Глава ОО «Город силы» адвокат, медиатор с правом практики в Европе и США Евгений Гилин рассказал агентству «Интерфакс-Украина» о восстановлении деоккупированных территорий, регистрации убытков и особенностях работы там госорганов и судов

Текст: Анна Левченко

(подается на украинском языке)

 

- Ми говоримо про території, звідки виїхало багато людей. Що відбувається з їхнім майном? Хто його доглядає? Як сплачуються комунальні послуги, податки? Чи є випадки мародерства?

- За даними обласної адміністрації, лише в Херсоні пошкоджено 118 тис. об’єктів. Щодо тих об'єктів, які залишили їх власники, то підрахувати їхню кількість складно. Про якісь розповсюджені випадки з крадіжками в Херсонській області також не повідомляється й наразі нам про них нічого не відомо. Натомість, що точно ми бачимо, це згуртованість людей, які щоденно підтримують один одного, підтримують військових, сусідів, годують дворових собак та котів. У кризових ситуаціях люди швидко мобілізуються й виходять на вулиці прибирати завали після обстрілів, допомагати волонтерам роздавати гуманітарну допомогу. Самовіддано працюють комунальні працівники, водії громадського транспорту. В Херсоні ви на кожному кроці побачите таких людей в бронежилетах, шоломах з мітлами чи за кермом тролейбуса. Окремо хочу відзначити наших лікарів. Вони працюють за ті ж зарплати, що й медики у великих містах, або навіть за менші, але щодня ризикують життям. За даними Херсонської обласної військової адміністрації, з початку повномасштабного вторгнення на Херсонщині загинуло 16 лікарів, в тому числі через обстріли «швидких» дронами. Дуже потрібні броньовані машини швидкої допомоги — це питання життя й смерті.

- Чому ж люди не виїжджають зовсім?

- Немає грошей, немає досвіду інтеграції в новому суспільстві, інакшому житті, немає підтримки в приймаючих громадах. Натомість завищені ринкові умови через природне збільшення попиту на житло, роботу, засоби для існування. Особливо це складно для літніх людей, вони навіть уявити собі не можуть, що переїжджають на нове місце, знайомляться з новими сусідами, змушені шукати нову зайнятість, інтегруватися в новому середовищі. Вони народилися і все життя провели у своїй громаді, й прожили всі ці два роки великої війни там-таки. Й для них усе зрозуміло - що тут дрони, ракети, вибухи й треба жити в підвалі. Їм зрозуміло, де хліба купити, де привозять гуманітарку, де гуманітарні організації дадуть гроші на комуналку. Для них це зрозуміло. А от переїхати в інше місто – незрозуміло й навіть страшно.

- Якщо говорити про юридичні питання, то як наразі працює судова система? Як працює нотаріат, правоохоронні органи?

- Працюють суди загальної юрисдикції - апеляційний суд і суд першої інстанції, хоча деякі судді змушені приїжджати щоденно з інших обласних центрів. В судах катастрофічний брак кадрів, тому що не всі судді, які працювали в Херсонському суді до війни, залишились працювати в нових умовах, дехто звільнився. В суді першої інстанції залишилося близько 15 суддів. Ці умови, помножені на постійний стрес від обстрілів, створюють величезне навантаження на самих суддів. Від цього страждає передусім якість розгляду справ, а це, безумовно, позначається на учасниках процесів. Нещодавно в апеляційному суді 70 річну жінку з інвалідністю охорона примусила залишити інвалідний візочок на вході в будівлю і наш адвокат та її син були змушені нести її на руках в зал судових засідань. Розглядаючи цю справу вісім місяців інша суддя першої інстанції врешті залишила заяву цієї жінки без розгляду, хоча справа абсолютно побутова – встановлення факту родинних стосунків з померлим братом, Тобто суддя не відмовила в задоволенні заяви, що дало б можливість нам отримати позитивне рішення в апеляції, а залишила заяву без розгляду й тепер, після нашої перемоги в апеляції, справа буде слухатися від самого початку знову. І знову це щонайменше півроку…

Слід відзначити, що зарплати працівників судів набагато більші за зарплати працівників гуманітарного сектору. Хоча наші команди так само працюють в зоні активних бойових дій, проте волонтери знаходять в своєму серці увагу до потреб людей. Ми працюємо переважно з вразливими категоріями, що потребує більшого ресурсу. Чому так відбувається? Я думаю, що питання в людях. Адже деякі судді та їх помічники з повагою й професіоналізмом ставляться до людей, і вони уважно розглядають справи, незважаючи на те, що їх багато, і від їх кількості не страждає якість їх розгляду.

- А як працюють правоохоронні органи?

- Що стосується поліції й СБУ, то вони закривають великий спектр потреб, на мій погляд, справді героїчно. Ставляться до людей з повагою, і ми це бачимо, коли їх викликають на різні ситуації в громади області. Ба більше, вони регулярно заступають на чергування на складних ділянках, виїжджають навіть до найнебезпечніших районів, які постійно обстрілюються.

Сектор юстиції так само працює – реєстраційні палати, нотаріуси. Проте кількість реєстраторів та нотаріусів значно скоротилася. Наприклад, зі 109 нотаріусів, зареєстрованих на кінець 2023 року, реально працює лише 29.

- Чи є на прифронтовій території проблема чорного нотаріату, рейдерства, адже тут досить багато майна, власники якого виїхали?

- Ні, такого немає. За часів міністра юстиції Малюськи (Денис Малюська, міністр юстиції в 2019-2024 рр – ІФ-У) було ретельно вибудовано всі упереджувальні механізми, рейдерства немає. Ось приклад: на початку 2023 року була ситуація, коли до одного київського нотаріуса прийшли люди з підробленими документами власника мережі херсонських будівельних магазинів і попросили зареєструвати заміну власника, начебто власник продає свої корпоративні права. Нотаріус побачив ознаки підробки і передав інформацію до нас через своїх колег із Херсонщини. Це дозволило нам швидко з'ясувати, що там за ситуація. Ми одразу знайшли власника, який жив в Одесі, підготували заяву в правоохоронні органи й попередили цей злочин. Насправді ми знаємо через ріелторів, з якими спілкуємося, що в Херсоні зараз багато бажаючих купити нерухомість, тому що ціни дуже впали. За словами рієлторів, чимало іноземців скуповують нерухомість в Херсонській області, керуючись найкращими прогнозами закінчення війни.

- Йдеться про нерухомість на підконтрольній Україні території чи у всіх зонах?

- Не тільки на підконтрольній території. За словами одного з ріелторів, майже все узбережжя Олешківського району вже викуплено.

- Хто викупляє - іноземці, українці?

- З того, що ми чуємо, іноземці.

- Питання про права власності, набуті під час бойових дій, під час війни: наскільки вони гарантовані? Чи їх можна оскаржити посилаючись на військовий час?

- Якщо була воля двох осіб, власника та набувача, то немає жодних абсолютно підстав для оскарження, якщо все було коректно оформлено й була дійсна воля на такі дії. Це стосується і житла, і комерційної нерухомості, і виробництва. Зараз немає жодних обмежень щодо відчуження нерухомості в Херсонській області.

- Херсонщина руйнується росіянами, багато майна було пошкоджено. Чи фіксується пошкоджене майно, чи передбачаються компенсації?

- Так, є програми відновлення, працюють механізми реєстрації шкоди в державному і міжнародному реєстрах щодо житла. Дуже важливо, щоб мешканці Херсонської області активно користувалися цими механізмами й реєстрували завдані їй збитки. На сьогоднішній день працює тільки напрямок реєстрації збитків, завданих житлу. Але ми сподіваємося, що скоро вже буде відкрита можливість реєструвати шкоду й комерційній нерухомості, земельним ділянкам, бізнесу, упущену вигоди та моральну шкоду, тілесні ушкодження, тобто всі інші види збитків. Вже прогнозується, що до кінця року близько 12 типів збитків буде внесено й відкрито функціонал в рамках співпраці з міжнародним реєстром збитків України.

Варто вказати, що наша організація почала спільний проект з німецьким товариством міжнародної співпраці щодо допомоги мешканцям Херсонської області з реєстрації завданих їм збитків. Це проект «Право на відновлення», який фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) спільно з Європейським Союзом та реалізується GIZ Ukraine. Наша організація втілює цей проект в Херсонській області, наповнюючи реєстр збитків заявами «з полів». Ми маємо всі ці збитки фіксувати не тільки заради перспективи відшкодування, а й щоб посилити юридичний, економічний і дипломатичний тиск на країну-агресора. І цей тиск залежить, в тому числі, від кількості та якості поданих заяв. Ми повинні зафіксувати буквально кожну гривню збитків в цей реєстр, щоб за кожну гривню була відповідальність.

На жаль, багато людей не знають і не розуміють, наскільки це важливо. І ще гірше за те, що багато людей не вірить в те, що компенсаційні механізми справді призведуть до притягнення Росії до відповідальності. Але якщо 48 країн на чолі з Радою Європи прийняли рішення, затвердили й підписали цю конвенцію і вже розробили механізми конфіскації відсотків з депозитних рахунків Росії в іноземних банках, то, очевидно, що ми вже десь близько до конфіскації й самих депозитів, і нерухомості, і бізнесу, й корпоративних прав і яхт з автомобілями. Тобто це, мені здається, абсолютно реально. Ми закликаємо всіх жителів Херсонщини звертатися до нашої організації й безкоштовно зареєструвати свої збитки.

- Хто виконуватиме ці рішення?

- Їх виконання планується як на території України, так і на території іноземних країн, де виявлені й арештовані активи РФ та підсанкційних осіб. Одночасно світова юридична спільнота працює над процедурами звернення до виконання рішень українських судів. Тобто, наприклад, беремо Австрію, на території якої виявлено російські активи на мільярди, і вони перебувають під санкційним арештом. Українські резиденти, які мають на руках рішення українського суду, можуть пред'явити такі вимоги до Австрії й запитати визнання рішення суду державою Австрія. Австрійський суд теоретично може визнати таке рішення українського суду. Але попри те, що вже ухвалено понад 600 рішень українських судів, до стягнення на користь українського бізнесу відкрито тільки одне провадження на території Литви.

- Тобто, якщо людині здається, що витрачати час на це немає сенсу, мовляв, нічого з того не буде, то насправді все досить активно відбувається на міжнародному рівні й компенсаціям бути?

- Загалом, як ви знаєте, є великий спектр міжнародних юридичних організацій, експертів, аналітиків, дипломатів, працівників юстиції і законодавчих органів, які працюють над розробкою цих компенсаційних механізмів, над міжнародним реєстром збитків, над санкційними механізмами, процедурами визнання й звернення до виконання рішень українських судів чи претензій українських резидентів до Росії, і вони роблять велику роботу. Над розробкою механізмів притягнення Росії до відповідальності також працює велика кількість українських юристів як в приватному, так і в державному секторі. Вони, зокрема, працюють над тим, щоб сформувати максимальний пул таких претензій до країни-агресора, виявити бізнеси та людей, яким завдано шкоду, зафіксувати збитки, оцінити їх. Паралельно з цим працює багато різних суміжних установ.

Наш проект якраз займається допомогою постраждалим, у яких немає можливості самим звернутися до юристів чи залучити експертів, щоб оцінити завдані збитки. В рамках нашого проекту вся юридична допомога надається безкоштовно. Тому повторюю: мешканці Херсону й Херсонщини мають зареєструвати втрати, а, як ми всі розуміємо, втрати зараз є в кожного з нас.

- Як наразі відбувається відновлення життя в регіоні?

- Те, чим ми займаємося зараз в секторі відновлення інфраструктури - це аварійне відновлення (emergency recovery). Саме цей тип відновлення є, на нашу думку, єдино актуальною формою відновлення на території Херсонської області. Ми так вважаємо з кількох причин. По-перше, щодня в Херсонській громаді від 30 до 150 домогосподарств зазнають руйнувань від російських обстрілів. Тому швидкий ремонт дахів та вікон вирішує критичну потребу мешканців громад в захисті та комфорті, адже прийшли холоди й людям треба захиститися від дощу, вітру, холоду, снігу і пережити зиму.

По-друге, для Херсонщини, яка вже два роки перебуває під постійними російськими обстрілами з Лівобережжя, стале відновлення зараз не на часі, тому потрібне тільки екстрене відновлення життя громад. Адже, справді, за два роки від моменту звільнення Правобережної Херсонщини на південному фронті не відбулося кардинальних змін. Лівий берег Дніпра як був окупований, так і залишається під контролем Росії. Постійні ракетні, артилерійські та дронові атаки не припинилися. Тому об’єктивно ми не бачимо жодних підстав для сталого відновлення в громадах. Всі мають бути сфокусовані виключно на тій роботі, яка допомагає забезпечити мешканців регіону базовими потребами в захисті – відновити житло та критичну інфраструктуру (воду, електрику, тепло, тощо). Наприклад, в прифронтовому Херсоні на сьогодні 69% житла мають центральне опалення - це є підтвердженням героїзму наших комунальних служб та адекватності локальної влади.

І, по-третє, капітальне відновлення житла чи побудова лікарень та іншої соціальної інфраструктури в прифронтових громадах теж не на часі – це лише прив’язує людей до територій, які продовжують залишатись під загрозою. Доказів цього вистачає. Ми вже бачили відновлені лікарні та школи Херсонщини, в які знову прилітало, відновлені мости, дороги й будинки на Харківському напрямку, які знову опинились в окупації.

Я переконаний, що українці не можуть зараз взагалі витрачати ресурси на стале відновлення, бо в поточних умовах наше єдине завдання – зберегти людей, зміцнити кордони й спрямувати максимум ресурсів на підтримку ЗСУ.