Україна та Південна Корея не мали домовленості про нерозголошення інформації щодо передачі корейській стороні полонених з Північної Кореї, які воювали проти України на російському боці, заявляє радник президента України Володимира Зеленського з питань комунікацій Дмитро Литвин.
В коментарях до допису медіарадниці надзвичайного та повноважного посла України у Великій Британії Валерія Залужного Оксани Тороп у Facebook, в якому вона зазначила, що голова Української держави повідомив про передачу полонених Південній Кореї попри домовленість між країнами та угоду про нерозголошення, Литвин написав: "Не було такої домовленості, це неправда. І це неправильно було би приховувати, куди діваються ті чи інші полонені".
Авторка допису у відповідь заявила, що, за її даними, така домовленість була, і переговори про полонених були лише частиною значно більшого переговорного процесу про співпрацю з Республікою Кореєя під час війни, деталі якого не розголошувались. У відповідь на це Литвин наголосив, що "домовленості мовчати не було".
Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський виступаючи на загальних дебатах ГА ООН у Нью-Йорку наголосив, що Україна нещодавно відправила до Південної Кореї двох північнокорейських військовополонених. "Нещодавно ми відправили двох північнокорейських військовополонених до Республіки Корея. Цих хлопців нелегко захопити живими. Один із них, коли опинився тут, зрозумів, що його візьмуть у полон, і спробував накласти на себе руки. Він був шокований тим, що доля не дозволила йому померти", – сказав він.
Президент Республіки Корея Лі Чже Мьон у дописі в соцмережі X заявив, що оприлюднення інформації про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених викликало у нього жаль, оскільки Сеул і Київ домовлялися не розголошувати деталі цього питання через його чутливість та можливі наслідки. "З огляду на численні проблеми, які могло б спричинити розголошення, ми дійшли висновку, що збереження конфіденційності було правильним кроком з усіх точок зору, і досягли згоди щодо цього рішення", – написав він в Х.
Він заявив, що розголошення інформації про передачу могло б поставити під загрозу людські життя та національну безпеку, а рішення зберігати її в таємниці було ухвалене з урахуванням можливих наслідків.
У свою чергу видання The Korea Times зазначає, що представник президента Південної Кореї, який побажав залишитися неназваним, заявив, що Сеул заздалегідь знав про плани України повідомити про передачу, і Україна поінформувала південнокорейську сторону про відповідні плани, однак надала лише розпливчасту інформацію та не уточнила, як саме буде представлено передачу.
У відповідь на запит інформаційного агентства Yonhap Офіс президента України заявив, що було розкрито лише факт передачі північнокорейців Південній Кореї без деталей процесу, зазначивши, що повне приховування факту передачі було б дивним.
