Вторая часть эксклюзивного интервью главы Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям Андрея Даника информационному агентству "Интерфакс-Украина"

Первую часть можно прочесть по ссылке: https://ru.interfax.com.ua/news/interview/1001432.html

Текст: Оксана Геронтьева

Кабмін призначив Даника головою ДСНС зовсім недавно, до цього він протягом пів року виконував обов'язки голови Служби. На привітання з призначенням - іронізує, що, мабуть, краще поспівчувати, бо мова йде про величезну відповідальність, особливо зараз, під час війни. З цих же причин новопризначений голова ДСНС не конкретизує назагал деякі деталі роботи.

Сучасна спецтехніка і взаємодопомога по Механізму цивільного захисту ЄС

ДСНС втрачає і людей, і техніку, спецобладнання. Скільки спецтехніки знищено чи пошкоджено ворогом від початку війни? Як і за рахунок чого поновлюється матеріально-технічна база?

Вже пошкоджено і втрачено понад 1700 одиниць техніки: пожежної, рятувальної, інженерної, звичайні автомобілі, які використовуються в повсякденній діяльності.

Відновлюємо парк спецтехніки з допомогою партнерів. Разом з тим, останні три роки отримуємо кошти з державного бюджету, то маємо змогу закупати сучасні автомобілі для оснащення наших підрозділів. В першу чергу – це пожежна техніка – пожежні автодрабини, цистерни, броньована техніка наших саперних підрозділів, що дає можливість захистити особовий склад.

Частину нашої техніки, яка відпрацювала свій ресурс, за європейським досвідом передаємо на добровольчі й місцеві пожежні формування – вже передали близько 400 одиниць, плануємо передати ще 700. Думаю, що ця цифра буде збільшуватися. Це нормальна практика Європи: передавати громадам техніку, яка вже трохи застаріла для роботи в державних підрозділах. Але вона повністю робоча.

В яких країнах закуповуєте техніку?

Закупки йдуть через систему ProZorro - хто виграв, той і отримує контракт, але 90% - це українські виробники. В Україні не виробляються пожежні автодрабини та автомобілі-тягачі, тому цю техніку закуповуємо в іноземних виробників, які виграють тендер.

Скільки у відсотковому співвідношенні в ДСНС техніки, яка надана міжнародними партнерами?

Деякі країни надають нову техніку – вона складає приблизно стільки ж одиниць, скільки ми купуємо за державний бюджет. Багато країн надають техніку, яка вже була в експлуатації. Звичайно, в неї вже інший ресурс.

Ми вдячні нашим партнерам за будь-яку допомогу, яку вони зараз нам надають.

Загалом техніки вистачає з урахуванням всіх задач і викликів?

Пожежно-рятувальна служба побудована так, що є техніка, яка стоїть в оперативному розрахунку, також маємо ще стовідсотковий резерв. В оперативному розрахунку вся техніка сучасна. Працюємо і над тим, щоб сучасним був і резерв.

З 2023 року Україна є повноправним членом Механізму цивільного захисту Європейського Союзу. Що це на практиці означає для нашої держави?

Перше – це дає постійну інформаційну взаємодію з Центром надання допомоги ЄС. У нас є черговий офіцер, який з Центром на постійному контакті. Відповідно, ми бачимо, яка інформація поступає від країн ЄС, надаємо свої запити.

Наприклад, ворог почав обстріли об'єктів нафтопромислового комплексу. Ми, відповідно, направляємо запит до країн ЄС з проханням надати нам допомогу піноутворювачами. Країни ЄС зреагували – ми покрили свої потреби.

Минулого року, коли країни ЄС попросили про допомогу, ми відправили свій зведений загін в Словенію, який надавав допомогу інженерною технікою в ліквідації наслідків повені.

Крім того, у нас є рятувальники, підготовлені та сертифіковані за стандартами міжнародної консультативної групи INSARAG. Вони також готові до виконання завдань по запитах Механізму цивільного захисту ЄС.

Також зараз працюємо над створенням команди протипаводкового модуля, ще є багато інших амбітних завдань, реалізуємо їх поступово.

Сапери, протипіхотні міни та робота з СБУ

Ви вже сказали про розмінування як масштабний виклик ДСНС під час війни. Кількість саперів ДСНС збільшилася втричі. Чи достатньо цього з урахуванням обсягу роботи?

Ми маємо велику потенційно заміновану територію. Наразі та кількість саперів, яка в нас є, дозволяє виконувати всі оперативні завдання, які стоять перед нами.

Але війна не закінчилася, територію ми поки що не деокупували. Сказати, скільки нам потрібно буде саперів, щоб очистити всю забруднену територію, я не можу.

Скільки цивільних травмовані та загинули на вибухонебезпечних предметах? Розкажіть про роботу з мирним населенням в цьому напрямку.

За даними Міністерства оборони України - це єдиний орган, який веде статистику по всій Україні - з початку повномасштабного вторгнення до сьогодні на ВНП загинули 300 людей, з них 15 дітей, поранення отримали 693 людини, з них 81 дитина.

Що стосується профілактики, то діємо за міжнародними стандартами протимінної діяльності – інформуємо населення про небезпеку.

Це великий обсяг роботи: від класів безпеки в школах до інформування всього населення щодо вжиття принаймні мінімальних дій по протимінній безпеці.

СБУ збирає докази для Міжнародного кримінального суду щодо навмисного використання ворогом протипіхотних мін стосовно цивільних. Ви долучені до цієї роботи?

Так, у нас є відповідні інструкції взаємодії. Ми ділимося інформацією, передаємо всім зацікавленим підрозділам відповідні зразки, які знаходимо, для їх вивчення і долучення до справи.

"Фенікс", "Білі янголи" і "ждуни"

ДСНС у співпраці з Нацполіцією евакуює цивільних з прифронтових територій та територій, де ведуться бойові дії. Скількох людей вже вдалося вивезти від початку повномасштабної війни?

Наш евакуаційний підрозділ "Фенікс" діє на Донеччині у співпраці з поліцейським підрозділом "Білі янголи" та обласними військовими адміністраціями.

За даними обласних військових адміністрацій загалом по всій Україні з початку повномасштабної війни, були евакуйовані з небезпечних територій, в тому числі і нашими підрозділами, понад 2,8 млн цивільних, серед яких понад 670 тисяч дітей та понад 102 тисяч людей з інвалідністю.

Зараз підрозділи кожен день евакуюють дітей та дорослих із Торецької громади.

Плануємо розширити наш підрозділ "Фенікс" та зробити його базовим для формування відповідних підрозділів в інших прифронтових областях.

Скільки рятувальників наразі в цьому підрозділі?

Зараз він зведений, не має штатної чисельності, в ньому десь 20 людей.

При формуванні інших підрозділів буде певна кількість людей по штату, а за необхідності – доукомплектація на основі зведеного загону.

Не в кожному випадку потрібен медичний чи саперний супровід. Кількість рятувальників залежить від того чи іншого випадку.

Як Ви ставитеся до людей, які навмисно не хочуть евакуюватися, так звані "ждуни"?

Тут дві позиції. Перша, державницька: Україна як держава має дбати про кожного свого громадянина.

Друга позиція як мешканця Донеччини, який неодноразово евакуйовувався: кожна людина робить свій вибір і ухвалює рішення, чого саме вона хоче - жити у вільній і незалежній Україні чи залишитися на тимчасово окупованій території.

Але ж існують об'єктивні причини неможливості виїхати, хворі родичі, наприклад…

Це причини, які людина здебільшого вигадує сама собі. З кожної ситуації є нормальний вихід, і коли людина хоче, то вона це робить. Я б назвав це скоріше  пошуком виправдання своїх дій.

Знаю багато офіцерів, які під приводом неможливості залишити батьків знайшли собі виправдання. Також знаю багато офіцерів, які залишилися вірними присязі й служать по цей день.

Фейки: спростування доказами

Поговорімо про ворожі фейки. Чи є серйозним викликом для ДСНС інформаційні "вкиди", наприклад, про нібито необхідність евакуації з Сум, Харкова?

Фейки, "вкиди" – це потужний важіль впливу ворога, ціль – максимально дискредитувати уряд України, дії підрозділів системи МВС і рятувальників зокрема.

На всі такі речі реагуємо своєчасно, інформуємо через всі можливі канали зв'язку, медіа про те, що це фейк. Надаємо докази задля підтвердження цього.

З останнього по фейках від окупантів – "новина" по "Охматдиту", коли вони розказували, що це ми іграшки підкидали. Там не потрібно було нічого підкидати! І все це чітко бачили посли 50 країн, які в той же день приїхали на місце проведення пошуково-рятувальних робіт.

Збільшення оперативних підрозділів та підготовка рятувальників

Чи плануєте реорганізацію системи ДСНС, нові підходи в роботі?

У країні війна, тому корективи пов'язані з нею. За рахунок підрозділів забезпечення збільшимо кількість оперативних підрозділів – це логічно, бо Україні потрібні пожежники, рятувальники, сапери, інженери, водолази, хіміки.

За рахунок деяких адміністративних посад доукомплектуємо саме оперативні посади.

Потребує змін і система підготовки особового складу. Над цим ми вже працюємо. Після того, як затвердимо всі ці концептуальні речі, покажемо зміни саме в освітньому процесі.

Скільки треба часу, щоб підготувати рятувальника, сапера?

Складне питання. Якщо підготувати простого рятувальника, то це навчання  десь три місяці плюс ще місяць – на адаптацію в підрозділі. Але справжнім рятувальником людина стане, коли пропрацює ще 3-4 місяці.

Тому, приблизно до року потрібно, щоб підготувати й адаптувати рятувальника.

Щодо саперів, тут трохи більше часу необхідно, а підготувати водолазів-саперів – ще більше.

Чи зміниться підготовка рятувальників у профільних вишах?

Ми зараз готуємо зміни до всіх програм навчання, тому що бачимо, що викладати по тій програмі, яка була до війни, некоректно. Ми створили управління освіти в системі ДСНС, розробляємо відповідні програми.

Кількість надзвичайних подій, які були у мирне життя, зменшилася під час війни?

Ні. Кількість  надзвичайних подій "з мирного життя" приблизно одна й та сама. Плюс техногенні аварії та руйнування будівель і споруд від постійних обстрілів країни-агресора.