Україна та Румунія мають намір підписати протокол про взаєморозуміння щодо імплементації мовної статті закону про освіту
Україна та Румунія мають намір підписати протокол про взаєморозуміння, в якому закріплюватимуться позиції щодо імплементації мовної статті закону "Про освіту".
Як повідомляє в четвер прес-служба Міністерства освіти України, про підписання відповідного протоколу йшлося на зустрічі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з міністром національної освіти Румунії Валентином Попою в Парижі в четвер.
Крім того, під час зустрічі сторони обговорили посилення співпраці між країнами у сфері розвитку цифрової освіти.
"Нам дуже цікавий саме румунський досвід розвитку електронних підручників - ви маєте значний прогрес у цій сфері. Ми тільки починаємо працювати в цьому напрямі", - додала Л.Гриневич.
Як повідомлялося, 28 вересня 2017 року набув чинності закон України "Про освіту", який, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома й більше мовами - державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.
Міністерство закордонних справ Угорщини 26 вересня заявило про намір країни блокувати зближення України та ЄС через закон про освіту. МЗС України направило закон на експертизу до Венеціанської комісії. 8 грудня Міністерство освіти і науки України повідомило, що Венеціанська комісія не підтримала обвинувачення Угорщини у звуженні прав національних меншин у статті про мову навчання в законі України "Про освіту". У відомстві заявили про готовність імплементувати рекомендації комісії та розробили три моделі імплементації мовної статті в законі "Про загальну середню освіту".
Л.Гриневич раніше зазначала, що перехідний період до повного введення норми про мови навчання може бути продовжений з 2020 року, як це передбачено нині, до 2022 року, особливо для дітей, чия рідна мова не належить до слов'янської групи.