У КС пояснили рішення щодо антикорупційного законодавства: Необхідне законодавство, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права
Конституційний Суд України дотримується позиції, що декларування доходів осіб, які здійснюють публічну владу, є незаперечною вимогою в будь-якій сучасній демократичній країні. Антикорупційна реформа в Україні стала незаперечною вимогою суспільства, наголошується в роз'ясненні, оприлюдненому прес-службою КС.
Водночас у суді наполягають, що і антикорупційна, і судова реформи мають реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.
"Дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб'єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів. Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов'язку", - зазначено в роз'ясненні суду.
На думку КС, це не узгоджується з поняттям правової держави і принципом верховенства права, який закріплений у ч. 1 ст. 8 Конституції України, а саме з такими його елементами, як юридична визначеність і передбачуваність закону.
"Із наведених позицій Конституційного Суду України вбачається, що законодавцем має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність та співмірність", - резюмували в суді.
Як повідомлялося, КС оприлюднив рішення від 27 жовтня, яким визнав неконституційними повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з контролю і перевірки декларацій, відкритого цілодобового доступу до реєстру декларацій, проведення моніторингу способу життя, а також низку положень закону України "Про запобігання корупції". Голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що агентство через рішення КС увечері 28 жовтня закрило реєстр електронних декларацій.
У зв'язку з цим президент України Володимир Зеленський увечері 29 жовтня ініціював термінове засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО). За підсумками засідання РНБО було в терміновому порядку було зібрано засідання Кабінету Міністрів України в Офісі президента.
Кабінет Міністрів України на своєму позачерговому засіданні на виконання рішення РНБО ухвалив розпорядження, яким зобов'язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій чиновників та забезпечити механізм їх спецперевірки. Також НАЗК має забезпечити проведення спеціальних перевірок відповідно до вимог закону України "Про запобігання корупції". 30 листопада НАЗК відновило роботу Єдиного державного реєстру електронних декларацій.
Зеленський вніс до парламенту законопроект, згідно з яким припиняються повноваження складу Конституційного Суду України, котрий ухвалив рішення 27 жовтня 2020 року. Проект закону №4288 "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" зареєстровано на сайті парламенту 29 жовтня.
Президент України пропонує визнати рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року "нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного Суду України в умовах реального конфлікту інтересів" (стаття 1 законопроекту "неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах").
Крім того, у статті 2 законопроекту "Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян" зазначається, що "повноваження складу Конституційного Суду, діючого на момент прийняття рішення КС від 27 жовтня 2020 року у справі №1-24/2020 (393/20), припиняються з дня набуття чинності цим законом".
Закон набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.