КС визнав неконституційними низку положень закону "Про запобігання корупції" та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації
Конституційний Суд України оприлюднив рішення, яким визнав неконституційними низку положень закону України "Про запобігання корупції" та кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації.
"Конституційний Суд України вважає, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації, а також умисне неподання суб’єктом декларування декларації є надмірним покаранням за вчинення цих правопорушень", - йдеться, зокрема, в мотивувальній частині рішення КС, оприлюдненого ввечері у середу.
"Негативні наслідки, яких зазнає особа, притягнута до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених статтею 366-1 КК України, непропорційні шкоді, яка настала або могла настати у разі вчинення відповідних діянь", - зазначає КС.
Конституційний Суд у своєму рішенні зазначив, що декларування завідомо недостовірних відомостей і декларацій, а також навмисне неподання суб'єктом декларування мають бути підставою для інших видів юридичної відповідальності.
"У разі недотримання законодавцем зазначених критеріїв криміналізації може виникнути ситуація, коли злочином буде визнано діяння, якому не притаманні достатні для криміналізації характер та ступінь суспільної шкоди. (…) Внаслідок цього створюються законодавчі основи для безпідставного притягнення до кримінальної відповідальності за діяння, за яке настає менш сувора юридична відповідальність. Наведене порушує конституційний принцип верховенства права", - йдеться в рішенні КС.
КС у своєму рішенні також зазначив, що "протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів та приписів законодавства відповідно до Конституції України", незважаючи на те, що корупція є однією з основних загроз національній безпеці.
Вивчивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, КС дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб’єктів злочину, а відсильні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів. Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин із декларування, а тому свідомо не виконали такого обов’язку.
У своєму рішенні суд також резюмує, що законодавець "не дотримувався принципів справедливості та пропорційності як елементів принципу верховенства права", а, отже, стаття 366-1 КК України суперечить частині 1 статті 8 Основного закону України.
Як повідомили агентству "Інтерфакс-Україна", з цієї справи було виділено в окреме провадження низку матеріалів, які будуть розглянуті окремо, і за ними також будуть ухвалені рішення.