Правила визначення застави та процедура її внесення потребують негайних законодавчих змін, основою для яких може стати зареєстрований законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року, – держава має перевіряти компанію, яка вносить за підозрюваного велику суму застави, зазначає керівник групи детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Олександр Абакумов.
"Останній кейс НАБУ і САП порушив важливе питання про застави", – написав Абакумов на своїй сторінці в фейсбуці в п’ятницю.
Він пояснив, що застава у кримінальному процесі має дуже зрозумілу мету: вона повинна гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених судом процесуальних обов’язків.
За словами Абакумова, у справах НАБУ і САП це одна з найбільш поширених альтернатив триманню під вартою.
"Втім, як свідчить практика, у деяких випадках застава перестала бути запобіжником і сама стала елементом кримінальної економіки", – наголосив він.
Наводячи приклад справи "Мідас", керівник групи детективів НАБУ зауважив, що "десятки і сотні мільйонів гривень вносяться як застави за топпосадовців із рахунків компаній, які формально не мають до цих людей жодного відношення".
"Джерелом коштів є готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності. Для потреб підозрюваного її фактично обмінюють на безготівкові кошти, які вже перебувають на рахунках компаній. Після цього саме компанія формально виступає заставодавцем і перераховує гроші на відповідний рахунок", – пояснив він.
Як зазначив Абакумов, в таких випадках мав би спрацювати фінансовий моніторинг, однак "на практиці воно працює інакше – гроші перераховуються, застави вносяться, а підозрювані виходять на волю".
"Сьогодні вони внесли заставу і звільнили людину, яка, за версією слідства, отримувала мільйони доларів хабарів. Завтра – допоможуть їй порушити покладені судом обов’язки, виїхати з країни та жити своє краще життя десь за кордоном. А застава, виходить, стає кешбеком для держави. Саме тому правила визначення застави та процедура її внесення потребують негайних законодавчих змін", – наголосив керівник групи детективів НАБУ.
За його словами, зареєстрований законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року може стати хорошою основою для таких змін.
"Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень. Хто її реальний власник? Звідки у неї ці гроші? Які відносини пов’язують заставодавця з підозрюваним? І головне: чи мають ці кошти законне походження?.. Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів ", – резюмував Абакумов.
У справі "Форест Гамп" НАБУ і САП розслідують, зокрема, походження 150 млн грн, внесених як заставу за одного з фігурантів справи "Мідас". За даними слідства, кошти було легалізовано через підконтрольні компанії та державний банк, після чого їх використали для внесення застави.
У червні 2026 року Вищий антикорупційний суд зменшив розмір застави для ексміністра енергетики Германа Галущенка у справі "Мідас" із 200 млн грн до 150 млн грн. 29 червня його звільнили з-під варти після внесення цієї суми. Саме походження коштів, використаних для застави, стало предметом окремого розслідування НАБУ і САП.
НАБУ і САП 19 серпня повідомили про викриття групи осіб, які, за версією слідства, організували легалізацію коштів для внесення застави. У матеріалах спецоперації "Форест Гамп" фігурують, зокрема, чинний та колишній народні депутати, а також посадовиця Офісу президента.
