Інвестування одразу всіх $300 млрд заморожених росактивів в ОПК України кардинально змінило б ситуацію на фронті - міністр юстиції
Можливість інвестування одразу всіх $300 млрд заморожених російських активів у розвиток оборонно-промислового комплексу (ОПК) України та укладення довгострокових контрактів драматично змінила б баланс сил у театрі воєнних дій, вважає міністр юстиції України Денис Малюська.
"Доволі багато виробників зброї вагалися у своїх рішеннях щодо розширення виробництва, тому що не були впевнені щодо довгострокових контрактів і довгострокового попиту", - зазначив міністр на VIIІ Щорічній дослідницькій конференції "Маневруючи в мінливому ландшафті: центральні банки в умовах нової реальності", організованої Нацбанками України та Польщі 20-21 червня в Києві.
Малюська зазначив, що нарощування і модернізація виробництва, своєю чергою, потребують значних інвестицій, і $300 млрд були б справді вирішальними для реалізації цих цілей.
Він назвав рішення країн "Великої сімки" (G7) про виділення Україні $50 млрд додаткового фінансування до кінця 2024 року на оборону, бюджет і відновлення за рахунок доходів від заморожених росактивів політичним компромісом.
"Це добре, тому що це покриває наші витрати на 2025 рік, якщо механізм буде реалізовано, але це не призведе до значних змін в умовах війни. Це поступовий підхід, який краще, ніж нічого не робити, але з погляду наших стратегічних інтересів це не слугує кінцевій меті", - пояснив Малюська.
Міністр також нагадав, що 25 березня Європейський суд з прав людини оголосить рішення у "кримській" справі, яка стосується порушень Росією прав людини на тимчасово окупованій території півострова та порушення прав українських політичних в'язнів.
"Ми знову тримаємо пальці хрестиком у надії, що це буде позитивне рішення для України", - додав він.
Заступник глави Національного банку Дмитро Олійник заявив, що центробанк завжди і послідовно наполягав на тому, що Україна має отримати доступ до коштів від заморожених активів РФ. Він додав, що, хоча було багато розмов про ризики, ризики недофінансування військової кампанії країни та соціальних витрат несуть за собою набагато гірші наслідки.
Заступник голови Нацбанку зауважив, що останні зміни російського законодавства щодо підвищення податків збільшать витрати на війну на $100 млрд, що можна порівняти із сумою заморожених активів.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев уточнив у телеграм-каналі, коментуючи ухвалення російською Держдумою в першому читанні законопроєкту про зміни до системи оподаткування РФ, що це може згенерувати 2,7 трлн руб. (близько $30,6 млрд за поточним курсом) додаткових бюджетних надходжень у 2025 році та 8,1 трлн руб. ($91,9 млрд) - у 2025-2027 рр., тоді як план доходів федерального бюджету РФ на 2024 рік становить 35,1 трлн руб.., а видатки на оборону - 10,4 трлн руб.
"У довгостроковій перспективі збільшення прямого оподаткування бізнесу призведе до сповільнення інвестиційної та економічної активності, втім, у коротко- і середньостроковій перспективі це дасть додатковий ресурс на продовження війни. Ворог посилюється фінансово, мобілізує внутрішні джерела і демонструє готовність до війни на виснаження", - вважає Гетманцев.
З огляду на це, голова фінкомітету закликав із розумінням поставитися до потенційного підвищення податків в Україні, та зосередиться на доопрацюванні законопроєкту, після внесення його урядом, та його збалансуванні в частині фіскального ефекту та впливу на економіку згодом.
"Підвищення податків, якого ми до останнього часу уникали, це не забаганка, а вимушений крок, навіть з урахуванням обіцяних $50 млрд на 2025 і наступні роки, частину з яких нам дозволили використати на військові цілі. Цих коштів недостатньо для забезпечення наших військових потреб", - резюмував він.
Як повідомлялося, міністр фінансів Сергій Марченко 23 травня цього року заявляв про додаткову потребу у видатках на оборону в $5 млрд у 2024 році.
Видання "Forbes Україна" наприкінці того самого місяця поінформувало, що в уряді розглядають пропозиції щодо збільшення військового збору з 1,5% до 5% і ставки ПДВ на 2-3 відсоткових пункти. Однак 6 червня прем'єр-міністр Денис Шмигаль у Раді зазначив, що уряд України наразі не обговорює питання підвищення податків, що підтвердила перший віцепрем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко 21 червня.
Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік із дефіцитом 1,57 трлн грн, або 20,6% прогнозного ВВП. Доходи держбюджету-2024 визначено в розмірі 1,77 трлн грн (не враховують можливої грантової допомоги), видатки - 3,36 трлн грн за закладеного середньорічного курсу 40,7 грн/$1.
Водночас доходи держбюджету-2023 становили 2,67 трлн грн, з яких грантова допомога - 0,43 трлн грн. Касові витрати держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, а дефіцит становив 1,33 трлн грн за середньорічного курсу близько 36,6 грн/$1.