Правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликала США заблокувати передачу Україні пакета військової допомоги, який містить єдину систему, здатну дістати до пускових установок, удар якої сама ж організація назвала воєнним злочином, зазначає заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра.
"5 серпня російська ракета з касетною бойовою частиною влучила в сортувальний центр Нова пошта в Києві. Троє людей загинули на робочому місці. Human Rights Watch задокументувала цей удар і назвала його ймовірним воєнним злочином. І мала рацію. За тиждень та сама організація звернулася до Конгресу США з проханням заблокувати передачу Україні пакета, який містить єдину систему, здатну дістати до пускових установок, з яких ці ракети летять на наші міста", – написала Мудра у Facebook у четвер.
Вона наголосила, що HRW називає касетні боєприпаси "невибірковими за своєю природою", але це "політична позиція, некоректно висловлена мовою права". "Стаття 51 Додаткового протоколу I, обов’язкова і для України, і для Росії, забороняє невибіркові напади, які оцінюються за об’єктом, засобом, вжитими заходами обережності та пропорційністю в конкретних обставинах. Вона не забороняє певну зброю. Коли Росія випускає касетні боєприпаси по житловому кварталу Харкова – це воєнний злочин. Коли Сили оборони України знищують касетними боєприпасами артилерію окупанта у відкритому полі, із вжиттям належних заходів обережності – це самозахист від геноцидальної агресії", – наголосила заступниця голови ОП.
Мудра також вказує, що конвенція про касетні боєприпаси також не стала звичаєвою нормою: понад 70 держав лишаються поза нею, зокрема найбільші артилерійські сили світу, включаючи США, КНР, РФ, Індію, Пакистан, Південну Корею, Туреччину і Україну.
"Зобов’язання України оприлюднені: не застосовувати в населених пунктах, застосовувати лише проти скупчень російських військ на відкритій місцевості, розміновувати в першочерговому порядку кожну ділянку, де вони були застосовані, щойно її буде звільнено. Кожен елемент, що не спрацював, падає на нашу землю. Наші сапери його знешкодять після деокупації, у межах найбільшої програми протимінної діяльності у світі", – зазначила вона.
Заступниця керівника ОП заявила про обурення громадян України та що вона їх поділяє. "Я найрішучіше засуджую цю кампанію і закликаю Human Rights Watch привести свої факти до ладу – і зважити, перед наступною заявою, про наслідки для тих людей, від чийого імені вони говорять", – сказала Мудра.
Як повідомлялося, HRW закликає США відмовити Туреччині на її запит дозволити передачу Україні десятків тисяч касетних боєприпасів, які десятиліттями перебували в арсеналах Туреччини. "Скидання застарілих касетних боєприпасів у зону конфлікту створює гуманітарну відповідальність для цивільного населення, яку можна трагічно передбачити… Вплив на цивільне населення цих більш ніж 30-річних неточних та ненадійних боєприпасів спонукав 112 країн заборонити цю зброю, приєднавшись до міжнародної Конвенції про касетні боєприпаси", – сказала заступниця директора HRW у Вашингтоні Ніколь Віддерсгайм.
Зазначається, що ці боєприпаси частково вироблялися Туреччиною за ліцензіями США, укладеними у 1987 році.
Окрім продажу всього свого інвентарю з 12 багатоствольних пускових установок M270, запропонована Туреччиною угода на $256 млн включає передачу трьох типів касетних боєприпасів: 70 балістичних ракет M39 ATACMS, кожна з яких містить 950 протипіхотних/протиматеріальних суббоєприпасів M74, загальною кількістю 66 500 окремих суббоєприпасів; 2524 ракети M26, кожна з яких містить 644 суббоєприпаси подвійного призначення M77 з покращеними звичайними боєприпасами (DPICM), загальною кількістю 1 625 456 окремих суббоєприпасів; 47 тис артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм, кожен з яких містить 180 суббоєприпасів M42 DPICM, загальною кількістю 8,46 млн окремих суббоєприпасів.
В HRW зазначають, що касетні боєприпаси за своєю суттю невибіркові і вони мають історію створення смертельної небезпеки для цивільного населення щоразу, коли їх використовують, тому важко узгодити їх використання із забороною на невибіркові напади на цивільне населення, що може бути воєнним злочином.
Хоча США не приєдналися до договору, з 2009 року в щорічному бюджеті Міністерства оборони запроваджується мораторій на експорт. Однак попередній президент США Джозеф Байден обійшов мораторій у період з липня 2023 року по жовтень 2024 року та уклав щонайменше сім передач касетних боєприпасів Україні, не розкриваючи надані кількості. Як детально зазначено у "Звіті про моніторинг касетних боєприпасів за 2025 рік", Закон США про іноземну допомогу сприяє цьому обходу, дозволяючи президенту визначити, що цей вид допомоги у сфері безпеки є "життєво важливим для інтересів безпеки Сполучених Штатів". Публічно невідомо, чи прийняла адміністрація чинного президента США Дональда Трампа аналогічне рішення в цьому випадку обійти мораторій на експорт.
