Події

В Оленівці російські окупанти били українських військовополонених у разі відмови підписувати документи проти свого командування – боєць полку "Азов"

Російські окупанти на території виправної установи у селищі Оленівці Донецької області били полонених українських військовополонених у разі їх відмови підписувати документи проти свого командування та визнавати провину за руйнування у місті Маріуполі, повідомив боєць полку "Азов" Денис Чепурко (позивний "Манго").

"Я тримав оборону міста Маріуполя з 24 числа... Був евакуйований до 120-ї колонії в Оленівці... Я був свідком, коли били хлопців... Мене теж під час допитів били: хотіли, щоб я підписав усілякі свідчення проти свого командування і що ми розбомбили місто (Маріуполь – ІФ), що все зробили ми. Я казав, що не робитиму цього, – вони починали бити мене палицями. Але я нічого так і не підписав", – сказав він на пресконференції в понеділок.

Чепурко також зазначив, що російські окупанти постійно погрожували українським військовополоненим розстрілом, а також обмежували їх у їжі та питній воді.

"Води давали 600 г за дві доби. Водночас вода була взагалі не питна. Обмеження були щодо всього. Росія не дотримувалася Женевських конвенцій, згідно з якими мала нас тримати. Нас було десять людей у кімнаті метр на метр, ми спали на підлозі", – уточнив боєць.

При цьому ще один боєць полку Дмитро Усіченко (позивний "Вишня") повідомив, що росіяни погрожували українським військовим фізичною розправою та розстрілами за відмову зізнаватись у вбивстві мирних жителів Маріуполя.

У свою чергу боєць "Азова" Владислав Жаворонок (позивний "Вікіпедія"), який також брав участь у пресконференції, звернув увагу на те, що українські військовополонені в лікарнях отримували неналежне лікування через або недостатню кількість медикаментів у противника, або брак знань у персоналу.

"Особисто на своєму прикладі скажу, що допити у мене були ще до того, як я почав приймати антибіотики після ампутації кінцівки. Лікуванням це назвати складно", - сказав він.

Реклама
Реклама

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ