента Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) та голови новоствореної Федерації страхових об'єднань України (Федерація) Віктора Берліна агентству "Інтерфакс-Україна"
Текст: Лідія Гришан
- У січні цього року було створено Федерацію страхових об'єднань України (Федерація). Чи можна сказати, що страховий ринок нарешті об'єднався?
- Так, як людина, яка на страховому ринку з 2004 року, можу сказати, що для ринку це великий плюс. Я дуже сподіваюся, що це конструктивне рішення стане історичною подією, про що, в принципі, я говорив і на зустрічі з Правлінням Національного банку.
Майже від початку розвитку страхування в Україні ми бачили тенденцію до роз'єднання ринку. Спершу була одна асоціація, потім стало дві, далі три, чотири. Може, це було і правильно - таким був еволюційний шлях розвитку ринку. Одна асоціація ймовірно не могла, чи не мала можливості, скажімо так, захищати інтереси всіх його сегментів. Наприклад, тринадцять років тому в Україні працювало 448 страховиків, з яких 68 спеціалізувалися на страхуванні життя. Напевно, тому учасники приймали для себе ті чи інші рішення і роз'єднувалися.
Станом на 1 березня 2025 року страховиків разом із 10 лайфовими залишилося 64, а це означає, що прийти до єдиної позиції щодо низки напрямків стало значно простіше. На мою думку, коли ми об'єднуємося, нам завжди легше відстоювати свої інтереси.
- Що дасть ринку така єдина спілка страховиків?
- Це сприятиме більш конструктивному діалогу із Національним банком, Парламентом, органами виконавчої влади тощо. Уявіть, до цього часу страховики, намагаючись знайти рішення того чи іншого питання, звертались до владних структур з трьома різними пропозиціями його вирішення. Відтак здебільшого нам відповідали: "Домовтеся спочатку між собою, визначтеся, чого хочете, а відтак прийдіть з однією пропозицією".
Єдина позиція страховиків особливо важлива в наш непростий час, насамперед через геополітичну ситуацію, війну в країні, проблеми в економіці. Крім того, непростим викликом для ринку став перехід на європейські рейки: встановлення нових вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховиків, перехід на МСФЗ 17 "Страхові контракти" та зміни щодо формування технічних резервів, удосконалення та розширення форм звітності, що дає змогу здійснювати ефективний нагляд за учасниками ринку небанківських фінансових послуг на основі ризик-орієнтовного підходу, будувати стратегії продажу. Також оновлені вимоги до страхових посередників.
Я повністю підтримую позицію Голови Національного банку України Андрія Григоровича Пишного: дуже важливо чути єдину думку ринку. Всі ми: і регулятор, і страховики, і споживачі хочемо одного - прозорого ринку зі зрозумілими правилами гри.
Моє завдання, як я його бачу, полягає саме в тому, щоб допомогти усім учасникам ринку страхування почути одне одного, щоб у атмосфері конструктивного діалогу приходити до спільного знаменника. Ми розуміємо, що є різні компанії з різними завданнями, різними пріоритетами, різним баченням своєї стратегії. Але у всіх одна мета - зрозумілий, прозорий і, найголовніше, перспективний ринок, який розвиватиметься. Тож, якщо страховики почнуть слухати один одного, виграють усі.
Обсяг страхового ринку України зараз становить EUR1 млрд, - це дуже невеликий об’єм. Де ми недопрацьовуємо? Знайдемо причину - знайдемо і шляхи вирішення.
Одним із таких рішень є підвищення інвестиційної привабливості страхового ринку України на міжнародному рівні. Повірте, ми маємо чим пишатися, і я про це говорив нещодавно в Брюсселі на зустрічі з депутатами Європарламенту.
- Ринок страхування України у період війни - що змінилося?
- Передусім хочу сказати, що страховий ринок під час широкомасштабної війни не просто вижив, а стабільно функціонує. Схиляю голову перед усіма учасниками, бо всі страховики зараз багато працюють. Страхування - це завжди був непростий хліб, а під час війни, зважаючи на те, скільки внутрішніх та зовнішніх факторів впливають сьогодні на ринок, - дуже все непросто.
Можна сказати, що ринок отримав новий досвід, зумів адаптуватися до жорстких умов, зокрема обмеження перестрахування, почав розвивати страхування воєнних ризиків тощо. Можу впевнено сказати, що досвіду, який напрацювали українські страховики, не має зараз жодна країна.
Що найважливіше - страховий ринок за три роки війни виплатив своїм споживачам 50 млрд грн відшкодувань. Хіба це не показник його роботи? Страховики чітко усвідомлюють свою відповідальність, дотримуються зобов'язань і виконують свою функцію. Ще чим ми відрізняємося від європейських ринків, і про це я теж сказав євродепутатам, - це диджиталізація, рівень якої, на мою суб’єктивну думку, перевищує європейські ринки. Наприклад, за підсумками 2024 року, частка електронних полісів двох основних видів ОСЦПВ та "Зелена картки" становить 76% та 73% відповідно. Ми активно відмовляємося від паперу і переходимо на електронні бланки. Це простота, здешевлення процесів та найголовніше - комфорт для споживачів.
- Чи готовий український страховий ринок влитися у європейську систему та наскільки він цікавий інвесторам?
- Можу впевнено сказати, що для цього робиться все, і про це я теж говорив у Брюсселі.
Національний банк як регулятор наближає нашу нормативну базу у відповідність до європейської, яку використовує їхній ринок і яка зрозуміла міжнародним інвесторам. Щодо перспектив українського страхового ринку, то вони справді великі. Наразі його частка у ВВП країни менше одного відсотка, тоді як в Східній Європі у середньому на страхування припадає 2,6% ВВП. Уряд прогнозує зростання ВВП протягом найближчих двох років на рівні 174-235 млрд євро, тож потенційно страховий ринок може зрости вп’ятеро.
Але спершу слід з'ясувати, чим ми відрізняємося від європейських ринків, адже є статистика, аналітика. Ми повинні проаналізувати, які види у них працюють, завдяки чому яку частку мають і чому у нас це не так.
При цьому питання будуть не лише щодо власне страхування, а й щодо інших галузей: в якому вони стані і як нам збільшити рівень проникнення. Я вважаю, що страховий ринок України має значний потенціал для розширення охоплення бізнес-сегментів та активнішої інтеграції страхових механізмів у господарську діяльність підприємств, що позитивно впливатиме на економіку країни у цілому.
- Чи плануєте ви як голова ЛСОУ та Федерації змінювати підходи в роботі зі страховими компаніями - членами цих об'єднань?
- Діючи за принципом "не можна охопити все відразу", ми сформували перелік основних завдань ринку та запропонували компаніям визначити їх пріоритетність. Отже щодо напрямків, то це, наприклад, вдосконалення законодавства про регулювання діяльності страховиків, зокрема, податкового, взаємодія з органами державної влади, захист інтересів страховиків, координація роботи зі страховими посередниками тощо.
Ще однією важливою складовою моєї роботи як очільника об'єднань буде інформування європейських партнерів про переваги нашого ринку, щоб сюди пішли інвестиції. Більше уваги планую приділяти популяризації страхування як серед представників органів влади, бізнесу, так і населення.
- Повернімося до єдиного страхового об'єднання – Федерації. Як вона працюватиме?
- Найперше, хочу подякувати тим фахівцям, які погодилися увійти до керуючого складу об'єднання. Це люди бізнесу, які керують страховими компаніями: "ВУСО", "Євроінс Україна", "Уніка" та "Універсальна". Відтепер цим професійним складом нам потрібно отримати довіру ринку, об'єднавши його заради сталого розвитку.
Щодо роботи Федерації, то, як я вже казав, за результатами опитування компаній-членів ЛСОУ ми виділили пріоритетні напрямки, які я проговорив і з колегами з Національної асоціації страховиків України і отримав їх бачення, побажання. Зараз ми готуємо єдиний документ як стратегію Федерації на рік, про виконання якої звітуватимемо перед її членами.
Серед основних завдань, які зараз бачимо, це захист інтересів учасників ринку і відстоювання позиції ринку у діалозі з регулятором і іншими державними структурами; формування спільної стратегії розвитку ринку, що дозволить страховикам сконцентруватися саме на розвитку нових ліній бізнесу.
- Чи може в майбутньому на базі Федерації бути створено саморегульовану організацію (СРО) з передачею їй частини повноважень НБУ?
- Зараз я не бачу такої необхідності. Ми сфокусовані на реалізації поточних завдань про які я говорив вище, і для цього нам СРО не потрібна.
- Назвіть коротко основні проблеми сьогоднішнього ринку.
- Я для себе в житті завжди уникаю слова "проблеми". Давайте назвемо це завданнями, які ринок повинен вирішити. Перше, важливо почати підвищувати культуру страхування в країні і на прикладах доводити і населенню, і бізнесу, що перекласти на страховиків свої ймовірні ризики – це must have. Друге, як я вже казав, маємо продовжити удосконалення нашого вітчизняного законодавства, вирішувати питання з кадрами. Наразі у страховій галузі існує величезний кадровий голод.
Ми плануємо більше приділяти увагу навчанню і підвищенню кваліфікації страховиків. Зараз професійні об'єднання, страхові компанії самостійно навчають страхових агентів, з урахуванням, що саме вони формують думку споживача про страхування, це напряму впливає на імідж галузі і її розвиток. Залучаємо студентів. На ринку сьогодні бракує андерайтерів, актуаріїв, кваліфікованих фахівців із врегулювання. Але ми працюємо і віримо, що всі ці проблеми буде вирішено, і об'єднаний страховий ринок займе гідне місце в економіці України.