Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявляє, що при обговоренні постатей, які можуть бути вшановані на Українському національному Пантеоні, будуть точитися величезні дискусії.
"До цього ще довго. Його треба побудувати, потім комісія визначить, кого будемо туди додавати, а це викличе величезні дискусії, суперечки. Суперечки будуть по 20-му сторіччю, всі інші часи – там буде легше", – сказав Буданов в інтерв’ю Наталії Мосейчук в національному телемарафоні.
Він розповів, що раніше планувалося внести виключний перелік особистостей, яких вшанують в Пантеоні, безпосередньо в закон, але, за його словами, всі "пересварилися ще на етапі підготовки".
Зокрема, за словами Буданова, були великі дискусії щодо постаті вченого у галузі ракетобудування та космонавтики Сергія Корольова, але більшість все ж схилилася, що він має бути вшанований у Пантеоні, хоча б у формі кенотафа.
Також були дискусії щодо авіаконструктора Ігоря Сікорського, оскільки, на думку істориків, він був із шовіністської родини.
"Булгакова також розглядали, але всі кажуть – важке питання, нехай хтось інший його розглядає", – додав Буданов.
Крім того, за його словами, при попередньому обговоренні була згода щодо вшанування в Пантеоні льотчика Івана Кожедуба.
"Я піднімав питання (щодо Сидора Ковпака), більшість мені сказала – ні, ви помиляєтеся. Він хоч і робив багато гарного, але він при НКВД працював – не можна. І Ковпак хоча б на Байковому цвинтарі лежить, нормальна могила, я її чудово знаю, не так страшно", – розповів керівник ОП.
Серед іншого, Буданов поставив риторичне запитання: як бути з постаттю політичного діяча Нестора Махна. "Зрозумійте глибину цієї ментальної прірви, коли по Корольову 50 на 50, половина каже – ні, не можна. Це перегин", – додав він.
Як повідомлялося, 1 липня Верховна Рада підтримала створення Українського національного пантеону.
Згідно із законом, у Пантеоні може бути вшанована пам’ять осіб, які обіймали посади глав держав або прирівняні до них у Русі, Руському королівстві, Українській козацькій державі (Війську Запорозькому), Українській Народній Республіці, Західноукраїнській Народній Республіці, Українській Державі, Карпатській Україні. У меморіальному комплексі також мають право бути вшанованими президенти України, крім тих, які відповідно до Конституції були усунуті з поста в порядку імпічменту.
Законопроєкт передбачає вшанування у Пантеоні головнокомандувачів Збройних сил України під час війни за незалежність, а також осіб, які зробили історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, захист суверенітету і територіальної цілісності, розвиток культури, науки, спорту, літературної мови та громадянського суспільства. Крім того, у Пантеоні можуть бути вшановані лауреати Нобелівської премії та діячі світового рівня, пов’язані з Україною.
У виняткових випадках прах особи може бути почесно перепохований у Пантеоні разом із членами сім’ї першого ступеня споріднення.
Не підлягає вшануванню пам’ять осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки, миру та міжнародного правопорядку, а також тих, на кого поширюються обмеження законів про засудження тоталітарних режимів і заборону пропаганди російської імперської та нацистської політики.
Кабінет міністрів України передбачив розміщення Українського національного пантеону на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".
Уже відомо, що в Пантеоні перепоховають полковника Армії УНР, голову ОУН Андрія Мельника, його дружину Софію Федак-Мельник, полковника Армії УНР, першого голову ОУН Євгена Коновальця, які наразі перепоховані на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК).
Крім того, за словами голови Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександра Алфьорова, до переліку українських діячів, яких розглядають для перепоховання на Пантеоні, входять голова Директорії УНР, головний отаман військ та флоту УНР Симон Петлюра та гетьман Української Держави Павло Скоропадський.
