Події

Нардеп Железняк повідомив про обшуки в Сенс Банку і оприлюднив деталі руху коштів на заставу за Галущенка

Нардеп Железняк повідомив про обшуки в Сенс Банку і оприлюднив деталі руху коштів на заставу за Галущенка

Народний депутат Ярослав Железняк (фракція "Голос") повідомив про проведення обшуків у державному Сенс Банку та оприлюднив із посиланням на матеріали клопотання детектива НАБУ деталі руху коштів, використаних для внесення 150 млн грн застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.

Зазначається, що обшуки проводяться в межах спецоперації НАБУ та САП "Форест Гамп".

Згідно з оприлюдненою депутатом у телеграм інформацією, Сенс Банк фігурує в матеріалах слідства як один із каналів переказу частини коштів для застави, а окремих колишніх і чинних посадовців банку слідство пов’язує з організацією відповідних операцій та можливим обходом процедур фінансового моніторингу.

У матеріалах зазначається, що 22-23 червня 2026 року ТОВ "Востоктранслогістика" чотирма платежами перерахувало 35 млн грн на рахунок ТОВ "Гіран Констракт" у Сенс Банку як поворотну безвідсоткову фінансову допомогу. Ще 48,86 млн грн ТОВ "Гіран Констракт" переказало на цей рахунок із власного рахунку в ПУМБі, унаслідок чого на ньому було акумульовано 83,86 млн грн.

ТОВ "Гіран Констракт" 25 червня перерахувало із рахунку в Сенс Банку 46 млн грн безпосередньо на спеціалізований рахунок Вищого антикорупційного суду (ВАКС) як заставу за Галущенка, а ще 37,86 млн грн – ТОВ "Тетрас Оптіма" на рахунок в ОТП Банку.

ТОВ "Тетрас Оптіма", згідно з викладеною депутатом версією слідства, перерахувало на рахунок ВАКС 54 млн грн, частина яких перед цим надійшла від ТОВ "Гіран Констракт" через Сенс Банк.

Крім того, 26 червня ТОВ "Гіран Констракт" переказало 4 млн грн ТОВ "Пелет Сервіс" на рахунок у Сенс Банку нібито як оплату будівельних матеріалів, після чого ТОВ "Пелет Сервіс" того самого дня перерахувало всі 4 млн грн на рахунок ВАКС як частину застави.

Згідно з даними депутата, загальні 150 млн грн застави складалися з 46 млн грн від ТОВ "Гіран Констракт" через Сенс Банк, 41 млн грн від цієї ж компанії через ПУМБ, 4 млн грн від ТОВ "Пелет Сервіс" через Сенс Банк, 5 млн грн від ТОВ "Скайт Рітейл" через Ідея Банк та 54 млн грн від ТОВ "Тетрас Оптіма" через ОТП Банк.

В окремій частині матеріалів йдеться про можливий обхід автоматизованих процедур фінансового моніторингу Сенс Банку. Великі перекази могли оформлюватися як оплата товарів, будівельних матеріалів і послуг або як поворотна фінансова допомога, а отримані кошти швидко спрямовувалися на рахунок ВАКС або через транзитні компанії.

Серед осіб, які фігурують у наведених Железняком матеріалах, є голова правління Сенс Банку Олексій Ступак, голова наглядової ради (до 6 травня цього року) Микола Гладишенко та начальниця департаменту фінансового та валютного моніторингу банку Людмила Снігур. За викладеною депутатом версією слідства, вони або частина з них згадуються у зв’язку з комунікаціями щодо відповідних переказів та можливого обходу контрольних процедур банку.

Окремо, згідно з оприлюдненими депутатом матеріалами, Гладишенко нібито сприяв залученню ТОВ "Тетрас Оптіма" до внесення застави, тоді як Ступак фігурує у зв’язку з погодженням та координацією фінансових операцій.

Як повідомлялося, у червні 2026 року наглядова рада Сенс Банку заявила, що внутрішній аудит, проведений після оприлюднення матеріалів, відомих як "плівки Міндіча", не встановив фактів надання преференцій, нестандартних умов обслуговування чи порушення внутрішніх процедур банку щодо згаданих у них осіб та пов’язаних компаній.

Результати перевірки банк передав акціонеру та Нацбанку. Водночас наглядова рада ініціювала незалежний зовнішній аудит із залученням міжнародної компанії "великої четвірки".

Раніше ТСК Верховної Ради з питань економічної безпеки просила перевірити можливий сторонній вплив на органи управління Сенс Банку та на час перевірки відсторонити Гладишенка і Ступака. 6 травня Гладишенко самоусунувся від виконання повноважень на період перевірок.

За Галущенка 29 червня було внесено заставу у розмірі 150 млн грн.

ВАЖЛИВЕ

НАБУ і САП розцінюють дії генпрокурора Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи

НАБУ і САП розцінюють дії генпрокурора Кравченка як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розцінюють як продовження системної атаки на незалежні анти…

Читати