Європейський комісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс назвав п'ять напрямів співробітництва України та Європейського союзу в рамках Альянсу у сфері безпілотників: спільні проєкти та виробництво, спроможні збільшити обсяги продукції прискореними темпами, співпраця в розвідувальній інфраструктурі, налагодження ланцюгів постачання, дослідження та розробки.
"Нам потрібні цикли розробки (безпілотників), що вимірюються тижнями, а не місяцями, і засоби протидії, які не відставатимуть від цього темпу. Саме тому Альянс ЄС та України у сфері безпілотників є таким важливим: він допоможе подолати цей розрив. Ми працюватимемо, по-перше, над прискоренням створення спільних підприємств і налагодженням спільного виробництва між компаніями ЄС та України, а також над впровадженням важливих проєктів оборонної співпраці", – заявив він у п'ятницю в Брюсселі за результатами засідання Альянсу ЄС та України у сфері безпілотників.
Другим пунктом співпраці єврокомісар назвав "готовність до масштабування". "Нам потрібні виробничі лінії, які залишатимуться активними навіть у періоди затишшя. Це означає не виробляти величезні обсяги негайно, але мати можливість швидко наростити випуск протягом кількох тижнів", – пояснив Кубілюс.
За його словами, наразі промисловість ЄС виробляє близько 1,5 млн безпілотників на рік. "Ми повинні зрівнятися з російськими виробничими потужностями, що сягають 10 млн дронів, 130 тис реактивних безпілотників типу "шахед" та 1 тис. 700 балістичних ракет на рік", – навів цифри єврокомісар.
Крім того, він висловив переконання у необхідності Європейського союзу співпрацювати з Україною у сфері систем управління та розвідувальної інфраструктури для безпілотних систем. "Україна має визначну систему в цій галузі – "Дельта" (Delta). По-третє, потрібно визначити та розробити шляхи подолання проблем із ланцюгами постачання. Йдеться про компоненти для виробництва дронів та електромобілів, матеріали, а також виробництво вибухівки та мікрочипів. По-четверте, нам потрібно навчитися створювати екосистему для ведення війни за допомогою дронів, подібну до української, де проєктування, виробництво, закупівля та експлуатація безпілотників, а також досвід із лінії фронту інтегровані в єдину систему", – назвав ключові положення співпраці Кубілюс.
Іншим пунктом він назвав необхідність прискорити процеси досліджень, розробки та закупівель, скоротивши час від появи потреби до створення прототипу "з років до місяців". "Ініціатива Brave Tech EU вже допомагає компаніям випробовувати оборонні технології в умовах бойових дій та за сценаріями, що ґрунтуються на досвіді війни в Україні. Саме цьому й присвячено цей надзвичайно важливий альянс у сфері безпілотних технологій, створений компаніями з України та Європейського Союзу", – підсумував Кубілюс.
