Пропозиції реформувати українську адвокатуру на загальних засадах із країнами "Східного Партнерства" – не враховують різницю у поточному стані - Ізовітова

Ініціативи Ради Європи щодо реформування українського законодавства про адвокатуру на тих самих засадах, як і адвокатури інших країн «Східного Партнерства» не враховують різницю в поточному стані, історії розвитку і масштаби адвокатур в різних країнах, сказала голова Національної асоціації адвокатів України і Ради адвокатів України Лідія Ізовітова на засіданні РАУ.

Вона нагадала, що в рамках ініціативи Ради Європи з реформування адвокатури Україна потрапила в одну групу з Грузією, Вірменією, Молдовою. Однак, при формуванні цієї групи не було враховано, що в деяких з цих країн кількість адвокатів становить близько 1 тис., в той час як в Україні – їх майже 65 тис.

«Цей проект «Східного Партнерства» нерівнозначний, погодьтеся», - наголосила Лідія Ізовітова.

Разом з тим, опрацьовуючи висновки європейських експертів, представники української адвокатури намагалися дізнатися, які саме європейські стандарти будуть впроваджуватися в рамках запропонованого реформування.

«Що таке європейські стандарти? Нам говорять: європейські стандарти – це законодавство будь-якої європейської країни, Європейського Союзу, Ради Європи, тому що стандартів європейських однакових немає», - розповіла голова РАУ.

Лідія Ізовітова нагадала, що українська адвокатура у сучасному стані розбудовувалася на основі закону 2012 року, який враховує висновки «Венеційської комісії». При цьому Україна є членом Ради Європи з 1994 року, а НААУ була створена на основі резолюцією ПАСЄ 1995 року.

«Таким чином за 25 років ми маємо право сказати, що наше законодавство про адвокатуру України є європейським стандартом», - наголосила вона.

Лідія Ізовітова також звернула увагу на те, що окремі рекомендації, які були надані Україні в рамках цього проекту, не враховують діючі положення законодавства. Зокрема це стосується рекомендації щодо обмеження строків перебування на посадах в органах адвокатського самоврядування.

«Нам кажуть: в Україні немає обмежень щодо строку перебування на посадах в органах самоврядування. В нас окрема норма обмежень є (5 років, - ред.) Для всіх має бути так: до трьох років, але кількість разів – необмежена. А от для України – тільки один раз», - розповіла голова НААУ про рекомендації.

Інші рекомендації, за її словами, стосуються фінансування дисциплінарних палат за рахунок внесків, а не коштів, які надходять від складання іспитів, а також неприпустимості об’єднання дисциплінарних палат та кваліфікаційних палат в одній юридичній особі.

«При тому, що «Венеційська комісія» сказала Україні, що це можливо», - підкреслила Лідія Ізовітова.