Эксклюзивное интервью президента крупнейшего украинского оператора связи "Киевстар" Александра Комарова

Текст: Алена Манжело, Дмитрий Кошевой

(подается на украинском языке)

-- Опубліковані фінансові результати "Київстар" за перше півріччя. Які головні зміни вони відображають?

-- Ми повертаємося до умовної нормальності. Адже результати першого кварталу були спаплюжені через кібератаку, на них здійснювався вплив через програму подяки/лояльності, яка була реалізована у зв’язку з кібератакою (загальний бюджет витрат на усунення наслідків кібератаки, на укріплення системи й програму лояльності або вдячності абонентам склав 3,6 млрд грн - ІФ-У). У другому кварталі ми повертаємося до більш-менш звичних темпів зростання. Вони не однорідні від сегменту до сегменту, але ситуація набагато більш стала. Якщо у першому кварталі ми знижувалися на 14% рік до року, то в другому кварталі ми вже зростаємо загалом по компанії приблизно на 9,5% (ідеться про зростання виручки в другому кварталі в порівнянні з другим кварталом 2023 року - ІФ-У).

Зростання, як я сказав, - не однорідне. Найбільше зростає новий бізнес: темпи майже 70% рік до року. Ми стали одним з топових партнерів Microsoft по сучасному робочому місцю і Microsoft Azure, і це великий чинник, а також напрям, що генерує великий грошовий потік. Суттєво зростає платформа кіно та телебачення "Київстар ТБ", доходи від BigData повертаються до довоєнних та навіть, можливо, вже перевершують. Гарно зростає Helsi. В gross ми вже маємо приблизно півмільярда гривень доходів (валових доходів – ІФ-У) від нових бізнесів на рівні кварталу.

Хотів би зазначити, що в другому кварталі на 16% зріс фіксований зв'язок у порівнянні рік до року. Мобільний зв'язок зріс приблизно на 8,5%. Ми повернулись до звичних для нас рівнів маржинальності і прибутковості.

Що ж стосується абонентської бази – тут задіяна купа факторів. Зрозуміло, що загалом по Україні абонентська база знижується. Є відтік, пов'язаний з втратою території та з міграцією людей за межі України. Через тривалі відключення і внаслідок безпрецедентної кібератаки побільшало абонентів, які користуються sim-картами двох-трьох операторів.

І тут вже, мабуть, не настільки важливо, яку кількість абонентів ви декларуєте, як те, яку частку своїх витрат на зв’язок клієнт готовий віддавати вам, як оператору.

Спостерігаємо рекордні нові підключення. Від початку масштабних блекаутів нові підключення росли приблизно в діапазоні 30-40% рік до року. Багато хто купує sim як резервну, але потім може і не використовувати. У липні, коли відключення були серйозні, у мобільному зв'язку ми спостерігали неймовірне зростання кількості нових підключень.

Тренди, які мене дуже тішать, - кількість клієнтів, які скористалися нашими digital-сервісами, досягла 8,8 млн у другому кварталі. Рівень проникнення LTE складає зараз понад 60% в нашій базі. В другому кварталі використання мобільного інтернету на клієнта зросло до 11ГБ на клієнта в порівнянні з 9,9ГБ в другому кварталі 2023 року.

Ми продовжуємо будувати нові сайти, збільшуючи таким чином кількість базових станцій. За перші півроку 2024 ми побудували близько 470 сайтів. За весь минулий рік ми побудували майже тисячу сайтів. В нинішньому році цілимось в такі ж цифри, але це непросто – є проблеми з підрядниками через мобілізацію, щодня стикаємося з усіма викликами, які є в українських реаліях. Для порівняння, в 2021 році ми побудували приблизно 600 нових сайтів. В середньому на сайт іде 3-4 базові станції різного стандарту. Оце і є наше зростання у військовий час у порівнянні з довоєнним часом.

Що ж до блекаутів, відверто кажучи, їх вплив був набагато відчутнішим в липні. У червні відключення також були, але короткострокові і тому відчутного впливу на результати другого кварталу ми не відчули.

Насправді результатами я задоволений. Завжди хочеться більше, але зважаючи на ту турбулентність, через яку компанія пройшла у четвертому кварталі минулого року та у першому кварталі поточного, мені здається, що ми відновилися на максимально можливих рівнях.

-- З ваших слів можемо зробити висновок, що вже подолані наслідки кібератаки і вони не здійснювали жодного впливу на показники другого кварталу?

-- Я думаю, що так. Чи відновилися ми на 100% з точки зору бази? Я не можу так сказати, але ці коливання - десь на рівні сезонних, ринкових коливань.

-- Раніше для аналітиків чи не найбільш важливим показником була ринкова частка з точки зору кількості абонентів. Вірно розумію, що ви радите обережно ставитися до цього показника?

-- Ми дивимось на ринкові частки, але не в розрізі кварталів, а як на тренд. Звісно, більше цікавить частка ринку по доходу, ніж частка ринку по клієнтам. Частка ринку в абонентській базі – це досить маніпулятивна історія. Наприклад, коли ми перейшли на нову білінгову систему, вона почала системно накопичувати невелику помилку. І коли ми це виявили, то дізнались, що йшлось про 250-300 тис. неактивних абонентів, про яких система звітувала як про активних. У четвертому кварталі 2023 року ми почистили базу, видаливши з неї приблизно 400 тис. неактивних номерів.

Відверто, для мене найважливіший показник – це показник доходу. Він краще відображає реалії.

-- Чому цікавимося, бо після угоди з придбання NJJ третього за величиною оператора мобільного зв'язку lifecell і інтернет-провайдера "Датагрупп-Воля", з яким вони будуть об'єднані, очікується значне пожвавлення конкуренції. Ви радите робити висновки, орієнтуючись на фінансові показники?

-- Так, я думаю, що це більш об'єктивний показник. Наразі "Київстар" тримає свої 50% (ринку мобільного зв'язку - ІФ-У).

-- Як "Київстар" пройшов період довготривалих відключень у липні? Витрати на забезпечення сталості мережі в цей період зросли? Як це позначиться на показниках третього і четвертого кварталів?

-- Поточна сума інвестицій "Київстар" в енергостійкість мережі складає понад 1 млрд грн. Безумовно, це працює. Якби не було такої підготовки і ми опинились в ситуації аналогічних викликів у 2023 році, у нас би не працювало 80% мереж. Те, що в умовах липневих блекаутів, які тривали по 17-18 годин на добу, в Україні в найгірші пікові дні все ще працювало приблизно 50% мереж, вважаю неймовірним досягненням і "Київстару", і наших конкурентів. Усе, що було нами зроблено для підтримки стійкості мережі, спрацювало з різним рівнем ефективності. Дещо - неймовірно класно спрацювало. Наприклад, літій-феррум-фосфатні акумулятори (LiFePO4), які встановлені на наших сайтах. Завдяки їм ми можемо підтримувати роботу обладнання протягом 4 годин без електроенергії.

В рамках другої хвилі забезпечення енергостійкості мережі ("Київстар" оголосив про неї у травні - ІФ-У) кількість LiFePO4 акумуляторів встановлених на наших сайтах сягне 200 тис. Зараз маємо близько 126 тис. і плануємо закупити ще понад 61 тис. Це вже затверджений план з бюджетами, з закупівельними процедурами.

-- АМКУ дав дозвіл на угоди Turkcell з NJJ щодо lifecell. В офіційному роз'ясненні на сайті комітет заявив, що наявність Михайла Фрідмана, який потрапив під українські санкції та опосередковано володіє близько 7% Turkcell, не є перешкодою. Як таку позицію можна спроектувати на "Київстар"? Якою наразі є ситуація з арештом частини акцій "Київстар" після того, який подібний арешт акцій компаній з групи lifecell був скасований? На якій стадії судовий розгляд апеляції "Київстар"?

-- З правової точки зору немає жодної різниці між ситуаціями компаній Turkcell і VEON. Підсанкційні власники не володіють напряму частками ані "Київстар", ані VEON, аналогічно як і в Turkcell. Безумовно, ми розраховуємо, що рішення в кейсі lifecell – це прецедент, який побудований на міжнародному праві. Він повинен бути застосованим і до "Київстару", англійською це називається rule of law. У нашому випадку LetterOne - міноритарний акціонер VEON, і він не перебуває під санкціями. Натомість, має бути рівність перед законом і, дотримуючись міжнародного права, ми вважаємо, що по "Київстар" не може бути іншого рішення, ніж по lifecell.

Усе, що робить "Київстар", це прозоро, і це всі бачать. Давайте подивимося на аспекти діяльності "Київстару" під час війни. Компанія є можливо не найбільшою, але значною частиною національної безпеки. "Київстар" є великим інвестором, інвестувавши з початку війни в економіку України понад 15,6 млрд грн. "Київстар" є одним з найбільших інвесторів за версією Forbes. Ми також є одним із найбільших платників податків до державного бюджету, сплативши більше 25,3 млрд грн (від початку повномасштабного вторгнення, - ІФ-У). Ми також надали українському суспільству різної благодійної допомоги більш ніж на 2 млрд грн. І не збираємося зупинятися в цьому напрямку.

-- У попередньому інтерв'ю ви казали, що "Київстар" отримав відмову судів на 15 клопотань і вісім апеляцій щодо арешту активів. На якій стадії процеси зараз?

-- Є відповідні клопотання в українські судові інстанції від компанії VEON, як власника "Київстар". Аналогічний механізм був застосований компанією Turkcell, власником lifecell. Очікуємо рішення найближчим часом. І не тільки ми очікуємо, а й наші міжнародні інвестори. Тому що це питання захисту мільярдних інвестицій в економіку України. Особисто я сподіваюсь, що зважаючи на те, що існує прецедентне рішення по Lifecell, буде прийняте аналогічне рішення і по "Київстар".

-- "Київстар" оголосив про плани інвестицій в $1 млрд, в які проєкти будуть спрямовані кошти?

-- Це всі ті ж напрямки, якими ми опікуємось - розвиток цифрової екосистеми, відновлення, енергостійкість. Відповідні фонди від акціонерів дають нам можливість оперативно реагувати, збільшувати інвестиції в мережу. Третій рік поспіль ми цілимося в те, щоб будувати додатково тисячу сайтів. Це про покриття, в тому числі на автомобільних дорогах. Як би нас не критикували, як клієнт "Київстар" – а я такий же звичайний клієнт, як і інші – я бачу значні покращення. Я регулярно їжджу по всій країні. І можливість взяти участь у відеоконференції, перебуваючи десь на трасі між Києвом і Львовом, нехай навіть без відео, сьогодні існує. Ще два роки тому це було неможливо.

-- Якою останньою інформацією щодо аукціону на частоти володіє компанія? В які терміни його очікуєте? Ймовірно, NJJ братиме участь в боротьбі з потужним фінансовим ресурсом, "Київстар" готовий до посилення конкуренції? Які ваші очікування стосовно процедури і, можливо, ціни?

-- Один із запитів – забезпечити дефрагментацію частот в умовах аукціону (гарантування суцільних смуг частот для кожного переможця аукціону шляхом обміну смугами спектру - ІФ-У) в діапазоні 2100 МГц. Тому що, коли частоти виділені однією суцільною смугою, їх ефективність підвищується в рази. Як наслідок, зростають і швидкості мобільного Інтернету. А у нас ситуація така – в діапазоні 2100 МГц присутній і "Київстар", і Vodafone, і lifecell. А додаткові смуги частот не є сусідніми для частот, які використовує "Київстар". Тобто, насправді, для "Київстару" – це дуже великий виклик. Нам потрібно або купувати дешевше, тому що доведеться інвестувати у відповідне обладнання, щоб цю ефективність дістати, або йти до дефрагментації якимось іншим шляхом. Через це ми звернулися до регулятора з проханням розглянути це питання.

І друге питання, яке мене навіть турбує трохи більше, це те, буде аукціон послідовним або паралельним. На моє переконання, проведення послідовного аукціону в нинішніх умовах – це помилка. Тому що, виходячи з принципу послідовності, кожна частка наявних частот (лот) розігрується одна за одною. Прийнято рішення спочатку виставити частоти в 2100 МГц, потім 2300 МГц і 2600 МГц. Є також обмеження на максимальну смугу частот – не більше двох лотів 2х5 МГц в діапазоні 2100 МГц та не більше смуги 40 МГц в діапазонах 2300 МГц та 2600 МГц. Що це означатиме? Те, що за умови придбання одним з гравців діапазону 2300, конкуренція за діапазон 2600 впаде на 33% завдяки тому, що один з гравців вибиває з процесу торгів. Таким чином, зацікавленими в третьому аукціоні залишаться тільки два гравці. І це суттєво зменшить можливість боротьби та конкуренції за спектр 2600 МГц. Тобто послідовний аукціон матиме меншу конкурентну спроможність. Крім того, послідовний аукціон може привести до неефективного для операторів розподілу спектру, бо їм потрібно "вгадати", як будуть торгуватися наступні лоти, і саме тому він майже не використовується на практиці в країнах ЄС. Зрозуміло, що неефективний розподіл спектру між операторами буде негативно впливати на продуктивність мереж мобільного зв’язку та на якість послуг.

Якщо аукціон буде паралельним, що цілком відповідає кращому міжнародному досвіду, то всі учасники по черзі пропонують ціни за кожен з наявних лотів, дотримуючись обмеження на максимальний обсяг спектру. При цьому учасники бачать всю картину торгів і мають можливість змінювати свої преференції по лотам в ході торгів. Наше завдання зробити такі інвестиції в частоти, які збільшать можливості для подальшого розвитку мережі та для покращення послуг нашим споживачам.

Ми звернулися з відповідними листами, відповідним обґрунтуванням (до НКЕК - ІФ-У). На жаль, підтримки з боку регулятора ми поки не отримали. Ці два питання мене хвилюють. Рефарминг поставить "Київстар" у невигідне положення, і це нерівність конкуренції. І послідовні аукціони - це дуже дивно. У Європі, насправді, переважна більшість всіх аукціонів паралельні.

-- Аукціон на частоти був анонсований НКЕК на серпень, все іде за планом?

-- Терміни подовжили, проведення аукціону перенесли на листопад. У цьому є логіка: це робиться, аби забезпечити участь в аукціоні lifecell, який на той момент вже матиме потужного нового акціонера NJJ і відповідний грошовий ресурс. Мені це може не подобатися як президенту "Київстару", але коли я дивлюсь на це питання з засад держави, погоджуюсь, що це правильно. Інша справа, що держава могла провести цей аукціон ще у 2021-2023 роках, коли частоти вже стали вільними. Проте наразі відстрочка виглядає цілком логічно.

-- Мережі АЗС домовилися з Мінфіном переглянути пропозиції щодо збільшення для них податків. Чи є такі шанси для мобільних операторів?

-- Я дуже на це сподіваюся. Зрештою ми в країні маємо визначитись, мобільний зв'язок – це критичний сервіс чи luxury-сервіс? Якщо ми – luxury, то, можливо, нам не потрібно енергостійкістю займатися? Тому ми б хотіли, щоб держава дотримувалась однієї позиції. Я розумію, що потрібно підвищувати податки – давайте це робити, але рівномірно і справедливо розподіляючи навантаження між всіма суб'єктами національної економіки. Неприйнятно, якщо для окремих галузей буде застосовано вибірковий підхід. Нагадаю про пенсійний податок, про вже підвищений з 1 липня цього року у зв’язку із необхідністю фінансувати військо інший специфічний податок для нашої галузі – ренти за частоти. Сюди ж додайте і тимчасові коефіцієнти з підвищення плати за частоти, які діють до кінця війни. Наша індустрія тоді почула уряд і з зрозумінням прийняла це підвищення податкового навантаження. Але нас знову пропонують додатково оподаткувати новими специфічними податками другий раз за два місяці за принципом "де легше взяти, там і берем". Це викликає багато питань. В той же час ми розуміємо виклик, з яким зіштовхнулась держава, але вважаємо, що його мають фінансувати всі. В цьому контексті підняття ставки того ж ПДВ виглядає як найбільш оптимальний варіант, оскільки цей податок заплатять і ті, хто працює "по білому", і ті, хто працює в тіні. Галузь мобільного зв’язку і так несе колосальне податкове навантаження – приблизно 35% доходів ринку – з однієї сторони і виконує купу регуляторних вимог-- з іншої. Тому у випадку введення додаткового податку галузь, напевне, буде змушена якось балансувати цю історію, можливо переглядати свої інвестиційні плани. Я особисто не бачу гарантій щодо того, що додаткові податки на індустрію напевне збільшать доходи бюджету. Ми за справедливість, за рівність та за відсутність вибіркового підходу у цьому процесі.