Зміни законодавства щодо шахрайських кол-центрів не змінили процедуру відшкодування збитків, нанесених їх діяльністю, констатує керуючий партнер юридичної фірми Hadzhuk&Partners Олена Гаджук.
"Прийнятий закон жодним чином не змінив чинну процедуру відшкодування збитків внаслідок протиправних дій кол-центрів. Зазвичай потерпілі можуть повернути свої кошти якщо винуватець добровільно готовий відшкодувати завдані збитки, що точно не є характерним для специфіки роботи "офісників", або внаслідок задоволення цивільного позову. При цьому другий варіант передбачає наявність особи, яка буде визнана винною і на яку суд покладе обов’язок повернути кошти", – сказала вона агентству "Інтерфакс-Україна", коментуючи зміни до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них.
Гаджук зазначила, що "оскільки у більшій масі кримінальних проваджень винні особи не встановлені, потерпілі перебувають у безвихідній ситуації та не мають можливості повернути свої гроші".
"Фактично діюча система не здатна задовольнити запит потерпілих від дій шахрайських кол-центрів на повернення своїх грошей. Прийняття закону про боротьбу з шахрайськими кол-центрами має на меті посилити кримінальну відповідальність за їх роботу, а не вперше її запроваджує. Фактично притягати до відповідальності за такі дії можна було і до його прийняття", – сказала вона.
В той же час, Гаджук зауважила, що в українських реаліях статті, за якими можна було притягнути до відповідальності за роботу шахрайських кол-центрів фактично не працювали.
"У медіа згадується орієнтовна цифра в 1500-2000 шахрайських кол-центрів на території України, за даними системи Опендатабот, кількість вироків з початку 2022 року складає 18. Судовий розгляд відбувався стосовно 27 обвинувачених, які, можемо сміливо припустити, не є тими людьми, які безпосередньо організували та керують сферою шахрайських кол-центрів", – сказала вона, зауваживши, що позбавлення волі як покарання суди призначали у 14 із 18 рішень, а реальні терміни отримали у двох випадках, в інших справах засуджених звільняли від відбування покарання з випробуванням, у трьох призначили штраф від 51 до 68 тис. грн, а в одній – обмеження волі.
Юрист підкреслила, що "засудження окремих осіб за такі шахрайські дії не дорівнює припиненню їх діяльності".
"З одного боку, складна організаційна структура дозволяє такому "бізнесу" функціонувати і надалі, навіть якщо її окремі учасники будуть засуджені. З іншого, припинення роботи кол-центру можливе і на більш ранніх стадіях, без доведення винуватості їх організаторів чи учасників у суді".
Вона нагадала, що за даними Офісу генпрокурора, за останні 12 місяців було припинено діяльність близько 340 шахрайських кол-центрів і понад 5 тисяч операторських місць, про підозру повідомлено понад 183 особам, щодо 93 осіб обвинувальні акти скеровано до суду.
"Далеко не факт, що всі ці люди будуть визнані винними судами чи їх справа взагалі дійде до суду, а не закриється через брак доказів, але такий показник початку процесу притягнення до відповідальності вже у рази перевищує результати попередніх років", – сказала вона.
Юрист зазначила, що, не зважаючи на те, що "в умовах постійного вдосконалення "схем" з боку шахраїв, банки вимушені посилювати внутрішній контроль за законністю платіжних операцій та вживати максимальних засобів для забезпечення безпеки своїх клієнтів, банк не несе відповідальність за виконаний потерпілим платіж і не зобов’язаний відшкодовувати втрати".
"Людина самостійно приймає рішення переказати гроші і банк не завжди може навіть ідентифікувати сумнівність контрагента чи підозрілість операції. Фактично відповідальність за перевірку того куди ми переказуємо наші гроші лежить виключно на нас", – сказала вона.
Гаджук вважає, що на сьогодні правоохоронна система може протистояти шахрайським кол-центрам, але побороти їх – ні.
"Кримінальний кодекс встановлює досить жорстке покарання за роботу шахрайських кол-центрів, проте навіть ризик на десятки років опинитись за гратами не зупиняє їх учасників. Легкий доступ до чужих грошей та мільйонні "прибутки" фактично нівелюють превентивну дію закону. Тому такі кол-центри будуть існувати так само як наркоторгівля, проституція та нелегальні казино. Тому Україні варто сфокусуватись на розбудові сильної архітектури державних інституцій та підвищення обізнаності власних громадян", – підкреслила юрист.
