Серед тем, які найбільше хвилюють українців станом на вересень 2026 року, найпоширенішими є корупція у владі та масовані удари росіян. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
"Найбільше респондентів говорили, що їх хвилює корупція у владі (50%) і масовані ракетно-дронові удари (40%). Серед інших проблем, які найбільше хвилюють: непрофесіоналізм та некомпетентність влади (30%), низький рівень зарплат, пенсій тощо (28%), діяльність ТЦК (24%), зростання цін (23%), ситуація на фронті (21%). Інші проблеми називалися рідше", – йдеться у звіті за результатами опитування, оприлюдненому в понеділок.
Зазначається, що загалом 53% обрали або "масовані ракетно-дронові удари", або "ситуація на фронті" (або і те, і те), тобто війна як фактор, який хвилює людей, не поступається корупції.
Водночас загалом 64% обрали або "корупцію у владі", або "некомпетентність влади". Тобто якщо порівнювати в цілому фактор війни і в цілому фактор незадоволеності владою через корупцію або некомпетентність), то останнє називалося дещо частіше.
Разом з тим, переважна більшість респондентів – 72% – вважають, що за час повномасштабного вторгнення рівень корупції в країні зріс. Відзначають його зменшення – 6%. Решта або вважають, що він не змінився, або не змогли відповісти.
Також респондентам ставилося запитання, чи несе президент України Володимир Зеленський особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення.
"Більшість українців – 72% – стверджують, що президент Володимир Зеленський несе особисту відповідальність за корупційні дії свого оточення. Не вважають, що він несе відповідальність – 25%", – йдеться у звіті.
Відзначається, що навіть серед тих, хто "повністю довіряє" Зеленському, кожен п'ятий або сумнівається (16%), або вважає президента відповідальним (3%). Ще більше таких серед тих, хто "скоріше довіряє" (хоча 60% все ж відповідають, що не несе відповідальності).
Також зазначається, що серед тих, хто "скоріше не довіряє", 57% вважають його відповідальним, але майже половина або сумнівається (23%), або вважає не відповідальним (19%). І лише серед тих, хто "зовсім не довіряє" домінує впевненість (85%) у відповідальності.
Як зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи результати опитування, в квітні 2026 року, відповідаючи на питання про що є більшою загрозою для країни 54% обрали корупцію і 39% – російське вторгнення. Оскільки питання корупції постійно є частиною дискусій у суспільстві і, зокрема, предметом наших опитувань, нижче ми повторюємо наш коментар від квітні 2026 року, який зберігає релевантність і донині.
"Питання корупції лишається надзвичайно сильним тригером, особливо для психологічно втомленого суспільства. Як ми показували, коли ми ставимо відкрите запитання, люди усвідомлюють справді екзистенційні ризики війни і саме її називають найбільшим викликом. Проте коли ми прямо зачитуємо респондентам слово "корупція", це викликає сильні емоції та стереотипи (і часто це "затуманює" будь-яке раціо). Об'єктивно це є хибним поглядом (що корупція несе більші загрози, ніж війна), оскільки війна, яку веде Росія, має на меті стерти Україну і українців з лиця землі, це ризик загибелі цілої української нації", – наголосив Грушецький.
Він зазначив, що наразі українська влада не має достатнього кредиту довіри від суспільства, щоб вважати питання корупції другорядними чи такими, що можуть "потерпіти" до завершення війни. Тому адекватна комунікація від влади з демонстрацією справжньої прихильності до боротьби з корупцією є нагальною необхідністю.
"Водночас і інші суб'єкти мають усвідомлювати важливість контексту та те, який наратив ми "просуваємо" щодо корупції. Нашою метою має бути довгострокова розбудова інституцій та розвиток суспільства, що мінімізує прояви корупції (бо утопічно очікувати, що корупцію можна подолати за короткий період і також утопічно очікувати, що її взагалі можна повністю викорінити). На цьому шляху нас чекає ще багато гучних розслідувань, але боротьба з корупцією не має зводитися до лише сплесків ненависті в соціальних медіа до конкретних персоналій. Також антикорупційна діяльність (зокрема, у її медіа вимірі) має враховувати принцип "не нашкодь обороні". Не буде жодного сенсу у запальній боротьбі з корупцією, якщо вона перетвориться на написання мемуарів закордоном після воєнної поразки. При чому нагадуємо, що російський ворог чудово знає слабкі місця української інформаційної безпеки. Питання корупції є одним із найбільш чутливих (разом із мобілізацією та декількома іншими темами), тому росіяни залюбки використовують його для спроб підірвати Україну зсередини", – резюмував він.
Опитування проводилося упродовж 12-21 вересня 2026 року. Методом телефонних інтерв'ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1002 респонденти. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни, крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах "воєнного часу", наводилися раніше КМІС.
