Законопроект про суверенітет над Донбасом "прив'язує" законодавство України до "Мінська" і створює правову основу для дискусії про миротворців

Президентський законопроект про забезпечення суверенітету над тимчасово окупованими територіями Донбасу прив'язує законодавство України до мінських угод і створює правову основу для обговорення питання про можливе введення миротворців у регіон, вважають політологи.

"Одна з цільових установок цього проекту полягає в тому, щоби прив'язати українське законодавство, яке стосується врегулювання конфлікту на Донбасі, до мінських угод", – сказав в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Він зазначив, що ухвалений три роки тому закон мав стати основою для виконання перших Мінських угод про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, але він так і не набув чинності, тому що сепаратисти і РФ порушили домовленості.

Крім того, оскільки дія цього закону закінчувалася, то, на думку експерта, необхідно було забезпечити "пролонгацію прив'язки українського законодавства до виконання мінських угод".

В.Фесенко зазначив, що в пропонованому законопроекті є низка доволі жорстких норм, що позначають ситуацію на Донбасі як таку, що виникла внаслідок російської агресії, і більш жорстко формулюється відповідальність РФ за те, що відбувається там. Політолог прогнозує, що РФ заявлятиме про те, що це є порушенням мінських угод.

"Але не треба цього боятися. Росія з мінських угод не вийде. Навіть якщо Кремлю цей закон дуже не подобається, і вони про це будуть говорити, для нас важлива не так реакція Москви, як реакція в Берліні, Парижі, Брюсселі та Вашингтоні. Як я розумію, для Берліна, Парижа, Брюсселя і Вашингтона принципово важливо, щоб залишилася і була відтворена прив'язка українського законодавства до мінських угод", – наголосив політолог.

В.Фесенко також зазначив, що законопроект президента створює, з точки зору українського законодавства, правову можливість реалізувати ідею про миротворчу місію на Донбасі. "Це важливо зробити, щоб місія не проводилася не в українському правовому полі. А другий важливий момент – Україна призначає свої умови, на яких є можливою ця місія", – пояснив він.

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, у свою чергу, вважає, що військово-політична суть цього законопроекту не сильно відрізняється від закону, ухваленого три роки тому щодо так званого особливого статусу окремих територій України.

"Все інше – це юридичні трансформації, нові формулювання, покликані все-таки зберегти недоторканність мінських угод", – наголосив він.

На думку політолога, за допомогою законопроекту президента про забезпечення суверенітету України над Донбасом можна домогтися української версії розміщення миротворців на кордоні між Україною і РФ, а не поставити миротворців на лінії зіткнення.

"Ще важливо те, щоб все-таки домогтися за допомогою формулювань про Російську Федерацію як агресора кращої позиції в міжнародних судах, де чимало позовів України просто застрягли", – вважає він.

В.Карасьов зазначив, що Україна в цьому законопроекті фіксує свою позицію щодо можливих миротворців на Донбасі з точки зору національного законодавства, а далі треба буде шукати компроміс.